про відмову у забезпеченні позову
20 червня 2025 року справа № 580/5203/25
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Гаврилюка В.О.,
розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Комісії з розгляду питань щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним та скасування рішення і зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) подав позов до Комісії з розгляду питань щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - Комісія при ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідач), в якому, з урахуванням нової редакції позову від 23.05.2025, просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення про відмову комісії з розгляду питань щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при ІНФОРМАЦІЯ_1 у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації ОСОБА_1 , оформлене протоколом № 11 від 02.04.2025 року;
- зобов'язати комісію з розгляду питань щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при ІНФОРМАЦІЯ_1 надати ОСОБА_1 відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п. 13 ч. 1 ст. 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Ухвалою від 29.05.2025 суддя Черкаського окружного адміністративного суду прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у адміністративній справі, вирішив розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
18.06.2025 представник позивача сформував в системі “Електронний суд» та подав заяву (вх. № 31221/25 від 18.06.2025 Черкаського окружного адміністративного суду), в якій просить заборонити ІНФОРМАЦІЯ_1 в особі його посадових осіб вчиняти дії щодо призову ОСОБА_1 та переміщення його до військової частини, з метою проходження ним військової служби в Збройних Силах України до набрання законної сили судовим рішенням у цій адміністративній справі.
В обґрунтування необхідності вжиття заходів забезпечення позову представник позивача зазначив, що між позивачем та представниками ІНФОРМАЦІЯ_3 виникло непорозуміння, оскільки від ОСОБА_1 вимагали документи, що підтверджують потребу в догляді за мамою інвалідом (за п. 9 ч. 1 ст. 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»), але позивач намагався пояснити що він подає заяву на відстрочку саме за п. 13 та надає всі документи, що передбачені саме для цього пункту відповідно до Додатку 5 до Порядку № 560, на що почув відповідь, що отримає відмову по відстрочці, а разом з нею і мобілізаційне розпорядження. Тому отримавши телефонне повідомлення з невідомого номера прийти до ІНФОРМАЦІЯ_3 та забрати рішення за результатами розгляду поданої 02.04.2025 року заяви, а також відмову повідомити результат розгляду, Позивач вирішив звернутись до адвоката з метою подання запиту на отримання рішення Комісії щодо розгляду його заяви від 02.04.2025 року.
Стосовно співмірності вжиття заходів забезпечення адміністративного позову у спосіб бажаний для позивача, його представник зазначив, що забезпечення адміністративного позову шляхом заборони ІНФОРМАЦІЯ_2 вчиняти дії з мобілізації ОСОБА_1 до набрання законної сили рішенням за його позовом до Комісії про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання до вчинення дій, не змінює обсяг прав та обов'язків сторін у спорі та зацікавлених осіб.
Застосування заходів забезпечення позову у даній справі матиме наслідком лише відтермінування мобілізації позивача до лав Збройних Сил України, якщо за результатом розгляду справи по суті суд відмовить у задоволенні адміністративного позову. Водночас, невжиття таких заходів може спричинити для позивача негативні наслідки в разі його мобілізації, оскільки надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації особі, яка вже є військовослужбовцем, є неможливим, у зв'язку з чим захист прав, свобод та інтересів позивача за захистом яких він звернувся до суду, буде унеможливлено.
Під час вирішення заяви про забезпечення позову суддя зазначає таке.
Забезпечення позову це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання судового рішення в разі задоволення позовних вимог.
Відповідно до ч. 1 ст. 150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Частиною 2 цієї статті КАС України передбачено, що забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Згідно з ч. 1 ст. 151 КАС України позов може бути забезпечено: забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;
У ч. 2 ст. 151 КАС України передбачено, що заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Суд зазначає, що необхідною умовою забезпечення цього позову є доведення обставин, що існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі.
Суд з'ясував, що позивач звернувся до Комісії при ІНФОРМАЦІЯ_2 із заявою про надання відстрочки на підставі п. 13 ч. 1 ст. 23 Закону № 3543-ХІІ. Як зазначає позивач, Комісія при ІНФОРМАЦІЯ_2 прийняла рішення, оформлене протоколом № 11 від 02.04.2025 року, яким відмовила у наданні відстрочки від призову під час мобілізації.
Разом з тим, суд врахував, що позивач оскаржує рішення про відмову в наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, натомість між сторонами відсутній спір щодо дій відповідача, спрямованих на призов позивача на військову службу під час мобілізації.
Крім того, позивач не надав доказів, що ІНФОРМАЦІЯ_4 вживає заходи щодо призову позивача на військову службу під час мобілізації.
В контексті наведеного, суд звертає увагу, що позивач не підтвердив, що існує очевидна небезпека заподіяння шкоди його правам, свободам та інтересам до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.
Верховний Суд у постанові від 03.10.2019 року №640/497/19 зазначив, що заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.
З урахуванням зазначеного, суддя доходить висновку, що заявлені заходи забезпечення позову є не співмірними до позовних вимог.
При цьому, обставини правомірності/протиправності спірного рішення про відмову у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації можуть бути встановлені лише за результатами розгляду справи по суті та дослідженні усіх доказів, наданих як позивачем, так і відповідачем у цій справі.
Таким чином, наявність очевидних ознак протиправності оскаржуваного рішення, дій чи бездіяльності відповідача може бути виявлена судом тільки на підставі з'ясування фактичних обставин справи, а також оцінки належності, допустимості та достовірності як кожного доказу окремо, так і достатності та взаємного зв'язку наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності під час розгляду адміністративної справи по суті.
При цьому, заява про забезпечення позову не містить посилання на беззаперечні мотиви та докази, з яких можливо встановити порушення прав, свобод та інтересів заявника, а також, що захист прав, свобод та інтересів заявника буде неможливим без вжиття відповідних заходів і для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, зокрема, виходячи з предмету спору у цій справі.
Здійснивши оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову, з урахуванням розумності та обґрунтованості таких вимог; забезпечення збалансованості інтересів сторін; наявності зв'язку між заходами забезпечення позову і предметом позовних вимог, суддя дійшов висновку, що у задоволенні заяви слід відмовити.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 150-154, 241, 243, 248, 256, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ухвалив:
У задоволенні заяви ОСОБА_1 (вх. № 31221/25 від 18.06.2025 Черкаського окружного адміністративного суду) про забезпечення позову в адміністративній справі № 580/5203/25 відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання, однак може бути оскаржена в апеляційному порядку до Шостого апеляційного адміністративного суду у строк, встановлений статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала складена в повному обсязі та підписана 20.06.2025.
Суддя Василь ГАВРИЛЮК