20 червня 2025 року справа № 580/4931/25
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Гаврилюка В.О.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) подав позов до Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України (далі - ДВБ, відповідач), в якому просить:
- визнати протиправними дії Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України викладені в листі від 22.04.2025 про відмову зарахувати ОСОБА_1 до стажу служби в Національній поліції України час роботи в органах прокуратури України на посадах виконувача обов'язків помічника прокурора, помічника прокурора та старшого помічника прокурора з 03.09.2002 по 17.07.2003, з 18.07.2003 по 24.02.2023, з 13.05.2004 по 25.12.2006 таз 11.04.2007 до 04.06.2012;
- зобов'язати Департамент внутрішньої безпеки Національної поліції України зарахувати ОСОБА_1 до стажу служби в Національній поліції України час роботи в органах прокуратури України на посадах виконувача обов'язків помічника прокурора, помічника прокурора та старшого помічника прокурора з 03.09.2002 по 17.07.2003, з 18.07.2003 по 24.02.2023, з 13.05.2004 по 25.12.2006 таз 11.04.2007 до 04.06.2012.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач протиправно не зарахував до стажу служби в Національній поліції України час роботи в органах прокуратури України на посадах виконувача обов'язків помічника прокурора, помічника прокурора та старшого помічника прокурора з 03.09.2002 по 17.07.2003, з 18.07.2003 по 24.02.2023, з 13.05.2004 по 25.12.2006 таз 11.04.2007 до 04.06.2012, оскільки на той час чинними були норми Закону № 1789-XII, які і підлягають до застосування щодо визначення поняття “прокурор».
Ухвалою від 09.05.2025 суддя Черкаського окружного адміністративного суду прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у адміністративній справі, вирішив розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
14.05.2025 представниця відповідача подала до суду письмовий відзив на адміністративний позов, в якому просила у задоволенні позову відмовити повністю, зазначивши при цьому, що відповідно до статті 78 Закону України “Про Національну поліцію» до стажу служби в поліції зараховується, зокрема, час роботи в органах прокуратури і суді осіб, які працювали на посадах суддів, прокурорів, слідчих, а також служба у Службі судової охорони. Частиною 2 ст. 78 Закону України “Про Національну поліцію» чітко встановлено, що час роботи на посадах помічника та старшого помічника прокурора не зараховується до стажу служби в поліції, що дає право для встановлення поліцейському надбавки за стаж служби в поліції, надання додаткової оплачуваної відпустки.
Представниця відповідача вказала, що при вирішенні питання щодо обчислення стажу служби в поліції, який дає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки слід застосовувати приписи ч. 2 ст. 78 Закону України “Про Національну поліцію», якою встановлено вичерпний перелік складових (посад, періодів служби) такого стажу служби в поліції. У даному переліку відсутній час роботи в органах прокуратури на посадах виконуючих обов'язки помічників, помічників, старших помічників прокурорів.
Окремо звернула увагу, що відповідно до статті 56 “Роз'яснення поняття “прокурор» Закону України “Про прокуратуру» від 5 листопада 1991 року № 1789-ХІІ (зі змінами), під поняттям “прокурор» у статті 8, частині четвертій статті 9, частинах першій, другій, третій статті 12, частині першій статті 20, статтях 34, 35, 36, 44, 45, частинах першій, третій, п'ятій і сьомій статті 46, статті 46-1, статті 46-2, 46-3, 46-4, частині першій статті 47, статтях 48, 48-1, 49, 50, 50-1 та 55 цього Закону слід розуміти: Генеральний прокурор України, перший заступник, заступники Генерального прокурора України, їх старші помічники та помічники, прокурори Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя, спеціалізованих прокуратур (на правах обласних), їх перші заступники, заступники, міжрайонні прокурори, прокурори міст, районів, районів у містах та прирівняних до них спеціалізованих прокуратур, їх перші заступники і заступники, начальники головних управлінь, управлінь, відділів прокуратур, їх перші заступники, заступники, старші прокурори та прокурори прокуратур усіх рівнів, які діють у межах своєї компетенції.
Під поняттям “прокурор» у частині третій статті 20 та статтях 21, 23 та 24 цього Закону слід розуміти: Генеральний прокурор України, перший заступник, заступники Генерального прокурора України, прокурори Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя, спеціалізованих прокуратур (на правах обласних), їх перші заступники, заступники, міжрайонні прокурори, прокурори міст, районів, районів у містах та прирівняних до них спеціалізованих прокуратур, їх перші заступники і заступники.
Таким чином, частина перша статті 56 цього Закону до прокурорів відносила старших помічників та помічників саме Генерального прокурора України, старших помічників та помічників першого заступника Генерального прокурора України, а також старших помічників та помічників заступників Генерального прокурора України.
Розгляд справи по суті відповідно до частини 3 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) розпочато через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі.
Розглянувши матеріали адміністративної справи, повно, всебічно, об'єктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, суд дійшов до такого висновку.
Суд встановив, що відповідно до довідки Черкаської обласної прокуратури від 25.04.2025 позивач працював на таких посадах:
- з 03.09.2002 по 17.07.2003 - виконувач обов'язків помічника прокурора Соснівського району м. Черкаси Черкаської області;
- з 18.07.2003 по 23.02.2004 - помічник прокурора Соснівського району м. Черкаси Черкаської області;
- з 24.02.2004 по 12.05.2004 - прокурор відділу захисту майнових, інших особистих прав і свобод громадян та інтересів держави управління захисту прав і свобод громадян та інтересів держави прокуратури Черкаської області;
- з 13.05.2004 по 24.12.2006 - помічник прокурора Соснівського району м. Черкаси Черкаської області;
- з 25.12.2006 по 10.04.2007 - старший прокурор відділу нагляду за додержанням законів органами СБУ, державної митної служби та державної прикордонної служби при провадженні оперативно-розшукової діяльності, дізнання та до судового слідства управління прокуратури Черкаської області;
- з 11.04.2007 по 29.04.2010 - помічник прокурора Черкаської області з питань нагляду за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов'язаних з обмеженням свободи громадян;
- з 30.04.2010 по 04.06.2012 - старший помічник прокурора Черкаської області з питань нагляду за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов'язаних з обмеженням свободи громадян;
- з 05.06.2012 по 22.11.2012 - старший прокурор прокуратури Черкаської області з питань нагляду за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов'язаних з обмеженням свободи громадян;
- з 23.11.2012 по 15.04.2013 - старший прокурор прокуратури Черкаської області з питань нагляду за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних провадженнях, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов'язаних з обмеженням особистої свободи громадян;
- з 16.04.2013 по 03.09.2014 - начальник відділу нагляду за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних провадженнях, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов'язаних з обмеженням особистої свободи громадян прокуратури Черкаської області;
- з 04.09.2014 по 08.12.2015 - Золотоніський міжрайонний прокурор Черкаської області;
- з 09.12.2015 по 14.02.2016 - прокурор відділу нагляду за додержанням законів органами внутрішніх справ при провадженні досудового розслідування та підтриманням державного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні прокуратури Черкаської області;
- з 15.02.2016 по 13.04.2016 - прокурор відділу нагляду за додержанням законів територіальними органами поліції при провадженні досудового розслідування та підтриманням державного обвинувачення управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Черкаської області;
- з 14.04.2016 по 02.08.2016 - заступник начальника відділу нагляду за додержанням законів територіальними органами поліції при провадженні досудового розслідування та підтриманням державного обвинувачення управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Черкаської області;
- з 03.08.2016 по 31.05.2022 - начальник відділу нагляду за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних провадженнях та інших заходів примусового характеру прокуратури Черкаської області.
31.05.2022 позивач звільнений із вказаної посади та органів прокуратури за власним бажанням.
За час роботи в органах прокуратури ОСОБА_1 присвоєні наступні класні чини:
- юриста 3 класу наказом Генерального прокурора України від 08.10.2003 № 905к;
- юриста 2 класу наказом Генерального прокурора України від 10.10.2005 № 1277к;
- юриста 1 класу наказом Генерального прокурора України від 15.10.2007 № 795к;
- молодшого радника юстиції наказом Генерального прокурора України від 15.10.2010 № 1370к;
- радника юстиції наказом Генерального прокурора України від 17.08.2012 № Ю14к;
- старшого радника юстиції наказом Генерального прокурора України від 16.08.2014 № 1151к.
Наказом Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України від 06.06.2022 № 241 о/с позивача призначено оперуповноваженим відділу оперативних розробок Вінницького управління з посадовим окладом гривень, присвоївши спеціальне звання “рядовий поліції».
Наказом від 14.07.2022 № 269 о/с відповідно до статті 78 Закону України “Про Національну поліцію» Департамент внутрішньої безпеки Національної поліції України установив позивачу стаж служби в поліції, який дає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки станом на 01 липня 2022 року - 10 років 06 місяців 28 днів.
Позивач не погодився з встановленням такого стажу та подав до начальника Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України рапорт з проханням зарахувати до стажу служби в поліції весь стаж служби в органах прокуратури черкаської області, тобто з 03.09.2002 по 31.05.2022.
Листом від 22.04.2025 № 15147-2025 відповідач повідомив, зокрема, що відповідно до записів трудової книжки серії НОМЕР_1 з 24.02.2004 до 12.05.2004, з 25.12.2006 до 10.04.2007, з 05.06.2012 до 08.12.2015 та з 09.12.2015 до 31.05.2022 позивач обіймав посади прокурорів в органах прокуратури України та відповідно цей стаж роботи зараховано до стажу служби в поліції у загальній кількості 10 років 06 місяців 28 днів.
Поряд з цим з 03.09.2002 по 24.02.2004, з 13.05.2004 по 25.12.2006 та з 11.04.2007 до 05.06.2012 позивач обіймав посади виконувача обов'язків помічника прокурора та старшого помічника прокурора в органах прокуратури України та вказаний вище час роботи до стажу служби в поліції зараховано не було, оскільки статтею 78 Закону України “Про Національну поліцію» встановлено вичерпний перелік видів та категорій служб, які включаються до стажу служби в поліції, і час роботи в органах прокуратури на посадах помічників (старших помічників) прокурора, в тому числі виконуючого обов'язки помічника прокурора в цьому переліку відсутній.
Дії відповідача, викладені в листі про відмову зарахувати до стажу служби в Національній поліції України час роботи в органах прокуратури України на посадах виконувача обов'язків помічника прокурора, помічника прокурора та старшого помічника прокурора позивач вважає протиправними, а тому звернувся в суд з цим позовом.
Під час вирішення спору по суті, суд врахував таке.
Згідно з положеннями частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією, та законами України.
Відповідно пунктів 1, 6, 14 ст. 92 Конституції України виключно законами України визначаються: права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод; основні обов'язки громадянина; основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення; засади регулювання праці і зайнятості, шлюбу, сім'ї, охорони дитинства, материнства, батьківства; виховання, освіти, культури і охорони здоров'я; судоустрій, судочинство, статус суддів; засади судової експертизи; організація і діяльність прокуратури, нотаріату, органів досудового розслідування, органів і установ виконання покарань; порядок виконання судових рішень; засади організації та діяльності адвокатури.
Згідно частини першої статті 1 Закону України “Про Національну поліцію» від 02 липня 2015 року № 580-VIII (далі - Закон № 580-VIII) Національна поліція України (поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.
У своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами (частина перша статті 3 Закону № 580-VIII).
Відповідно до статті 6 Закону № 580-VIII поліція у своїй діяльності керується принципом верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
За приписами частини першої статті 78 Закону № 580-VIII стаж служби в поліції дає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки.
До стажу служби в поліції зараховуються час роботи в органах прокуратури і суді осіб, які працювали на посадах суддів, прокурорів, слідчих, а також служба у Службі судової охорони (пункт 5 частини другої статті 78 Закону № 580-VIII).
На час роботи позивача на посадах виконувача обов'язків помічника прокурора, помічника прокурора та старшого помічника прокурора з 03.09.2002 до 17.07.2003, з 18.07.2003 до 24.02.2023, з 13.05.2004 до 25.12.2006 та з 11.04.2007 до 04.06.2012 чинними були норми Закону України “Про прокуратуру» від 05.11.1991 № 1789-XII (далі - Закон № 1789-XII), які і підлягають до застосування щодо визначення поняття “прокурор» у вищезазначений період роботи позивача в органах прокуратури України.
Так, за приписами статті 56 Закону № 1789-ХІІ (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) під поняттям “прокурор» у статті 8, частині четвертій статті 9, частинах першій, другій, третій статті 12, частині першій статті 20, статтях 34, 35, 36, 44, 45, частинах першій, третій, п'ятій і сьомій статті 46, статті 46-2, частині першій статті 47, статтях 48, 49, 50, 50-1 та 55 цього Закону слід розуміти: Генеральний прокурор України, перший заступник, заступники Генерального прокурора України, їх старші помічники та помічники, прокурори Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя, спеціалізованих прокуратур (на правах обласних), їх перші заступники, заступники, міжрайонні прокурори, прокурори міст, районів, районів у містах та прирівняних до них спеціалізованих прокуратур, їх перші заступники і заступники, начальники головних управлінь, управлінь, відділів прокуратур, їх перші заступники, заступники, старші прокурори та прокурори прокуратур усіх рівнів, які діють у межах своєї компетенції.
Отже, спірні періоди роботи позивача на посадах помічника прокурора та старшого помічника прокурора належить зарахувати до прокурорського стажу на підставі Закону № 1789-XII.
Крім того, згідно частини першої статті 47 Закону № 1789-ХІІ (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) прокурорам і слідчим органів прокуратури, працівникам науково-навчальних закладів прокуратури присвоюються класні чини залежно до займаних посад і стажу роботи.
За приписами частини першої статті 46 Закону № 1789-ХІІ (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) прокурорами і слідчими можуть призначатися громадяни України, які мають вищу юридичну освіту, необхідні ділові і моральні якості. Особи, які не мають досвіду практичної роботи за спеціальністю, проходять в органах прокуратури стажування строком до одного року. Порядок стажування визначається Генеральним прокурором України.
Відповідно до п. 7 Положення про класні чини працівників органів прокуратури України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 06.11.1991 N 1795-XII (в редакції, чинні станом на час перебування позивача на спірних посадах) класний чин юриста 3 класу присвоюється працівникам, які працюють в органах прокуратури не менше 6 місяців, а молодим спеціалістам - після закінчення строку стажування і призначення на посаду.
Суд зазначає, що відповідно до довідки Черкаської обласної прокуратури від 25.04.2025, класний чин юриста 3 класу присвоєний позивачу згідно наказу Генерального прокурора України від 08.10.2003 № 905к.
Відтак суд вважає, що до присвоєння класного чину юриста 3 класу позивач працював в органі прокуратури не менше шести місяців, така робота передбачала виконання функцій прокурора, а тому стаж позивача на посаді виконувача обов'язків помічника прокурора також належить зарахувати до прокурорського стажу на підставі Закону № 1789-XII.
Таким чином, суд вважає, що відповідач протиправно не зарахував позивачу до стажу служби в Національній поліції України час роботи в органах прокуратури України на посадах виконувача обов'язків помічника прокурора, помічника прокурора та старшого помічника прокурора з 03.09.2002 по 17.07.2003, з 18.07.2003 по 24.02.2023, з 13.05.2004 по 25.12.2006 таз 11.04.2007 до 04.06.2012, у зв'язку з чим відмова, яка оформлена листом від 22.04.2025, є протиправною.
Під час обрання способу відновлення порушеного права позивача суд виходить з принципу верховенства права щодо гарантування цього права статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.
Враховуючи викладене, для захисту порушеного права позивача суд вважає за необхідне зобов'язати Департамент внутрішньої безпеки Національної поліції України зарахувати ОСОБА_1 до стажу служби в Національній поліції України час роботи в органах прокуратури України на посадах виконувача обов'язків помічника прокурора, помічника прокурора та старшого помічника прокурора з 03.09.2002 по 17.07.2003, з 18.07.2003 по 24.02.2023, з 13.05.2004 по 25.12.2006 таз 11.04.2007 до 04.06.2012.
Відповідно до частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд при вирішенні спору враховує приписи статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позов належить задовольнити частково.
Під час вирішення питання про розподіл судових витрат, суд враховує таке.
Згідно статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Відповідно до частини 1 статті 139 вказаного Кодексу при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Зважаючи на те, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню, то судові витрати, які підлягають відшкодуванню, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 9, 14, 73-77, 139, 242 - 246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправною відмову Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України, оформлену листом від 22.04.2025, зарахувати ОСОБА_1 до стажу служби в Національній поліції України час роботи в органах прокуратури України на посадах виконувача обов'язків помічника прокурора, помічника прокурора та старшого помічника прокурора з 03.09.2002 по 17.07.2003, з 18.07.2003 по 24.02.2023, з 13.05.2004 по 25.12.2006 таз 11.04.2007 до 04.06.2012.
Зобов'язати Департамент внутрішньої безпеки Національної поліції України зарахувати ОСОБА_1 до стажу служби в Національній поліції України час роботи в органах прокуратури України на посадах виконувача обов'язків помічника прокурора, помічника прокурора та старшого помічника прокурора з 03.09.2002 по 17.07.2003, з 18.07.2003 по 24.02.2023, з 13.05.2004 по 25.12.2006 таз 11.04.2007 до 04.06.2012.
У задоволенні іншої частини вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору в розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду у строк, встановлений статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Учасники справи:
1) позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 );
2) відповідач - Департамент внутрішньої безпеки Національної поліції України (01601, м. Київ, вул. Академіка Богомольця, 10, код ЄДРПОУ 40116086).
Рішення складене у повному обсязі та підписане 20.06.2025.
Суддя Василь ГАВРИЛЮК