28 травня 2025 року місто Київ
справа № 367/6482/20
провадження№22-ц/824/5906/2025
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача - Шкоріної О.І., суддів -Поливач Л.Д., Стрижеуса А.М. за участю секретаря судового засідання - Височанської Н.В.,
сторони:
позивач - ОСОБА_1
відповідач - Приватний виконавець виконавчого округу Київської області Голяченко Іван Павлович
відповідач - ДП "СЕТАМ"
відповідач - ОСОБА_2
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 ,
на ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 8 серпня 2024 року, постановлену у складі судді Карабаза Н.Ф.,
У жовтні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до приватного виконавця виконавчого округу Київської області Голяченко І.П., ДП "СЕТАМ", ОСОБА_2 , третя особа: ТОВ "ОТП Факторинг Україна" про визнання електронних торгів недійсними, скасування протоколу проведення електронних торгів, акту про реалізацію предмета іпотеки та свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів.
Просила визнати недійсними електронні торги з продажу нерухомого майна, а саме- предмету іпотеки, кв. АДРЕСА_1 , визнати недійсним протокол проведення електронних торгів №500580 від 4 вересня 2020 року, визнати недійсним акт про проведені електронні торги від 10 вересня 2020 року, виданого на підставі протоколу проведення електронних торгів №500580 від 4 вересня 2020 року та визнати недійсним свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів.
В обґрунтування позовних вимог зазначала, що квартира, яка була предметом іпотеки і реалізована з прилюдних торгів, є єдиним житлом та використовувалось позивачем,як постійне місце проживання. В матеріалах виконавчого провадження відсутня інформація про наявність у позивача іншого житла та таким чином нерухоме майно підпало під дію Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України,наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті». У випадку якщо державний виконавець дійшов висновку про те,що майно,яке підлягає опису не підпадає під дію мораторію,то мав зазначити мотиви, з яких виконавець прийняв відповідне рішення і посилання на норму закону, на підставі якого винесено постанову, але таких дій не було виконано. Заява приватного виконавця складена з порушення. Порушено встановлені законодавством правила проведення торгів, визначені в порядку реалізації арештованого майна. Зберігачем майна було визначено представника стягувача, який є заінтересованою особою. Інформаційне повідомлення про електронні торги не містило повної інформації встановленої порядком. Протокол електронних торгів не відповідає встановленим вимогам. Другі торги проведено поза межами встановлених Законом строків. Акт про реалізацію предмета іпотеки не відповідає встановленим Законним вимогам.
Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 8 серпня 2024 року позовну заяву ОСОБА_1 до Приватного виконавця виконавчого округу Київської області Голяченко І.П., ДП'СЕТАМ", ОСОБА_2 , третя особа: ТОВ "ОТП Факторинг Україна" про визнання електронних торгів недійсними, скасування протоколу проведення електронних торгів, акту про реалізацію предмета іпотеки та свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів, залишено без розгляду.
Не погоджуючись з такою ухвалою суду, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції, посилаючись на її незаконність та необґрунтованість.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що справа неодноразово знімалась з розгляду з різних причин. 27 листопада 2023 року ОСОБА_1 , явка якої була визнана обов'язковою, прибула у судове засідання однак судове засідання вкотре було знято зі складу у зв'язку з участю судді в іншому процесі. ОСОБА_1 , зазначивши свій номер телефону в розписці, просила направляти їй смс-повідомлення.
Судове засідання було відкладено на 6 березня 2024 року. 5 березня 2024 року представник позивача на електронну пошту суду направив клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з перебуванням 6 березня 2024 року разом із позивачем у м. Дніпрі на допиті по кримінальній справі.
6 березня 2024 року розгляд справи було відкладено на 1 квітня 2024 року. Судову повістку на 1 квітня 2024 року сторонам направлено 29 березня 2024 року, тобто за два дні до дати засідання, що фізично унеможливлює належне повідомлення сторін про дату та час судового засідання.
1 квітня 2024 року справу було знято з розгляду у зв'язку з перебуванням судді у відпустці та відкладено на 8 серпня 2024 року. В судове засідання 8 серпня 2024 року представник позивача на електронну пошту суду направив клопотання про розгляд справи у відсутність позивача та представника, однак 8 серпня 2024 року суддею було постановлена ухвала про залишення позову без розгляду.
Також вказує, що в матеріалах справи відсутні клопотання представника позивача від 5 березня 2024 року про відкладення справи та від 8 серпня 2024 року про розгляд справи у відсутність сторони позивача.
Вказує, що в засідання 18 січня 2021 року,6 липня 2021 року, 10 листопада 2021 року 14 лютого 2023 року та 15 червня 2023 року представник позивача з'являвся вчасно, однак у зв'язку з тим,що суддя фактично або була зайнята у іншій справі або перебувала у відпустці, розгляд справи не відбувся.
У відзиві на апеляційну скаргу представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Щербина Л.А. просить відмовити у задоволені апеляційної скарги ОСОБА_1 та ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 8 серпня 2024 року залишити без змін.
В судовому засідання представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Білак Я.Ю. підтримав доводи апеляційної скарги, просив апеляційну скаргу задовольнити, ухвалу суду першої інстанції скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
В судовому засідання представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Щербина Л.А. заперечувала проти доводів апеляційної скарги, просила апеляційну скаргу залишити без задоволення, ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.
Інші учасники справи в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені шляхом направлення судових повісток - повідомлень на їх електронні адреси, інформація щодо яких міститься в матеріалах справи, що підтверджується звітами про доставку вихідної кореспонденції Київського апеляційного суду (а.с.100-105) у зв'язку з чим суд вважав за можливе розглянути справу у їх відсутність відповідно до вимог ч. 2 ст. 372 ЦПК України.
Заслухавши доповідь судді Шкоріної О.І., вислухавши пояснення осіб, які з'явилися в судове засідання, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого у справі судового рішення, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Залишаючи позовну заяву без розгляду, суд першої інстанції виходив із того, що ухвалою суду від 15 листопада 2023 року визнано обов'язковою явку позивача ОСОБА_1 ; в судові засідання, призначені на 6березня 2024 року та 8 серпня 2024 року позивач не з'явилася, про час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином. Зваживши на те, що позивач не з'являється у судові засідання, не надає доказів поважності причин неявки, його неявка перешкоджає розгляду справи, заяв про розгляд справи в його відсутності не надходило, суд дійшов висновку про залишення позову без розгляду.
Разом з тим, колегія суддів з такими висновками суду першої інстанції погодитись не може, виходячи з наступного.
Повідомлення учасників справи про місце, дату і час судового засідання проводиться судом, відповідно до вимог ст.ст.128-131 ЦПК України.
За приписами ст.128 ЦПК України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії. Суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії. Судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик. Судові повідомлення здійснюються судовими повістками-повідомленнями. Судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п'ять днів до судового засідання, а судова повістка повідомлення - завчасно. Судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур'єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.
Таким чином, про належне повідомлення учасника справи про час і місце розгляду справи у даному випадку може свідчити лише розписка.
Крім того, ч.6 ст.128 ЦПК України встановлює, що судова повістка надсилається судом за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.
Відповідно до положень п.1 ч.2 ст.223 ЦПК України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку у разі неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання.
Розгляд справи за відсутності учасника процесу, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
За змістом ч.5 ст.223 ЦПК України у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Тобто правом на залишення заяви без розгляду суд наділений лише в разі повторної неявки позивача, який належним чином повідомлений про розгляд справи, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.
Отже, умовами залишення позовної заяви без розгляду у випадку повторної неявки в судове засідання позивача є: - повторна, тобто друга поспіль неявка позивача в судове засідання; - повідомлення позивача про судове засідання належним чином; - відсутність поважних причин неявки позивача в судове засідання, або неповідомлення позивачем про причини його неявки в судове засідання; - нез'явлення в судове засідання позивача перешкоджає вирішенню спору; - від позивача не надходила заява про розгляд справи за його відсутності.
За змістом пункту 1 статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Європейський суд з прав людини, розглядаючи справи щодо порушення права на справедливий судовий розгляд, тлумачить вказану статтю як таку, що не лише містить детальний опис гарантій, надаваних сторонам у цивільних справах, а й захищає у першу чергу те, що дає можливість практично користуватися такими гарантіями, - доступ до суду.
Крім цього, складовою частиною визначеного статтею 6 Конвенції права на справедливий суд є принцип рівності сторін, який передбачає, що кожній стороні має бути надана можливість представляти справу і докази в умовах, що не є суттєво гіршими за умови опонента.
У рішеннях від 27 червня 2017 року у справі «Лазаренко та інші проти України» і від 03 жовтня 2017 року у справі «Віктор Назаренко проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що національне законодавство містить спеціальні норми щодо забезпечення інформування сторін про ключові процесуальні дії і дотримання, таким чином, принципу рівності сторін, та зберігання відповідної інформації. Відповідні норми вимагають, щоб у випадку надсилання судових документів поштою вони надсилались рекомендованою кореспонденцією. Більше того, особа, яка вручає документ, має повернути до суду розписку про одержання, а національне законодавство чітко вимагає, щоб таку розписку було долучено до матеріалів справи.
В матеріалах справи відсутні докази належного повідомлення позивача ОСОБА_1 про дату, час і місце судового засідання, призначеного на 8 серпня 2024 року, враховуючи наступне.
Конверт з судовою повісткою (про призначення справи до розгляду на 8 серпня 2024року), відправлений судом 7 квітня 2024 року на адресу ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , повернувся до суду з довідкою поштового відділення із зазначенням причини повернення "за закінченням терміну зберігання" /том №2, а.с. 29/, а тому відповідно до ч.8 ст. 128 ЦПК України судова повістка не вважається врученою адресату.
Разом з тим, в матеріалах справи містяться докази,що дана справа була неодноразово знята з розгляду, також відсутні докази обізнаності позивача щодо дати, часу і місця судового засідання, яке було призначене на 1 квітня 2024 року.
Таким чином, відсутні підстави вважати, що ОСОБА_1 не з'явилася в судове засідання два рази поспіль. А відтак висновок суду першої інстанції про наявність підстав для залишення позову без розгляду є помилковим.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню, а справа направленню до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Керуючись ст. ст. 259, 268, 367, 374, 379, 381-384, 390 ЦПК України,
суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 8 серпня 2024 рокускасувати, направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Повна постанова складена 19 червня 2025 року.
Суддя- доповідач: О.І. Шкоріна
Судді: Л.Д. Поливач
А.М. Стрижеус