Ухвала від 11.06.2025 по справі 733/792/21

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження 11-кп/824/3562/2025 Категорія: ч. 3 ст. 187 КК України

ЄУН 733/792/21 Головуючий у суді 1 інстанції - ОСОБА_1

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2025 року м. Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді: ОСОБА_2

суддів ОСОБА_3

ОСОБА_4

за участю

секретаря ОСОБА_5

перекладача ОСОБА_6

обвинуваченого ОСОБА_7

в режимі відеоконференції

прокурора ОСОБА_8

захисників ОСОБА_9

розглядаючи у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві матеріали кримінального провадження № 12021270330000527, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 26 травня 2021 року, за обвинуваченням ОСОБА_10 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України, за апеляційними скаргами захисників ОСОБА_11 , ОСОБА_12 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_10 на вирок Ічнянського районного суду Чернігівської області від 2 березня 2023 року,

ВСТАНОВИЛА:

Вироком Ічнянського районного суду Чернігівської області від 2 березня 2023 рокуОСОБА_13 визнаний винуватим у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України, та йому призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 8 (вісім) років 6 (шість) місяців позбавлення волі з конфіскацією 1/2 частки належного йому на праві власності майна.

На вказаний вирок в інтересах обвинуваченого захисниками ОСОБА_11 та ОСОБА_12 подані апеляційні скарги.

Ухвалою Чернігівського апеляційного суду від 10 січня 2024 року апеляційні скарги захисників ОСОБА_11 та ОСОБА_12 залишені без задоволення, а вирок Ічнянського районного суду Чернігівської області від 2 березня 2023 року щодо ОСОБА_7 - без змін.

Постановою Верховного Суду від 4 лютого 2025 року частково задоволена касаційна скарга засудженого ОСОБА_7 , ухвала Чернігівського апеляційного суду від 10 січня 2024 року щодо ОСОБА_7 скасована, призначений новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

Цією ж постановою ОСОБА_14 обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів.

На початку апеляційного розгляду обвинуваченим заявлено відвід прокурору ОСОБА_15 , який обґрунтований тим, що на переконання обвинуваченого, прокурор ОСОБА_16 є упередженим, про що, на думку обвинуваченого, свідчить те, що йому інкримінується безпідставно вчинення злочину, якого він не скоював; прокурор не сприймає показання свідків, які свідчать на його, ОСОБА_7 , користь.

Вислухавши думку учасників апеляційного розгляду, а саме, захисника, який підтримав позицію обвинуваченого, прокурора, який заперечував проти задоволення заяви про відвід, вказавши, що він діє в межах закону, перевіривши наявні матеріали, обговоривши доводи заяви про відвід прокурору, колегія суддів доходить такого висновку.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 80 КПК України, за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, захисник, представник, експерт, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов'язані заявити самовідвід. За цими ж підставами їм може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні.

Частиною 1 ст. 77 КПК Українивизначено вичерпний перелік підстав для відводу прокурору, а саме, прокурор не має право брати участь у кримінальному провадженні, якщо:

1) він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, членом сім'ї або близьким родичем сторони, заявника, потерпілого, цивільного позивача або цивільного відповідача;

2) якщо він брав участь у цьому ж провадженні як слідчий суддя, суддя, захисник або представник, свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач;

3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах кримінального провадження або існують інші обставини, які викликають обґрунтовані сумніви в його неупередженості.

Відповідно до Керівних принципів ООН щодо ролі обвинувачів, прийнятих восьмим Конгресом ООН із запобігання злочинності і поводження з правопорушниками (Гавана, Куба, 27 серпня-7 вересня 1990 p.), обвинувачі відповідно до закону виконують свої обов'язки справедливо, послідовно та швидко, поважають і захищають людську гідність й захищають права людини, сприяючи тим самим забезпеченню належного процесу і безперебійного функціонування системи кримінального правосуддя. При виконанні своїх обов'язків обвинувачі виконують свої функції неупереджено та уникають будь-якої дискримінації на основі політичних переконань, соціального походження, раси, культури, статі або будь-якої іншої дискримінації; захищають державні інтереси, діють об'єктивно, належним чином враховують становище підозрюваного та жертви і звертають увагу на всі обставини, що мають відношення до справи, незалежно від того, вигідні чи невигідні вони для підозрюваного (п.п. 12, 13).

Неупередженість прокурора є необхідною умовою успішного виконання своїх конституційних функцій (ст. 121 Конституції України) та виконання своїх повноважень на досудовому розслідуванні й в судовому провадженні (ст. 36 КПК) для здійснення завдань кримінального провадження (ст. 2 КПК) та забезпечення законності (ст. 9 КПК). Значення неупередженого досудового розслідування варто оцінюється в контексті забезпечення реалізації права на справедливий розгляд (ст. 6 Європейської конвенції з прав людини).

Структура Конвенції ґрунтується на презумпції добросовісності дій органів державної влади країн - учасниць. Дійсно, будь-яка державна політика чи окремий захід може мати «прихований мотив», а презумпція добросовісності є спростованою. Однак, заявник, який стверджує, що його права і свободи були обмежені з неналежних підстав, повинен переконливо довести, що справжня мета державних органів була не такою, як її було проголошено (або яка може обґрунтовано припускатись, виходячи з контексту). Простої підозри про те, що державні органи користувались своєю владою для іншої мети, ніж та, що передбачена Конвенцією, недостатньо, щоб довести порушення статті 18 Конвенції (Рішення ЄСПЛ,справа «Тимошенко проти України» (Заява № 49872/11), остаточне рішення 30 липня 2013 року).

Норми кримінального процесуального законодавства не містять переліку ознак, які б розкривали сутність упередженості. Наведене дає підстави про оціночний характер цієї категорії, яка має встановлюватися у кожному випадку на підставі конкретних обставини, які підтверджені відповідними доказами.

Підстави для відводу прокурора ОСОБА_17 , зазначені у заяві обвинуваченого, на даному етапі судового розгляду не можуть свідчити про упередженість та зацікавленість прокурора у результатах кримінального провадження, оскільки відповідно до приписів ч. 1 ст. 36 КПК України прокурор, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється.

Проаналізувавши доводи заяви про відвід колегія суддів доходить висновку, що наведені обвинуваченим ОСОБА_18 підстави для відводу прокурора полягають у незгоді обвинуваченого з процесуальними рішеннями та процесуальними діями прокурора у кримінальному провадженні за його обвинуваченням, як на стадії досудового розслідування, так і на стадії судового розгляду.

Будь-яких даних про заінтересованість прокурора у результатах кримінального провадження, як і наявність інших обставин, які викликають обґрунтовані сумніви у його неупередженості, на даному етапі не встановлені, а тому заява обвинуваченого про відвід прокурора ОСОБА_17 не підлягає до задоволення.

Керуючись ст. ст. 376, 80, 81, КПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Заяву обвинуваченого ОСОБА_10 про відвід прокурора ОСОБА_8 - залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:

_______________________ __________________________ ______________________

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4