17 червня 2025 року м.Чернігів Справа № 620/4217/25
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді - Клопота С.Л.
розглянувши у спрощеному позовному провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області та просить наступне.
1. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Харківській області від 21.03.2025 №253950008389 про відмову ОСОБА_1 у переведенні на пенсію за віком державного службовця.
2. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Харківській області перевести ОСОБА_1 з 13 березня 2025 року на пенсію за віком відповідно до Закону України від 10.12.2015 №889-VllI «Про державну службу» з урахуванням довідок про складові заробітної плати від 05.03.2025 року №17/25-01-10-02-06 та №18/25-01-10-02-06, виданих Головним управлінням ДПС у Чернігівській області.
Ухвалою судді від 17.04.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та встановлено відповідачу 15-денний строк з дня вручення вказаної ухвали для подання відзиву на позов.
Представник відповідача у встановлений ухвалою суду строк подав відзив на позов, в якому просив відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.
Дослідивши матеріали справи, суд враховує таке.
Позивачка перебуває на обліку в Ніжинському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України (ПФУ) та отримує пенсію за віком на загальних підставах відповідно до Закону України від 09.07.2003 рою № 1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Не працює.
13 березня 2025 року звернулась до Ніжинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України з заявою №454 про перехід на пенсію за віком відповідно до Закону від 10 грудня 2015 року № 889-VIII «Про державну службу».
До вказаної заяви додані копії довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця від 05.03.2025 року №17/25-01-10-02-06 та №18/25-01-10-02-06, виданих Головним управлінням ДПС у Чернігівській області.
Заяву розглянуто за екстериторіальним принципом Головним управлінням ПФУ в Харківській області, яке рішенням від 21.03.2025 №253950008389 відмовило позивачці в переведенні на пенсію за віком згідно з зазначеним Законом «Про державну службу».
В якості підстав відмови відповідач зазначив, що позивачка не має необхідного стажу роботи на державній службі, у зв'язку з чим не має і права на призначення пенсії державного службовця відповідно до Закону України «Про державну службу», оскільки періоди роботи в державній податковій службі на посадах, в період перебування на яких присвоєні персональні чи спеціальні звання, не зараховуються до стажу роботи на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців.
Не погодившись з цим, позивачка звернулася до суду з позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до статі 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрата годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення, створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляд) за непрацездатними.
Згідно зі ст.22 Конституції України закріплені нею права і свободи не є вичерпними, гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законодавчих актів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Конституційний Суд України неодноразово розглядав проблему, пов'язану з реалізацією права на соціальний захист, неприпустимістю обмеження конституційного права громадян на достатній життєвий рівень, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція та закони України виокремлюють певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, яким пенсія призначається за спеціальними законами. У рішеннях Конституційного Суду України зазначалося, що пільги, компенсації, гарантії є видом соціальної допомоги і необхідною складовою конституційного права на достатній життєвий рівень, тому звуження змісту та обсягу цього права шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів за ст.22 Конституції України не допускається (рішення Конституційного Суду України від 06.07.1999 №8-рп/99, від 20.03.2002 №5-рп/2002, від 17.03.2004 №7-рп/2004, від 01.12.2004 №20-рп/2004).
Виходячи з викладеного, зміст та обсяг досягнутих соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства.
01.05.2016 набув чинності Закон № 889-VII1 «Про державну службу» (надалі - Закон №889), підпунктом 1 пункту 2 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» якого визнано таким, що втратив чинність Закон України від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ «Про державну службу» (надалі - Закон №3723), крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.
Згідно з пунктами 10, 12 «Прикінцевих та перехідних положень» Закону №889-VІII державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» №3723-ХІІ від 16 грудня 1993 року та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» №3723-ХІІ від 16 грудня 1993 року в порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» №3723-ХІІ від 16 грудня 1993 року та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» №3723-XII від 16 грудня 1993 року в порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Отже. Прикінцевими та перехідними положеннями Закону №889-VIII передбачено, що за наявності у особи етаном на 01 травня 2016 певного стаж держслужби (10 років для осіб, що на зазначену дату діймали посади державної служби, або 20 років стажу держслужби незалежно від чого, чи працювала особа станом на 1 травня 2016 на держслужбі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ, але за певної додаткової умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Положеннями частини першої статті 37 Закону №3723 встановлено, що на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягай віку 62 роки, та жінки, які досягай пенсійною віку, встановленого статтею 26 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (надалі - Закон №1058), за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному з розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.
Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1-го січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями. - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1-го січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
З аналізу викладених норм права випливає, що після 01.05.2016 (дата набрання чинності Законом № 889-VIII) право на пенсію державного службовця набуває особа при наявності певних умов: досягнення пенсійного віку; наявність страхового стажу; наявність відповідного стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Тобто, лише за наявності зазначених умов та їх сукупності за особою зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 03.07.2018 у справі №569/350/17, від 03.07.2018 у справі № 586/965/16-а, від 26.06.2018 у справі №676/4235/17 та від 10.07.2018 у справі №591/6970/16-а, які в силу вимог частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, повинні враховуватись судом при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин.
Щодо стажу державної служби позивачки, суд зазначає.
Позивачка працювала на посадах державної служби в державній податковій службі/органах доходів і зборів.
Як зазначалось, відповідно до пункту 12 «Прикінцевих та перехідних положень» Закону №889 право на призначення пенсії згідно з статтею 37 Закону України «Про державну службу» №3723-Х11 від 16 грудня 1993 року отримують державні службовці, які на день набрання чинное ті Законом №899 (01.05.2016р.) мають певний стаж, зокрема, 20 років стажу держенужби незалежно від того, чи працювала особа станом на 01.05.2016 року на держслужбі) на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України №3723 та актами Кабінету Міністрів України.
Стаття 25 Закону № 3723 визначає класифікацію посад державних службовців та встановлює сім категорій посад в залежності від організаційно-правового рівня органу, який приймає їх на роботу, обсягу і характеру компетенції на конкретній посаді, ролі і місця посади в структурі державного органу. Зокрема, з урахуванням посад державної служби, що обіймала позивачка:
• до шостої категорії посад віднесені посади керівників управлінь, відділів, служб районних, районних у містах Києві та Севастополі державних адміністрацій, спеціалісти управлінь, відділів, служб обласних. Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, інші прирівняні до них посади;
• до сьомої категорії посад віднесені посади спеціалістів районних, районних у містах Києві та Севастополі державних адміністрацій. їх управлінь і відділів, інші прирівняні до них посади.
Крім того, статтею 25 Закону №3723 передбачено, що віднесення існуючих посад державних службовців, не перелічених у цій статті, а також віднесення до відповідної категорії нових посад державних службовців проводиться Кабінетом Міністрів України за погодженням з відповідним державним органом.
Відповідно до зазначеної правової норми Розпорядженням Кабінету Міністрів України №503-р від 12.09.1997 року «Про віднесення посад працівників місцевих державних податкових адміністрацій до відповідних категорій посад державних службовців» посади працівників державних податкових адміністрацій в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі і державних податкових інспекцій у районах, містах, районах у містах, які не мають спеціальних звань, віднесено до певних категорій посад державних службовців в залежності від характеру компетенції на конкретній посаді та місця посади в структурі державного органу.
Так, зокрема, щодо посад, які обіймала позивачка відноситься до шостої категорії посад державних службовців віднесено посади начальників управлінь, їх заступників, начальників відділів, їх заступників у складі управлінь державних податкових інспекцій у районах, районах у містах Києві та Севастополі; начальників управлінь. їх заступників, начальників відділів та їх заступників у складі управлінь державних податкових інспекцій у містах (крім міст Києва та Севастополя), віднесених до І, ІІ, ІІІ груп ні оплатою праці працівників. спеціалістів державних податкових адміністрацій в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі; спеціалістів державних податкових інспекцій у містах (крім міст Києва та Севастополя) з чисельністю населення понад 1 млн. чоловік та у містах поза групою за оплатою праці працівників: « до сьомої категорії посад державних службовців віднесено посади спеціалістів державних податкових інспекцій у районах, районах у містах Києві та Севастополі; спеціалістів державних податкових інспекцій у містах (крім міст Києва та Севастополя), віднесених до ІІІ груп за оплатою праці працівників.
Спеціальним законом, що визначав статус державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності у період роботи позивачки на відповідних посадах, був Закон України від 04.12.1990 №509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні» (далі - Закон №509).
Відповідно до статей 1. 2 Закону №509 (в редакції, чинній на час роботи позивачки) до системи органів державної податкової служби належать: Державна податкова адміністрація України, державні податкові адміністрації в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, державні податкові інспекції в районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах (далі - органи державної податкової служби).
Статтею 15 Закон №509-Х11 встановлено, що посадовою особою органу державної податкової служби може буї и особа, яка має освіту за фахом та відповідає кваліфікаційним вимогам, установленим Державною податковою адміністрацією України. Посадовим особам органів державної податкової служби присвоюються спеціальні звання.
Зазначеною статтею Закону №509-ХІІ також установлено умови, за яких особи не можуть бути службовцями податкових органів, які кореспондуються із вимогами статей 5, 12 Закону №3723-XIІ «Про державну службу» щодо обмежень, пов'язаних із прийняттям на державну службу та її проходженням.
Крім того, частиною шостою статті 15 цього Закону визначено, що посадовим особам органів державної податкової служби присвоюються спеціальні звання: головний державний радник податкової служби, державний радник податкової служби І рангу, державний радник податкової служби II рангу, державний радник податкової служби III рангу, радник податкової служби І рангу, радник податкової служби II рангу, радник податкової служби III рангу, інспектор податкової служби 1 рангу, інспектор податкової служби II рангу, інспектор податкової служби ІІІ рангу.
Видатки на утримання органів державної податкової служби визначаються Кабінетом Міністрів України і фінансуються з державного бюджету (стаття 6 Закону №509-ХІІ).
Таким чином, посадові особи державної податкової служби, яким за наслідками атестації присвоєно спеціальні звання, займають посади в державних органах щодо практичного виконання завдань і функцій держави (зокрема у сфері податкової політики), одержують заробітну плату за рахунок державного бюджету, а отже перебувають на державній службі та є державними службовцями.
Проте Законом № 509-ХІІ не врегульовано питання пенсійного забезпечення посадових осіб державної податкової служби, яким присвоєно спеціальні звання, тому при вирішенні таких питань підлягають застосуванню положення Закону № 3723-ХІІ «Про державну службу», зокрема стаття 37, за правилами якої на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягай віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Законе України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 цього Закону, у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.
Наведений правовий висновок сформульований Верховним Судом України у постанові від 08 жовтня 2013 року у справі № 2 1 -275а13.
Правомірність такого висновку підтверджена, зокрема, у постанові Верховного Суду від 18 березня 2021 року у справі №500/5183/17.
Аналогічний підхід застосування наведених норм права висловлений Верховним Судом також у постанові від 03 липня 2018 року (справа № 586/965/16-а).
В подальшому постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2016 №306 «Питання присвоєння рангів державних службовців та співвідношення між рангами державних службовців і рангами посадових осіб місцевого самоврядування, військовими званнями, дипломатичними рангами та іншими спеціальними званнями» (далі - Постанова №306) затверджено Порядок присвоєння рангів державних службовців, співвідношення рангів державних службовців і військовими званнями, дипломатичними рангами та іншими спеціальними званнями згідно з додатками 1-10.
При цьому. Додатком 6 до Постанови №306 визначено співвідношення між рангами державних службовців і спеціальними званнями працівників посадових осіб органів доходів і зборів.
У відповідності до вимог пункту 8 Прикінцевих та перехідних положень Закону №889 стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.
Отже, стаж державної служби за періоди роботи до 01.05.2016 обчислюється відповідно до законодавства, що діяло раніше, та на тих умовах і в порядку, що були ними передбачені.
До набрання чинності Законом №889 стаж державної служби обчислювався відповідно до Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 №283 (далі - Порядок № 283). та додатку до нього (діяли до 01.05.2016).
Пунктом 5 постанови Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 № 283 «Про порядок обчислення стажу державної служби» регламентовано, що обчислений відповідно до цього Порядку стаж державної служби застосовується для встановлення державним службовцям надбавки за вислугу років, надання додаткових оплачуваних відпусток та призначення пенсії.
Положеннями пункту 1 Порядку № 283 передбачено, що цим Порядком визначаються посади і органи, час робот в яких зараховуються до стажу державної служби.
Згідно з пунктом 2 Порядку № 283 до стажу державної служби зараховується робота (служба), серед іншого на посадах керівних працівників і спеціалістів в апараті органів прокуратури, судів, нотаріату, дипломатичної служби, митного контролю, внутрішніх справ, служби безпеки, розвідувальних органів, інших органів управління військових формувань, Держспецзв'язку. Адміністрації Держспецтрансслужби, державної податкової та контрольно-ревізійної служби. Держфінінспекції. її територіальних органів.
Іншим спеціальним законом, що визначає статус посадових осіб контролюючих органів є Податковий кодекс України.
Пунктом 342.4. статті 342 ПК України визначено, що посадові особи контролюючих органів є державними службовцями.
Пенсійне забезпечення посадових осіб контролюючих органів відповідно до пункту 344.1 статті 344 ПКУ здійснюється в порядку та на умовах, передбачених Законом України «Про державну службу».
Разом з тим. відповідно до записів у трудовій книжці сер. НОМЕР_1 з 23.11.1993 року позивачку було призначено на посаду державного податкового інспектора Державної податкової інспекції но Носівському району (запис №5). а 08.07.1994 року прийнято Присягу державного службовця (запис за № 8).
В подальшому у період з дати прийняття на державну службу в ДПС по 01.05.2016 року позивачка працювала на посадах старшого державного податкового інспектора, головного державного інспектора, начальника валютної інспекції, головного державного податкового ревізора-інспектора, заступника начальника відділу у складі управління, завідувача сектору, начальника відділу Державної податкової адміністрації/інспекції в Носівському районі Чернігівської області га Ніжинської об'єднаної державної податкової інспекції у Чернігівській області.
У період проходження державної служби з дати прийняття на /державну службу в ДПС по 01.05.2016 року їй були присвоєні: спеціальне звання «інспектор податкової служби 3- го рангу» (запис №9). персональні звання «інспектор податкової служби 2-го рангу» (запис №14). «інспектор податкової служби 1-го рангу» (запис №16). «радник податкової служби III рангу» (записи №21 та №25), 11-й ранг державного службовця (запис №30), спеціальне звання «радник податкової та митної справи Ill рангу» (запис №31).
Державну службу було припинено та звільнено з посади 16.12.2024 року (запис №46).
Отже, згідно з записами у трудовій книжці,Ю стаж державної служби позивачки станом на 01.05.2016 року складає 22 роки 05 місяців 08 днів.
Щодо наявності необхідного страхового стажу, суд зазначає наступне.
Відповідно до частин першої, другої та четвертої статті 24 Закону України від 09.07.2003 року № 1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (надалі Закон № 1058). страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавс двом. що діяло до набрання чинності цим Законом.
У свою чергу, частиною 1 статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року - не менше 29 років.
Разом з тим, повний страховий стаж позивачки становить 43 роки 04 місяці 08 днів, що підтверджується доданими до цього позову Рішенням Ніжинського об'єднаного управління ПФУ від 26.02.2025 року про перерахунок пенсії.
Щодо досягнення пенсійного вік, то частиною 1 статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років.
Таким чином, оскільки на момент звернення із заявою про переведення на пенсію за віком державного службовця позивачка досягла пенсійного віку, мала необхідний стаж на посаді державної служби (станом на 01.05.2016 року - 22 роки 05 місяців 08 днів), має необхідний страховий стаж, то, відповідно, наявні всі передбачені законом умови для переведення на пенсію за віком відповідно до с і. 37 Закону №3723.
Постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 №622 затверджено Порядок призначення пенсій деяким категоріям осіб (далі - Порядок №622).
Пунктом 2 Порядку №622 визначено, що згідно з пунктами 10 і 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 10.12.2015 №889-VIII «Про державну службу» на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України від 16.12.1992 № 2723-ХІІ «Про державну службу» мають право особи, які на день набрання чинності Законом України від 10.12.2015 №889-VIII «Про державну службу», зокрема, мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону та актами Кабінету Міністрів України.
Відповідно до пункту 4 Порядку №622, пенсія державним службовцям призначається з дати звернення, але не раніше дати виникнення права, в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Положеннями статті 90 Закону №889 визначено, що пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
За приписами абзацу першого частини третьою статті 45 Закону України від 09.07.2003 року № 1058-1V «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плаї) (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
Відтак, оскільки з заявою про переведення з пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону № 1058-ІV, на пенсію за віком відповідно до Закону «Про державну службу» позивачка звернулась до Ніжинського об'єднаного \правління ПФУ 13-го березня 2025 року, то пенсія державного службовця відповідно до наведених положень абзацу першого частини третьої статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058 має бути призначена з вказаної дати.
Щодо довідок про складові заробітної плати позивачки для призначення пенсії державного службовця від 05.03.2025 року №17/25-01-10-02-06 та №18/25-01-10-02-06, виданих Головним управлінням ДПС у Чернігівській області, необхідно зазначити наступне.
За змістом п 4-2 Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб, затвердженого постановою К.\15 від 14.09.2016р. №622 (надалі - Порядок №622), для призначення пенсій державним службовцям, які, зокрема, працювали у державних органах, що не провели класифікацію посад державної служби, подаються довідки про:
• посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років за останнім місцем роботи на державній службі за формою згідно з додатком 4;
• розміри виплат, зазначених в абзаці шостому пункту 4 цього Порядку (інші складові заробітної плати), за формою згідно з додатком 6.
Пунктом 5 зазначеною Порядку №622 визначено, що форми довідок про заробітну плату, що подаються для призначення пенсії державним службовцям, затверджуються правлінням Пенсійного фонду України за погодженням із Мінсоцполітики.
Надані позивачкою довідки для призначення пенсії державного службовця за змістом відповідають пункту 4-2 Порядку №622, а за формою - формам довідок за № 4 та №6 про заробітну плату для призначення пенсії державним службовцям, затверджених Постановою правління Пенсійного фонд) України 17.01.2017.
Відповідно до частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись статтями 227, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, 5, Держпром 3, під. 2, м. Харків, Харківський р-н, Харківська обл., 61022) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити у повному обсязі.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Харківській області від 21.03.2025 №253950008389 про відмову ОСОБА_1 у переведенні на пенсію за віком державного службовця.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Харківській області перевести ОСОБА_1 з 13 березня 2025 року на пенсію за віком відповідно до Закону України від 10.12.2015 №889-VІІІ «Про державну службу» з урахуванням довідок про складові заробітної плати від 05.03.2025 року №17/25-01-10-02-06 та №18/25-01-10-02-06, виданих Головним управлінням ДПС у Чернігівській області.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 1211,20 грн.
Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду.
Повний текст рішення виготовлено 17 червня 2025 року.
Суддя Сергій КЛОПОТ