Справа № 149/1554/25
Провадження №2-а/149/71/25
Номер рядка звіту 140
19.06.2025 м. Хмільник
Хмільницький міськрайонний суд Вінницької області у складі:
головуючого судді Олійника І. В.,
при секретарі Янюк А. Й.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,
ОСОБА_1 звернувся до Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області з адміністративним позовом до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.
Короткий зміст заявлених вимог
Позовні вимоги мотивовані тим, що оскаржуваною постановою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121 КУпАП за те, що він керував транспортним засобом на одній осі якого встановлено шини з різним малюнком протектора. Позивач заперечує вчинення цього правопорушення та зазначає, що оскаржувана постанова не містить посилання на технічний засіб, яким здійснювалася фіксація порушення, акт перевірки технічного стану транспортного засобу не складався. Також, на переконання позивача, поліцейський порушив порядок розгляду справи не надавши можливості скористатися правовою допомогою. Відтак позивач просить суд скасувати оскаржувану постанову, а справу про адміністративне правопорушення, - закрити.
Рух справи
Ухвалою суду від 23.05.2025 у даній справі відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням (викликом) сторін. Відповідачеві визначено п'ятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву.
28.05.2025 представник відповідача подав відзив на позовну заяву узагальнені доводи зводяться до того, що оскаржувана постанова є правомірною та винесена з дотриманням вимог чинного законодавства, оскільки поліцейськими виявлено, що на одній осі причепа транспортного засобу встановлено шини з різним малюнком протектора, що є порушенням пп. г п. 31.4.5 ПДР, а адміністративне стягнення накладено в межах санкції ч. 1 ст. 121 КУпАП. Оскаржувана постанова містить посилання на технічний пристрій за допомогою якого здійснювалася фіксація порушення, відтак позиція позивача спростовуються даним відеозаписом, а також фотознімками. За таких обставин просить відмовити у задоволення позову.
Позивач у судове засідання не з'явився, подав заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує. Також позивач подав письмові пояснення в яких вказав, що наданими відповідачем фотознімками зафіксовано шини не його транспортного засобу, а в оскаржуваній постанові не вказано назву приладу за допомогою якого виготовлено дані фотознімки.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, заяв, клопотань не подав. Про дату, час і місце судового засідання повідомлено належним чином.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, дійшов наступного висновку.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 4720509 від 13.05.2025 позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн за те, що 13.05.2025 о 12:37 по вул. Столярчука у м. Хмільник він керував транспортним засобом "Mercedes-Benz 1840", н.з. НОМЕР_1 , з причіпом "Rolfo", н.з. НОМЕР_2 , з технічною несправністю, а саме на одній осі транспортного засобу встановлено шини з різним малюнком протектора, чим порушив п. 31.4.5 ПДР, за що передбачено відповідальність ч. 1 ст. 121 КУпАП (а.с. 9).
Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права
Порядок дорожнього руху на території України відповідно до Закону України "Про дорожній рух" встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306 (зі змінами та доповненнями). Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Згідно із ч. 5 ст. 14 Закону України "Про дорожній рух" учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Пунктом 1.3 Правил дорожнього руху затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (далі - ПДР) зазначено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.
За змістом п. 31.4.5 ПДР забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством за наявності таких технічних несправностей і невідповідності таким вимогам: а) шини легкових автомобілів та вантажних автомобілів з дозволеною максимальною масою до 3,5 т мають залишкову висоту малюнка протектора менше 1,6 мм, вантажних автомобілів з дозволеною максимальною масою понад 3,5 т - 1,0 мм, автобусів - 2,0 мм, мотоциклів і мопедів - 0,8 мм. Для причепів установлюються норми залишкової висоти малюнка протектора шин, аналогічні нормам для шин автомобілів-тягачів; б) шини мають місцеві пошкодження (порізи, розриви тощо), що оголюють корд, а також розшарування каркаса, відшарування протектора і боковини; в) шини за розміром або допустимим навантаженням не відповідають моделі транспортного засобу; г) на одну вісь транспортного засобу встановлено діагональні шини разом з радіальними, ошиповані і неошиповані, морозостійкі і неморозостійкі, шини різних розмірів чи конструкцій, а також шини різних моделей з різними малюнками протектора для легкових автомобілів, різними типами малюнків протектора - для вантажних автомобілів; ґ) на передню вісь транспортного засобу встановлено радіальні шини, а на іншу (інші) - діагональні; д) на передній осі автобуса, який виконує міжміські перевезення, встановлено шини з відновленим протектором, а на інших осях - шини, відновлені за другим класом ремонту; е) на передній осі легкових автомобілів і автобусів (крім автобусів, які виконують міжміські перевезення) встановлено шини, відновлені за другим класом ремонту; є) відсутній болт (гайка) кріплення або є тріщини диска і ободів коліс.
Відповідно до ч. 1 ст. 121 КУпАП керування водієм транспортним засобом, що має несправності системи гальмового або рульового керування, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
За приписами ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно зі ст.ст. 73, 74 КАС України належними та допустимими є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган, посадова особа при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язана з'ясувати: чи було вчинено правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадській організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно із ч. 2 ст. 283 КУпАП постанова у справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.
Постанова про притягнення особи до адміністративної відповідальності є офіційним документом - рішенням суб'єкта владних повноважень за результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення, в якому, зокрема, має бути чітко зазначено опис обставин, установлених при розгляді справи і посилання на норму закону, яка передбачає відповідальність за це адміністративне правопорушення. Дотримання цих вимог має виключне значення для встановлення об'єктивної істини при оскарженні такої постанови в судовому порядку.
Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 12.05.2020 у справі № 513/899/16-а.
Факт порушення ПДР має бути належним чином задокументованим та доведеним належними і допустимими доказами (Постанова Верховного Суду у справі № 686/11314/17).
Згідно із ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків (ст. 10 КУпАП).
Згідно із ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Правова позиція щодо покладення обов'язку доказування саме на відповідача в подібних правовідносинах, викладена в постановах Верховного Суду від 23.10.2018 по справі № 743/1128/17, від 15.11.2018 по справі № 524/5536/17, від 23.10.2019 по справі № 357/10134/17 та інших.
На виконання визначеного ч. 2 ст. 77 КАС України обов'язку щодо доказування правомірності прийнятого рішення, яке оскаржується позивачем, представником відповідача надано відзив на позовну заяву, відеозаписи з портативного відеореєстратора, посилання на який наявне в оскаржуваній постанові, фотознімки транспортного засобу з причепом, а також шин транспортного засобу, які встановлені на одній вісі, з різним малюнком протектора, однак даними відеозаписами не зафіксовано виявлені порушення, а оскаржувана постанова не містить посилання на технічний засіб за допомогою якого здійснено фотофіксацію.
Також у оскаржуваній постанові не зазначено підпункт "г" п. 31.4.5 ПДР, а посилання на сам пункт є неповним, оскільки п. 31.4.5 ПДР визначає перелік несправностей та невідповідностей, за наявності яких експлуатація транспортного засобу заборонена.
В свою чергу пп. г п. 31.4.5 ПДР, порушення якого ставиться позивачеві в провину, забороняється експлуатація транспортних засобів - вантажних автомобілів з різними типами малюнків протектора, однак із змісту відеозаписів реєстраторів поліцейські зазначали про різні малюнки протектора на причепі. У п. 1.10 ПДР наведено визначення понять "причіп" та "вантажний автомобіль", які є різними.
Окрім цього, суд приймає до уваги п. 31.5 ПДР України, яким визначено, що у разі виникнення в дорозі несправностей, зазначених у пункті 31.4 ПДР, водій повинен вжити заходів для їх усунення, а якщо це зробити неможливо - рухатися якомога коротшим шляхом до місця стоянки або ремонту.
Зважаючи на встановлені обставини, оскаржувана постанова є протиправною та підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення - закриттю.
Згідно із п. 2 ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Враховуючи викладене та приймаючи до уваги встановлені обставини, позов підлягає задоволенню в повному обсязі
При цьому, суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (№ 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (№ 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).
Розподіл судових витрат
Відповідно до ч. 1 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
При задоволенні позову стороні, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа (ч. 1 ст. 139 КАС України).
При зверненні до суду з даним позовом позивачем понесено судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 605,60 грн, позов задоволено, а тому з відповідача на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору у розмірі 605,60 грн.
Керуючись ст.ст. 121, 251, 280 КУпАП, ст.ст. 9, 72, 77, 79, 90, 139, 162, 242, 245, 246, 250, 255, 286, 295 КАС України, суд,
Позовні вимоги задовольнити повністю.
Визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 4720509 від 13.05.2025, а справу про адміністративне правопорушення, - закрити.
Стягнути з Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 605,60 грн.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне судове рішення складено - 20.06.2025.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 ;
Відповідач: Департамент патрульної поліції Національної поліції України, ЄДРПОУ 40108646, адреса: вул. Федора Ернста, буд. 3, м. Київ.
Суддя Ігор ОЛІЙНИК