Справа № 420/16417/25
17 червня 2025 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Радчука А.А.,
за участю секретаря судового засідання - Галата В.І.,
за участю сторін: представників позивача - -Безуха М.В., Гончаренко В.В.
представника відповідача - - не з'явився,
представника третьої особи - - не з'явився ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду за правилами спрощеного позовного провадження справу за позовом ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) ( АДРЕСА_1 ) до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_1 , про визнання протиправними та скасування постанов,
До суду надійшла позовна заява ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), в якій позивач просить суд постанови старшого державного виконавця Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Семиразума Євгенія Володимировича від 15.04.2025, якими в межах виконавчих проваджень № 77039692 та № 77039629 за невиконання вимог виконавчого документа накладено на ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 ) ( АДРЕСА_1 ) штрафи на користь держави у розмірі 5100, 00 грн. та 5100, 00 грн., визнати протиправними та скасувати.
Адміністративний позов поданий за допомогою системи “Електронний суд».
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що постановами старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 15.04.2025 в межах виконавчих проваджень № 77039692 та № 77039629 на ІНФОРМАЦІЯ_2 (Військова частина НОМЕР_1 ) ( АДРЕСА_1 ) накладено штраф на користь держави у розмірі 5100, 00 грн. та 5100, 00 грн. Супровідний лист з постановами про накладення штрафу надійшов позивачу 23.05.2025.
Не погоджуючись з постановами про накладення штрафу, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Доводи позову мотивовані наступним. Позивач погоджується, що невиконання боржником рішення суду без поважних причин має наслідком накладення штрафу, проте позивач стверджує, що рішення Одеського окружного адміністративного суду від 29.10.2024 року по справі № 420/26833/24, ухвалене на користь ОСОБА_1 , виконане ним в повному обсязі. У позові зазначено, що 06.12.2024 відповідно до платіжної інструкції № 2150 від 06.12.2024 на розрахунковий рахунок стягувача ОСОБА_1 на виконання рішення суду перераховано 9 897, 55 грн. відповідно проведеного розрахунку. Отже, позивач вважає, що спірні постанови державного виконавця про накладення штрафу прийняті безпідставно, всупереч закону, оскільки державним виконавцем не враховано фактичне виконання судового рішення в повному обсязі 06.12.2024 року до відкриття виконавчих проваджень.
Ухвалою суду від 02.06.2025 року прийнято позовну заяву до розгляду; залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ; АДРЕСА_2 ); відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей встановлених ст.ст. 268-272, 287 КАС України. Для розгляду справи по суті призначено судове засідання на 17.06.2025 року - 11 год. 00 хв. у приміщенні Одеського окружного адміністративного суду за адресою: м.Одеса, Фонтанська дорога, 14, зала судових засідань №21.
Також цією ухвалою суд витребував від Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) належним чином засвідчені копії матеріалів виконавчого провадження № 77039629.
16.06.2025 року від представника третьої особи надійшли письмові пояснення по справі.
Згідно поданих пояснень представника третьої особи заперечує щодо задоволення позову ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) ( АДРЕСА_1 ), посилаючись на те, що рішення Одеського окружного адміністративного суду у справі №420/26833/24, яке набрало законної сили, не виконано позивачем, а саме нарахування та виплата грошового забезпечення з урахуванням розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених відповідними законами, у відповідності до судового рішення не проведена.
Щодо доводів позивача про виплату на користь ОСОБА_1 коштів у сумі 9 897, 55 грн. представник третьої особи зазначив, що таке нарахування та виплата грошового забезпечення було проведено без урахування розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених відповідними законами, здійснено не у відповідності до судового рішення, отже таке нарахування є незаконним. Представник третьої особи навів власні розрахунки грошового забезпечення, яке, на його переконання, підлягало виплаті стягувачу на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду у справі №420/26833/24, а саме в розмірі 80 148,06 грн.
Таким чином, представник третьої особи наполягає на тому, що невиконання рішення Одеського окружного адміністративного суду у справі №420/26833/24 є підставою для накладення на позивача штрафу в межах виконавчого провадження, отже спірні постанови не підлягають скасуванню.
16.06.2025 року відповідачем за допомогою системи «Електронний суд» подано відзив на позовну заяву.
Відповідно до відзиву, відповідач проти задоволення позову заперечує, з позовними вимогами не погоджується, з огляду на наступне.
Як зазначено у відзиві, на виконанні у відділі перебуває виконавче провадження ВП № 77039692 та ВП № 77039629 з примусового виконання виконавчих листів № 420/26833/24, виданих Одеським окружним адміністративним судом 15.01.2025.
У межах ВП № 77039692 15.04.2025 державним виконавцем відповідно до вимог статей 63, 75 Закону, за невиконання рішення на виконання вимог виконавчого листа № 420/26833/24 було винесено постанову про накладення штрафу у розмірі 5100 грн.
У межах ВП № 77039629 15.04.2025 державним виконавцем відповідно до вимог статей 63, 75 Закону, за невиконання рішення на виконання вимог виконавчого листа № 420/26833/24 також було винесено постанову про накладення штрафу у розмірі 5100 грн.
Крім того держаний виконавець вказав щодо необхідності виконання рішення суду протягом десяти робочих днів та попередив про кримінальну відповідальність за умисне невиконання рішення суду.
Відповідач вказує, що постанова про накладення штрафу є своєрідним захистом прав стягувача та стимулюванням виконання рішення суду боржником.
Щодо доводів позивача про виплату на користь стягувача коштів у сумі 9 897, 55 грн. відповідач зазначив, що Національною гвардією України (військова частина НОМЕР_1 ) ( АДРЕСА_1 ) проведено нарахування та виплата згідно рішення суду, проте рішення суду не виконано в повному обсязі, що стало підставою вжиття державним виконавцем заходів примусового виконання рішення суду.
У судове засідання, призначене на 17.06.2025 року, з'явились представники позивача, які надали пояснення по суті позовних вимог.
Представник відповідача та третя особа або її представник до суду не з'явились, про місце, дату і час судового засідання повідомлені належним чином та своєчасно.
Відповідно до ч. 4 ст. 287 КАС України, адміністративна справа з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця вирішується судом протягом двадцяти днів після відкриття провадження у справі.
У виняткових випадках для належної підготовки справи до розгляду цей строк може бути продовжений не більше ніж на двадцять днів за вмотивованим клопотанням однієї зі сторін або з ініціативи суду.
У справах, визначених статтями 273-277, 280-283, 285-289 цього Кодексу, неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.
З огляду на викладене, справу розглянуто за відсутності повідомлених учасників справи, що не з'явились.
Заслухавши сторін, розглянувши подані сторонами заяви по суті справи і докази на їх обґрунтування, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, судом встановлено наступне.
Як встановлено судом, на примусовому виконанні Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) перебувають виконавчі листи №420/26833/24, видані 15.01.2025 року Одеським окружним адміністративним судом.
Так, рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 29.10.2024 року у справі №420/26833/24 задоволено позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Суд вирішив: Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) ( АДРЕСА_1 ) щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення та грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за період з 29.01.2020 року по 12.06.2023 року без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року. Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 ) ( АДРЕСА_1 ) здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату грошового забезпечення з 29 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року, а також грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2020 рік з урахуванням посадового окладу та окладу за спеціальним званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України “Про Державний бюджет України на 2020 рік» станом на 01 січня 2020 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 6 і 14 до постанови Кабінету Міністрів України “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 № 704, з урахуванням раніше проведених виплат. Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 ) ( АДРЕСА_1 ) здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату грошового забезпечення з 01 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року, а також грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2021 рік з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України “Про Державний бюджет України на 2021 рік» станом на 01 січня 2021 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 6 і 14 до постанови Кабінету Міністрів України “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 № 704, з урахуванням раніше проведених виплат. Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 ) ( АДРЕСА_1 ) здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату грошового забезпечення з 01 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року, а також грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2022 рік з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України “Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01 січня 2022 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 6 і 14 до постанови Кабінету Міністрів України “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 № 704, з урахуванням раніше проведених виплат. Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 ) ( АДРЕСА_1 ) здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату грошового забезпечення з 01 січня 2023 року по 12 червня 2023 року, а також грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2023 рік з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України “Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01 січня 2023 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 6 і 14 до постанови Кабінету Міністрів України “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 № 704, з урахуванням раніше проведених виплат.
29.11.2024 року рішення Одеського окружного адміністративного суду від 29.10.2024 року у справі №420/26833/24 набрало законної сили.
За заявою стягувача про примусове виконання рішення суду у справі №420/26833/24, 31.01.2025 року постановами старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) відкрито виконавчі провадження:
№77039692 з примусового виконання виконавчого листа Одеського окружного адміністративного суду №420/26833/24, виданого 15.01.2025 року, про зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 ) ( АДРЕСА_1 ) здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату грошового забезпечення з 01 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року, а також грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2022 рік з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01 січня 2022 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 6 і 14 до постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 № 704, з урахуванням раніше проведених виплат;
№77039629 з примусового виконання виконавчого листа Одеського окружного адміністративного суду №420/26833/24, виданого 15.01.2025 року, про зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 ) ( АДРЕСА_1 ) здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату грошового забезпечення з 01 січня 2023 року по 12 червня 2023 року, а також грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2023 рік з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01 січня 2023 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 6 і 14 до постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 № 704, з урахуванням раніше проведених виплат.
У межах виконавчого провадження №77039692, державним виконавцем винесено постанови:
від 31.01.2025 року ВП №77039692 про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження;
від 31.01.2025 року ВП №77039692 про стягнення виконавчого збору.
У межах виконавчого провадження №77039629, державним виконавцем винесено постанови:
від 31.01.2025 року ВП №77039629 про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження;
від 31.01.2025 року ВП №77039629 про стягнення виконавчого збору.
26.02.2025 року боржник у ВП №77039692 та ВП №77039629 - ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 ) ( АДРЕСА_1 ) направив на адресу Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) пояснення щодо виконання судового рішення у справі №420/26833/24. Зокрема повідомив, що рішення суду від 29.10.2024 року у справі №420/26833/24 ним виконано до відкриття виконавчих проваджень, а саме 06.12.2024 року проведено нарахування та виплату коштів у розмірі 9897,55 грн.
10.03.2025 року представник стягувача у ВП №77039692 та ВП №77039629 звернувся до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) з пояснення щодо виконання судового рішення у справі №420/26833/24 боржником. Зокрема повідомив, що рішення суду від 29.10.2024 року у справі №420/26833/24 боржником не виконано, а виплата коштів у розмірі 9897,55 грн. не свідчить про повне виконання судового рішення, оскільки боржником не вірно здійснено перерахунок. Представник стягувача навів власні розрахунки грошового забезпечення, яке, на його переконання, підлягало виплаті стягувачу на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду у справі №420/26833/24, а саме в розмірі 80 148,06 грн.
Постановою старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 15.04.2025 року ВП №77039692 за невиконання рішення суду, відповідно до ст.ст. 63, 75 Закону України «Про виконавче провадження», накладено на боржника - ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 ) ( АДРЕСА_1 ) штраф на користь держави у розмірі 5100, 00 грн. Зобов'язано боржника виконати рішення протягом десяти робочих днів та попереджено про кримінальну відповідальність за умисне невиконання рішення.
Постановою старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 15.04.2025 року ВП №77039629 за невиконання рішення суду, відповідно до ст.ст. 63, 75 Закону України «Про виконавче провадження», накладено на боржника - ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 ) ( АДРЕСА_1 ) штраф на користь держави у розмірі 5100, 00 грн. Зобов'язано боржника виконати рішення протягом десяти робочих днів та попереджено про кримінальну відповідальність за умисне невиконання рішення.
Не погоджуючись з постановами про накладення штрафу за невиконання рішення суду у межах ВП №77039692 та ВП №77039629, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Позивач стверджує, що рішення Одеського окружного адміністративного суду від 29.10.2024 року по справі № 420/26833/24, ухвалене на користь ОСОБА_1 , виконане ним в повному обсязі, а саме 06.12.2024 відповідно до платіжної інструкції № 2150 від 06.12.2024 на розрахунковий рахунок стягувача перераховані кошти в сумі 9 897, 55 грн.
Державний виконавець та стягувач у межах ВП №77039692 та ВП №77039629 заперечують повне та належне виконання боржником рішення Одеського окружного адміністративного суду від 29.10.2024 року по справі № 420/26833/24.
Вирішуючи спірні правовідносини, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спірні правовідносини врегульовані положеннями Закону України “Про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 1404-VIII (у редакції, чинній на момент їх виникнення).
Статтею 1 Закону України “Про виконавче провадження» визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
За приписами п. 1, п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України “Про виконавче провадження», відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема:
виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України;
постанов державних виконавців про стягнення виконавчого збору, постанов державних виконавців чи приватних виконавців про стягнення витрат виконавчого провадження, про накладення штрафу, постанов приватних виконавців про стягнення основної винагороди.
Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 5 Закону України “Про виконавче провадження», примусове виконання рішень, за якими стягувачами є держава, державні органи, покладається на органи державної виконавчої служби.
Відповідно до ст. 10 Закону України “Про виконавче провадження», заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об'єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; 4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов'язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.
Згідно положень ч. 1 ст. 13 Закону України “Про виконавче провадження», під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Стаття 18 Закону України “Про виконавче провадження» визначає обов'язки і права виконавців, обов'язковість вимог виконавців.
У відповідності з ч. 1 ст. 18 Закону України “Про виконавче провадження», виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Згідно п.п. 1-5 ч. 2 ст. 18 Закону України “Про виконавче провадження», виконавець зобов'язаний: 1) здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; 2) надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; 3) розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання; 4) заявляти в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; 5) роз'яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов'язки.
Відповідно до ч. 4 ст. 18 Закону України “Про виконавче провадження», вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов'язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом.
У свою чергу, відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України “Про виконавче провадження», сторони виконавчого провадження та прокурор як учасник виконавчого провадження мають право ознайомлюватися з матеріалами виконавчого провадження, робити з них виписки, знімати копії, заявляти відводи у випадках, передбачених цим Законом, мають право доступу до автоматизованої системи виконавчого провадження, право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність виконавця у порядку, встановленому цим Законом, надавати додаткові матеріали, заявляти клопотання, брати участь у вчиненні виконавчих дій, надавати усні та письмові пояснення, заперечувати проти клопотань інших учасників виконавчого провадження та користуватися іншими правами, наданими законом.
Згідно положень ч. 5 ст. 18 Закону України “Про виконавче провадження», боржник зобов'язаний: 1) утримуватися від вчинення дій, що унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення; 2) допускати в установленому законом порядку виконавця до житла та іншого володіння, приміщень і сховищ, що належать йому або якими він користується, для проведення виконавчих дій; 3) за рішеннями майнового характеру подати виконавцю протягом п'яти робочих днів з дня відкриття виконавчого провадження декларацію про доходи та майно боржника, зокрема про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, електронні гаманці в емітентах електронних грошей, про майно, що перебуває в заставі (іпотеці) або в інших осіб, чи про кошти та майно, належні йому від інших осіб, за формою, встановленою Міністерством юстиції України; 4) повідомити виконавцю про зміну відомостей, зазначених у декларації про доходи та майно боржника, не пізніше наступного робочого дня з дня виникнення відповідної обставини; 5) своєчасно з'являтися на вимогу виконавця; 6) надавати пояснення за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження.
Відповідно до ч. 8 ст. 18 Закону України “Про виконавче провадження», особи, які беруть участь у виконавчому провадженні, зобов'язані сумлінно користуватися усіма наданими їм правами з метою забезпечення своєчасного та в повному обсязі вчинення виконавчих дій.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 26 Закону України “Про виконавче провадження», виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
За приписами частин 5 та 6 ст. 26 Закону України “Про виконавче провадження», виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.
За рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).
Порядок виконання рішень, за якими боржник зобов'язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення регламентований статтею 63 Закону України “Про виконавче провадження».
За рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження (ч. 1).
У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність (ч. 2).
Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником. У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом. У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження (ч. 3).
Статтею 75 Закону України “Про виконавче провадження» встановлена відповідальність за невиконання рішення, що зобов'язує боржника вчинити певні дії, та рішення про поновлення на роботі.
Відповідно до ч. 1 ст. 75 Закону України “Про виконавче провадження», у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
Відповідно до ч. 2 ст. 75 Закону України “Про виконавче провадження», у разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.
Позивачем оскаржуються постанови державного виконавця про накладення штрафу за невиконання рішення суду у межах ВП №77039692 та ВП №77039629, прийняті на підставі ч. 1 ст. 75 Закону України «Про виконавче провадження», тобто за невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення суду у справі №420/26833/24.
Позивач стверджує, що рішення Одеського окружного адміністративного суду від 29.10.2024 року по справі № 420/26833/24, ухвалене на користь ОСОБА_1 , виконане ним в повному обсязі, а саме 06.12.2024 відповідно до платіжної інструкції № 2150 від 06.12.2024 на розрахунковий рахунок стягувача перераховані кошти в сумі 9 897, 55 грн.
Державний виконавець та стягувач у межах ВП №77039692 та ВП №77039629 заперечують повне та належне виконання боржником рішення Одеського окружного адміністративного суду від 29.10.2024 року по справі № 420/26833/24.
Щодо доводів позивача про виплату на користь ОСОБА_1 коштів у сумі 9 897, 55 грн. представник третьої особи доводить, що таке нарахування та виплата грошового забезпечення було проведено без урахування розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених відповідними законами, здійснено не у відповідності до судового рішення, отже таке нарахування є незаконним. Представник третьої особи навів власні розрахунки грошового забезпечення, яке, на його переконання, підлягало виплаті стягувачу на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду у справі №420/26833/24, а саме в розмірі 80 148,06 грн.
Тобто, між сторонами ВП №77039692 та ВП №77039629 виник спір щодо перерахунку та визначення суми стягнення на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 29.10.2024 року у справі № 420/26833/24.
Позивач не обґрунтовує свої вимоги наявністю поважних причин невиконання рішення суду по справі № 420/26833/24, а вказує на його виконання до відкриття ВП №77039692 та ВП №77039629.
За приписами ч. 4 ст. 19 Закону України “Про виконавче провадження» сторони зобов'язані невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, письмово повідомити виконавцю про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником, а також про виникнення обставин, що обумовлюють обов'язкове зупинення вчинення виконавчих дій, про встановлення відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконання рішення, зміну місця проживання чи перебування (у тому числі зміну їх реєстрації) або місцезнаходження, а боржник - фізична особа - також про зміну місця роботи.
Відповідно до п. 6 ч. 5 ст. 19 Закону України “Про виконавче провадження» боржник зобов'язаний надавати пояснення за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження.
Водночас, суд звертає увагу на те, що на момент винесення оскаржуваних постанов про накладення штрафу у межах ВП №77039692 та ВП №77039629 позивач не надав державному виконавцю пояснень щодо заперечень стягувача щодо неповного виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 29.10.2024 року у справі № 420/26833/24.
При цьому, суд наголошує, що представник третьої особи направляв свої пояснення та заперечення та комунікував з позивачем щодо виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 29.10.2024 року у справі № 420/26833/24.
Крім того, позивач не звертався до відповідача з заявою про зупинення вчинення виконавчих дій, або до суду про роз'яснення відповідного рішення.
З огляду на вищевикладене, станом на момент винесення постанов про накладення штрафу, існували підстави для накладення штрафу, передбачені статтями 63, 75 Закону України «Про виконавче провадження».
У зв'язку з вищевикладеним, суд вважає, що постанови про накладення штрафу у межах ВП №77039692 та ВП №77039629 не підлягають скасуванню.
Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
В пункті 42 рішення Європейського суду з прав людини у справі Бендерський проти України від 15 листопада 2007 року, заява № 22750/02, зазначено, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають у достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Межі такого обов'язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися в світлі обставин кожної справи.
У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.
Згідно зі ст. 249 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про те, що адміністративний позов не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 2, 6, 7, 9, 72, 77-78, 90, 139, 242-246, 268, 269, 271, 272, 287 КАС України,
У задоволенні адміністративного позову ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) ( АДРЕСА_1 ) до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_1 , про визнання протиправними та скасування постанов - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст.272 КАС України.
Рішення може бути оскаржене до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня його проголошення.
Повний текст рішення складений 19.06.2025 року.
Суддя А.А. Радчук
.