про залишення позову без розгляду
20 червня 2025 р. м. Чернівці Справа №600/1773/25-а
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Анісімова О.В., розглянувши в порядку письмового провадження матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,-
У поданому до суду позові ОСОБА_1 (далі - позивач) просить:
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо розгляду заяви ОСОБА_1 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п.13 ч. 1 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію";
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 розглянути заяву ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_4 , від 29.05.2024 та надати відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п.13 ч.1 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" з урахуванням висновків суду та оформити у порядку визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 року №560( зі змінами від 16 серпня 2024р.), довідку про відстрочкою від призову на військову службу під час мобілізації.
Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 18.04.2025 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Ухвалою суду від 10.06.2025 року позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії залишено без руху та надано строк на усунення недоліків. Підставою для залишення позовної заяви без руху стало те, що позивачем при зверненні до суду з даним позов пропущено строк звернення, що визначений ч.2 ст. 122 КАС України, оскілки датою коли позивачу стало відомо про можливе порушення своїх прав, свобод чи інтересів слід вважати 05.06.2024 року.
13.06.2025 року від представника позивача до суду через систему “Електронний суд» надійшла заява на усунення недоліків, в якій наголошує, що дату 05 червня 2024 року не можливо вважати, що позивачу стало відомо про порушення своїх прав, так як відповіді з ТЦК та СП про результати розгляду заяви ОСОБА_1 не отримав. 11 вересня 2024 року відповідачу було направлено заяву з вимогою надати письмову відповідь про результати розгляду заяви від 29 травня 2024 року. Дану заяву ОСОБА_1 надіслав відповідачу засобом поштового зв'язку, про що свідчить фіскальний чек «Укрпошта» від 11.09.2024р, №5802300023579, копія якого знаходиться в матеріалах справи. 12.09.2024 року дану заяву відповідачем було отримано особисто, що підтверджується розпечаткою з Інтернет мережі, яка знаходиться в матеріалах справи. Враховуючи вищевикладене, ОСОБА_1 не знав та не догадувався про порушення своїх прав, так як відповіді про результати розгляду заяви у її задоволені чи відмови, він не отримував.
Розглянувши заяву представника позивача, подану на усунення недоліків позовної заяви, проаналізувавши доводи позивач, суд зазначає наступне.
Так, відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно пункту 9 частини 3 статті 2 КАС України основними засадами (принципами) адміністративного судочинства є зокрема неприпустимість зловживання процесуальними правами.
Частиною 1 статті 5 КАС України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; та інше.
У силу статті 44 КАС України учасники справи мають рівні процесуальні права та обов'язки. Учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки. Суд зазначає, що крім наявних прав учасники справи наділені також певними обов'язками, що кореспондують процесуальним правам інших осіб, та дають змогу здійснювати ефективний розгляд справи судом.
За загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до частини 2 статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
При цьому, незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Суд звертає увагу на те, що встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
З матеріалів позову вбачається, що позивачем оскаржується бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо розгляду заяви ОСОБА_1 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п.13 ч. 1 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".
Однак, як вбачається з матеріалів справи та згідно доводів представника відповідача, 30.05.2024 року відповідачем засобами поштового зв'язку була отримана заява позивача про оформлення відстрочки від призову на військову службу від 29.05.2024 року. З огляду на положення п. 60 Постанови Кабінету Міністрів України №560 Комісія зобов'язана розглянути отримані заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи календарних днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом дня, наступного за днем отримання інформації на запити до органів державної влади, інших державних органів. Відтак враховуючи вищенаведене, датою коли позивачу стало відомо про можливе порушення своїх прав, свобод чи інтересів слід вважати 05.06.2024 року.
Суд звертає увагу на те, що Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 31 березня 2021 року по справі № 240/12017/19 при вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду вказала на те, що необхідно чітко диференціювати поняття “дізнався» та “повинен був дізнатись».
Так, під поняттям “дізнався» необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.
Поняття “повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 р. №340/1019/19).
Відтак, враховуючи те, що Комісія зобов'язана розглянути отримані заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи календарних днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом дня, наступного за днем отримання інформації на запити до органів державної влади, інших державних органів, то позивач повинен був дізнатись про порушення свого права починаючи з 05.06.2024 року (по спливу строку, визначеного п. 60 Постанови Кабінету Міністрів України №560).
Отримання інформації від відповідача у відповідь на поданий представником позивача запит не змінює сутності процесуальних строків, які зазначені судом вище.
При цьому, до суду не надано жодних доказів, які б вказували про наявність обставин, які є об'єктивно непереборними та не залежали від волевиявлення позивача і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій щодо звернення до суду у встановлений строк.
Доступ до правосуддя не може бути безумовним, оскільки його часові рамки обумовлені певними строками. Відтак, поновлення строку звернення до суду за відсутності поважних причин його пропуску призведе до порушення принципу правової визначеності в правовідносинах, що є невід'ємною складовою верховенства права.
Згідно пункту 8 частини 1 статті 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
З огляду на викладене та зважаючи на встановлені у цій справі фактичні обставини, зокрема пропуск установленого процесуальним законом строку звернення до суду та недоведеність обставин, які б безумовно свідчили про об'єктивну неможливість вчасного оскарження дій відповідача, суд приходить до висновку про наявність підстав для залишення позову без розгляду на підставі частини 4 статті 123 КАС України та пункту 8 частини 1 статті 240 КАС України.
На підставі наведеного та керуючись статтями 123, 240, 241, 243, 248 КАС України, суд -
1. Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії - залишити без розгляду.
Згідно статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України ухвали суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково. Апеляційна скарга на ухвалу подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення (складання).
Суддя Анісімов О.В.