Справа №757/48779/24-к Провадження №11-кп/824/3853/2025Головуючий у І інстанції: ОСОБА_1 Справа №761/1611/21 Провадження №11-кп/824/1918/2023Головуючий у І інстанції: ОСОБА_2
Справа №761/1611/21 Провадження №11-кп/824/1918/2023Головуючий у І інстанції: ОСОБА_2
12 червня 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду в складі:
головуючого судді ОСОБА_3
суддів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
з участю секретаря ОСОБА_6 ,
учасників судового провадження:
прокурора ОСОБА_7 ,
обвинуваченого ОСОБА_8 ,
захисника ОСОБА_9 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського апеляційного суду матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42023102060000280, по обвинуваченню:
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.361-2, ч.2 ст.369-2 КК України,за апеляційною скаргою заступника керівника Київської міської прокуратури ОСОБА_10 на вирок Печерського районного суду міста Києва від 20 лютого 2025 року,-
Вироком Печерського районного суду міста Києва від 20 лютого 2025 року ОСОБА_8 визнано винуватим у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.361-2, ч.2 ст.369-2 КК України, та призначено покарання:
- за ч.1 ст.361-2 КК України у виді штрафу в розмірі 3 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51 000 грн.;
- за ч.2 ст.369-2 КК України у виді штрафу в розмірі 4 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 68 000 грн.
На підставі ст.70 КК України остаточне покарання ОСОБА_8 за сукупністю кримінальних правопорушень визначено, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, у виді штрафу в розмірі 4 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 68 000 грн.
За вироком суду у невстановлений слідством час, але не пізніше 25.10.2023 року, у ОСОБА_8 виник злочинний умисел, направлений на несанкціонований збут інформації з обмеженим доступом, яка зберігається в автоматизованій системі керування вантажними перевезеннями акціонерного товариства «Українська залізниця», створеної та захищеної відповідно до чинного законодавства.
Інформація, що обробляється у автоматизованій системі керування вантажними перевезеннями акціонерного товариства «Українська залізниця» відповідно до Положення про комерційну таємницю Укрзалізниці, затвердженої наказом Укрзалізниці від 16.03.2010 №187-Ц, Переліку відомостей, що становлять комерційну таємницю Укрзалізниці, затвердженим наказом Укрзалізниці від 16.03.2010 року №187-Ц, є інформацією з обмеженим доступом.
31.01.2024 року, під час контролю за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту, ОСОБА_11 здійснено телефонний дзвінок за номером телефону, який належить ОСОБА_8 . У ході телефонної розмови ОСОБА_11 та ОСОБА_8 домовилися про те, що останній за грошову винагороду в розмірі 10000 гривень впродовж місяця буде надавати відомості щодо дислокації вантажних вагонів через месенджер «Telegram».
На виконання досягнутих домовленостей 05.02.2024 року ОСОБА_11 , використовуючи власний обліковий запис в меседжері «Telegram», надіслав повідомлення на обліковий запис в цьому ж меседжері, який використовував ОСОБА_8 , з номерами вагонів, щодо яких потрібно отримати інформації з обмеженим доступом. У свою чергу ОСОБА_8 надіслав ОСОБА_11 повідомленняз номером банківської картки, для отримання оплати за подальше надання інформації щодо вказаних вагонів.
Цього ж дня ОСОБА_11 через платіжний термінал здійснив перерахунок грошових коштів двома транзакціями по 5000 гривень на банківський рахунок ОСОБА_8 .
В подальшому ОСОБА_8 , усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, реалізуючи свій намір, направлений на несанкціонований збут інформації з обмеженим доступом, з корисливих мотивів, переслідуючи мету незаконного збагачення, 06.02.2024 року о 07 год. 39 хв., перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням та судом місці, діючи умисно, без згоди АТ «Українська залізниця», в онлайн бесіді, використовуючи власний обліковий запис в меседжері Telegram, шляхом надсилання ОСОБА_11 файлу під назвою «Дислокація 3.xlsx» об'ємом 41,5 КБ, , яку він отримав від невстановленої особи - співробітника АТ «Українська залізниця», який в силу своїх функціональних обов'язків мав доступ до АСК ВП УЗ-Є, та матеріали щодо якої виділено в окреме кримінальне провадження, достеменно усвідомлюючи, що в указаному файлі міститься інформація, яка становить комерційну таємницю, що була створена та захищена у АСК ВП УЗ-Є, що відповідно до ст. 21 Закону України «Про інформацію», ст. 36 Господарського кодексу України, ст. 505 Цивільного кодекс України - являється інформацією із обмеженим доступом, здійснив її несанкціонований збут.
Крім цього, перебуваючи у невстановленому місці, ОСОБА_8 достовірно розуміючи та усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, без згоди АТ «Українська залізниця», в онлайн бесіді, використовуючи власний обліковий запис в меседжері Telegram, шляхом надсилання 06.02.2024 о 16 год. 51 хв. ОСОБА_11 файлів, достеменно усвідомлюючи, що у вказаних файлах міститься інформація, яка становить комерційну таємницю, здійснив її несанкціонований збут.
У перелічених файлах міститься інформація про номери вагонів, рід рухомого складу, залізницю, станції операцій, номери поїздів, операції, дати операцій, вантажі, станції початків рейсів вантажовідправників, вантажоотримувачів, станції призначення, залишок відстані, дати прийомів вантажів до перевезень, дати наступного планового ремонту, терміни служби, власників, операторів, орендаторів, ВРП ВУ-23, види ремонту, дати відставлення до НРП, несправності, тощо.
У подальшому, впродовж травня 2024 року, під час контролю за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту, між ОСОБА_11 та ОСОБА_8 в ході онлайн бесіди виникла домовленість про те, що останній за грошову винагороду буде надавати відомості щодо дислокації вантажних вагонів та довідки стосовно прийому та здачі загального парку компанії, через месенджер «Telegram».
Так, 17 травня 2024 року ОСОБА_11 , використовуючи власний обліковий запис в меседжері Telegram, надіслав повідомлення з файлом «Дислокація2.docx» на обліковий запис в меседжері Telegram, який використовував ОСОБА_8 , з номерами вагонів, щодо яких потрібно отримати інформації з обмеженим доступом. В свою чергу, ОСОБА_8 попередньо надіслав повідомлення ОСОБА_11 з номером банківської картки, з метою отримання оплати за подальше надання інформації, щодо дислокації вагонів.
Цього ж дня, 17.05.2024, ОСОБА_11 здійснив перерахунок грошових коштів в сумі 2000 (дві тисячі) гривень на банківський рахунок.
В подальшому, ОСОБА_8 достовірно розуміючи та усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, реалізуючи свій намір, направлений на несанкціоноване розповсюдження інформації з обмеженим доступом, з корисливих мотивів, переслідуючи мету незаконного збагачення, 18 травня 2024 року о 07 годині 49 хвилин, перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці, діючи умисно, без згоди АТ «Українська залізниця», в онлайн бесіді, використовуючи власний обліковий запис в меседжері Telegram, шляхом надсилання ОСОБА_11 файлу під назвою «СМТ100(18.05-1).xlsx» об'ємом 80,2 КБ та о 16 годині 30 хвилин цього ж дня файлу «Дислокація2.xlsx» об'ємом 59,1 КБ, достеменно усвідомлюючи, що в указаному файлі міститься інформація, яка становить комерційну таємницю, здійснив її несанкціонований збут.
Також, перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці, ОСОБА_8 достовірно розуміючи та усвідомлюючи характер протиправних дій, без згоди АТ «Українська залізниця», в онлайн бесіді, використовуючи власний обліковий запис в меседжері Telegram, 19.05.2024 о 08 год. 59 хв. шляхом надсилання ОСОБА_11 файлів, достеменно усвідомлюючи, що в указаних файлах міститься інформація, яка становить комерційну таємницю, здійснив її несанкціонований збут.
В подальшому 22.05.2024 року о 18 год. 13 хв., перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням та судом місці, ОСОБА_8 достовірно розуміючи та усвідомлюючи характер протиправних дій, без згоди АТ «Українська залізниця», в онлайн бесіді, використовуючи власний обліковий запис в меседжері Telegram, шляхом надсилання ОСОБА_11 файлу під назвою «Елеватор Арго.xlsx» об'ємом 134,3 КБ, достеменно усвідомлюючи, що в указаному файлі міститься інформація, яка становить комерційну таємницю, що була створена та захищена у АСК ВП УЗ-Є, отримав грошову винагороду від ОСОБА_11 в сумі 2000 (дві тисячі) гривень, які в цей же день були перераховані на банківський рахунок.
Крім цього, у невстановлений слідством час, але не пізніше квітня 2024 року, у ОСОБА_8 виник злочинний умисел, направлений на одержання неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Так, у квітні 2024 року ОСОБА_12 , в силу своєї підприємницької діяльності, в ході особистої розмови дізнався від ОСОБА_8 , що для безпроблемної та прискореної логістичної діяльності на залізничному транспорті необхідно виконувати певні вимоги. Так, в розмові ОСОБА_8 повідомив, що останньому для подальшої діяльності необхідно надавати йому перелік вагонів, інформацію про маршрут, та окрім офіційних платежів на АТ «Українська залізниця», ще 1000 гривень за кожен вагон, вмотивовуючи першочерговою відправкою вагонів та пришвидшенням формування поїздів, оскільки в іншому випадку будуть створені штучні перепони, тривале формування поїздів, у зв'язку із чим можливе запізнення вантажів, «простой» вагонів, що в подальшому призведе до затримки доставки вантажів та недоотримання прибутків. Окрім того, на підтвердження достовірності своїх слів ОСОБА_8 зазначив, що підтримує відносини з керівництвом підрозділів АТ «Українська залізниця» на яких має вплив.
ОСОБА_13 , розуміючи, що надання або ненадання під навантаження/вивантаження необхідних вагонів або їх необхідної кількості, прискорення або затримка вагонів на залізничних станціях залежить від службових осіб АТ «Українська залізниця», погодився на пропозицію ОСОБА_8 щодо надання неправомірної вигоди за вплив на прийняття рішення особами, уповноваженими на виконання функцій держави.
Наприкінці травня 2024 року ОСОБА_13 , будучи посередником логістичної компанії, в ході особистої зустрічі в офісному приміщенні Товариства з обмеженою відповідальністю «Нова вагонна компанія» за адресою: місто Київ, площа Спортивна, 1А, 17 поверх, надав ОСОБА_8 список з номерами вагонів та в подальшому, використовуючи власний обліковий запис в месенджеріWhatsApp, надіслав повідомлення на обліковий запис в месенджеріWhatsApp, який використовує ОСОБА_8 , продублювавши інформацію щодо вагонів.
В свою чергу ОСОБА_8 , діючи з корисливим мотивом за виконання обіцянки у вигляді впливу на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, а саме за надання вказаному суб'єкту господарювання переваг в подачі під навантаження/вивантаження необхідних вагонів або їх необхідної кількості, щодо прискорення або затримки вагонів на залізничних станціях, повідомив ОСОБА_13 про необхідність одержання ним неправомірної вигоди за вчинення вищевказаних дій в сумі 1 200 гривень за кожен пришвидшений вагон, на що свідок погодився.
На початку червня 2024 року ОСОБА_8 , перебуваючи у невстановленому місці, користуючись своїм авторитетом серед залізничників та представників суб'єктів господарювання, діючи з корисливого мотиву, направленого на одержання неправомірної вигоди, здійснив вплив на прийняття рішення особами, уповноваженими на виконання функцій держави, а саме невстановлену досудовим розслідуванням службову особу Центру управління рухом АТ «Українська залізниця» з метою надання вищевказаному суб'єкту господарювання переваг в подачі під навантаження/вивантаження необхідних вагонів або їх необхідної кількості, прискорення або затримка вагонів на залізничних станціях.
18.06.2024 року приблизно о 10 год. 30 хв. ОСОБА_13 , перебуваючи за адресою: місто Київ, площа Спортивна, 1-А, діючи під контролем правоохоронних органів, передав ОСОБА_8 неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів на загальну суму 53 000 грн. за вплив на прийняття невстановленими на даний час особами, уповноваженим на виконання функцій держави, а саме службову особу Центру управління рухом АТ «Українська залізниця», яке є юридичною особою публічного права, за прийняття рішення в інтересах названого ОСОБА_13 суб'єкта господарювання, а саме за надання переваг в подачі вантажних вагонів під навантаження вивантаження, першочерговою відправкою вагонів та пришвидшенням формування поїздів, прискорення руху вантажних вагонів на проміжних станціях між вантажовідправником та вантажоодержувачем.
В свою чергу, ОСОБА_8 розуміючи та усвідомлюючи протиправність своїх дій, маючи єдиний злочинний умисел, корисливий мотив, одержав від ОСОБА_13 неправомірну вигоду за вчинення вищевказаних дій у вигляді грошових коштів в розмірі 53 000 грн., після чого був затриманий працівниками правоохоронних органів з грошовими коштами, які були при ньому.
В поданій апеляційній скарзі заступник керівника Київської міської прокуратури, не оспорюючи встановлені судом фактичні обставини та правову кваліфікацію дій обвинуваченого, просить вирок суду скасувати через неправильне застосування судом кримінального закону та невідповідністю призначеного покарання тяжкості вчинених злочинів та особі обвинуваченого, внаслідок м'якості.
В обґрунтування апеляційних вимог посилається на те, що судом в достатній мірі не враховано, що ОСОБА_8 здійснював збут інформації з обмеженим доступом, яка зберігалась в створеній та захищеній відповідно до чинного законодавства автоматизованій системі Укрзалізниці.
Крім цього, ОСОБА_8 , обіцяючи ОСОБА_13 здійснити за винагороду вплив на службових осіб АТ «Укрзалізниця» за вчинення певних дій, створюючи уявлення про необхідність передачі йому коштів, повідомив останньому, що в іншому разі для нього будуть створені штучні перепони, що призведе до недоотримання прибутків. Тобто, у випадку ненадання матеріальної винагороди обвинуваченому, будуть штучно створені незаконні перешкоди законній діяльності суб'єкта господарювання. Вказане, на думку апелянта, свідчить про підвищену суспільну небезпечність особи обвинуваченого.
За твердженнями апелянта,суд першої інстанції безпідставно визнав обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого - щире каяття, оскільки щире каяття означає добровільну критичну оцінку особою своєї протиправної поведінки через визнання вини і готовність нести кримінальну відповідальність. В даному випадку, як вважає прокурором, в матеріалах кримінального провадження відсутні будь-які дані, що підтверджували б наявність такої обставини.
Як вважає апелянт, визнання вини обвинуваченим свідчить лише про те, що останній під тиском беззаперечних доказів намагається уникнути справедливого покарання за вчинені злочини.
Наведені обставини свідчать про те, що призначене ОСОБА_8 покарання не відповідає засадам статей 50, 65 КК України.
За результатами апеляційного розгляду просить вирок суду в частині призначеного покарання скасувати та ухвалити новий вирок, яким виключити щире каяття як обставину, що пом'якшує покарання обвинуваченого, та призначити ОСОБА_8 за ч.1 ст.361-2 КК України покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік і 6 місяців; за ч.2 ст.369-2 КК України - у виді позбавлення волі на строк 3 роки.
На підставі ст. 70 КК України остаточне покарання ОСОБА_8 за сукупністю кримінальних правопорушень визначити, шляхом часткового складання покарань, у виді позбавлення волі на строк 3 роки і 6 місяців.
В решті вирок суду просить залишити без змін.
Захисниками ОСОБА_14 та ОСОБА_9 подані заперечення на апеляційну скаргу прокурора, в яких вони просять вирок суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Заслухавши суддю - доповідача, пояснення прокурора, яка підтримала апеляційну скаргу заступника керівника Київської міської прокуратури та просила її задовольнити, обвинуваченого та його захисника, які вважали, що подана апеляційна скарга задоволенню не підлягає та просили вирок суду залишити без змін, перевіривши матеріали кримінального провадження, проаналізувавши апеляційні доводи, провівши судові дебати та заслухавши останнє слово обвинуваченого, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.
Суд першої інстанції, допитавши обвинуваченого ОСОБА_8 , який повністю визнав свою винуватість за висунутим обвинуваченням, за згодою учасників судового провадження визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорювались, а тому правомірно розглянув кримінальне провадження в порядку, визначеному ч.3 ст.349 КПК України.
Встановлені судом першої інстанції фактичні обставини вчинених ОСОБА_8 кримінальних правопорушень та правова кваліфікація його дій за ч.1 ст.361-2, ч.2 ст.369-2 КК України учасниками судового провадження не оспорюються та не оскаржуються, а тому у відповідності до положень ст.404 КПК України апеляційною інстанцією не перевіряються.
Статтею 50 КК України визначено, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами.
Відповідно до положень ст.65 КК України суд призначає покарання:
1) у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу;
2) відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу;
3) враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.
Призначаючи ОСОБА_8 покарання, суд першої інстанції врахував характер і ступінь тяжкості вчинених ним кримінальних правопорушень, які відповідно до ст.12 КК України відносяться до категорії нетяжких злочинів, дані про особу обвинуваченого, який раніше не судимий, одружений, має вищу освіту, офіційно працевлаштований, за місцем роботи характеризується позитивно, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, має постійне місце проживання та реєстрації.
Обставиною, що пом'якшує покарання, судом визнано щире каяття. Обставин, що обтяжують покарання, судом не встановлено.
Суд апеляційної інстанції погоджується з призначеним ОСОБА_8 покаранням як за кожне кримінальне правопорушення окремо, так і за сукупністю кримінальних правопорушень, оскільки таке покарання за своїм видом та розміром відповідає тяжкості вчинених кримінальних правопорушень та особі винного, є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
Доводи прокурора про те, що суд необґрунтовано визнав обставиною, що пом'якшує покарання ОСОБА_8 , його щире каяття, не відповідають фактичним обставинам провадження та не знайшли свого підтвердження за результатами апеляційного перегляду, оскільки обвинувачений повідомив в суді апеляційної інстанції, що повність визнає свою вину за висунутим обвинуваченням, щиро кається та шкодує про вчинене. Така ж позиція обвинуваченого ОСОБА_8 була на стадії досудового розслідування та під час розгляду в суді першої інстанції.
З урахуванням викладеного колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції при розгляді даного провадження дотримався загальних засад призначення покарання, принципу його індивідуалізації, врахував тяжкість вчинених кримінальних правопорушень, дані про особу ОСОБА_8 , та призначив покарання, яке є необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого.
Законних підстав для призначення ОСОБА_8 по ч.1 ст.361-2, ч.2 ст.369-2 КК України більш суворого виду покарання, ніж призначено судом першої інстанції, про що просить прокурор в поданій апеляційній скарзі, колегія суддів не вбачає.
Цим самим спростовуються доводи апеляційної скарги заступника керівника Київської міської прокуратури про незаконність вироку суду в частині призначеного покарання через його невідповідність ступеню тяжкості вчинених кримінальних правопорушень та особі винного.
З огляду на те, що оскаржуваний вирок суду є законним, обґрунтованим та вмотивованим, колегія суддів залишає його без змін, а подану апеляційну скаргу - без задоволення.
Керуючись ст.ст.376, 404, 405, 407, 418, 419 КПК, колегія суддів, -
Вирок Печерського районного суду міста Києва від 20 лютого 2025 року, ухвалений щодо ОСОБА_8 , залишити без змін, а апеляційну скаргу заступника керівника Київської міської прокуратури ОСОБА_10 - без задоволення.
Ухвала суду може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення судом апеляційної інстанції.
Судді:
__________________ _________________ ________________ ОСОБА_3 ОСОБА_4 ОСОБА_5