Єдиний унікальний номер судової справи 462/4326/25
Номер провадження 1-кп/462/485/25
20 червня 2025 року Залізничний районний суд м. Львова у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого (у режимі відеоконференції) ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду у м. Львові обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12025141390000680 від 24.05.2025 року відносно:
ОСОБА_4 (далі - ОСОБА_4 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. москва (рф), громадянина України, українця, військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , солдата, призваного по мобілізації, гранатометника 1 десантно-штурмового відділення 3 десантно-штурмового взводу 5 десантно-штурмової роти 2 десантно-штурмового батальйону, який вважається таким, котрий 23.09.2024 року самовільно залишив місце несення служби, останнє місце реєстрації: АДРЕСА_1 , раніше несудимого в порядку ст. 89 Кримінального кодексу України (далі - КК України),
який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,
встановив:
ОСОБА_6 справи в суді.
18.06.2025 року (вх. № 13346) з Львівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону у Залізничний районний суд м. Львова надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12025141390000680 від 24.05.2025 року відносно ОСОБА_4 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, до якого долучено реєстр матеріалів досудового розслідування, розписку про отримання копії обвинувального акта та реєстру матеріалів досудового розслідування, цифровий носій (а.с. 1-2, 3-7, 8-10, 11, 12).
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.06.2025 року для розгляду зазначеної справи визначено головуючого суддю - ОСОБА_1 (а.с. 14).
Ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 19.06.2025 року призначено підготовче судове засідання у кримінальному провадженні.
Ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 19.06.2025 року кримінальне провадження призначено до судового розгляду у відкритому судовому засіданні.
ІІ. Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.
2.1. Щодо обставин кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем за призовом під час мобілізації та проходячи військову службу у військовій частині НОМЕР_1 , в порушення вимог ст. 41 Конституції України, ст. 11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. 3, 4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, 24.05.2025 року, близько 15 год. 30 хв., точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, тобто у період дії на території України воєнного стану, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, тобто діючи умисно, переконавшись, що за його діями ніхто зі сторонніх осіб не спостерігає, а також з метою унеможливлення ідентифікації його ( ОСОБА_4 ) обличчя, перед вчиненням кримінального правопорушення одягнув собі на обличчя заздалегідь пристосовану для вчинення вказаного кримінального правопорушення лижну маску (балаклаву), після чого, шляхом вільного доступу до спеціально обладнаного місця для паркування велосипедів, що розташоване на території церкви «Різдва Пресвятої Богородиці», за адресою: Львівська область, Львівський район, селеще Рудно, вул. Мазепи, 50, таємно викрав велосипеда марки «Winner Alpine», вартістю 10 626 грн. 64 коп., який належить потерпілій - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
У зв'язку із введенням в Україні воєнного стану з 05 год. 30 хв. 24.02.2022 року на підставі Указу Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України № 2102-IХ від 24.02.2022 року, зі змінами, внесеними згідно з Указом Президента України № 341/2022 від 17.05.2022 року, у зв'язку із вторгненням російської федерації на територію України, злочин вважається вчиненим в умовах воєнного стану.
2.2. Правова кваліфікація кримінального правопорушення.
Так, ОСОБА_4 обвинувачується у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), поєднаного з проникненням у житло, вчиненому в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
ІІІ. Позиція сторін кримінального провадження та учасників судового провадження.
3.1. Щодо позиції обвинуваченого.
Допитаний у дистанційному судовому засіданні (у режимі відеоконференції) обвинувачений ОСОБА_4 надав суду пояснення, свою вину у інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, передбаченому ч. 4 ст. 185 КК України визнав повністю, не заперечив фактичних обставин, викладених у обвинувальному акті. У вчиненому щиро розкаявся, просив суд суворо його не карати.
Судом було встановлено, що ОСОБА_4 правильно розуміє зміст вказаних обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності такої його позиції.
3.2. Щодо позиції сторони обвинувачення.
Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні наполягав на вказаній кваліфікації дій обвинуваченого, просив суд визнати його винним у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), поєднаного з проникненням у житло, вчиненому в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України та призначити покарання у межах санкції вказаної частини статті. На підставі ст. 75 КК України звільнити від відбування покарання з випробуванням.
3.3. Щодо позиції сторони захисту.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_5 у судовому засіданні зазначила, що обвинувачений визнає свою вину, просила суд суворо його не карати.
3.4. Щодо позиції потерпілої сторони.
Потерпіла ОСОБА_7 у судове засідання не з'явилася, однак суд приймає до уваги, що у матеріалах справи міститься письмова заява останньої від 19.06.2025 року, із змісту якої вбачається, що така просить суд про розгляд справи без її участі, при визначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 повністю покладається на розсуд суду. Зазначила, що матеріальна шкода відшкодована їй у повному обсязі.
IV. Позиція суду.
Суд враховує, що учасниками судового провадження не оспорювались фактичні обставини кримінального провадження, з'ясовано, що вони правильно розуміють зміст цих обставин і немає сумнівів у добровільності та істинності такої їх позиції, а також їм роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини провадження у апеляційному порядку.
Тому, відповідно до ч. 3 ст. 349 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України), суд провів судовий розгляд у порядку, передбаченому даною нормою, обмежившись лише допитом обвинуваченого.
V. Мотиви суду, оцінка та висновки.
Дії ОСОБА_4 правильно кваліфіковані за ч. 4 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням у житло, вчинене в умовах воєнного стану.
За змістом ст. 62 Конституції України під час розгляду кримінальних проваджень суд має суворо додержуватись принципу презумпції невинуватості, згідно з яким особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком.
Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно вимог ст. 91 КПК України доказуванню у кримінальному провадженні підлягає, зокрема, подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), а також винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення. Обов'язок доказування зазначених обставин під час судового розгляду покладається на прокурора.
Так, показання обвинуваченого у судовому засіданні послідовні та логічні, а тому не викликають сумнівів суду у правильності розуміння ним змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції. Жодних розумних сумнівів щодо доведеності винуватості обвинуваченого у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення у суду немає та будь-які належні, допустимі і достовірні докази на спростування вказаного відсутні, жодних клопотань з цього приводу не заявлялося.
Таким чином, вина обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, доведена у повному обсязі і підтверджується доказами, які є у матеріалах кримінального провадження, обвинуваченим не оспорюються.
VІ. Призначення покарання.
6.1. Загальні положення.
Суд, призначаючи обвинуваченому ОСОБА_4 покарання, враховує, що таке є важливим етапом кримінальної відповідальності та здійснюється виключно щодо особи, яка визнана винною у вчиненні кримінального правопорушення, що відповідає принципу Nullum crimen, nulla poena sine lege («Немає злочину, немає покарання без закону»). Покарання має особистий і індивідуалізований характер, оскільки його застосування передбачає врахування обставин справи та особистості винного, що узгоджується з принципом Poena personalis est («Покарання є особистим»). Воно є завершальним етапом кримінального процесу, і його призначення здійснюється судом відповідно до ч. 1 ст. 368 КПК України, в якій визначено порядок прийняття рішення щодо покарання, з урахуванням правової оцінки діяння та особи обвинуваченого. Призначене покарання повинно відповідати вимогам законності, обґрунтованості, справедливості і бути необхідним, що відповідає принципу Fiat iustitia, ruat caelum («Нехай здійсниться правосуддя, хоч би впало небо»). Справедливість, як основний принцип призначення покарання, є базовою засадою правопорядку та критерієм довіри суспільства до правосуддя, що відображається у принципі Iustitia fundamentum regnorum («Справедливість - основа держав»). Покарання, як засіб досягнення справедливості, має не лише каральний, а й превентивний характер, оскільки воно сприяє запобіганню вчиненню нових кримінальних правопорушень, що відповідає принципу Poena non est ultio, sed cautio («Покарання - це не помста, а застереження»), і спрямоване на попередження злочинних діянь як самого засудженого, так і інших осіб.
Відповідно до правових орієнтирів, визначених у ст. 50, 65 КК України метою покарання є як кара, так і виправлення засуджених та запобігання вчинення нових кримінальних правопорушень. Досягнення вказаної мети є однією з форм реалізації визначених у ч. 1 ст. 1 КК України, завдань кримінального кодексу України, як правового забезпечення охорони прав і свобод людини і громадянина, власності, громадського порядку та громадської безпеки, довкілля, конституційного устрою України від кримінально-протиправних посягань, забезпечення миру і безпеки людства, а також запобігання кримінальним правопорушенням.
Згідно роз'яснень п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року із змінами та доповненнями «Про практику призначення судами кримінального покарання», досліджуючи дані про особу обвинуваченого, суд повинен з'ясувати його вік, стан здоров'я, поведінку до вчинення кримінального правопорушення як у побуті, так і за місцем роботи чи навчання, його минуле (зокрема, наявність не знятих чи не погашених судимостей, адміністративних стягнень), склад сім'ї (наявність на утриманні дітей та осіб похилого віку), його матеріальний стан, а також із особливостей конкретного кримінального правопорушення й обставин його вчинення (форма вини, мотив і мета, спосіб, стадія вчинення, кількість епізодів злочинної діяльності, роль кожного зі співучасників, якщо злочин вчинено групою осіб, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали) тощо.
Вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченому, суд виходить з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
Також, суд враховує, зокрема: ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення; наслідки та обставини вчиненого кримінального правопорушення; особу винного, його вік, сімейний, матеріальний стан, а також стан здоров'я; роль у скоєнні кримінального правопорушення та поведінку до і після вчинення такого; наявність обставини, які пом'якшують покарання та обставин, які обтяжують покарання.
6.2. Щодо обставин, які пом'якшують або обтяжують покарання.
Так, обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченому, відповідно до ст. 66 КК України є щире каяття.
Обставин, які б обтяжували покарання обвинуваченого, відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.
6.3. Щодо обставин призначення основного покарання.
Вирішуючи питання про обрання міри покарання обвинуваченому, суд керується загальними засадами кримінального провадження: змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (п. 15 ч. 1 ст. 7, ст. 22 КПК України) та диспозитивність (п. 19 ч. 1 ст. 7, ст. 26 КПК України).
Відповідно до ст. 65 КК України, враховуючи дані про особу обвинуваченого, який раніше несудимий в порядку ст. 89 КК України, знаходиться під динамічним спостереженням у лікаря в КНП «Медичний центр з профілактики та лікування залежності м. Краматорськ» з 13.10.2020 року - вживання наркотичних речовин із шкідливими наслідками, відомостей щодо перебування на обліку у психоневрологічному диспансері суду не надано, а також ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, а саме, класифікацію за ст. 12 КК України (яке відноситься до категорії тяжкого злочину), особливості й обставини вчинення: форму вини, мотив і мету, спосіб, стадію вчинення, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали, поведінку під час та після вчинення протиправних дій, також те, що обвинувачений ОСОБА_4 визнав свою вину, висловив щире каяття у скоєному.
За таких обставин, з метою перевиховання та виправлення обвинуваченого, попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, суд вважає за необхідне призначити покарання у межах санкції статті у виді позбавлення волі.
При цьому підстав для застосування ст. 69 КК України при призначенні покарання суд не вбачає.
6.4. Щодо звільнення від відбування покарання з випробуванням.
Згідно ст. 75 КК України якщо суд, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п'яти років, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.
Виходячи з усіх обставин справи, наслідків вчиненого кримінального правопорушення, суд дійшов висновку про можливість виправлення обвинуваченого без ізоляції її від суспільства, а тому вважає, що обвинуваченого слід звільнити від відбування основного покарання з випробуванням згідно ст. 75 КК України з покладенням на нього обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.
Суд переконаний, що за викладених обставин кримінального провадження та особи обвинуваченого, призначене судом покарання буде цілком справедливим та пропорційним, необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, відповідатиме меті покарання, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між захищуваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності.
Такий висновок узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, який зазначив, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним («Скоппола проти Італії» від 17.09.2009 року).
VІI. Інші питання, які вирішуються судом при ухваленні вироку.
7.1. Щодо запобіжного заходу.
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який обраний обвинуваченому згідно ухвали слідчого судді Залізничного районного суду м. Львова № 462/3668/25 від 26.05.2025 року - слід залишити до вступу вироку в законну силу.
7.2. Щодо арешту майна.
Враховуючи, що у даному кримінальному провадженні ухвалами слідчого судді Залізничного районного суду м. Львова № 462/3668/25 від 27.05.2025 року було накладено арешт на речові докази, а згідно ч. 4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна, тому накладений арешт слід скасувати.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.
Процесуальні витрати в даному кримінальному провадженні відсутні.
Питання про долю речових доказів слід вирішити у відповідності до ст. 100 КПК України.
На підставі наведеного та керуючись ст. 368-371, 373-376, 392, 395 КПК України, суд -
ухвалив:
1. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років.
2. На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання із випробуванням протягом іспитового строку, тривалістю 3 (три) роки.
3. На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 наступні обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
4. Обраний ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою - залишити до вступу вироку в законну силу.
5. Строк відбування покарання рахувати з дня набрання вироком законної сили.
6. Скасувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Залізничного районного суду м. Львова № 462/3668/25 від 27.05.2025 року, а саме:
- велосипед фіолетового кольору марки «winner alpine» із надписами жовтого кольору на рамі велосипеда «winner alpine 6061 frame size 14.5 wheel size 27.4 alpine» та надписами рожевого кольору «Alpine 27.5 hidden lines» а також із емблемою жовтого кольору, на передній частині велосипеду, у формі англійської літери «W», який був вилучений 24.05.2025 року в ході проведення огляду місця події за адресою: м. Львів, вул. Широка, 70В;
Скасувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Залізничного районного суду м. Львова № 462/3668/25 від 27.05.2025 року, а саме:
- велосипед синьо-чорно-білого кольору, на передній частині рами, якого наявна емблема білого кольору у формі англійської літери «S», а також із сідлом чорно-білого кольору, на якому наявний надпис білого кольору «Fromula», який був вилучений 24.05.2025 року в ході проведення огляду місця події за адресою: с-ще Рудно, вул. Івана Мазепи, 50;
Скасувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Залізничного районного суду м. Львова № 462/3668/25 від 27.05.2025 року, а саме:
- джинсові штани чорного кольору із ременем чорного кольору; кофту червоного кольору фірми «Nike» із чорними вставками; балаклаву з матерії чорного кольору з вирізом під очі; мобільний телефон марки «Samsung G5» білого кольору IMEI1: НОМЕР_2 , IMEI2: НОМЕР_3 , із вставленою сім-картою НОМЕР_4 , які були вилучені 25.05.2025 року в ході затримання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
Скасувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Залізничного районного суду м. Львова № 462/3668/25 від 27.05.2025 року, а саме:
- куртку чорного кольору фірми «Nike», яка була вилучена 24.05.2025 року в ході проведення огляду місця події за адресою: с-ще Рудно, прилегла ділянка до кільцевої дороги «Е40» за координатами 49.8306846, 23.9055841.
7. Речові докази у кримінальному провадженні:
- відеозапис отриманий на постанову від 24.05.2025 року за адресою: с-ще Рудно, вул. Івана Мазепи, 50 - залишити у матеріалах судової справи;
- велосипед фіолетового кольору марки «winner alpine» із надписами жовтого кольору на рамі велосипеда «winner alpine 6061 frame size 14.5 wheel size 27.4 alpine» та надписами рожевого кольору «Alpine 27.5 hidden lines», а також із емблемою жовтого кольору, на передній частині велосипеду, у формі англійської літери «W», який був вилучений 24.05.2025 року в ході проведення огляду місця події за адресою: м. Львів, вул. Широка, 70В - повернути законному власнику;
- велосипед синьо-чорно-білого кольору, на передній частині рами, якого наявна емблема білого кольору у формі англійської літери «S», а також із сідлом чорно-білого кольору, на якому наявний надпис білого кольору «Fromula» - повернути законному власнику;
- джинсові штани чорного кольору із ременем чорного кольору; кофта червоного кольору фірми «Nike» із чорними вставками; балаклава з матерії чорного кольору з вирізом під очі; мобільний телефон марки «Samsung G5» білого кольору IMEI1: НОМЕР_2 , IMEI2: НОМЕР_3 , із вставленою сім-картою НОМЕР_4 - повернути законному власнику;
- куртка чорного кольору фірми «Nike» - повернути законному власнику;
8. Порядок оскарження вироку, набрання ним законної сили та отримання копії вироку.
Вирок може бути оскаржений до Львівського апеляційного суду через Залізничний районний суд м. Львова протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку не подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Учаснику судового провадження, який не був присутній в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.
З текстом судового рішення можна ознайомитись у Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням http://reyestr.court.gov.ua.
Вирок суду виготовлений та підписаний суддею у нарадчій кімнаті 20.06.2025 року.
Суддя/підпис/
Згідно з оригіналом.
Суддя: ОСОБА_1