16 червня 2025 року м. Київ
Справа №357/606/25
Провадження № 33/824/3158/2025
Київський апеляційний суд у складі судді Желепи О.В.
розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Батура Павло Олександрович на постанову судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 25 квітня 2025 року щодо притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ,
за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 212483 від 04 січня 2025 року: 04 січня 2025 року о 06 год. 12 хв. за адресою м. Біла Церква, вул. Дачна, 24/1, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Renault Express» н.з. НОМЕР_2 , у стані алкогольного сп'яніння. Огляд проводився на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу Alcotest 7510 ARLM 0401, тест номер 1179, проба позитивна 0,68 проміле. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у найближчому медичному закладі водій категорично відмовився.
Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.9(а) Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП.
Постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 25 квітня 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в розмірі 17 000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Не погоджуючись з такою постановою, ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Батура П.О. подав апеляційну скаргу в якій просить оскаржувану постанову скасувати, провадження у справі закрити на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що працівниками поліції при складанні адміністративних матеріалів щодо ОСОБА_1 не було дотримано положень чинного законодавства.
Стверджує, що суд першої інстанції залишив поза увагою обставини підписання ОСОБА_1 акту огляду на стан алкогольного сп'яніння, тому суд дійшов помилкового висновку щодо згоди ОСОБА_1 з результатом огляду.
Вважає, що суд не врахував, що поведінка працівників поліції по відношенню до водія була провокаційною, спрямованою на покращення статистичних показників та дійшов помилкового висновку, що ОСОБА_1 погодився з результатом проведеного поліцейським огляду на стан алкогольного сп'яніння та відмовився від проходження повторного огляду на стан алкогольного сп'яніння у закладі охорони здоров'я.
У судовому засіданні, яке призначене на 16 червня 2025 року у Київському апеляційному суді захисник ОСОБА_1 - адвокат Батура П.О. апеляційну скаргу підтримав в повному обсязі, просив задовольнити апеляційну скаргу з підстав, викладених у ній.
Заслухавши пояснення адвоката, перевіривши матеріали справи та вивчивши доводи апеляційної скарги, вважаю апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення, як це визначено у ст. 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Водночас, положеннями ст. 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Як вбачається із протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 212483 від 04 січня 2025 року: 04 січня 2025 року о 06 год. 12 хв. за адресою м. Біла Церква, вул. Дачна, 24/1, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Renault Express» н.з. НОМЕР_2 , у стані алкогольного сп'яніння. Огляд проводився на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу Alcotest 7510 ARLM 0401, тест номер 1179, проба позитивна 0,68 проміле. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у найближчому медичному закладі водій категорично відмовився.
Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.9(а) Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП.
Відповідно до ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до п. 2.9 (а) Правил дорожнього руху, водієві забороняється керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно з положенням ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» водій зобов'язаний не допускати випадків керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також не передавати керування транспортним засобом особі, яка перебуває в такому стані або під впливом таких препаратів.
За правилами ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно з п. 2 п. 4 розділу 1 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України 09 листопада 2015 року № 1452/735, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Згідно з ч. 2, 3, 4 ст. 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, на стан алкогольного сп'яніння, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров'я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров'я.
Аналогічні положення щодо огляду громадян на стан сп'яніння містить Інструкція про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затверджена наказом МВС України, МОЗ України від 09.11.2015 № 1452/735, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858.
Отже, поліцейський вправі пред'явити до водія транспортного засобу вимогу пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння за наявності підстав вважати, що водій перебуває в стані алкогольного сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
У разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані алкогольного сп'яніння, згідно з ознаками, визначеними в пункті 3 розділу I Інструкції, огляд на стан сп'яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом.
У рішенні Європейського суду з прав людини по справі «О'Галлоран та Франціє проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року суд зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі. Суд зазначив, що будь-яка особа, яка отримала посвідчення водія на право керування транспортним засобом, зобов'язана знати правила дорожнього руху України.
Вивченням матеріалів справи про адміністративне правопорушення встановлено, що суддя, діючи відповідно до вимог ст.245, 252, 280, 283 КУпАП, всебічно, повно та об'єктивно дослідив обставини вчиненого адміністративного правопорушення на підставі доказів, наявних в матеріалах справи, а саме: протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 212483 від 04 січня 2025 року; постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ЕПР1 № 212483 від 04 січня 2025 року; направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 04 січня 2025 року; роздруківкою з приладу «Драгер» 7510, з якої вбачається, що ОСОБА_1 пройшов медичний огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою приладу «Драгер» 04 січня 2025 року о 06 год. 17 хв. при температурі 8 градусів за Цельсієм і отримано позитивну пробу з кількісним показником 0.68‰; акту огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів; розписки від 04 січня 2025 року з якої вбачається, що ОСОБА_2 забирає автомобіль «Renault Express» н.з. НОМЕР_2 та зобов'язався доставити його за адресою, вказаної в розписці, а водія не допускати керування автомобілем; рапортом працівника поліції; відеозаписом з нагрудної камери працівника поліції, а його висновок про доведеність винуватості ОСОБА_1 у порушенні п.2.9а Правил дорожнього руху, що є складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, є законним і обґрунтованим.
Апеляційний суд відхиляє доводи апеляційної скарги, що поведінка працівників поліції по відношенню до водія була провокаційною, спрямованою на покращення статистичних показників та при складанні адміністративних матеріалів щодо ОСОБА_1 не було дотримано положень чинного законодавства. Суд враховує, що способами, визначеними чинним законодавством, зокрема, звернення з дисциплінарною скаргою до керівництва поліції для проведення службової перевірки або до правоохоронних органів, в порядку КПК України, а також до суду адміністративної юрисдикції, з позовом щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності працівників поліції, як суб'єктів, що наділені владними повноваженнями, ОСОБА_1 не звертався. Унаслідок цього, у суду апеляційної інстанції відсутні підстави сумніватися у законності та неупередженості дій працівників поліції.
Щодо доводів апеляційної скарги, що суд першої інстанції залишив поза увагою обставини підписання ОСОБА_1 акту огляду на стан алкогольного сп'яніння, та дійшов помилкового висновку, що ОСОБА_1 погодився з результатом проведеного поліцейським огляду на стан алкогольного сп'яніння та відмовився від проходження повторного огляду на стан алкогольного сп'яніння у закладі охорони здоров'я, апеляційний суд зазначає наступне.
Як вбачається з бодікамери працівника поліції, ОСОБА_1 пройшов медичний огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки автомобіля за допомогою приладу «Драгер» 04 січня 2025 року о 06 год. 17 хв. при температурі 8 градусів за Цельсієм і отримано позитивну пробу з кількісним показником 0.68‰.
Після проходження огляду, о 06 год. 17 хв. поліцейський запитує в ОСОБА_1 чи згоден останній з результатом приладу «Драгер» чи їдемо в медичний заклад? На що ОСОБА_1 відповів: «та не їдемо в медичний заклад». Після чого, о 06 год. 18 хв. працівник поліції говорить ОСОБА_1 : «якщо згодні з результатом, то ось тут поставте підпис», на що ОСОБА_1 без заперечень поставив свій підпис на роздруківці з приладу «Драгер», чим засвідчив про свою згоду з результатами Драгеру. Згодом, о 06 год. 19 хв. працівник поліції запитав у ОСОБА_1 чи точно він не згоден їхати в медичний заклад на що ОСОБА_1 надав відповідь: «Точно!». Також, з бодікамери вбачається, що ані під час складення протоколу про адміністративне правопорушення, а ні при оголошенні його ОСОБА_1 , останній не висловив свої заперечення щодо результату приладу «Драгер» та не виявив бажання проїхати в медичний заклад.
За таких обставин, Київський апеляційний суд відхиляє вказані доводи апеляційної скарги.
Так, досліджені докази суд визнає належними, допустимими, та такими, що у своїй сукупності підтверджують винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
При цьому, апеляційний суд звертає увагу, що наданий у судовому засіданні адвокатом Батурою П.О., консультативний висновок не спростовує факту перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп'яніння 04 січня 2025 року.
Враховуючи викладене, за результатами апеляційного перегляду справи про адміністративне правопорушення не встановлено порушення суддею першої інстанції норм процесуального права чи неправильного застосування норм матеріального права, висновки суду доводами апеляційної скарги не спростовані.
Згідно з положеннями статті 294 КУпАП за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право:
1) залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін;
2) скасувати постанову та закрити провадження у справі;
3) скасувати постанову та прийняти нову постанову;
4) змінити постанову.
За таких обставин апеляційна скарга залишається без задоволення, а постанова Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 25 квітня 2025 року залишається без змін.
На підставі викладеного та керуючись ст. 294 КУпАП, суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Батура Павло Олександрович - залишити без задоволення.
Постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 25 квітня 2025 року - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя
Київського апеляційного суду О.В. Желепа