19 червня 2025 року справа № 580/586/25
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кульчицького С.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження, без виклику сторін заяву адвоката Драченка В.В. про ухвалення додаткового рішення в адміністративній справі №580/586/25 за позовом приватного підприємства «Ланес» до Центрального міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про визнання протиправним та скасування наказу,
До Черкаського окружного адміністративного суду звернулось приватне підприємство «Ланес» (далі - позивач) з позовом до Центрального міжрегіонального управління Державної служби з питань праці (далі - відповідач), в якому просить визнати протиправним та скасувати наказ Центрального міжрегіонального управління Державної служби з питань праці № 967/Ц від 25 грудня 2024 року про анулювання дозволу на виконання робіт підвищеної небезпеки від 13.05.2013 №116.13.71, виданого ПП «Ланес».
У позовній заяві представник позивача повідомив, що на підставі ст. 134 КАС України, сторона позивача очікує понести витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 25000,00 грн, докази понесення яких будуть подані протягом п'яти днів після проголошення рішення.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 04.06.2025 адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано наказ Центрального міжрегіонального управління Державної служби з питань праці № 967/Ц від 25 грудня 2024 року про анулювання дозволу на виконання робіт підвищеної небезпеки від 13.05.2013 №116.13.71, виданого приватному підприємству «Ланес». Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Центрального міжрегіонального управління Державної служби з питань праці (04060, м. Київ, вул. Вавілових, буд. 10; код ЄДРПОУ 44681053) на користь приватного підприємства «Ланес» (18008, м. Черкаси, вул.Смілянська, буд. 118; код ЄДРПОУ 30146910) витрати зі сплати судового збору в сумі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривень 40 копійок.
09.06.2025 за вх.№29373/25 представником приватного підприємства «Ланес» - адвокатом Драченком В.В., в строк передбачений частиною 7 статті 139 КАС України, тобто протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, подано заяву про ухвалення додаткового судового рішення щодо стягнення з відповідача судових витрат на правничу допомогу в сумі 10000,00 грн.
Заява вмотивована тим, що у даній справі позивачем понесені витрати на правничу допомогу у розмірі 10000,00 грн, так як згідно договору про надання правничої допомоги вартість послуг наданих адвокатом складає 1000,00 грн за одну годину роботи. За актом наданих послуг клієнту надано юридичні послуги, на які було витрачено 10 годин. Враховуючи викладене, вважає, що позивачем обгрунтовано понесено витрати на правничу допомогу у розмірі 10000,00 грн.
10.06.2025 за вх.№29780/25 до суду надійшло клопотання відповідача про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, в якому представник відповідача просить зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу до 1000,00 грн, оскільки вважає що така сума за витрачений адвокатом час і обсяг наданих послуг є об'єктивною та розумною.
Згідно ч. 3 ст. 143 КАС України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу (ч. 5 ст. 143 КАС України).
Частиною 1 ст. 252 КАС України передбачено, що суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Окрім того, суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.(ч. 3 ст. 252 КАС України).
Вирішуючи клопотання по суті щодо відшкодування витрат на правничу допомогу суд зазначає таке.
Згідно зі ст. 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; 3) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Відповідно до ст. 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Частина 1 ст. 139 КАС України унормовує, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до ч. 7 ст. 139 КАС України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Суд зазначає, що між приватним підприємством «Ланес» та адвокатським об'єднанням "Право, бізнес і фінанси" в особі голови об'єднання Драченка Владислава Вікторовича укладено договір від 16.12.2021 № 109-12 про надання правової допомоги.
Згідно Aкту №8 від 09.06.2025 наданих послуг (детальний опис робіт) до договору про надання правової допомоги № 109-12 вартість послуг складає 10000,00 грн.
Судом встановлено, що згідно платіжної інструкції №2РТ7-КЗС2-20Н4-2ВРВ від 09.06.2025, приватним підприємством «Ланес» сплачено 10000 грн за надану правничу допомогу.
Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" на суд покладено обов'язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України (далі - Конвенція), та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.
Суд враховує критерії, які застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі Двойних проти України (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі Гімайдуліна і інших проти України (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі East/West Alliance Limited проти України, від 26 лютого 2015 року у справі Баришевський проти України (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі Лавентс проти Латвії зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Тобто, в цілому нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Велика Палата Верховного Суду від 07 липня 2021 року в справі №910/12876/19.
Стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу. Аналогічні висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 04.10.2021 № 640/8316/20, від 21.10.2021 у справі №420/4820/19, від 17.01.2024 у cправі №910/2158/23.
Враховуючи особливості предмета спору, ціну позову, розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження, складність справи, яка є незначної складності, в даній категорії справ, час, який був необхідний для вчинення дій та надання послуг, виходячи з критеріїв їх виправданості, розумності їх розміру та співмірності з позовом та складністю справи, відмовою у задоволенні заяви про забезпечення позову, суд приходить до висновку про те, що заява представника позивача підлягає до часткового задоволення.
Таким чином, до відшкодування витрат на правову допомогу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягають витрати на професійну правничу допомогу лише у розмірі 6000,00 грн.
Згідно ч. 5 ст. 252 КАС України, додаткове рішення або ухвала про відмову у прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.
Керуючись ст.ст. 132, 134, 139, 143, 238, 252, КАС України, суд,
Заяву представника позивача адвоката Драченка В.В. про ухвалення додаткового рішення в адміністративній справі №580/586/25 за позовом приватного підприємства «Ланес» до Центрального міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про визнання протиправним та скасування наказу - задовольнити частково.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Центрального міжрегіонального управління Державної служби з питань праці (04060, м. Київ, вул. Вавілових, буд. 10; код ЄДРПОУ 44681053) на користь приватного підприємства «Ланес» (18008, м. Черкаси, вул.Смілянська, буд. 118; код ЄДРПОУ 30146910) судові витрати на професійну правову допомогу в розмірі 6000,00 гривень (шість тисяч гривень 00 копійок).
Копію додаткового рішення направити учасникам справи.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Суддя Сергій КУЛЬЧИЦЬКИЙ