Справа № 456/3384/25
Провадження № 1-кс/456/804/2025
про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою
із можливістю внесення застави
20 червня 2025 року місто Стрий
Слідчий суддя Стрийського міськрайонного суду Львівської області ОСОБА_1 ,за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , підозрюваного ОСОБА_6 , розглянувши клопотання слідчого СВ Стрийського РУП ГУ НП у Львівській області ОСОБА_4 погоджене із прокурором Львівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 у кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12025141130000629 від 19.06.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України про обрання ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцу с.Сихів Стрийського району Львівської області, зареєстрованому та проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовця, стрільця-помічника гранатометника другого відділення охорони взводу охорони ІНФОРМАЦІЯ_2 , у військовому званні старшого солдата, раніше не судимого, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави, -
Слідчий звернувся з клопотанням до слідчого судді Стрийського міськрайонного суду Львівської області про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою з можливістю внесення застави.
В обґрунтування клопотання покликається на те, що досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_6 , не маючи відповідного передбаченого законом дозволу (ліцензії) на придбання, зберігання та бойових припасів, будучи військовослужбовцем Збройних Сил України призваним під час мобілізації та проходячи військову службу на посаді стрільця-помічника гранатометника другого відділення охорони взводу охорони ІНФОРМАЦІЯ_2 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, у точно невстановлений досудовим розслідуванням дату та час, під час перебування в зоні бойових дій на території Харківської області, незаконно придбав, шляхом віднайдення осколкову ручну гранату типу Ф-1, яку в подальшому незаконно перевіз, без передбаченого законом дозволу, до місця свого проживання, що за адресою: АДРЕСА_1 та зберігав за вищевказаною адресою до 19.06.2025 року без передбаченого законом дозволу.
У подальшому, 19.06.2025 року, близко 13:05 год., за адресою: Львівська область, місто Стрий, вулиця Шевченка, поблизу будівлі №88, працівниками Стрийського РУП ГУНП у Львівській області, під час здійснення превентивних заходів, а саме перевірка документів особи та проведення поверхневої перевірки і огляду в ОСОБА_7 було виявлено в сумці яку він мав при собі, корпус оборонної осколкової ручної гранати Ф-1, та запал типу УЗРГМ, які надалі були вилучені працівниками поліції.
Таким чином, ОСОБА_6 обгрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, тобто у придбанні, носінні, зберіганні бойових припасів без передбаченого законом дозволу.
19.06.2025 ОСОБА_6 затримано за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України в порядку, передбаченому ст.208 КПК України.
Надалі, 20.06.2025 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України.
Наявні докази вчинення підозрюваним кримінального правопорушення є вагомими та допустимими, отриманими у встановленому КПК України порядку.
З врахуванням обставин кримінальних правопорушень, у слідства є достатні підстави вважати, що підозрюваний, перебуваючи на волі, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-які із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином чи вчинити інше кримінальне правопорушення.
Відтак, слідчий вважає, що лише запобіжний захід у виді тримання під вартою забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного та дозволить виконати завдання і досягти мети кримінального провадження, для забезпечення виконання з ним процесуальних рішень, більш м'який запобіжний захід унеможливить запобігання вказаним ризикам.
У зв'язку з наведеним, слідчий просить обрати підозрюваному ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, із можливістю внесення застави у розмірі 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 90 840 гривень.
Прокурор ОСОБА_3 та слідчий ОСОБА_4 в судовому засіданні клопотання підтримали. Вважають, що необхідність тримання під вартою підозрюваного є обґрунтованою, що стверджується наявністю ризиків передбачених ст.177 КПК України та матеріалами клопотання. Оскільки менш суворі запобіжні заходи не достатні для запобігання зазначеним у клопотанні ризикам, тому просять таке задовольнити.
Підозрюваний ОСОБА_6 у судовому засіданні заперечив щодо обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, вказав, що жаліє про вчинене. Не мав наміру на використання гранати, носив за привичкою. Наголосив, що являється учасником бойових дій, після поранення проходив військову службу в ІНФОРМАЦІЯ_3 . Просив відмовити в задоволенні клопотання.
Захисник ОСОБА_5 в судовому засіданні просила обрати відносно підозрюваного ОСОБА_6 більш м'який запобіжний захід, не пов'язаний з ізоляцією підозрюваного від суспільства. Наголосила, що останній вперше притягується до кримінальної відповідальності, являється учасником бойових дій, має нагороди за захист Вітчизни. Проходячи військову службу, отримав важкі поранення у зв'язку з чим був переведений з бойової частини на службу у військомат. Вважає, що відсутні підстави для обрання найсуворішого запобіжного заходу та просила обрати ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
Заслухавши пояснення прокурора, слідчого, підозрюваного, захисника оглянувши та перевіривши надані матеріали клопотання та кримінального провадження, слідчий суддя прийшов до наступних висновків.
У відповідності до п. «с» ч.1 ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен має право на свободу та особисту недоторканність. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом, зокрема: законний арешт або затримання особи, здійснене з метою допровадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.
Відповідно до ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
За змістом ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні. Слідчий суддя, суд зобов'язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.
Так, згідно з витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження вбачається, що 19.06.2025 року, було внесено відомості про вчинення кримінального правопорушення, передбачених ч. 1 ст. 263 КК України за № 12025141130000629.
Слідчий суддя на вказаному етапі досудового розслідування не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів, визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.
Про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України (сукупність наявних на даний час доказів припущення про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення) дійсно свідчать й матеріали досудового розслідування, а саме: телефонне повідомлення за №»102» від 19.06.2025 про обставини події; рапортом від 19.06.2025 оперуповноваженого Стрийського РУП капітана ОСОБА_9 ; даними протоколу огляду місця події від 19.06.2025, під час якого, на прилеглій території будинку АДРЕСА_2 , було виявлено та вилучено предмет схожий на гранату Ф 1; актом перевірки об?єкта на наявність вибухових матеріалів №528 від 19.06.2025; постановою про визнання об'єкта речовим доказом від 19.06.2025; медичною довідкою №3034 від 19.06.2025, згідно якої ОСОБА_8 , було освідувано та встановлено, що останній перебуває в стані алкогольного сп'яніння; допитом свідка ОСОБА_10 від 19.06.2025; допитом свідка ОСОБА_11 від 19.06.2025; допитом свідка ОСОБА_12 від 20.06.2025; допитом свідка ОСОБА_13 від 20.06.2025; висновком експерта №СЕ-19/114-25/14781-ВТХ від 20.06.2025, який ствердив, що вилучений предмет є спорядженим корпусом осколкової оборонної ручної гранати Ф-1.
Згідно п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосовано у тому числі до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Так, санкція ч. 1 ст. 263 КК України, за вчинення кримінального правопорушення, у якому підозрюється ОСОБА_6 передбачає позбавленням волі на строк від трьох до семи років.
При цьому, вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_6 слідчим суддею враховуються також вимоги пунктів 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, у поєднанні із сталою практикою Європейського Суду з прав людини, згідно з котрими обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише у передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченої особи від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, що можуть підтверджувати існування такого ризику або ж свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення. У той-же час, у рішенні від 26.06.1991 року у справі «Летельє проти Франції» (Letellier v. France, заява № 12369/86) Європейський Суд з прав людини вказав, що наявність вагомих підстав підозрювати затриманого у вчиненні злочину, є неодмінною умовою правомірності тримання під вартою.
Ризиками, які дають підстави слідчому судді обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою слід вважати: те, що підозрюваний може переховуватись від досудового слідства і суду, зважаючи на суворість покарання, яке йому загрожує; знищити, сховати будь-яку з речей, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження, оскільки, слідство на даний час не встановлено чи не зберігає ОСОБА_8 інші вилучені з обігу речі, вогнепальну зброю чи бойові припаси; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню.
Обставини, що могли б свідчити про можливість запобігання зазначеним ризикам шляхом застосуванням інших, більш м'яких запобіжних заходів, судом на даному етапі не встановлено.
Так, суд не вважає за можливе, застосування до підозрюваного ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, зважаючи на те, що останній проходить строкову військову службу, відповідно заступає в цілодобові наряди, що виключає можливість перебування під домашнім арештом.
Що стосується запобіжного заходу, про який клопотала сторона захисту, у вигляді особистого зобов'язання, то такий на думку суду є надто м'яким по відношенню до інкримінованого ОСОБА_6 кримінального правопорушення.
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до переконання, що інші, більш м'які запобіжні заходи не можуть забезпечити належну процесуальну поведінку ОСОБА_6 та виконання ним обов'язків, передбачених ст.177 КПК України.
При цьому судом береться до уваги, що ОСОБА_6 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, в громадському місці на прибудинковій території, зберігав при собі споряджену бойову гранату, тим самим ставлячи під загрозу невизначену кількість мешканців міста.
Застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не суперечить приписам ч. 2 ст. 183 КПК України.
Окрім того, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов'язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
Враховуючи обставини кримінального правопорушення, зважаючи на тяжкість інкримінованого діяння, у якому підозрюється ОСОБА_6 , особу підозрюваного, який являється учасником бойових дій, з початком повномасштабного вторгнення став на захист Батьківщини, проходячи військову службу отримав важке бойове поранення, вважаю за необхідне визначити заставу в мінімальному розмірі, у вигляді - 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 60 560 грн, яка буде достатньою для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України.
Застосовуючи до підозрюваного поряд з запобіжним заходом у виді тримання під вартою, альтернативний запобіжний захід у виді застави, вважаю за необхідне покласти на нього обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.
Керуючись вимогами статей 177, 178, 183, 186, 194, 196, 197 КПК України, -
Клопотання слідчого СВ Стрийського РУП ГУ НП у Львівській області ОСОБА_4 погоджене із прокурором Львівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 у кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12025141130000629 від 19.06.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 з можливістю внесення застави, - задовольнити частково.
Обрати ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави.
Строк дії ухвали становить шістдесят днів.
Строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рахувати з моменту його фактичного затримання, тобто з 19.06.2025 року.
Визначити термін дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_6 до 17 серпня 2025 року включно.
Визначити підозрюваному ОСОБА_6 заставу в розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 60 560 (шістдесят тисяч п'ятсот шістдесят) гривень.
Роз'яснити ОСОБА_6 його право внести або забезпечити внесення іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) застави у будь-який момент з часу винесення ухвали на депозитний рахунок для зарахування коштів, внесених у вигляді застави, за наступними реквізитами: код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26306742, банк одержувача ДКСУ, м. Київ; одержувач Територіальне управління державної судової адміністрації України в Львівській області, IBAN: UA598201720355219002000000757
У випадку внесення вказаного розміру застави, на відповідний рахунок, ОСОБА_6 звільняється з-під варти в порядку визначеному ч. 4 ст. 202 КПК України.
У випадку звільнення з-під варти на ОСОБА_6 покладаються такі обов'язки:
1) прибувати до слідчого, прокурора або суду за кожним їхнім викликом та вимогою, залежно від стадії кримінального провадження;
2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
3) повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання;
4) здати на зберігання слідчому у кримінальному провадженні свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний, обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_14