Справа № 947/13276/25
Провадження № 1-кс/947/8150/25
17.06.2025 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі клопотання прокурора Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні №42024022420000513 від 17.10.2024, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 368 КК України, -
І. ВИКЛАД ФАКТИЧНИХ ОБСТАВИН ДАНОГО КРИМІНАЛЬНОГО ПРОВАДЖЕННЯ:
Згідно поданого стороною обвинувачення клопотання вбачається, що наразі слідчим управлінням ГУНП в Одеській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42024022420000513 відомості про яке 17.10.2024 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 368 КК України.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що В ході проведення досудового розслідування встановлено, що до Роздільнянського РВ УСБ України в Одеській області надійшла заява від ОСОБА_4 , про те, що службові особи ІНФОРМАЦІЯ_1 , зокрема ОСОБА_5 , вимагає неправомірну вигоду для себе, за вчинення дій в інтересах третьої особи.
Так, допитаний в якості свідка ОСОБА_4 , пояснив що, до нього звернувся знайомий ОСОБА_6 , якому відомо про те, що ОСОБА_4 знайомий з представниками ІНФОРМАЦІЯ_1 , з проханням дізнатися про законні шляхи та необхідний перелік документів для постановки на військовий облік та отримання відстрочки від мобілізації у зв'язку з тим, що він працевлаштований на підприємстві про що має відповідну довідку, а самостійно звертатися боїться у зв'язку з можливою мобілізацією до лав ЗСУ.
Оскільки ОСОБА_4 знайомий з ОСОБА_5 у зв'язку з тим, що останній мешкає в сусідньому селі та йому було відомо, що ОСОБА_7 працює в ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_8 звернувся до нього з проханням роз'яснити порядок постановки на військовий облік та в подальшому отримання відстрочки від мобілізації для свого знайомого ОСОБА_6 у зв'язку з тим, що працевлаштований на підприємстві та про перелік необхідних документів.
В ході розмови ОСОБА_5 назвав необхідні дії для постановки на військовий облік та отримання відстрочки та зазначив, що може його взяти на вйськовий облік до ІНФОРМАЦІЯ_1 , зробивши у своїх знайомих довідку про його місцепроживання на території Роздільнянського району, для того, щоб пришвидшити процес взяття на військовий облік, отримання відстрочки та неподання особи в розшук необхідно надати особисто йому грошову винагороду в розмірі 1500 доларів США.
При цьому ОСОБА_5 зазначив, що надання йому грошових коштів гарантує необхідний результат та всі питання щодо рішень посадових осіб ІНФОРМАЦІЯ_1 він бере на себе за результатом чого ОСОБА_6 в найближчий час отримає відстрочку від мобілізації.
Як зазначив ОСОБА_5 без виконання даних умов та передачі йому обумовленої суми грошових коштів, неможливо вирішити проблему ОСОБА_6 у вигляді взяття на військовий облік та в подальшому отримання останнім відстрочки від мобілізації.
29.05.2025 на підставі ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 23.05.2025 проведено обшук за місцем фактичного проживання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою: АДРЕСА_1 та прилеглої земельної ділянки, в ході якого вилучено грошові кошти в національній валюті (гривня) номіналом 1000 грн. у кількості 50 купюр, номіналом 500 грн. у кількості 13 купюр, предмети, ззовні схожі на набої калібру 5,45 в корпусі зеленого кольору із кулею бронзового кольору у кількості 17 шт.
30.05.2025 на підставі постанови слідчого вищевказане майно було визнано речовими доказами в рамках означеного кримінального провадження.
ІІ. КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОДАНОГО КЛОПОТАННЯ:
Сторона обвинувачення зазначає, що вилучені речі містять на собі сліди вчиненого злочину, з метою фіксування останніх їх буде оглянуто та проведено ряд експертних досліджень, шляхом призначення експертиз.
Інформація, яка міститься на вказаних речах та предметах має значення для вказаного кримінального провадження, однак в ході обшуку встановлено, що виявлені речі та предмети являються беззаперечними доказами вчинення протиправних дій, та потребують дослідження шляхом проведення експертизи, в подальшому слугуватимуть доказами для притягнення винних осіб до відповідальності.
З урахуванням викладеного у своїй сукупності, сторона обвинувачення просить дане клопотання задовольнити та накласти арешт на зазначене у клопотанні майно.
ІІІ. ПОЗИЦІЯ УЧАСНИКІВ СУДОВОГО ЗАСІДАННЯ:
Прокурор на адресу суду скерував заяву про розгляд вказаного клопотання за його відсутності, зазначивши, що клопотання підтримуєу повному обсязі.
Власник майна та його представник в судове засвдання не з'явилися, будучи належним чином повідомленим про час та дату розгляду клопотання.
IV. ВИСНОВКИ СЛІДЧОГО СУДДІ:
Дослідивши подане клопотання та долучені в його обґрунтування матеріали, враховуючи заяву прокурора, слідчий суддя приходить до наступних зроблених висновків, а також звертає увагу на наступні правові підстави для прийнятого рішення.
(1). Нормативно-правова основа при вирішенні даного клопотання:
Застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням (ч. 3 ст. 132 КПК України).
Арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи. Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди (ч. ч. 1, 2 ст. 170 КПК України).
У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу (ч. 3 ст. 170 КПК України).
Речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення (ст. 98 КПК України).
(2). Правова підстава та мета арешту майна:
Слідчий суддя враховує, що досудове розслідування в рамках такого кримінального провадження здійснюється за фактом можливого вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 368 КК України.
Як вбачається з клопотання, 30.05.2025 ОСОБА_5 було затримано в порядку ст. 208 КПК України, за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
Згідно фактичних обставин такого кримінального провадження, наразі у сторони обвинувачення наявні обгрунтовані підстави вважати, що вилучені за місцем проживання ОСОБА_5 грошові кошти могли бути отримані, внаслідок інкриміновах останньому кримінально-протиправних дій, пов'язаних із прийняттям пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою.
Відтак такі грошові кошти підлягають дослідженню та за цим критерієм відносяться до категорії речових доказів.
Що стосується вилучених предметів, які схожі на набої, слідчий суддя приходить до переконання, що вочевидь означене майно підялгає відповідному експертному дослідженню та ймовірно відносяться до категорії майна, яке вилучено з вільного обігу.
З урахуванням наведеного, слідчий суддя зазначає, що підставою для арешту майна є відповідність вилученого майна до категорії речових доказів (абзац 1 ч. 1 ст. 170 КПК України), при цьому метою арешту майна є необхідність забезпечення збереження речових доказів (п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України).
(3). Завдання, необхідність арешту майна, а також наявність ризиків, передбачених абзацом 2 ч. 1 ст. 170 КПК України:
Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 170 КПК України, завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Як вбачається з підстав та мети застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, вилучене майно відповідає критеріям речових доказів, передбачених ч. 1 ст. 98 КПК України.
Відтак, оскільки майно є речовими доказами в рамках кримінального провадження, слідчий суддя вважає, що існує ризик його можливого зміни або знищення, в цілях подальшого ймовірного уникнення передбаченої законом відповідальності за ймовірно вчинені дії, у випадку підтвердження їх факту у встановленому законом порядку.
Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
У зв'язку з викладеним, з метою забезпечення досягнення завдань кримінального провадження наявна необхідність в накладенні арешту на вилучене майно, з встановленням заборони розпорядження та користування такого майна, з огляду на встановлені вище ризики.
(4). Розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження:
Відповідно до практики Європейського суду, для того, щоб втручання в право власності вважалося допустимим, воно повинно служити не лише законній меті в інтересах суспільства, а повинна бути розумна співмірність між використовуваними інструментами і тією метою, на котру спрямований будь-який захід, що позбавляє особу власності. Розумна рівновага має зберігатися між загальними інтересами суспільства та вимогами дотримання основних прав особи (рішення у справі "АГОСІ" проти Сполученого Королівства" (AGOSI v. TheUnitedKingdom від 24 жовтня 1986 року, серія А, № 108, п. 52). Іншими словами, заходи щодо обмеження права власності мають бути пропорційними щодо мети їх застосування.
Слідчим суддею встановлено, що за обставинами даного кримінального провадження втручання у право власності зацікавлених осіб пов'язано із здійсненням кримінального провадження, необхідністю забезпечити збереження речових доказів, а отже, обмеження не є свавільним та відповідає вимогам законності. При цьому дотримано справедливий баланс між вимогами загального суспільного інтересу (у вигляді досягнення завдань кримінального провадження) та вимогами захисту права власності окремих осіб, адже досягнення мети збереження речового доказу неможливо досягти в інший спосіб, ніж арешт майна.
Додатково, слідчий суддя акцентує увагу, що у випадку, якщо в рамках даного кримінального провадження буде спростовано відповідність зазначеного майна категорії речових доказів, а також у випадку забезпечення проведення відповідних експертних досліджень, зацікавлені особи в порядку ст. 174 КПК України мають процесуальне право на звернення до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту майна.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 132, 170-173, 309 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання прокурора Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні №42024022420000513 від 17.10.2024, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 368 КК України - задовольнити.
Накласти арешт із забороною користування та розпорядження на майно, вилучен е в ході проведення обшуку за місцем фактичного проживання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою: АДРЕСА_1 та прилеглої земельної ділянки, а саме на: грошові кошти в національній валюті (гривня) номіналом 1000 грн. у кількості 50 купюр, номіналом 500 грн. у кількості 13 купюр, предмети, ззовні схожі на набої калібру 5,45 в корпусі зеленого кольору із кулею бронзового кольору у кількості 17 шт.
Виконання ухвали покласти на прокурора Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 .
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Одеського апеляційного суду.
Слідчий суддя ОСОБА_1