Справа № 560/9994/25
іменем України
20 червня 2025 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі судді Блонського В.К., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до військової частиною НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
Позивач звернувся в суд з позовом до військової частини НОМЕР_1 , в якому просить:
1. Визнати протиправною бездіяльність суб'єкта владних повноважень - військової частини НОМЕР_1 щодо не проведення нарахування та виплати ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 20.01.2024 року по день фактичного розрахунку - 15.03.2025 року включно.
2. Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити ОСОБА_1 середній заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 20.01.2024 року по день фактичного розрахунку - 15.03.2025 року включно, виходячи з розміру середньоденного грошового забезпечення за останні два місяці служби, які передували дню звільнення, з урахуванням раніше виплаченої суми середнього заробітку.
Ухвалою від 12.06.2025 суд залишив позовну заяву ОСОБА_1 без руху. Надав позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - 10 днів з дня вручення йому ухвали про залишення позовної заяви без руху шляхом подання заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду та доказів поважності причин його пропуску.
19.06.2025 від позивача до суду надійшла заява про поновлення пропущеного строку, в якій вказує, що у разі порушення роботодавцем законодавства про оплату праці, працівник не обмежується будь-яким строком звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати, яка включає усі виплати, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, установлених законодавством, незалежно від того, чи було здійснене роботодавцем нарахування таких виплат. Просить поновити строк та відкрити провадження.
Надаючи оцінку доводам позивача, суд враховує настунпе.
Згідно з висновками Великої Палати Верховного Суду, що викладені у постанові від 30.01.2019 у справі № 910/4518/16, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, спрямованим на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними в передбачений законом строк винагороди за виконану роботу (усіх виплат, на отримання яких працівники мають право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій), який нараховується у розмірі середнього заробітку та не входить до структури заробітної плати.
З урахуванням наведеного за загальним правилом спірні відносини, які виникли між сторонами у цій справі, пов'язані зі звільненням з публічної служби, тому під час обчислення строку звернення до суду із позовом цієї категорії застосуванню підлягають саме положення КАС України, як норм спеціального процесуального закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з ч. 5 ст. 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Отже, спеціальним строком для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби є місячний строк, установлений частиною п'ятою статті 122 КАС України.
Указана правова позиція судді узгоджується в висновками Верховного Суду, викладеними в постанові від 11.02.2021 у справі № 240/532/20.
За усталеною судовою практикою вказаний місячний строк обчислюється з моменту проведення остаточного розрахунку із звільненою особою.
У цій справі позивач просить суд зобов'язати відповідача нарахувати і виплатити йому середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 20.01.2024 по день фактичного розрахунку 15.03.2025.
Конституційний Суд України в рішенні від 22.02.2022 № 4-рп/2012 (у справі за конституційним зверненням щодо офіційного тлумачення положень ст. 233 КЗпП у взаємозв'язку з положеннями ст.ст. 117, 237-1 цього Кодексу), серед іншого, зазначив, що для звернення працівника до суду з заявою про вирішення трудового спору щодо стягнення середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку встановлено тримісячний строк, перебіг якого розпочинається з дня, коли звільнений працівник дізнався або повинен був дізнатися про те, що власник або уповноважений ним орган, з вини якого сталася затримка виплати всіх належних при звільненні сум, фактично розрахувався з ним.
Отже, звернення до суду з позовом про стягнення середнього грошового забезпечення за весь час затримки по день фактичного розрахунку (ст. 117 КЗпП України) обмежене строком, який, з уваги також на постанову Верховного Суду від 11.02.2021 у справі № 240/532/20 у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби визначений у ч. 5 ст. 122 КАС України і становить один місяць (з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів).
Ураховуючи зазначене, суд вказує на те, що після фактичного розрахунку за зобов'язаннями з виплати належних при звільненні коштів, позивач мав право звернутися до суду з вимогами про стягнення середнього грошового забезпечення на підставі ст. 117 КЗпП України, але реалізувати це право він міг протягом одного місяця, відколи відбувся фактичний розрахунок за кожною з означених складових частин грошового забезпечення.
Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 28.06.2023 у справі № 560/11489/22.
З матеріалів справи суд з'ясував, що згідно з наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №20 від 20.01.2024 року позивач виключений зі списків особового складу та всіх видів забезпечення виключено зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення.
Кошти в розмірі 12 996, 93 грн були виплачені позивачу на його картковий рахунок 13.03.2025.
З цим позовом до суду позивач звернувся 10.06.2025.
Отже, позивач пропустив місячний строк звернення до суду з дня фактичного розрахунку (15.03.2025), який сплив 15.04.2025.
Щодо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними суддя зазначає таке.
Посилання позивача на те, що у спірних правовідносинах застосуванню підлягає тримісячний строк, встановлений ч. 2 ст. 233 КЗпП України, є помилковим з наведених вище правових підстав.
Щодо посилається на постанову Верховного Суду від 04.04.2023 у справі № 640/8348/21, то суд зауважує, що обставини у зазначеній справі не є подібними до обставин цієї справи, адже предметом розгляду у справі № 640/8348/21 була виплата позивачу саме заробітної плати за період, який передував внесенню змін в ст. 233 КЗпП.
Однак, як уже суд зауважував, середній заробіток за своєю природою не є заробітною платою, а тому висновки Верховного суду у цій справі не можуть слугувати прикладом правильного застосування норм процесуального права у справі № 560/9994/25.
З огляду на вказане суд не встановив наявності поважних причин, за яких позивач не міг звернутися до адміністративного суду в межах передбаченого законом строку.
З урахуванням наведеного, суд не вбачає підстав для задоволення заяви позивача про поновлення строку звернення до суду з цим адміністративним позовом.
Відповідно до частини другої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Згідно з пунктом 9 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
Керуючись частиною 2 статті 123, статтями 169, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Визнати неповажними причини пропуску ОСОБА_1 строку звернення до суду з цим позовом.
Позовну заяву ОСОБА_1 до військової частиною НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії - повернути позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвалу може бути оскаржено до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Головуючий суддяВ.К. Блонський