Справа № 640/20373/19
іменем України
17 червня 2025 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Салюка П.І.
за участю:секретаря судового засідання Сапач О.С. представника позивача Богуш М.К. представника відповідача Процюка В.Р.
розглянувши адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕН ЕР СІ" до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕН ЕР СІ" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Київській області, в якому просить: визнати незаконним та скасувати прийняте ТУ ДФС у Київській області податкове повідомлення - рішення щодо нарахування платнику - ТОВ "ЕН ЕР СІ" (ідентифікаційний номер в ЄДРПОУ 40995969) - штрафу за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних на підставі акта перевірки № 1687/10-36-54-05/40995969 від 11.06.2019.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що контролюючий орган - ГУ ДФС у Київській області при складенні податкового повідомлення рішення допустив численні порушення вимог законодавства щодо порядку складення, його змісту, обрахунку суми штрафної санкції, а також загалом дійшов хибного висновку про порушення платником податків граничних термінів реєстрації податкових накладних та безпідставно застосував штрафні санкції за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних, а ППР відповідно є таким, що суперечить законодавству, порушує права платника, та має бути скасоване.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 жовтня 2019 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.
Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог. Вказує, що ТОВ "ЕН ЕР СІ" зареєстровано накладні, які не підпадають до тієї категорії накладних за своєчасність реєстрації яких контролюючий орган не має права застосовувати штрафні санкції (обов'язковою умовою звільнення від відповідальності, передбаченої пунктом 120.1 статті 120.1 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин). Вказує, що ГУ ДПС у Київській області приходить до переконливого висновку про те, що штрафні санкції за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних застосовані з дотриманням норм чинного законодавства в порядку та у передбачений законом спосіб.
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 17 березня 2025 року прийнято до свого провадження адміністративну справу № 640/20373/19, розгляд справи призначено проводити в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Замінено відповідача, Головне управління Державної податкової служби у м. Києві (ідентифікаційний код юридичної особи 43141267), на його правонаступника - Головне управління ДПС у м. Києві (ідентифікаційний код відокремленого підрозділу 44116011).
Ухвалою суду від 14 травня 2025 року адміністративну справу № 640/20373/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕН ЕР СІ" до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Призначено судове засідання на 17.06.2025 р. о 11:00 год. в приміщенні Хмельницького окружного адміністративного суду за адресою м. Хмельницький, вул. Козацька, 42.
В судовому засіданні представник позивача просив задоволити позовні вимоги, оскільки вважає, що винесене ГУ ДФС у Київській області податкове повідомлення-рішення є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
Представник відповідача в судовому засіданні зазначив, що винесенне за результатами перевірки оскаржуване рішення податкового органу є правомірними. Просить відмовити в задоволенні позовних вимог.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд встановив наступне.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Ен Ер Сі" є юридичною особою, яка зареєстрована та здійснює господарську діяльність на території України.
ГУ ДПС у Київській області проведено камеральну перевірку ТОВ "ЕН ЕР СІ" з питання своєчасності реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі-податкових накладних за період з 01.01.2017 по 31.03.2019 рр.
За результатами вказаної перевірки ГУ ДПС у Київській області складено акт № 1687/10-36-54-05/40995969 від 11.06.2019, яким встановлено порушення Позивачем п. 201.10 ст. 201 Податкового Кодексу України щодо несвоєчасної реєстрації позивачем виписаних податкових накладних (розрахунків коригування до податкових накладних) в ЄРПН.
За результатами перевірки ГУ ДПС у Київській області встановлено порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, визначених п.201.10 ст.201 та згідно п. 120-1.1 ст.120-1 Податкового кодексу України: за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних на 15 і менше календарних днів на суму ПДВ: 528257 грн. 88 коп.; застосовано штраф в розмірі 10% у сумі п 'ятдесят дві тисячі вісімсот двадцять п'ять гривень 81 копійка.
ГУ ДПС у Київській області за результатами проведеної перевірки, відповідно до п. 120-1.1 статті 120-1 винесено ТОВ "ЕН ЕР СІ" податкове повідомлення - рішення від без номера та дати про застосування штрафу на загальну суму 52825,81 грн., яке було направлено платникові.
Не погоджуючись із винесеним податковим повідомленням-рішенням позивачем було подано скаргу на адресу Державної фіскальної служби України.
24 вересня 2019 року позивач отримав Рішення Державної податкової служби України, датоване 20.09.2019, № 2606/6/99-00-08-05-05 про результати розгляду скарги, відповідно до змісту якої ДПС розглянувши скаргу, залишило її без задоволення.
Вважаючи оскаржуване податкове повідомлення-рішення протиправним, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до пп. 21.1.4 п. 21.1 ст.21 ПК України, контролюючі органи зобов'язані не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій.
Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Так, відповідно до ст. 36 Податкового кодексу України, податковим обов'язком платника податку визнається його обов'язок обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.
Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором.
Податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.
Зокрема, відповідно до положень ст.201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити:
а) порядковий номер податкової накладної;
б) дата складання податкової накладної;
в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг;
г) податковий номер платника податку (продавця та покупця). У разі постачання/придбання філією (структурним підрозділом) товарів/послуг, яка фактично є від імені головного підприємства - платника податку стороною договору, у податковій накладній, крім податкового номера платника податку додатково зазначається числовий номер такої філії (структурного підрозділу);
д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг;
е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг;
є) ціна постачання без урахування податку;
ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні;
з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку;
Пунктом 201.7 ст.201 ПК України передбачено, що податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).
У разі якщо частка товарів/послуг, послуг не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів/послуг зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, та враховується при визначенні загальних податкових зобов'язань.
Згідно з окремими положеннями п.201.10.ст.201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в ЄРПН та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем.
Датою та часом подання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику ,є дата та час зафіксовані у квитанції.
Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.
Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені; для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).
У разі порушення цього терміну застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.
Відповідно до 120-1.1 ст. 120 ПК України порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого ст. 201 цього Кодексу для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:
- 10% суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;
- 20% суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;
- 30% суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;
- 40% суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;
- 50% суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 366 і більше календарних днів;
Отже, законом передбачено окремо розміри штрафів за порушення платниками ПДВ граничних строків для реєстрації податкових накладних, що залежать від наступних істотних умов: суми ПДВ, яка зазначена у відповідних податкових накладних, ставки штрафу у відсотках та кількості днів прострочення реєстрації податкових накладних.
Матеріалами справи підтверджується, що в податковому повідомленні-рішенні щодо нарахування платнику ТОВ "ЕН ЕР СІ" штрафу за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних на підставі акта перевірки № 1687/10-36-54-05/40995969 від 11.06.2019 зазначено, що встановлено порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, визначених статтею 201, та згідно зі статтею 120-1 Податкового кодексу України: за затримку реєстрації податкових накладних-розрахунків коригування до податкових накладних на 15 і менше календарних днів на суму ПДВ 528257 грн. 88 коп. застосовано штраф у розмірі 10% у сумі 52825 грн. 81 коп.
Натомість, суд зазначає, що підрахунок сум по визначенню штрафних санкцій в ППР не відповідає математичному підрахунку сум що відповідають 10%.
Так, 10% від суми 528257 грн. 88 коп. складають суму 52825 грн. 78 коп., а не 52825 грн. 81 коп., як помилково зазначено в ППР.
Неправильне нарахування штрафу в розмірі 10% вплинуло на неправильне визначення загальної суми штрафу.
Вказана помилка при визначенні суми штрафу вказує на неправомірність рішення суб'єкта владних повноважень, що дає підстави для його скасування.
Крім того, згідно з пп.14.1.157 п.14.1 ст.14 ПКУ (у редакції станом на день винесення спірного податкового повідомлення-рішення) податкове повідомлення-рішення - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов'язок платника податків сплатити суму грошового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності.
Відповідно до абзаців 5 та 6 п.58.1 ст.58 ПКУ податкове повідомлення-рішення повинно містити:
- підставу для нарахування (зменшення) податкового зобов'язання та/або зменшення суми бюджетного, відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, або заниження чи завищення суми податкових зобов'язань, заявленої у податковій декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість;
- посилання на норму цього Кодексу та/або іншого закону, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок грошових зобов'язань платника податків;.
- суму грошового зобов'язання, що повинен сплатити платник податку, суму зменшеного бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення результатів господарської діяльності або від'ємного значення суми податку на додану вартість;
- граничні строки сплати грошового зобов'язання та/або строки виправлення платником податків показників податкової звітності;
- попередження про необхідність складення та реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної/розрахунку коригування до неї або про необхідність виправлення помилок, допущених під час зазначення реквізитів податкової накладної, у випадках, передбачених цим Кодексом;
- попередження про наслідки несплати грошового зобов'язання або внесення виправлень до показників податкової звітності в установлений строк; граничні строки, передбачені цим Кодексом для оскарження податкового повідомлення-рішення.
До податкового повідомлення-рішення додається розрахунок податкового зобов'язання (за наявності) та штрафних (фінансових) санкцій.
Форма та порядок надіслання податкового повідомлення-рішення і розрахунку грошового зобов'язання визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Так, відповідно до Податкового кодексу України за яким контролюючим органам надано право визначати суми податкових та грошових зобов'язань, зменшувати (збільшувати) суми податкових зобов'язань та/або податкового кредиту та/або бюджетного відшкодування з податку на додану вартість та/або зменшувати від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємне значення суми податку на додану вартість, застосовувати передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення вимог законодавства з питань державної митної справи, податкового та іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи Міністерством фінансів України було розроблено та затверджено Наказом № 1204 від 28.12.2015 року Порядок надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платника податків.
Цей Порядок відповідно до абз.2 п. 1 його змісту визначає форму та порядок надіслання (вручення) контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків.
Так, пунктом 8 Порядку встановлено що при складанні податкового повідомлення-рішення йому присвоюється номер, який вноситься до реєстру, передбаченого пунктом 1 розділу IV цього Порядку, та складається з:
- порядкового номера у межах підрозділу, який склав податкове повідомлення-рішення - перші 7 цифр номера;
- номера підрозділу, який склав податкове повідомлення-рішення - наступні 4 цифри номера.
Податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом з штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності. Контролюючий орган веде реєстр виданих податкових повідомлень-рішень щодо окремих платників податків (п. 58.2 ст. 58 ПКУ).
Водночас, з матеріалів справи суд встановив, що надіслане позивачу податкове повідомлення-рішення не містить зазначення номера такого повідомлення, а також не вказано дату його складення, що свідчит про порушення контролюючим органом процедури складення такого податкового повідомлення-рішення.
З урахуванням вищевикладеного, податкове повідомлення-рішення прийняте ГУ ДФС у Київській області на підставі акта перевірки № 1687/10-36-54-05/40995969 від 11.06.2019 року є протиправним та підлягає скасуванню.
Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
З урахуванням викладеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання про відшкодуванню витрат на професійну правничу допомогу, суд виходить з наступного.
Згідно з частиною 1 статті 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Відповідно до частини 2 статті 134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (частина 3 статті 134 КАС України).
Приписами частини 4-6 статті 134 КАС України передбачено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу в сумі 20000,00 грн., позивачем подано до суду: договір про надання правничої допомоги б/н від 01.10.2019 року, акт про надану правову допомогу від 07.10.2019, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю Богуш М.К., оригінал довіреності на представників позивача.
Разом з тим, позивач не надав до суду документи що містять інформацію про оплату гонорару, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки).
Таким чином суд враховує, що позивачем не повністю підтвердженні послуги, що надавалися на виконання умов договору про надання професійної правничої допомоги, які пов'язані із підготовкою позовної заяви та представлення інтересів клієнта у суді.
Суд зазначає, що при вирішенні питання щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу адвоката, суд враховує обсяг фактично наданих адвокатом послуг, складність справи, співмірність обсягу цих послуг із розміром заявленої суми витрат на професійну правничу допомогу.
В той же час, суд вважає, що розмір понесених витрат на правничу допомогу не є співмірним із складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт.
З огляду на правову позицію Верховного Суду наведену у додатковій постанові від 05.09.2019 по справі № 826/841/17 (провадження № К/9901/5157/19), суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, за наявності заперечень іншої сторони, з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою. Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої постановлено рішення, всі її витрати на правничу допомогу, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовленого документа, витрачений адвокатом час тощо, є неспівмірними у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
У додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 по справі №755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) вказано, що при визначенні суми відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд також враховує чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим, а також критерій розумності їх розміру, приймає до уваги конкретні обставини справи.
Крім того Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові від 19.02.2020 по справі №755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) вказала, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
З урахуванням обставин справи, а саме: справа розглядалась у порядку спрощеного позовного провадження, виходячи характеру доказів у справі (відсутності експертиз, відсутності виклику свідків, тощо), кількості сторін та відсутності інших учасників у справі, суд вважає розмір вартості наданих послуг неспівмірними зі складністю справи та обсягом наданих адвокатом послуг.
З огляду на викладене, приймаючи до уваги обставини цієї справи, враховуючи значення справи для позивача, обсяг наданих адвокатом послуг, їх складність, суд приходить до висновку про стягнення з Головного управління ДПС у Київській області на користь позивача витрат на правничу допомогу адвоката в розмірі 10000 грн., що відповідає вимогам розумності та співмірності.
Відповідно до ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Отже, сплачений позивачем судовий збір належить стягнути на користь позивача.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов - задоволити частково.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення прийняте ГУ ДФС у Київській області на підставі акта перевірки № 1687/10-36-54-05/40995969 від 11.06.2019 року.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕН ЕР СІ" 1921 (одну тисячу дев'ятсот двадцять одну) грн. судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Київській області.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕН ЕР СІ" судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10000 (десять тисяч) грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Київській області.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складене 20 червня 2025 року
Позивач:Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕН ЕР СІ" (вул. Михайла Величка, 3, оф. 41, с. Білогородка, Бучанський р-н, Київська обл., 08139 , код ЄДРПОУ - 40995969)
Відповідач:Головне управління ДПС у Київській області (вул. Хороброго Святослава, 5А, м. Київ, 03151 , код ЄДРПОУ - 44096797)
Головуючий суддя П.І. Салюк