Справа № 420/3471/25
19 червня 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі судді Вікторії ХОМ'ЯКОВОЇ, розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКВІСТ-СІМ» до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України, про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕКВІСТ-СІМ» (далі - позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС в Одеській області (відповідач-1), Державної податкової служби України (відповідач-2), в якому просить:
визнати протиправним та скасувати наступні рішення комісії ГУ ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних: рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних від 01.08.2024 №11543912/31601073; рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних від 01.08.2024 №11543910/31601073; рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних від 01.08.2024 №11543909/31601073; рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних від 01.08.2024, №11543908/31601073; рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних від 01.08.2024 , №11543907/31601073; рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних від 01.08.2024 №11543905/31601073; рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних від 01.08.2024 №11543903/31601073;
зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі зазначені нижче податкові накладні ТОВ «ЕКВІСТ-СІМ» (код -38016918): №17 від 31.01.2023 р., №13 від 31.01.2023, №12 від 31.01.2023, №10 від 01.08.2024, №3 від 01.08.2024, №8 від 01.08.2024, №13 від 01.08.2024 ;
стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКВІСТ-СІМ» за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Державної податкової служби в Одеській області та Державної податкової служби України судові витрати, які позивач поніс на оплату судового збору у розмірі 16 956,80 гривень та витрати на правову (правничу) допомогу, у розмірі 7 000,00 гривень.
05.03.2025 року до суду надійшла заява про уточнення позовних вимог, в якій вимоги викладені в такій редакції:
визнати протиправними та скасувати наступні рішення комісії ГУ ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних: рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних від 01.08.2024 р. №11543912/31601073; рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних від 01.08.2024 р №11543910/31601073; рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних від 01.08.2024 р №11543909/31601073; рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних від 01.08.2024 р, №11543908/31601073; рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних від 01.08.2024 р, №11543907/31601073; рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних від 01.08.2024 р, №11543905/31601073; рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних від 01.08.2024 р №11543903/31601073;
зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі зазначені нижче податкові накладні ТОВ «ЕКВІСТ-СІМ» (код 38016918): №17 від 31.01.2023, №13 від 31.01.2023, №12 від 31.01.2023, №10 від 28.02.2023, №3 від 31.03.2023, №8 від 30.04.2023, №13 від 31.05.2023;
стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКВІСТ-СІМ» за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Державної податкової служби в Одеській області та Державної податкової служби України судові витрати, які позивач поніс на оплату судового збору у розмірі 16 956,80 гривень та витрати на правову (правничу) допомогу, у розмірі 7 000,00 гривень.
Суд розглядає справу з урахуванням уточнених вимог.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідно до приписів п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕКВІСТ-СІМ» було складено податкові накладні №17 від 31.01.2023 р., №13 від 31.01.2023 р., №12 від 31.01.2023 р., №10 від 28.02.2023 р., №3 від 31.03.2023 р., №8 від 30.04.2023 р., №13 від 31.05.2023 р. та направлено їх для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Реєстрація податкових накладних зупинена. Комісією з питань зупинення реєстрації податкових накладних регіонального рівня прийнято рішення щодо відмову в реєстрації податкових накладних в зв'язку із наданням копій документів, складених з порушенням законодавства. Позивач не погоджуючись з рішеннями відповідача-1, вважає їх необґрунтованими, просить їх визнати протиправними та скасувати, оскільки ним надано пояснення та копії первинних документів, які підтверджують правомірність оформлення податкових накладних.
Ухвалою суду від 10.02.2025 року позовну заяву було залишено без руху. Надано 5-ти денний строк для усунення недоліків.
Ухвалою від 14.02.2025 відкрито провадження у справі, суд ухвалив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Представник відповідачів проти задоволення позовних вимог заперечував з підстав, наведених у відзиві на позовну заяву, в яких, в обґрунтування правової позиції, зокрема, зазначено, що при прийнятті оскаржуваних рішень відповідач діяв в межах та у спосіб, передбачений чинним законодавством України, та вважає позовні вимоги безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. За отриманими Квитанціями №1 від 12.04.2023, 14.06.2023 та 15.05.2023 з Єдиного вікна приймання звітності Державної податкової служби України Позивачу було повідомлено, що реєстрація податкових накладних зупинена, оскільки: «Відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, реєстрація податкової накладної Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Обсяг постачання товару/послуги 49.41.12-00.00, дорівнює або перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 «Критеріїв ризиковості здійснення операцій». За отриманими Квитанціями №1 від 13.02.2023 та 13.03.2023 з Єдиного вікна приймання звітності Державної податкової служби України Позивачу було повідомлено, що реєстрація податкових накладних зупинена, оскільки: «Відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, реєстрація податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. ПН складена та подана платником податку, який відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку». Вказує, що позивачем була подана таблиця даних платника податку на додану вартість із кодом УКТЗЕД/ДКПП 49.41.12-00.00, але комісією регіонального рівня було прийнято рішення про неврахування таблиці. Подані після зупинення реєстрації податкових накладних документи не містять обов'язкових реквізитів, зокрема, договір про надання транспортних послуг та додаткові угоди №№ 1-10 не містять розрахункового рахунку замовника. Товарно-транспортні накладні, надані позивачем на розгляд комісії регіонального рівня, не відповідають вимогам наказу Міністерства транспорту України "Про затвердження Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні" від 14.10.1997 № 363 (в редакції від 12.07.2019), а саме підпункту 11.1 пункту 11 Правил оформлення документів на перевезення Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, зокрема у наданих товарно-транспортних накладних не заповнено обов'язкових граф щодо вантажно-розвантажувальних робіт.
Щодо позовної вимоги про зобов'язання зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні датою їх подання до ДПС України представник відповідачів повідомляє, що згідно пункту 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 р. № 1246, у разі надходження до ДПС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду. З урахуванням наведеного, правові підстави для зобов'язання ДПС здійснити реєстрацію спірних податкових накладних саме датою їх доставлення до ДПС України відсутні.
Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕКВІСТ-СІМ», код ЄДРПОУ 31601073, знаходиться за юридичною та фактичною адресою: 65026, Україна, місто Одеса, вулиця Жуковського, будинок 15, квартира 2. Видами господарської діяльності згідно до класифікатору КВЕД є 46.12 Діяльність посередників у торгівлі паливом, рудами, металами та промисловими хімічними речовинами, 46.71 Оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами, 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля, 49.41 Вантажний автомобільний транспорт (основний), 52.10 Складське господарство, 52.29 Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту, 77.12 Надання в оренду вантажних автомобілів. У позивача є діюча ліцензія на внутрішні та міжнародні перевезення небезпечних вантажів вантажними автомобілями, причепами та напівпричепами №368 від 15.05.2013 року.
Згідно зі штатним розкладом позивача станом на другий квартал 2024 рік загальна кількість працівників, які працевлаштовані на ТОВ «ЕКВІСТ-СІМ», становить 58 осіб штатних одиниць.
01.01.2022 року з контрагентом ТОВ «СГ ТОРГ» укладений договір №ТП-СГ/01 про надання транспортних послуг та додаткові угоди. Відповідно до п.1.1. B порядку та на умовах визначених договором, Виконавець бере на себе зобов'язання, на підставі замовлення доставити спеціалізованим автомобілем транспортом довірений йому замовником вантаж - скраплений газ (надалі - вантаж), з місця відправлення до пункту призначення, згідно з товарно-транспортною документацією і видати вантаж особі уповноваженій на його одержання (надалі - вантажоодержувач), а замовник бере на себе зобов'язання сплатити грошові кошти за надані послуги, згідно виставленого виконавцем рахунку.
Послуги автомобільного перевезення оформлені актами надання послуг: №83 від 31.05.2023 р, та ТТН №01-05, 22-05, 22/1-05, 05-05, 20/3-05, 30-05, 19/5-05, 17/1-05,12/1-05,24/1-05, 24/5-05, 29/7-05, 05/9-05, 11-05, 24/1-05,05/8-05, 12/4-05, 10-05; Акт №67 від 30.04.2023 р, та ТТН Б/Н від 02.04.23, 15.04.23, 05.04.23, 24.04.23, 11.04.23, 22.04.23, 04.04.23, 16.04.23, 09.04.23, №4-04-СГ-В, L0204241, 9-04-СГ-В, L020424, L240341, L0240412, 8-04-СГ-В, 3-04-СГ-В, СГ-01-05-В, 5-04-СГ-В, 2-04-СГ-В; Акт №43 від 31.03.23 р. та ТТН №3-04-СГ-В, від 18.03.2023, 15.03.23, СГ-01-05-В, 2-04-СГ-В, 16.03.23,04.03.23, L240424, L0504242, L0204241, 8-04-СГ-В, 6-04-СГ-В, 09.03.23, 02.03.23, 14-03, 13-03, 21-03, 20-03,26-03; Акт №30 від 28.02.23 р. та ТТН №1,2,3,4,5,6,7,8,9,10,11,12,13,14,15,16,17,18,19,20,21,№05/9-05; Акт №17 від 31 січня 2023 р. та ТТН №Р0910, Р0908, Р0907, Р0906, Р0905, Р0904, Р0903, Р0902, Р0901; Акт №13 від 31.01.2023 р. та ТТН №Р032, Р0331, Р0330, Р0329, Р0328, Р0327, Р0302, Р0303, Р0304, Р0305, Р0306, Р0307 Р0308, Р0309, Р0310, Р0311, Р0312, Р0313, Р0314, Р0315, Р0316, Р0317, Р0301, Р0318, Р0319, Р0320, Р0321, Р0322, Р0323, Р0324, Р0325, Р0326; Акт №12 від 31.01.23 р. та ТТН № Р27, Р1, Р5, Р13/1, Р11, Р2, Р2701, Р2 від 02.01.23, Р13, Р18.
Оплата за послуги здійснена в безготівковій формі шляхом перерахування суми грошових коштів від ТОВ «СГ ТОРГ» на поточний рахунок позивача, що підтверджується платіжними інструкціями №№3578, 3216, 2759, 2578, 2358, 2351, 2326, 2324, 1811.
Позивачем було складено на адресу контрагента ТОВ «СГ ТОРГ» податкові накладні: №17 від 31.01.2023 , №13 від 31.01.2023 , №12 від 31.01.2023 , №10 від 28.02.2023, №3 від 31.03.2023 , №8 від 30.04.2023 , №13 від 31.05.2023 .
За отриманими Квитанціями №1 від 12.04.2023, 14.06.2023 та 15.05.2023 з Єдиного вікна приймання звітності Державної податкової служби України позивачу було повідомлено, що реєстрація податкових накладних зупинена, оскільки: «Відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, реєстрація податкової накладної Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Обсяг постачання товару/послуги 49.41.12-00.00, дорівнює або перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 «Критеріїв ризиковості здійснення операцій». За отриманими Квитанціями №1 від 13.02.2023 та 13.03.2023 з Єдиного вікна приймання звітності Державної податкової служби України Позивачу було повідомлено, що реєстрація податкових накладних зупинена, оскільки: «Відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, реєстрація податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. ПН складена та подана платником податку, який відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку».
30.07.2024 позивачем було подано Повідомлення №25 (ПН №17,13,12 від 31.01.2023, №10,3,8,13 від 01.08.2024 про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено, в яких було зазначено усі обставини виниклої ситуації з посиланням на фактичні дані та на необхідні первинні документи, на акти надання транспортних послуг, товарно - транспортні накладні, договір з контрагентом, та документи, що підтверджують здійснення транспортних послуг, також усі скан копії зазначених документів були прикріплені к повідомленням, копію повідомлення додаємо в додатках.
Для ведення господарської діяльності з основного напрямку 01.09.2020 між позивачем та ТОВ «БЕМАНТ» був укладений договір оренди транспортного засобу №№01/09 , відповідно якого позивач прийняв в строкове платне користування і розпорядження транспортні засоби, зазначені в Додатку до даного Договору, а саме транспортні засоби. Інформація про наявні основні засоби надана до контролюючого органу за формою № 20-ОПП, як повідомлення про об'єкти оподаткування, або об'єкти пов'язані з оподаткуванням, або через які здійснюється господарська діяльність, повідомлення форми №20-ОПП.
Відповідно до договору оренди була здійснена оплата, що підтверджується платіжним дорученням №1778 від 06 липня 2022 року.
01 березня 2015 року укладений позивачем договір оренди транспортного засобу №01/03 з орендодавцем БАГАТОПРОФІЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО «БІМЕКС» ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ ЛТД. Відповідно до договору оренди була здійснена оплата, що підтверджується платіжним дорученням № 1973 відповідно до Додатку 1,2 до даного позову.
Для обслуговування транспортних засобів на АЗС дизельне паливо (для власних потреб підприємства) доставляється згідно договору постачання нафтопродуктів №39ПК-21610/20 від 20.05.2020 року, складеного між позивачем та ТОВ «ОККО-БІЗНЕС ПАРТНЕР», який є діючим станом на поточну дату.
Проведення технічного обслуговування та ремонт колісних транспортних засобів, чи їх складових частин у ТОВ «ЕКВІСТ-СІМ» здійснюється відповідно складених Договорів на обслуговування: Договір №14 від 05.05.2021 складений з ТОВ «ТРАКСЕРВІС-ПРОФІ».
Відповідачем-1 01.08.2024 були прийняті рішення про відмову в реєстрації податкових накладних №11543912/31601073 (ПН №17), №11543910/31601073 (ПН №13), №11543909/31601073 (ПН №12), №11543908/31601073 (ПН №10), №11543907/31601073 (ПН №3), №11543905/31601073 (ПН №8), №11543903/31601073 (ПН №13), в яких вказано, що платником надано копії первинних документів, щодо складені із порушенням законодавства, копії рішень додаємо в додатках, з додатковою інформацією про первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури / інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні; наявність податкової інформації, що свідчить про здійснення платником податку ризикових операцій.
Не погоджуючись з рішеннями про відмову в реєстрації податкових накладних, позивач звернувся до суду.
Вимогами ч.1 ст.2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до вимог ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплату пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків і визначає заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу є Податковий кодекс України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі - ПК України).
Згідно з п.201.1 ст.201 ПК України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Пунктом 201.10 ст.201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
01.02.2020 набув чинності Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 р. № 1165.
Відповідно до п. 2 Порядку 1165 автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації; критерій оцінки ступеня ризиків, достатній для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, - визначений показник автоматизованого моніторингу, що характеризує ризик; ризик порушення норм податкового законодавства - ймовірність складення та надання податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації в Реєстрі з порушенням норм підпункту "а" або "б" пункту 185.1 статті 185, підпункту "а" або "б" пункту 187.1 статті 187, абзацу першого пунктів 201.1, 201.7, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України за наявності об'єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено в такій податковій накладній/розрахунку коригування, та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість виконання свого податкового обов'язку.
Відповідно до п. 3 Порядку №1165 податкові накладні/розрахунки коригування (крім розрахунків коригування, складених у разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, та розрахунків коригування, складених на неплатника податку), що подаються для реєстрації в Реєстрі, перевіряються щодо відповідності м ознакам безумовної реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування.
За приписами п. 5 Порядку №1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2). Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).
Відповідно до п.7 Порядку №1165, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Згідно з п.11 Порядку №1165, у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.
Зі змісту квитанцій про реєстрацію податкових накладних позивача вбачається, що їх реєстрація зупинена контролюючим органом відповідно до п.201.16 ст.201 КАС України та контролюючим органом сформовано висновок про відповідність податкової накладної п.1 та п. 8 "Критеріїв ризиковості здійснення операцій". Разом з тим, квитанція не містить перелік документів, необхідних для розгляду питання щодо прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.
Редакція пункту 1 додатку 3 до Порядку № 1165, до критеріїв ризиковості здійснення операцій відносить: обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов'язань, яку/який подано для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі. Пунктом 8 критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість визначено, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.
Згідно додатку 4 Порядку №1165 в рішенні про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку зазначається відповідний пункт критеріїв ризиковості платника податку та у разі відповідності пункту 8 критеріїв ризиковості платника податку розшифровується, яка саме податкова інформація.
Наказом Міністерства фінансів України №520 від 12 грудня 2019 року затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі Порядок №520), яким визначено механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п.2. Порядку №520 прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня).
Пунктом 3 Порядку №520 визначено, що комісія регіонального рівня протягом п'яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.
Згідно п.4 Порядку №520 у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.
За приписами п.5 Порядку №520 Перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.
За приписами п. 11 Порядку №520 комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:
ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;
та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку;
та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.
В оскаржуваних рішеннях підставою відмови в реєстрації податкової накладної зазначено надання платником податків копій документів з порушеннями законодавства, а саме: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних (документи, які не надано підкреслити).
Разом з тим, які саме документи складені з порушеннями податковим органом не конкретизовано. Та обставина, що подані після зупинення реєстрації податкових накладних документи не містять обов'язкових реквізитів, зокрема, договір про надання транспортних послуг та додаткові угоди №№ 1-10 не містять розрахункового рахунку замовника, про що вказано тільки у відзиві на позовну заяву, не має значення для підтвердження дійсності господарської операції, оскільки договір та угоди до нього не є первинними бухгалтерськими документами Приписами п.44.1 ст.44 ПК України визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту. Тобто, показники, визначені п.44.1 ст.44 ПК України повинні підтверджуватись первинними документами. Обов'язок довести реальність господарських операцій та підтвердити її належними документами, покладається виключно на позивача. Вказані первинні документи мають відповідати стандартам бухгалтерського обліку та вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність»
Посилання відповідача-1 на те, що товарно-транспортні накладні надані позивачем на розгляд комісії регіонального рівня не відповідають вимогам наказу Міністерства транспорту України "Про затвердження Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні" від 14.10.1997 № 363 (в редакції від 12.07.2019), зокрема, у наданих товарно-транспортних накладних не заповнено обов'язкових граф щодо вантажно-розвантажувальних робіт, не спростовує операцію надання послуг і також не є первинними бухгалтерськими документами, факт надання послуг позивачем в даному випадку оформлений актами надання послуг.
Факт неврахування комісією регіонального рівня поданої позивачем таблиці даних платника податку на додану вартість із кодом УКТЗЕД/ДКПП 49.41.12-00.00, також не є підставою для відмови в реєстрації податкових накладних, оскільки подання такої таблиці є правом , а не обов'язком платника податків.
Здійснення моніторингу відповідності податкової накладної критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення такого моніторингу не повинно підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок, як способу реалізації владних управлінських функцій контролюючого органу.
Загальними вимогами, яким повинен відповідати акт індивідуальної дії, як акт правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість. В разі не зазначення в індивідуальному акті підстав його прийняття (фактичних і юридичних), чітких та зрозумілих мотивів його прийняття такий акт не може вважатися правомірним.
Рішення податкового органу не відповідають критеріям чіткості та зрозумілості актів індивідуальної дії, та породжує їх неоднозначне трактування, що в свою чергу впливає на можливість реалізації права або виконання обов'язку платником податків виконати юридичне волевиявлення суб'єкта владних повноважень.
Таким чином суд дійшов висновку щодо необхідності визнання протиправними та скасування рішень комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління в Одеській області, а саме від 01.08.2024 року №11543912/31601073, від 01.08.2024 року №11543910/31601073, від 01.08.2024 року №11543909/31601073, від 01.08.2024 року, №11543908/31601073, від 01.08.2024 року №11543907/31601073, від 01.08.2024 року №11543905/31601073, від 01.08.2024 року №11543903/31601073.
Вирішуючи позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКВІСТ-СІМ» про зобов'язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні позивача №17 від 31.01.2023 р., №13 від 31.01.2023 р., №12 від 31.01.2023 р., №10 від 28.02.2023 р., №3 від 31.03.2023 р., №8 від 30.04.2023 р., №13 від 31.05.2023 р., суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст.245 КАС України, у разі задоволення позову суд може, в тому числі, прийняти рішення про зобов'язання відповідача вчинити певні дії.
Приписами КАС України, передбачено право суду у випадку встановлення порушення прав позивача зобов'язувати суб'єкта владних повноважень приймати рішення або вчиняти певні дії.
Згідно з положеннями п.п.19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 р. № 1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.
Внесення відомостей до Реєстру на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку. При цьому вимоги абзацу десятого пункту 12 цього Порядку не застосовуються до податкової накладної та/або розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в установленому порядку.
Датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням. Отже повноваження з реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі покладені на Державну податкову службу України (з урахуванням організаційних змін податкових органів).
Враховуючи, що позивачем були надані для дослідження відповідачу передбачені законодавством документи та пояснення по суті здійснення господарської діяльності, які підтверджують проведення господарських операцій між позивачем та контрагентом, суд дійшов висновку про обґрунтованість позову та необхідності також зобов'язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні позивача №17 від 31.01.2023 р., №13 від 31.01.2023 р., №12 від 31.01.2023 р., №10 від 28.02.2023 р., №3 від 31.03.2023 р., №8 від 30.04.2023 р., №13 від 31.05.2023 р. днем фактичного надходження.
Щодо стягнення з Головного управління ДПС в Одеській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКВІСТ-СІМ» витрат на професійну правничу допомогу в сумі 7 000 грн., суд зазначає наступне.
На підтвердження заявлених до стягнення витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, представник позивача додав копію договору про надання правової допомоги № АДВ/44 від 31.01.2025 року; копію ордеру; докази направлення заяви відповідачу.
Ч. 7 ст. 139 КАС України передбачено що розмір витрат, яка сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Згідно п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. За правилами ч. ч. 1, 2 ст. 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Таким чином, необхідною умовою для відшкодування витрат на правничу допомогу є подання стороною детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про їх відшкодування.
Відповідно до частини дев'ятої статті 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Згідно з положеннями статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Аналіз наведених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов'язані з розглядом справи, підлягають компенсації стороні, яка не є суб'єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.
Заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Отже, при визначенні суми відшкодування витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, слід виходити з реальності цих витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи.
Суд, вирішуючи питання про відшкодування судових витрат у вигляді витрат на професійну правничу допомогу, у відповідності до частини п'ятої статті 242 КАС України також враховує висновок Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, викладений у постанові 21.01.2021 №280/2635/20, відповідно до якого КАС України у редакції, чинній з 15.12.2017, імплементував нову процедуру відшкодування витрат на професійну правову допомогу, однією з особливостей якої є те, що відшкодуванню підлягають витрати, незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною / третьою особою чи тільки має бути сплачено.
На підтвердження здійснення витрат, які позивач поніс у зв'язку із розглядом справи представником позивача надано до суду: копію договору про надання правової допомоги № АДВ/44 від 31.01.2025 року; копію ордеру; докази направлення заяви відповідачу. Згідно наданих документів, вартість наданих виконавцем послуг становить 7 000 грн.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, зокрема, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.
Європейським судом з прав людини від 23.01.2014 у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява №19336/04, зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої було ухвалено рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір витрат, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору.
Вказаний висновок Верховного Суду у відповідності до приписів частини п'ятої статті 242 КАС України та частини шостої статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суд враховує під час вирішення такого питання.
Враховуючи практику Європейського суду з прав людини щодо присудження судових витрат, суд при розподілі судових витрат має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Суд, дослідивши матеріали адміністративної справи, вважає, що заявлені представником позивача до відшкодування 7 000 грн. витрат на професійну правничу допомогу є необґрунтованими, не відповідають реальності таких витрат, розумності їхнього розміру, а їх стягнення з відповідача становить надмірний тягар для останнього, що суперечить принципу розподілу таких витрат. Заявлений розмір витрат не є співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), із реальним часом витраченим адвокатом та із обсягом наданих адвокатом послуг (виконаних робіт).
Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що сума судових витрат на правничу допомогу, яку представник позивача просить стягнути за рахунок відповідача, підлягає зменшенню у зв'язку з відсутністю ознак співмірності, визначених частиною п'ятою статті 134 КАС України.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд звертає увагу на те, що дана категорія справи відноситься до справ незначної складності, що не потребує значного часу на опрацювання нормативно-правових актів, пошуку в Єдиному державному реєстрі судових рішень та вивчення практики в аналогічній категорії справ, розглядалась справа в письмовому провадженні. Тобто з позиції суду підготовка позову у цій справі не вимагала від адвоката значного обсягу юридичної та технічної роботи. Відтак, з огляду на обсяг наданих адвокатами послуг, суд, виходячи з критерію пропорційності вважає, що розмір витрат на правничу допомогу, що підлягає стягненню з відповідача, повинен становити 3000,00 грн.
Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Згідно положень ст. 75 КАС України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. При цьому в силу положень ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов'язок доказування в спорі покладається на відповідача орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.
Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв'язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню.
Судові витрати розподілити відповідно до ст. 139 КАС України.
Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем виступала його посадова чи службова особа.
При цьому суд вважає за необхідне присудити позивачу понесені ним судові витрати з урахуванням розсуду спору відповідно до положень ч.8 ст.139 КАС України, - за рахунок асигнувань суб'єкта владних повноважень - Головного управління ДПС в Одеській області. Так, з порушенням права, яке потребувало судового захисту, в першу чергу пов'язано прийняття неправомірного рішення ГУ ДПС в Одеській області, тоді як обраний судом спосіб захисту порушеного права позивача шляхом зобов'язання ДПС України зареєструвати податкову накладну обумовлений процедурою реєстрації ПН в ЄРПН, тобто способом захисту порушеного права.
Керуючись ст. ст.2, 77, 90, 132, 137, 139, 242-246, 250, 155, 295 КАС України, суд -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКВІСТ-СІМ» - задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати рішення комісії ГУ ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 01.08.2024 року №11543912/31601073, від 01.08.2024 року №11543910/31601073, від 01.08.2024 року №11543909/31601073, від 01.08.2024 року №11543908/31601073, від 01.08.2024 року №11543907/31601073, від 01.08.2024 року №11543905/31601073, від 01.08.2024 року №11543903/31601073.
Зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкові накладні Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКВІСТ-СІМ» №17 від 31.01.2023 року, №13 від 31.01.2023 року, №12 від 31.01.2023 року, №10 від 28.02.2023 року, №3 від 31.03.2023 року, №8 від 30.04.2023 року, №13 від 31.05.2023 року.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби в Одеській області (код ЄДРПОУ 44069166) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКВІСТ-СІМ» (код ЄДРПОУ 31601073) судовий збір у розмірі 16 956 (шістнадцять тисяч дев'ятсот п'ятдесят шість) грн. 00 коп. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 3000 (три тисячі) грн. 00 коп.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя Вікторія ХОМ'ЯКОВА