Провадження № 11-кп/803/589/25 Справа № 206/4420/24 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
03 червня 2025 року м. Дніпро
Дніпровський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ:
головуючого-судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участю секретаря ОСОБА_5
прокурора ОСОБА_6
захисника ОСОБА_7
обвинуваченого ОСОБА_8
третьої особи ОСОБА_9
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги захисниці ОСОБА_7 , яка діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 , третьої особи ОСОБА_9 на вирок Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 21 жовтня 2024 року відносно:
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпропетровська, громадянина України, не працюючого, одруженого, який має двох малолітніх дітей ІНФОРМАЦІЯ_2 та ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204 КК України, -
Вироком Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 21 жовтня 2024 року ОСОБА_8 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 204 КК України, та призначено покарання у виді штрафу в розмірі десяти тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 170000 (сто сімдесят тисяч) гривень з конфіскацією та знищенням незаконно виготовлених товарів.
Запобіжний захід у види особистого зобов'язання скасовано.
Застосовано спеціальну конфіскацію до автомобіля «NISSAN», моделі «ROGUE», державний номерний знак НОМЕР_1 № кузова НОМЕР_2 (свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_3 ) та мобільного телефону марки «Iphone» imei НОМЕР_4 з сім-карткою оператора мобільного зв'язку «Київстар» НОМЕР_5 .
Скасовано захід забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту на транспортний засіб марки «SUBARU», моделі «OUTBACK», державний номерний знак НОМЕР_6 № кузова НОМЕР_7 та ключі від даного транспортного засобу.
Захід забезпечення кримінального провадження, вжитий ухвалою слідчого судді Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 13.11.2023 (т. 1 а.п. 208-209) у вигляді арешту транспортного засобу марки «NISSAN», моделі «ROGUE», державний номерний знак НОМЕР_1 № кузова НОМЕР_2 , ключ від даного транспортного засобу, свідоцтво про реєстрацію даного транспортного засобу НОМЕР_3 - залишено до приведення вироку до виконання.
Прийнято рішення по речовим доказам знищено 92 картонні коробки, в яких містяться алкогольні вироби невідомого походження без акцизних марок - конфіскувати та знищити; - 30 пакувальних виробів для алкогольних виробів, 39 видів сировини для алкогольних виробів, які містяться в пластикових флаконах.
Транспортний засіб марки «NISSAN», моделі «ROGUE», державний номерний знак НОМЕР_1 № кузова НОМЕР_2 , ключі від даного транспортного засобу, свідоцтво про реєстрацію даного транспортного засобу НОМЕР_3 , мобільний телефон марки «Iphone» білого кольору imei НОМЕР_4 з сім-карткою оператора мобільного зв'язку «Київстар» НОМЕР_5 - зберігати до набрання вироком законної сили після чого конфіскувати в порядку спеціальної конфіскації шляхом примусового безоплатного вилучення у власність держави.
Транспортний засіб марки «SUBARU», моделі «OUTBACK», державний номерний знак НОМЕР_6 № кузова НОМЕР_7 та ключі від даного транспортного засобу - залишити власнику ОСОБА_10 за належністю.
Стягнуто з обвинуваченого ОСОБА_8 в дохід держави витрати за проведені Дніпропетровським науково-дослідним інститутом судових експертиз Міністерства юстиції України (ЄДРПОУ 26238495, м. Дніпро, вул. Січеславська Набережна, 17) судові експертизи спиртовмісних сумішей № 4190-23 від 20.12.2023 в сумі 12116,48 грн. (т. 1 а.п. 102, 103) та № 1939-24 від 19.08.2024 в сумі 18174,72 грн. (т. 1 а.п. 113, 114), а всього - 30291,20 грн.
Як встановлено судом, ОСОБА_8 , не маючи постійного джерела доходів, переслідуючи корисливу зацікавленість у вигляді одержання стабільних незаконних прибутків від продажу на території міста Дніпра та Дніпропетровської області незаконно виготовлених алкогольних напоїв та спирту етилового не пізніше 14.07.2023, прийняв рішення про їх незаконне придбання з метою збуту, транспортування та зберігання з цією метою.
На виконання свого злочинного задуму ОСОБА_8 через мережу «Інтернет» (застосунок Телеграм) відшукав осіб, у яких можна незаконно придбати незаконно виготовлені алкогольні напої, спирт етиловий та інші компоненти, необхідні для незаконного виготовлення алкогольних напоїв, які в подальшому останній тимчасово зберігав в нежитловому гаражному приміщенні № НОМЕР_8 , яке розташоване в Гаражному кооперативі «Експрес 1», за адресою: АДРЕСА_3, з метою подальшого збуту незаконно виготовлених алкогольних напоїв та спирту етилового.
Так, у невстановлений проміжок часу, але не пізніше 14.07.2023, ОСОБА_8 , не будучи особою, яка зареєстрована у встановленому законом порядку як суб'єкт підприємницької діяльності, та, не маючи ліцензії на право здійснення оптової чи роздрібної торгівлі алкогольними напоями, діючи всупереч вимогам ст. ст. 1, 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах та пального», п. 7 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності», усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, діючи умисно, з корисливих мотивів, придбавав через мережу «Інтернет» у невстановленої особи 92 короби незаконно виготовлених алкогольних напоїв по 10 літрів в кожній з метою їх подальшого збуту.
В подальшому, незаконно придбавши з метою збуту вказані незаконно виготовлені алкогольні напої, використовуючи власний транспортний засіб марки «NISSAN», модель «ROGUE», державний номерний знак НОМЕР_9 , ОСОБА_8 , 14.07.2023 транспортував ці напої з невстановленого на даний час органом досудового розслідування місця, для їх подальшого зберігання з метою збуту до нежитлового гаражного приміщення № НОМЕР_8 , розташованого в Гаражному кооперативі «Експрес 1», за адресою: АДРЕСА_3, де й зберігав вказані незаконно виготовлені алкогольні напої з метою їх подальшого збуту до 28.08.2023 (до моменту викриття його протиправної діяльності працівниками правоохоронних органів).
Таким чином, ОСОБА_8 , у невстановлений проміжок часу, але не пізніше 28.08.2023, діючи умисно, порушуючи встановлений законодавством порядок обігу підакцизних товарів, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, незаконно придбав з метою збуту, транспортував і зберігав з цією метою незаконно виготовлені алкогольні напої.
Дії ОСОБА_8 кваліфіковано за ч. 1 ст. 204 КК України, які виразились у незаконному придбанні з метою збуту, транспортуванні та зберіганні з цією метою незаконно виготовлених алкогольних напоїв.
Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала.
Захисник в своїй апеляційній скарзі, з урахуванням доповнення до апеляційної скарги просить вирок Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 21 жовтня 2024 року за ч. 1 ст. 204 КК України - скасувати.
Кримінальне провадження №22023040000000323 від 12.04.2023 року відносно ОСОБА_8 - закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу злочину.
Повернути вилучені під час обшуків автомобіль, свідоцтво на т/з, ключі від авто, та мобільний телефон.
Призначити службове розслідування з питання факту неналежного зберігання вилучених під час обшуку 28.08.2023 року 92 коробів, 30 пакетів і 39 флаконів для з'ясування їх місця перебування.
Обґрунтовуючи свої вимоги, захисник посилається на неповноту судового розгляду, невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження та істотне порушення вимог кримінального процесуального закону які було допущено судом першої інстанції під час судового розгляду.
Зазначає що висновки суду першої інстанції не підтверджуються доказами, які були досліджені під час судового розгляду, а покладені в основу обвинувального вироку докази є вочевидь недопустимим у відповідності до вимог ст. 87 КПК України.
Суд першої інстанції безпідставно поклав в основу обвинувального вироку щодо ОСОБА_9 вочевидь недопустимі докази, а саме протокол обшуку від 28.08.2023 року в ході проведення якого в гаражному приміщенні було вилучено 92 коробки горілки без марок акцизного податку з яких 15 тетрапак-коробок під коньяк по 10 літрів, 30 пакетів під горілку та 39 пластикових флаконів з сировиною для виготовлення коньяку.
Висновки експертиз № 4190-23 від 20.12.2023 року та № 1939-24 від 19.08.2024 року якими встановлена невідповідність горілки вилученої під час обшуку 28.08.2023 року у гаражному приміщенні стандартам ДСТУ 4256:2021 «Горілки та горілки особливі. Технічні умови»
Протокол обшуку автомобіля «Nissan Rogue» під час якого були виявлені та вилучені ключі, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, а також мобільний телефон марки «Iphone» білого кольору від 28.08.2023 року.
Протокол про проведення негласної слідчої (розшукової) дії - спостереження за гаражним приміщенням № НОМЕР_8 ГК «Експрес 1» та відеозаписом, яким підтверджується, що ОСОБА_8 використовував для здійснення незаконної діяльності автомобіль «Nissan Rogue» та зафіксовано факт завантаження горілчаної продукції у кількості близько 30 картонних пакетів ідентичних тим, що були вилучені під час проведення 28.08.2023 року обшуку від 14.07.2023 року.
Суд безпідставно відхилив, без наведення переконливих доводі, позицію сторони захисту, що горілчані вироби вилучені під час обшуку 28.08.2023 року ОСОБА_8 зберігав для власного вжитку, без мети збуту, а в коробках які з гаражу завантажувались до автомобіля «Рено Мастер», що зафіксовано протоколом проведення НСРД від 14.07.2023 року були не горілчані вироби, а його особисті речі.
Суд безпідставно відхилив доводи сторони захисту, щодо незаконності відповідно до вимог ст. 257 КПК України, використання в рамках даного кримінального провадження стосовно ОСОБА_8 матеріалів НСРД, виходячи з доктрини «плодів отруйного дерева», отриманих на підставі «штучних» матеріалів отриманих в межах іншого кримінального провадження № 22024040000000323 за кваліфікацією ст. 110-2 ч. 3 КК України, яке в подальшому було закрито за відсутністю події злочину.
Суд першої інстанції не надав належної оцінки порушенням вимог ст. 98 КПК України, оскільки кожен з вилучених під час обшуку коробів оглянуто не було, відповідно протоколи огляду складено не було, факт пакування вилучених під час обшуку предметів відеозаписом не задокументовано, а згодом безпідставно в порушення інструкції про порядок вилучення, обліку, зберігання та передачі речових доказів у кримінальних справах, цінностей та іншого майна органами дізнання, досудового слідства і суду, затвердженою спільним наказом ГП України, МВС України, ДПА України, СБУ України, ВС України та ДСА України від 27.08.2010 року № 51/401/649/471/23/125 передано на відповідальне зберігання не належній особі.
Поза увагою суду першої інстанції залишився факт невідповідності маркування вилучених під час обшуку коробок, а саме відповідно протоколу обшуку 92 короба, предмети під п. 3 поміщено до картонних коробів 3-94 які обклеєно стрічкою з відбитком печатки «№ 13 для пакетів УСБУ в Дніпропетровській області» з підписами учасників обшуку, слідчого та понятих.
При цьому у експертному опису пакування вказано: 9 (3+6) з вилучених 92 коробів у експертних висновках № 4190-23 від 20.12.2023 року і 19.08.2024 року. На коробках наклеєний аркуш паперу білого кольору на якому міститься друкований текст, рукописні записи та підписи. При цьому в протоколі обшуку від 28.08.2023 року з описом цих же коробів № 3-94, вказано про обклеєну стрічку з відбитком печатки «№ 13 Для пакетів УСБУ в Дніпропетровській області» з підписами учасників обшуку, що на переконання захисника свідчить про несанкціоноване втручання до речових доказів, або взагалі їх підміну.
Крім того на думку захисника вказані короби на момент їх передачі, відповідно акту прийому-передачі від 28.08.2023 року, на відповідальне збереження, не набули статусу речових доказів.
Наголошує на порушені права обвинуваченого на захист, оскільки на його думку, суд першої інстанції скориставшись пасивністю захисту не дотримався фундаментальних засад щодо безпосередності дослідження всіх зібраних у кримінальному провадженні доказів, визначення можливості їх допустимості, а також не з'ясував істотні обставини, що стосуються вилученого майна, які суттєво впливають на результат вирішення цього кримінального провадження.
Не оглянув безпосередньо речові докази 92 коробки які були вилучені під час обшуку. При цьому вміст цих 92 коробок слідчим ні під час самого обшуку, окрім відкриття однієї коробки, що підтверджується відеозаписом обшуку, ні після їх вилучення не досліджувався, як і самі речові докази не відкрито ОСОБА_8 під час виконання ст. 290 КПК України.
Передача вилучених 92 коробів, 39 флаконів і 30 пакетів, на відповідальне зберігання відбулась підприємству, яке не внесено до ЄДРМЗ, не має відповідно обладнаного приміщення та не веде журнал обліку предметів, які прийняті на відповідальне зберігання, що свідчить про неналежність зберігання до проведення експертного дослідження і як наслідок не виключає можливість втручання до вмісту вилучених коробок будь-якими особами.
Проігноровано відмінність зазначеного експертами опису пакування.
Захисник звертає увагу, що суд першої інстанції не надав належної оцінки порушенням під час обшуку в гаражному приміщенні, в ході якого вилучено 30 пакувальних алкогольних виробів, 39 видів сировини для алкогольних виробів, 92 картонні короби в яких містяться алкогольні вироби невідомого походження, тій обставині, що слідчий не розкриваючи коробів констатує наявність в 77 коробках паків без акцизних марок, остаточно зазначаючи виявлення 92 коробів з вмістом горілки, або коньяку, тож захисник вважає, що саме слідчий будучи зацікавленою особою, не розкриваючи всі 92 коробки упереджено вказав, що це є алкогольні вироби невідомого походження і констатував відсутність на них акцизних марок.
Далі ці 92 картонні короби визнано речовими доказами та долучено до кримінального провадження, з мотивуванням «як знаряддя вчинення кримінального правопорушення». На час розгляду справи судом першої інстанції дані про передачу наведених у постанові предметів до камери речових доказів управління СБУ у Дніпропетровській області відсутні.
Відповідно розписці від 28.08.2023 року складеній директором ПАТ «Люботинський завод «Продтовари» ним отримано на зберігання вилучені 28.08.2023 року під час обшуку гаражного приміщення № НОМЕР_8 речові докази:
- 92 картонні короби з алкогольною продукцією невідомого походження без акцизних марок.
- Короб, а не полімерний пакет як зазначено в протоколі обшуку, з пакувальними матеріалами для алкогольної продукції у кількості 30 штук.
- Короб, а не полімерний пакет як зазначено в протоколі обшуку, з флаконами для алкогольної продукції у кількості 39 штук.
Захисник зазначає, що 14.11.2023 згідно протоколу отримання зразків слідчим Козюр у складському приміщенні за адресою яка є відміною від тієї, яка вказана у акті приймання-передачі від 28.08.2023 року, що також свідчить переміщення без складання відповідних документів речових доказів.
Суд першої інстанції самоусунувся від з'ясування під час застосування спеціального вилучення автомобіля марки «NISSAN», модель «ROGUE», щодо перебування автомобіля у спільній сумісній власності подружжя, що виключає можливість застосування спеціальної конфіскації.
На думку захисника спеціальна конфіскація автомобіля марки «NISSAN», «ROGUE», державний номерний знак НОМЕР_9 порушує права спільної сумісної власності дружини ОСОБА_9 , при цьому до участі у розгляді справи по суті дружина не залучалась.
Щодо порушень допущених під час НСРД, ОСОБА_8 оголошена підозра про вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 204 КК України, обвинувачення у скоєнні злочину передбаченого ч. 3 ст. 110-2 КК України ОСОБА_8 не висувалось. Сторона захисту констатує, що даний злочин було внесено до ЄРДР 12.04.2023 року за № 22024040000000323 з правовою кваліфікацією ч. 3 ст. 110-2 КК України і фігурантом був ОСОБА_11 , який начеб-то організував оптову та роздрібну торгівлю тютюново-горілчаною продукцією, при цьому згідно матеріалів справи він слідством не допитувався, слідчі дії за його участю не проводились, що судом першої інстанції залишено поза увагою.
Захисник зауважує, що ст. 257 КПК України не містить винятків щодо об'єднання проваджень, а найголовніше справу з якої було спочатку виділено матеріали відносно ОСОБА_8 , як цього вимагає закон, а потім вирішено штучно об'єднати - закрито за відсутністю події злочину, таким чином докази щодо ОСОБА_8 здобуті під час розслідування подій, які не тільки не є тяжким злочином віднесеним до компетенції СБУ, а й взагалі не є злочином. Вказане свідчить, що кримінальне провадження № 22024040000000083 відносно ОСОБА_8 яке було розпочато майже через 6 місяців після фактичного отримання штучних доказів під час проведення НСРД, безпідставно об'єднано з провадженням № 22024040000000323 (а. 30 т. 1), а потім закрито за ст. 110-2 ч. 3 КК України за відсутністю події злочину (а. 37 т. 1), тобто після незаконного здобуття доказів проти ОСОБА_8 .
Третьою особою ОСОБА_9 на вказаний вирок подана апеляційна скарга в якій вона просить скасувати вирок Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 21.10.2024 року щодо ОСОБА_8 за ч. 1 ст. 204 КК України в частині застосування спеціальної конфіскації автомобіля «Ниссан Рог» д/н НОМЕР_9 .
Доводи апеляційної скарги обґрунтовує тим, що судом першої інстанції спеціальна конфіскація автомобіля який, є спільною власністю подружжя застосована незаконно, порушує її право спільної сумісної власності. При цьому до участі у розгляді справи судом першої інстанції її безпідставно долучено не було.
Апелянт зауважує, що відповідно до Сімейного кодексу спільна власність двох або більше осіб без визначення частки кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.
ОСОБА_9 стверджує, що конфісковане авто було придбане за спільно зароблені кошти і до моменту вилучення використовувалось в інтересах родини. На момент купівлі авто вона мала власний рекламний бізнес зареєстрований на ОСОБА_8 і отримувала стабільний дохід, що підтверджується випискою з ЄДР щодо ТОВ «Рекламна група «Плімут» (ЄДРПОУ 40501978).
Зауважує, що авто є спільною сумісною власністю і відповідно до ст. 60 СК України неподільною річчю.
Так ОСОБА_9 вважає, що по позбавлення її права власності на авто, що є невиправданим втручанням держави у право користування майном і свідчить про порушення фундаментальних принципів демократичного суспільства.
Позиції учасників судового провадження.
Прокурор в судовому засіданні проти апеляційної скарги захисника та ОСОБА_9 заперечував, просив залишити їх без задоволення, а вирок без змін.
Захисник, обвинувачений та ОСОБА_9 в судовому засіданні апеляційні скарги підтримали, просили задовольнити їх з підстав та мотивів викладених в ній.
Мотиви суду.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, думку та пояснення учасників кримінального провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги захисника, колегія суддів приходить до висновку, що вона не підлягає задоволенню, а вирок суду першої інстанції є повністю обґрунтованим, відповідним обставинам кримінального провадження з огляду на наступне.
Щодо поданого клопотання про повторне дослідження доказів, колегія суддів відмовляє захиснику у задоволенні даного клопотання, з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 3 ст. 404 КПК України за клопотанням учасників судового провадження суд апеляційної інстанції зобов'язаний повторно дослідити обставини, встановлені під час кримінального провадження, за умови, що вони досліджені судом першої інстанції не повністю, або з порушенням, та може дослідити доказ, які не досліджувалися судом першої інстанції, виключно, якщо про дослідження таких доказів учасники судового провадження заявили клопотання під час розгляду в суді першої інстанції або якщо вони стали відомі після ухвалення судового рішення, що оскаржуються.
Судове слідство у суді апеляційної інстанції не повинно дублювати дослідження доказів, яке проводилось у суді першої інстанції.
Докази, про дослідження яких заявляє клопотання захисник, були предметом ретельного дослідження під час розгляду в суді першої інстанції.
За таких обставин, клопотання захисника про дослідження вищевказаних доказів не підлягає задоволенню, оскільки захисник не навів доводів, які вказують на дослідження їх судом першої інстанції не повністю або з порушеннями, а фактично висловив незгоду з оцінкою зазначених доказів, що не може слугувати підставою для їхнього обов'язкового повторного дослідження.
Відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Однією з підстав для скасування судового рішення при розгляді справи у суді апеляційної інстанції, згідно зі ст. 409 КПК України, може бути неповнота судового розгляду, невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинами кримінального провадження, істотне порушення вимог кримінально процесуального закону.
410, 411, 412
Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Положеннями ст. 94 КПК України передбачено, що суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Вказані вимоги закону були виконані судом першої інстанції в повному обсязі, порушень норм кримінально-процесуального закону, які могли бути підставами для зміни, або скасування вироку допущено не було.
Колегія суддів відхиляє доводи захисника про неповноту судового розгляду, невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження та істотне порушення вимог кримінального процесуального закону які було допущено судом першої інстанції під час судового розгляду виходячи з наступного.
Доводи захисника про недопустимість використання судом першої інстанції, доказів на підтвердження вини ОСОБА_8 , здобутих під час розслідування подій в іншому кримінальному провадженні, та необґрунтованого об'єднанням, а в подальшому виділення матеріалів досудового розслідування колегія суддів вважає надуманими.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження 12.04.2023 року за № 22023040000000323 до ЄРДР за попередньою кваліфікацією за ч. 3 ст. 110-2 КК України були внесені відомості про те, що мешканці м. Дніпра та Дніпропетровської області вчиняють дії, спрямовані на незаконне придбання з метою збуту та зберігання з цією метою, а також збут та транспортування з метою збуту незаконно виготовлених спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, пива, тютюнових виробів, тютюну, промислових замінників тютюну та інших підакцизних товарів.
В рамках проведення за вказаним фактом СВ УСБУ у Дніпропетровській області 22.01.2024 року досудового розслідування було встановлено що ОСОБА_8 у невстановлений період часу, але не пізніше 28.08.2023 року, використовуючи власний транспортній засіб, «Ниссан Рог» д/н НОМЕР_9 придбав, транспортував та зберігав з метою подальшого збуту алкогольні напої та спирт етиловий.
На підставі отриманих органом досудового розслідування відомостей, до Єдиного реєстру досудових розслідувань було внесено відповідні відомості та розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22024040000000083 від 22.01.2024 року за ч. 1 ст. 204 КК України.
Постановою прокурора відділу нагляду за законністю регіональним органам безпеки ОСОБА_12 від 22.01.2024 року було визначено підслідність у кримінальному провадженні № 22024040000000083 від 22.01.2024 за ч. 1 ст. 204 КК України та скеровано вказану постанову до офісу генерального прокурора.
Постановою заступника генерального прокурора ОСОБА_13 від 23.01.2024 року проведення досудового розслідування доручено слідчому відділу УСБУ у Дніпропетровській області.
Постановою прокурора відділу нагляду за законністю регіональним органам безпеки ОСОБА_12 від 25.01.2024 року кримінальні провадження № 220230400000000323 від 12.04.2023 року і № 22024040000000083 від 22.01.2024 року були об'єднані в єдине провадження.
Постановою прокурора відділу нагляду за законністю регіональним органам безпеки ОСОБА_12 24.07.2024 року було виділено з матеріали кримінального провадження внесені до ЄРДР 12.04.2023 року за № 22023040000000323 перелік яких міститься у вказаній постанові матеріали стосовно ОСОБА_8 (т. 1 а.с. 32-36)
В подальшому 20.08.2024 року кримінальне провадження за відомостями внесеними до ЄРДР 12.04.2023 року за № 22023040000000323 було закрито на підставі п. 1 ч. 1 ст. 284 КПК України в частині дій кваліфікованих за ч. 3 ст. 110-2 КК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 217 КПК України у разі необхідності в одному провадженні можуть бути об'єднані матеріали досудових розслідувань щодо декількох осіб, підозрюваних у вчиненні одного кримінального правопорушення, або щодо однієї особи, підозрюваної у вчиненні кількох кримінальних правопорушень, а також матеріали досудових розслідувань, по яких не встановлено підозрюваних, проте є достатні підстави вважати, що кримінальні правопорушення, щодо яких здійснюються ці розслідування, вчинені однією особою (особами).
Відповідно до ч. 3 ст. 217 КПК України у разі необхідності у разі необхідності матеріали досудового розслідування щодо одного або кількох кримінальних правопорушень можуть бути виділенні в окреме провадження, якщо одна особа підозрюється у вчиненні кількох правопорушень.
На підставі викладеного колегія судді вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано прийняв отримані в рамках проведення досудового розслідування кримінального провадження внесеного до ЄРДР 12.04.2023 року за № 22023040000000323 як належні і допустимі докази:
Протокол обшуку від 28.08.2023 року в ході проведення якого в гаражному приміщенні було вилучено 92 коробки горілки без марок акцизного податку з яких 15 тетрапак-коробок під коньяк по 10 літрів, 30 пакетів під горілку та 39 пластикових флаконів з сировиною для виготовлення коньяку.
Висновки експертиз № 4190-23 від 20.12.2023 року та № 1939-24 від 19.08.2024 року якими встановлена невідповідність горілки вилученої під час обшуку 28.08.2023 року у гаражному приміщенні стандартам ДСТУ 4256:2021 «Горілки та горілки особливі. Технічні умови»
Протокол обшуку автомобіля «Nissan Rogue» під час якого були виявлені та вилучені ключі, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, а також мобільний телефон марки «Iphone» білого кольору від 28.08.2023 року.
Протокол про проведення негласної слідчої (розшукової) дії - спостереження за гаражним приміщенням № НОМЕР_8 ГК «Експрес 1» та відеозаписом, яким підтверджується, що ОСОБА_8 використовував для здійснення незаконної діяльності автомобіль «Nissan Rogue» та зафіксовано факт завантаження горілчаної продукції у кількості близько 30 картонних пакетів ідентичних тим, що були вилучені під час проведення 28.08.2023 року обшуку від 14.07.2023 року.
Що стосується доводів захисника щодо недоведеності вини ОСОБА_8 у незаконному придбанні з метою збуту, транспортуванні та зберіганні з цією митою незаконно виготовлених алкогольних напоїв, то вони спростовуються дослідженими безпосередньо під час судового розгляду доказами, яким суд першої інстанції надав належну оцінку.
Так в рамках кримінального провадження внесеного до ЄРДР 12.04.2023 року за № 22023040000000323 на підставі постанови слідчого СВ УСБУ в Дніпропетровській області ОСОБА_14 від 15.06.2023 року було проведено негласну слідчу (розшукову) дію - візуальне спостереження за місцем, а саме гаражем 31 ГК «Експрес 1», який знаходиться за адресою: АДРЕСА_3. (т. 2 а.с. 8)
В ході проведення 14.07.2023 року негласної слідчої (розшукової) дії - спостереження за приміщенням гаражу № НОМЕР_8 гаражного кооперативу «Експрес 1», розташованого за адресою: АДРЕСА_3, було встановлено, що ОСОБА_8 використовує дане гаражне приміщення в якості логістичного хаба для зберігання з метою збуту незаконно виготовленої горілчаної продукції.
14.07.2023 року під час проведення негласного спостереження було зафіксовано, факт завантаження з гаражу № НОМЕР_8 гаражного кооперативу «Експрес 1», розташованого за адресою: АДРЕСА_3 до автомобіля «Рено-Мастер» д/н НОМЕР_10 тридцяти картонних коробок, тетрапаків ідентичних тим, що в подальшому були вилучені під час обшуку вказаного гаражу 28.08.2023 року і в яких, як було встановлено висновками експертиз зберігалась незаконно виготовлена горілчана продукція.
При цьому в своїй діяльності ОСОБА_8 використовував, як засіб перевезення незаконно виготовленій горілчаній продукції належний йому автомобіль «Ніссан Рог» д/н НОМЕР_9 . Залучив для виконання завантажувально-розвантажних робіт свідків по справі ОСОБА_15 та ОСОБА_16 .
Вказана обставина була зафіксована на МНІ - DVD-R (т. 2, а.с. 16) про що оперуповноваженим ОСОБА_17 на підставі доручення начальника СВ УСБУ в Дніпропетровській області складено протокол про проведення негласної слідчої (розшукової) дії від 14.07.2023 року складеним (т. 2 а.с. 12, т. 2 а.с 7)
В подальшому на підставі ухвали слідчого судді Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 24.08.2023 року (т. 1 а.п. 69-70) було проведено обшук гаражного приміщення № НОМЕР_8 ГК «Експрес 1» за адресою: АДРЕСА_3, що було зафіксовано протоколом обшуку.
Протоколом обшуку від 28.08.2023 року та переглянутим судом першої інстанції в якості додатка до нього відеозапису, встановлено, що 28.08.2023 року слідчим, в присутності понятих, за участю, в тому числі ОСОБА_8 та свідка ОСОБА_16 , було проведено обшук гаражного приміщення № НОМЕР_8 ГК «Експрес 1» за адресою: АДРЕСА_3.
Під час обшуку було виявлено та вилучено 92 коробки горілки без марок акцизного податку (тетрапаки по 10 літрів кожний), з яких 15 тетрапак-коробок під коньяк по 10 літрів, а також пакети під горілку 30 шт. та 39 шт. пластикових флаконів з сировиною для виготовлення коньяку, шляхом змішування з горілкою. Також в приміщенні гаражу знаходились пластикові ємності великого об'єму наповнені чистою водою, п'ятилітрові баклажки у великій кількості (т. 1 а.п. 71-76).
Відповідно висновку експерта № 4190 від 20.12.2023 року, представлена для дослідження у пакеті № 3 водно-спиртова суміш - не відповідає вимогам ДСТУ 4256:2021 «Горілки та Горілки особливі. Технічні умови»
Відповідно висновкам експерта № 1939-24 від 19.08.2024 року представлена для дослідження у 6-ти картонних коробках під № № «54, 88, 68, 20, 80, 38» з «бекінбоксами» всередині (об'єкти № 1-6) є водно-спиртовими сумішами з вмістом етилового спирту 30,3%об., 30,3%об., 30,3%об., 30,3%об., 30,3%об., 29,7%об., (відповідно), що містить супутні етиловому спирту мікродомішки органічної природи: ацетальдегіду, метанолу, естерів та компонентів сивушного масла.
Представлені на дослідження у картонних коробках № № «54, 88, 68, 20, 80» водно-спиртова суміш - не відповідає вимогам ДСТУ 4256:2021 «Горілки та Горілки особливі. Технічні умови»
Допитаний під час судового розгляду, судом першої інстанції свідок ОСОБА_15 пояснив, що ОСОБА_8 використовував його гараж для зберігання горілки. Кому конкретно він її збував йому не відомо, допускає, що ОСОБА_8 використовував для збуту горілки інтернет.
Влітку 2023 року він дійсно приїхав у гараж де був ОСОБА_8 . На прохання ОСОБА_8 він допоміг загрузити у мікроавтобус близько 10-15 коробок в яких, як йому здається була горілка.
Свідок ОСОБА_18 суду пояснив, що особисто з ОСОБА_8 він не знайомий. Одного разу, в липні 2023 року, коли він приїхав у гараж, бачив, як з одного із гаражів, з номером тридцять якийсь, люди у кількості 4-5 осіб близько 40-50 хвилин завантажували у автомобілі коробки. Як йому здалось, це були тетропаки з горілкою. Рядом з гаражем він бачив автомобіль «Ніссан Рог» темно зелено-сірого кольору.
Свідок ОСОБА_16 суду пояснив, що в ГК «Експрес 1» він має гараж НОМЕР_13. Рядом з ним гаражем № НОМЕР_8 користується ОСОБА_8 .
ОСОБА_8 неодноразово просив його допомогти загрузити з гаража до різних автомобілів по 10-15 коробок за що платив йому 100-200 гривень. За місяць він допомагав перевантажувати з гаража до автомобілів близько 30 коробок. Сам він продукцію ОСОБА_8 не вживав, а лише допомагав грузити. Під час проведення обшуку гаража, де зберігав коробки ОСОБА_8 він присутнім був.
Свідок ОСОБА_19 суду пояснив, що під час спільної гри у футбол дізнався від ОСОБА_8 , що останній може допомогти придбати горілку за значно вигіднішою ціною. Він приїхав до гаража ОСОБА_8 , у якого за 1600 гривень придбав 4-ри коробки горілки. Коли він грузив коробки з горілкою до свого робочого автомобіля під'їхала поліція, він розрахуватись з ОСОБА_8 на той час не встиг.
Суд першої інстанції вірно звернув увагу, що під час проведення обшуку ОСОБА_8 та свідок ОСОБА_16 показували та самостійно пояснювали, що саме знаходиться в коробках, а саме горілка. Всі коробки мали жовтуватий колір та на них маркером було нанесено відповідне маркування у виді літер ОСОБА_20 та ОСОБА_21 , вказуючи на їх приналежність до «водки» та коньяку.
Специфіку розташування коробок, їх значну кількість (92 штуки) в гаражі, що очевидно вказує на систематичність їх зберігання у цьому місці, та налагодженість використання логістичних можливостей гаражу як складу для тимчасового зберігання горілки з метою її подальшого збуту.
Вірно оцінив суд першої інстанції і показання свідка ОСОБА_18 що саме в липні 2023 з гаражного приміщення № НОМЕР_8 ГК «Експрес 1» за адресою: АДРЕСА_3, відбувалось завантаження картонних коробок, схожих на коробки з «тетрапаками» з горілкою, які завантажувались у білий мікроавтобус і автомобіль марки «NISSAN», моделі «ROGUE», державний номерний знак НОМЕР_1 , належний ОСОБА_8 темно зелено-сірого кольору, чотирма чоловіками, один з яких був похилого віку.
Погоджується колегія суддів і з оцінкою судом першої інстанції показань свідка ОСОБА_22 який підтвердив ту обставину, що ОСОБА_8 рекламував, пропанував та здійснював послуги із постачання (продажу) горілки за доступними цінами.
Судом першої інстанції правильно критично оцінені покази свідка ОСОБА_22 про те, що він лише раз на автомобілі «Рено Мастер» д.н.з. НОМЕР_10 , а саме 28.08.2023 року приїхав до гаражу для покупки 4 коробок горілки по 10 літрів для весілля, яке, як він повідомив, відбулося ще 09.06.2023, тобто за два з половиною місяці до події.
На користь критичності оцінки цих показів свідчить факт завантаження у автомобіль «Рено Мастер» д.н.з. НОМЕР_10 з гаражу № НОМЕР_11 «Експрес 1» за адресою: АДРЕСА_3 близько 30 коробок з горілкою зафіксований протоколом НСРД від 14.07.2023 року.
Належно суд першої інстанції оцінив і показання свідка ОСОБА_15 який підтвердив факт користування ОСОБА_8 (близько пів року) належним йому гаражним приміщення № НОМЕР_8 в ГК «Експрес 1» за адресою: АДРЕСА_3, від якого він залишив йому ключі. Факт зберігання у цьому гаражі горілки «в кубіках» - картонних коробках, а також факт неодноразової допомоги разом із ОСОБА_16 у завантаженні в тому числі і 14.07.2023 року цих «кубиків» з гаражу до автомобіля «Рено Мастер» д.н.з. НОМЕР_10 .
Свідок ОСОБА_16 також підтвердив що він знає ОСОБА_8 і ОСОБА_15 . З гаража № 31 ГК «Експрес 1» за адресою: АДРЕСА_3, він неодноразово за гроші допомагав ОСОБА_8 у завантаженні-розвантаженні коробок з горілкою, які там зберігались.
При цьому суд першої інстанції вірно оцінив покази які свідок ОСОБА_23 надав одразу після проведення обушку 28.08.2023 року, про те, що ОСОБА_8 привозив горілку в коробках на автомобілі «Ніссан Рог» д.н.з. НОМЕР_9 .
Факт направленості умислу ОСОБА_8 на вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204 КК України, свідчить і системність його дій з придбання алкогольних напоїв за допомогою застосунку «Телеграм» у невідомої особи, а не в суб'єкта господарювання, який здійснює роздрібну (оптову) торгівлю алкогольними напоями, у не відведеному згідно з нормами чинного законодавства місці для реалізації алкогольних напоїв.
Вказані обставини підтверджуються протоколами тимчасового доступу до речей і документів - інформації ПрАТ «Київстар», щодо трафиків телефонних з'єднань мобільного телефону НОМЕР_5 , НОМЕР_12 (т. 2 а.с. 43-45) та протоколом огляду від 01.08.2024 року інформації ПрАТ «Київстар» щодо трафиків телефонних з'єднань мобільного телефону НОМЕР_5 , НОМЕР_12 (т. 2 а.с. 46-52) які підтверджують факти систематичного перебування обвинуваченого ОСОБА_8 в зоні дії базової станції, що своїм стільниковим покриттям охоплює територію ГК «Експрес 1», за адресою: АДРЕСА_3.
Протоколом огляду від 08.08.2023 року інформації, наданої ГУ ДПС України у Дніпропетровській області (т. 2 а.с. 53-57) відповідно якої ОСОБА_8 не є особою, яка у встановленому законом порядку має право на придбання, зберігання, транспортування з метою збуту, а також збут підакцизної групи товарі.
Протоколом огляду від 19.08.2023 року мобільного телефону ОСОБА_8 (т. 2 а.с. 68-209) який було вилучено 28.08.2023 року з автомобіля «Ніссан Рог» д/н НОМЕР_9 (т. 1 а.с. 183-188) в якому міститься інформація яка вказує на систематичність, тотожність та однорідність протиправних дій ОСОБА_8 щодо придбання з метою збуту через за стосунок «Телеграм» з січня по 28.08.2023 року у особи на ім'я ОСОБА_24 горілчаної продукції у великій кількості.
Відповідно до акту прийому-передачі від 28.08.2023 року - 92 картоні короби в яких містяться алкогольні вироби невідомого походження без акцизних марок; 30 пакувальних виробів для алкогольних виробів; 39 видів сировини для алкогольних виробив, які містяться в пластикових флаконах; були передані на відповідальне зберігання ДП ППРАТ «Люботинський завод «Продтовари»»
Постановою від 29.08.2023 року старшого слідчого СВ УСБУ в Дніпропетровській області ОСОБА_25 вилучені під час обшуку гаражного приміщення НОМЕР_8 , розташованого в ГК «Експрес 1» за адресою: АДРЕСА_3, а саме: 92 картоні короби в яких містяться алкогольні вироби невідомого походження без акцизних марок; 30 пакувальних виробів для алкогольних виробів; 39 видів сировини для алкогольних виробив, які містяться в пластикових флаконах визнані речовими доказами.
Вказані обставини повністю спростовують версію сторони захисту як щодо непричетності ОСОБА_8 до інкримінованого йому злочину, а також про зберігання горілки для особистого вживання, так і версію щодо підміни речових доказів: 92 картонних коробок в яких містяться алкогольні вироби невідомого походження без акцизних марок, 30 пакувальних виробів для алкогольних виробів, 39 видів сировини для алкогольних виробив, які містяться в пластикових флаконах, під час досудового розслідування, оскільки останній, ані суду першої, ані апеляційної інстанції не зміг пояснити джерело свого доходу. Не спромігся пояснити і про те де і коли він закупав горілку, з ким вживав її та навіщо придбав її у такій великій кількості.
Докази, які покладені в основу обвинувального вироку, колегія суддів визнає належними і допустимими, оскільки останні відповідають вимогам КПК України. Апеляційним судом не встановлено допущення істотних порушень прав та свобод обвинуваченого, та інших осіб під час досудового розслідування, та збирання і фіксування доказів по даному кримінальному провадженню, а інформація, яка в них міститься, не дає суду жодних обґрунтованих підстав, щоб сумніватися у їх допустимості та достатності.
Вказані обставини були ретельно досліджені судом першої інстанції, який надав їм належну оцінку та беззаперечно доказують факт незаконного придбання ОСОБА_8 з метою збуту, транспортуванні та зберіганні з цією метою незаконно виготовлених алкогольних напоїв
Колегія суддів не погоджується і з доводом захисника щодо порушення права обвинуваченого на захист в суді першої інстанції, що виразилось в неефективному захисті та не досліджені безпосередньо під час судового розгляду судом першої інстанції речових доказів виходячи з наступного.
Як видно з матеріалів провадження, під час розгляду провадження в суді першої інстанції захист інтересів обвинуваченого ОСОБА_8 здійснював адвокат ОСОБА_26 як захисник з яким ОСОБА_8 уклав договір про надання правової допомоги, тобто обрав собі захисника самостійно, мав реальну можливість у разі не влаштування відмовитись від захисника і обрати іншого.
Колегія суддів звертає увагу, що ефективність захисту не є тотожною досягненню за результатами судового розгляду бажаного для обвинуваченого результату, а полягає в наданні йому належних та достатніх можливостей з використанням власних процесуальних прав та кваліфікованої юридичної допомоги, яка в передбачених законом випадках є обов'язковою, захищатися від обвинувачення в передбачений законом спосіб. Подальша незгода обвинуваченого з позицією і тактикою захисту не свідчить про його неефективність.
Так, аналізуючи матеріали кримінального провадження та перебіг судового процесу, колегія суддів зазначає, що захисник ОСОБА_26 , який є професійним адвокатом, має відповідний фах та кваліфікацію, під час судового розгляду вів активний, захист ОСОБА_8 ,
Під час судового розгляду заявляв клопотання на захист останнього. В судових дебатах наполягав на закритті кримінального провадження стосовно ОСОБА_8 у зв'язку з відсутністю в його діях складу кримінального правопорушення передбаченого ст. 204 КК України. Текст промови з якою виступав захисник ОСОБА_26 в судових дебатах, долучений до матеріалів кримінального провадження (т. 4 а.с. 79-87) фактично збігається з текстом і апеляційними вимогами які вказані в апеляційній скарзі поданою на вирок захисником ОСОБА_7 .
Сам обвинувачений будь-яких зауважень щодо якості послуг, сумлінності адвоката або неузгодженості стратегії захисту не мав, клопотання про відмову від захисника не заявляв. Зі скаргами на вказаного адвоката не звертався.
Відтак, посилання захисника на неналежний захист адвокатом обвинуваченого в суді першої інстанції та порушенням суду права на захист обвинуваченого ОСОБА_8 є необґрунтованими.
Безпідставні і доводи захисника щодо порушення судом першої інстанції принципу безпосередності дослідження показань, речей і документів встановлений ст. 23 КПК України.
Відповідно журналам судових засідань та запису фіксації ходу судового розгляду, 11.09.2024 року відбулось судове засідання справи ОСОБА_8 під час якого в порядку ст. 349 КПК України був встановлений наступний обсяг і порядок дослідження доказів: дослідження письмових доказів які маються в матеріалах кримінального провадження, виклик і допит свідків, допит обвинувачено.
При цьому допитаний в якості обвинуваченого ОСОБА_8 суду пояснив, що дійсно через додаток «Телеграм» через особу, яка у нього в телефоні вказана як « ОСОБА_24 » в 20-х числах серпня придбав 92 коробки з горілкою по 10 літрів кожна, за 340 гривень з коробку. Ці коробки він зберігав у гаражі. Наголосив, що зберігав горілку для власного вжитку без мети збуту. (т. 4 а.с. 35-36)
Під час судового засідання яке відбулось 17.09.2024 року захисником ОСОБА_26 було подано узгоджене з ОСОБА_8 клопотання про визнання вини та затвердження угоди.
В подальшому у задоволені клопотання та затверджені угоди про визнання винуватості, судом було відмовлено.
В судовому засіданні яке відбулось 10.10.2024 року судом за згодою учасників процесу було прийнято рішення про завершення дослідження доказів та оголошено перерву для підготовки учасників процесу до судових дебатів.
Під час судового засідання 21.10.2024 року (т. 4 а.с. 95-96) ОСОБА_8 змінив свою позицію, пояснив, що не вважає себе винним.
При цьому в ході розгляду кримінального провадження сторона захисту жодного разу не ставила під сумнів, ані кількість, ані зміст вилученого під час проведеного обшуку майна, як і не заявляла клопотання про огляд речових доказів судом першої інстанції.
Колегія суддів звертає увагу, що у контексті ст. 23 КПК України суд має зобов'язання напряму отримувати інформацію про обставини події, які сторона обвинувачення вважає кримінальним правопорушенням, і визнати або не визнати таку інформацію, повідомлення як докази, що можуть бути основою судового рішення.
Суд першої інстанції безпосередньо дослідив під час судового розгляду письмові докази, допитав свідків, обвинуваченого, який, як раніше наголошувалось, протягом всього судового розгляду не оспорював ані об'єм, а ані зміст вилученого у нього під час обшуку майна, клопотання про безпосередньо дослідження доказів не заявляв, логічно 92 коробки (з речовиною10 літрів кожна) т інші речові докази в судому засіданні не оглядав.
На переконання колегії суддів даний довід сторони захисту направлений не на констатацію факту порушення вимог ст. 23 КПК України, а на намагання створення стороною захисту підстав для отримання бажаного результату.
Колегія суддів не погоджується з доводом захисника, а також з доводами апеляційної скарги ОСОБА_9 про безпідставність застосування спеціальної конфіскації стосовно автомобіля марки «Ниссан» моделі «Рог» д/н НОМЕР_9 , який є спільною сумісною власністю подружжя, з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 96-1 КК України, спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 96-2 КК України, спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно були підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення злочину,крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), який не знав і не міг знати про їх незаконне використання.
Виходячи з аналізу положень вказаних статей, спеціальна конфіскація може бути застосована до майна засудженого чи у передбачених КК України випадках до майна іншої особи, яке використовувалося як знаряддя вчинення злочину, якщо власник знав про їх незаконне використання.
Водночас, згідно з ч. 9 ст. 100 КПК України під час ухвалення судового рішення суд повинен вирішити питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів. Відповідно до пункту 1 вказаної норми гроші цінності та інше майно, які підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та/або зберегли на собі його сліди, конфіскуються, крім випадків, коли власник (законний володілець) не знав і не міг знати про їх незаконне використання. У такому разі зазначені гроші, цінності та інше майно повертаються власнику (законному володільцю).
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, вироком Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 21 жовтня 2024 року ухвалено застосувати до ОСОБА_8 спеціальну конфіскацію автомобіля «NISSAN» моделі «ROGUE», державний номер НОМЕР_9 , який належить на праві власності ОСОБА_8 , як засобу вчинення злочину.
Конвенцією, зокрема ст. 1 Першого протоколу до неї (1952 р.) передбачено право кожної фізичної чи юридичної особи безперешкодно користуватися своїм майном, не допускається позбавлення особи її власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права, визнано право держави на здійснення контролю за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів. Гарантії здійснення права власності та його захисту закріплено й у національному законодавстві.
Так, відповідно до ч. 4 ст. 41 Конституції України, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Як убачається з матеріалів кримінального провадження, судом першої інстанції було встановлено, що ОСОБА_8 вчинено інкримінований йому злочин за допомогою автомобіля «NISSAN» моделі «ROGUE» державний номер НОМЕР_9 , який на праві власності належить останньому.
Разом з цим, колегією суддів під час перевірки матеріалів даного кримінального провадження встановлено, що ОСОБА_8 з 20 квітня 2013 року по теперішній час перебуває в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_9 .
Відповідно до ч. 1 ст. 60 Сімейного кодексу України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).
Таким чином, автомобіль «NISSAN» моделі «ROGUE» державний номер НОМЕР_9 є спільною сумісною власністю зазначеного вище подружжя, яке набуте під час шлюбу.
Проте, дружина ОСОБА_9 , яка перебуває у шлюбі з ОСОБА_8 , зазначила в своїй апеляційній скарзі, що конфіскованим авто вона також користувалася до моменту вилучення, має посвідчення водія, отже мала доступ до гаражного приміщення де знаходився цей автомобіль, тобто не могла не знати про 92 коробки незаконно виготовлених алкогольних напоїв, і про те, за допомогою якого автомобіля вони перевозились до гаражного приміщення.
Таким чином, суд першої інстанції правильно вирішив застосувати на підставі ст. ст. 96-1, 96-2 КК України спеціальну конфіскацію (яка полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави) до автомобіля «NISSAN», моделі «ROGUE», державний номерний знак НОМЕР_1 , № кузова НОМЕР_2 (свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_3 ), як до майна, яке було використане як засіб для вчинення кримінального правопорушення, а саме: для транспортування ОСОБА_8 з метою збуту незаконно виготовлених підакцизних товарів та до мобільного телефону ОСОБА_8 марки «Iphone» imei НОМЕР_4 з сім-карткою оператора мобільного зв'язку «Київстар» НОМЕР_5 , який ним використовувався як засіб для вчинення кримінального правопорушення, а саме: для незаконно придбання (шляхом замовлення через застосунок «Телеграм») з метою збуту незаконно виготовлених алкогольних напоїв.
Таким чином, сукупність досліджених судом першої інстанції доказів у логічному їх поєднанні із отриманими в ході судового провадження показами свідків, не викликає жодного сумніву у доведеності провини ОСОБА_8 .
Підсумовуючи вищенаведене колегія суддів дійшла висновку, що апеляційні скарги захисника і ОСОБА_9 задоволенню не підлягають, а вирок Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 21 жовтня 2024 року за ч. 1 ст. 204 КК України необхідно залишити без змін.
А тому, керуючись положеннями ст. ст. 404, 407, 409, 410, 411, 412, 418, 419 КПК України, апеляційний суд -
Апеляційні скарги захисника ОСОБА_7 , яка діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 , третьої особи ОСОБА_9 - залишити без задоволення.
Вирок Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 21 жовтня 2024 року за ч. 1 ст. 204 КК України - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом трьох місяців з моменту її проголошення.
Судді Дніпровського
апеляційного суду:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4