Справа № 420/14523/25
19 червня 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд в складі судді Бутенка А.В., розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до НОМЕР_1 прикордонного загону (військова частина НОМЕР_2 ) Державної прикордонної служби України про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії,-
Стислий зміст позовних вимог.
ОСОБА_1 звернулася до Одеського окружного адміністративного суду із позовною заявою до НОМЕР_1 прикордонного загону (військова частина НОМЕР_2 ) Державної прикордонної служби України, в якій просить суд:
- визнати протиправними дії НОМЕР_1 прикордонного загону Державної служби України (військова частина НОМЕР_2 ), яка полягає в нарахуванні і виплаті ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року із встановленням місяця підвищення грошових доходів (базового місяця) липень 2014 року;
- зобов'язати НОМЕР_1 прикордонний загін Державної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року із встановленням місяця підвищення грошових доходів (базового місяця) січень 2008 року із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44;
- визнати протиправними дії НОМЕР_1 прикордонного загону Державної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) щодо не врахування вимог абзаців 4. 5, 6 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078 при нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 31.12.2022 року та з 01.01.2024 по 26.02.2025 року;
- зобов'язати НОМЕР_1 прикордонний загін Державної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 31.12.2022 року та з 01.01.2024 по 26.02.2025 року із врахуванням абзаців 4, 5, 6 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078, як різниця між сумою можливої індексації і розміром підвищення доходу, та з урахуванням виплаченої раніше суми індексації із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44
- зобов'язати НОМЕР_1 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за весь час затримки виплати - з 01.01.2016 року по день фактичної виплати.
Виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_2 . При цьому, у період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року індексація грошового забезпечення позивачу не виплачувалась. За період з з 01.03.2018 року по 31.12.2022 року та з 01.01.2024 по 26.02.2025 року позивачу виплачена тільки поточна індексація грошового забезпечення, яка склалась внаслідок перевищення порогу для проведення індексації в 103%. Позивач звернувся до відповідача із заявою про виплату індексації грошового забезпечення за вказаний період. Однак, відповідач відмовив у задоволенні заяви у зв'язку із відсутністю правових підстав.
Заяви чи клопотання від сторін не надходили.
Процесуальні дії, вчинені судом.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 13.05.2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Відповідно до ч.4 ст.159 КАС України подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Станом на час розгляду справи відзиву на позовну заяву від відповідача до суду не надходило.
Згідно з ч.6 ст.162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Обставини справи.
ОСОБА_1 проходила військову службу у НОМЕР_1 прикордонному загоні (військова частина НОМЕР_2 ) Державної прикордонної служби України.
Однак, у період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 роки відповідач не нараховував та не виплачував позивачці індексацію грошового забезпечення у повному обсязі, а за період з 01.03.2018 року по 31.12.2022 року та з 01.01.2024 по 26.02.2025 року позивачу виплачена тільки поточна індексація грошового забезпечення, яка склалась внаслідок перевищення порогу для проведення індексації в 103%
Позивач звернувся до відповідача із заявою про нарахування та виплату індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - січень 2008 року та з 01.03.2018 року по 31.12.2022 року та з 01.01.2024 по 26.02.2025 року відповідно до вимог абзаців 3, 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078
Однак, листом відповідач повідомив про відсутність підстав для нарахування та виплати індексації за вказаний період.
Позивач вважаючи бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати індексації грошового забезпечення протиправною, звернувся до суду з цим позовом.
Джерела права й акти їх застосування.
Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини першої статті 9 Закону України від 20.12.1991 № 2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.
Частиною другою статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" передбачено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Згідно з частиною третьою статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Відповідно до статті 18 Закону України від 05.10.2000 № 2017-III "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" Законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії щодо, зокрема, індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.
Частинами першою, другою статті 19 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" передбачено, що виключно законами України визначаються: мінімальний розмір заробітної плати; мінімальний розмір пенсії за віком; неоподатковуваний мінімум доходів громадян; величина порогу індексації грошових доходів громадян; пільги щодо оплати житлово-комунальних, транспортних послуг і послуг зв'язку та критерії їх надання. Державні соціальні гарантії є обов'язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.
Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України від 03.07.1991 № 1282-XII "Про індексацію грошових доходів населення".
Приписами статті 1 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" визначено, що індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Статтею 2 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" передбачено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Відповідно до статей 4, 6 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" (у редакції Закону № 911-VIII від 24.12.2015) індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка. Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону. Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті. Підвищення грошових доходів населення у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін. У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв'язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. У разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін. Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 1-1 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 (далі - Порядок № 1078; у редакції, чинній 15.12.2015) передбачено, що підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 101 відсотка. Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.
Згідно з пунктом 1-1 Порядку № 1078 (із змінами, внесеними згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2016 № 77, застосовується з 01.01.2016) підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка.
Пунктом 2 Порядку № 1078 передбачено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.
Відповідно до пункту 4 Порядку № 1078 передбачено, що індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. У разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян проводиться їх компенсація відповідно до законодавства.
Згідно з пунктом 5 Порядку № 1078 (в редакції, яка діяла до 15.12.2015) у разі підвищення розмірів мінімальної заробітної плати, пенсії, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, стипендій, а також у разі зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів місяць, в якому відбулося підвищення, вважається базовим при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення. У базовому місяці значення індексу споживчих цін приймається за 1 або 100 відсотків. Індексація грошових доходів, отриманих громадянами за цей місяць, не провадиться. З наступного місяця здійснюється обчислення наростаючим підсумком індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації.
Відповідно до пункту 5 Порядку № 1078 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 № 1013, який застосовується з 01.12.2015) у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення. Сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу. Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу. У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру. До чергового підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку.
Згідно з пунктом 5 Порядку 1078 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2018 № 141, яка набула чинності 15.03.2018) у разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення. Сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу. Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу. У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру. До чергового підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, крім щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим) та членам їх сімей, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку.
Висновки суду.
За змістом частини першої статті 9 Закону № 1282-XII вбачається, що індексація доходів громадян повинна проводитися за місцем їх одержання. Оскільки виплату заробітної плати (грошового забезпечення) здійснюють роботодавці, отже нараховувати індексацію за цим видом доходу також повинні усі без виключення роботодавці.
Реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних, чинних на час виникнення спірних правовідносин, нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань (постанова Верховного Суду від 16.06.2020 у справі № 206/4411/16-а).
Конституційний Суд України у Рішенні від 15.10.2013 № 9-рп/2013 наголосив, що винагорода за виконану працівником роботу є джерелом його існування та має забезпечувати для нього достатній, гідний життєвий рівень. Це визначає обов'язок держави створювати належні умови для реалізації громадянами права на працю, оптимізації балансу інтересів сторін трудових відносин, зокрема, шляхом державного регулювання оплати праці. Держава передбачає заходи, спрямовані на забезпечення реальної заробітної плати, тобто грошової винагороди за виконану роботу як еквівалента вартості споживчих товарів і послуг. Згідно з положеннями частини шостої статті 95 КЗпП України, статей 33, 34 Закону України "Про оплату праці" такими заходами є індексація заробітної плати та компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати.
На підставі аналізу наведених положень законодавства Конституційний Суд України дійшов висновку, що кошти, які підлягають нарахуванню в порядку індексації заробітної плати та компенсації працівникам частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати, мають компенсаторний характер. Як складові належної працівникові заробітної плати ці кошти спрямовані на забезпечення реальної заробітної плати з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності заробітної плати у зв'язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.
Механізм індексації має універсальний характер, позаяк індексації підлягають всі грошові доходи населення, які не мають разового характеру. Своєю чергою, правове регулювання виплати індексації визначає умови (коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації), з настанням яких виникає право на щомісячне отримання суми індексації у структурі заробітної плати (грошового забезпечення) до настання обставин (підвищення тарифних ставок, окладів), за яких виплата розрахованої суми індексації припиняється до повторного настання обставин, які обумовлюють наступне виникнення права на отримання індексації (пункт 44 постанови Верховного Суду від 27.04.2021 у справі № 380/1513/20).
Виходячи з вищенаведеного, суд дійшов висновку, що індексація грошового забезпечення як складова грошового забезпечення військовослужбовців є однією з основних державних гарантій щодо оплати їх праці, тому підлягає обов'язковому нарахуванню і виплаті.
Аналіз наведених вище нормативно-правових актів, за відсутністю затвердженого особливого порядку індексації військовослужбовців, дає підстави для нарахування індексації грошового забезпечення у встановленому Урядом України порядку, а саме Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078.
Тобто, сума індексація грошового забезпечення є складовою частиною грошового забезпечення і відповідно до Закону, підлягає обов'язковому нарахуванню та виплаті.
Щодо визначення базового місяця індексації при врегулюванні спірних правовідносин суд зазначає наступне.
Верховним Судом з урахуванням того, що питання застосування норм права щодо визначення «базового місяця» для розрахунку індексації грошового забезпечення, має значення для формування єдиної правозастосовної практики відкрив касаційне провадження по декільком справам, зокрема, №400/103/21, №380/7071/21, №600/524/21-а, №120/2399/21-а, а правові висновки щодо застосування базового місяця - січень 2008 року розрахування індексації грошового забезпечення військовослужбовців до 28.02.2018 року викладені також в інших постановах Верховного Суду ( справи №420/3593/20, № 400/4491/20, № 420/5976/20, №400/1118/21, № 580/3335/21, №420/5976/20).
Верховний Суд в постанові від 19.05.2022 року по справі №400/103/21 зазначив, що висновку суду першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, що з урахуванням п. 5 Порядку № 1078 індексація грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року підлягає обчисленню з урахуванням базового місяця, що відповідає місяцю зміни тарифних ставок (окладів) військовослужбовців, тобто, січня 2008 року, виходячи з наступного.
Пунктом 5 Порядку №1078 визначено, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.
Таким чином, відповідно до положень пунктів 2, 5 Порядку №1078 для визначення базового місяця для проведення індексації доходів необхідно обрати місяць, у якому заробітна плата працівника зросла за рахунок її постійних складових.
Отже, підставою для встановлення базового місяця індексації є підвищення посадових окладів особи. Тобто, початок відліку для обчислення індексу споживчих цін є місяць підвищення посадового окладу. З цього місяця значення індексу споживчих цін приймають за 1 або 100 відсотків, а приріст індексу розраховується з наступного місяця. При цьому, нарахування індексації проводиться в місяці, наступному за місяцем, у якому був офіційно опублікований індекс інфляції.
Згідно з п.10-2 Порядку №1078 (в редакції, яка застосовується з 01.12.2015 року) для працівників, військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, яких переведено на іншу роботу (місце проходження служби) на тому самому підприємстві, в установі або організації, а також переведено на роботу на інше підприємство, в установу, організацію або іншу місцевість та у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці (умов проходження служби) у разі продовження такими особами роботи (проходження служби), для новоприйнятих працівників, військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, а також для тих, які використали відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустку без збереження заробітної плати (грошового забезпечення), передбачені законодавством про відпустки, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (посадового окладу), за посадою, яку займає працівник, військовослужбовець, поліцейський, особа рядового і начальницького складу.
З огляду на наведене суд встановив, що місяць, в якому відбулося підвищення оплати праці (суми її постійних складових, в даному випадку окладу), є базовим при проведенні індексації. Дана норма стосується також і новоприйнятих військовослужбовців, що передбачено п.10-2 Порядку №1078.
На момент виникнення спірних правовідносин визначення розміру посадових окладів військовослужбовців здійснювалося відповідно до постанови Кабміну України «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 07.11.2007 року №1294 (далі - постанова №1294), яка набрала чинності 01.01.2008 року, та якою було затверджено схеми посадових окладів військовослужбовців.
Постанова №1294 діяла до дати набрання чинності постанови Кабміну України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 року №704, якою встановлені нові розміри посадових окладів військовослужбовців, а саме 01.03.2018 року.
Тобто з 01.12.2015 року базовим місяцем для розрахунку індексації грошового забезпечення є січень 2008 року.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд в постанові по справі №400/1118/21 від 26.01.2022 року.
З урахуванням вищевказаного, суд дійшов висновку, що не нарахування та не виплата позивачу індексації грошового забезпечення за періоди з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року є протиправною бездіяльністю відповідача, а тому належить зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період 01.01.2016 року по 28.02.2018 року з урахуванням базового місяця для нарахування індексації - січень 2008 року.
Щодо позовних вимог в частині зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 31.12.2022 року та з 01.01.2024 по 26.02.2025 року із врахуванням абзаців 4, 5, 6 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078, як різниця між сумою можливої індексації і розміром підвищення доходу, суд зазначає наступне.
Постанова Кабінету Міністрів України від «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.07.2017 року №704 (далі - Порядок №704) вступила у дію 01.03.2018 року, якою було затверджено нові схеми тарифних розрядів військовослужбовців.
Відповідно до абзаців 1, 2 пункту 5 Порядку №1078 значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), приймається за 1 або 100 відсотків, а обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з наступного місяця.
Отже, базовим місяцем індексації у період з 01.03.2018 року є березень 2018 року, що не є спірним у межах цієї справи.
Також не є спірним між сторонами та обставина, що відповідно до офіційних даних, які містяться на сайті Державної служби статистики України, з квітня 2018 року до жовтня 2018 року індекс споживчих цін, який обчислюється наростаючим підсумком не перевищував поріг індексації 103%.
У зазначений період спірним між сторонами є виплата суми індексації у разі настання обставин передбаченими абзацами 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078.
Відповідно до офіційних даних, що містяться на сайті Державної служби статистики України, індекс споживчих цін (індекс інфляції) в березні 2018 року становив 101,1 %, в квітні 2018 року становив 100,8 %, в травні 2018 року 100,0%, в червні 100,0 %, в липні 99,3 %, в серпні 100,0 %, в вересні 101,9 %, в жовтні 101,7%.
Таким чином лише у жовтні 2018 року поріг індексації 103% (100,8 % * 100,0 % * 100,0 % * 99,3% * 100,0 % * 101,9 % * 101,7 % * 100) було перевищено. При цьому, оскільки індекс інфляції за жовтень 2018 року опубліковано у листопаді 2018 року, то індексацію необхідно було проводити з грудня 2018 року.
А відтак, відповідачем правомірно не проводилося нарахування та виплати на користь позивача поточної індексації грошового забезпечення з березня 2018 року по грудень 2018 року.
Однак, зазначена обставина не звільняє відповідача від обов'язку врахування абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003р., при вирішенні питання про наявність у ОСОБА_2 права на індексацію за період з березня 2018 року.
Відповідно до абзацу першого пункту 5 Порядку №1078 у разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.
30.08.2017р. Кабінет Міністрів України прийняв постанову №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», якою визначено інший порядок встановлення та розміру посадового окладу військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу, а також змінено (підвищено) розміри посадових окладів, окладів за військовим (спеціальним) званням відповідних категорій військовослужбовців.
Зазначена постанова набрала чинності з 01.03.2018р.
Згідно із абз.2 п.5 Порядку №1078 обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.
Питання виплати суми індексації у місяці підвищення грошових доходів, а також виплати визначеної суми індексації (фіксованої суми індексації) до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) врегульовано абзацами третім, четвертим, шостим пункту 5 Порядку №1078.
Так, відповідно до абзаців третього, четвертого, шостого пункту 5 Порядку №1078 сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу.
Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.
У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.
До чергового підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, крім щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим) та членам їх сімей, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку.
Насамперед слід зауважити, що Порядок №1078 передбачає можливість виплати двох видів індексації грошового доходу, умовно кажучи, «поточної» та «індексації-різниці».
Право на поточну індексацію виникає у випадку, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який з 1 січня 2016 року встановлений у розмірі 103 відсотка (абзац 2 пункту 1-1, абзац 6 пункту 5 Порядку №1078). Сума цієї індексації визначається як результат множення грошового забезпечення, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків (абзац 2, 5 пункт 4 Порядку №1078).
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, відповідач не нараховував і не виплачував позивачу індексацію-різницю за період з 1 березня 2018 року до звільнення з військової служби.
Таким чином, для з'ясування питання чи має позивач право на застосування при нарахуванні його індексації грошового забезпечення починаючи з березня 2018 року приписів абзацу 3,4, 5 пункту 5 Порядку № 1078, необхідно з'ясувати розмір грошового забезпечення позивача за попередній місяць (лютий 2018 року), розмір індексації, що мав бути нарахований в цьому місяці, а також суму нарахованого грошового забезпечення без урахування складових, що мають разовий характер, за місяць, в якому відбулося підвищення посадових окладів (березень 2018 року).
Разом із тим, суд враховує правові висновки Верховного Суду, зроблених по аналогічним правовідносинам, відображених у постановах від 23.03.2023 року по справі № 400/3826/21, від 06.04.2023 року по справі № 420/11424/21, від 06.07.2023 року по справі № 560/6684/22, від 15.08.2023 року по справі № 400/3784/22, відповідно до яких Верховний Суд підкреслював, що для належного та ефективного захисту прав та інтересів Позивача судам необхідно перевірити обґрунтованість нарахованих ним сум індексації, розрахувати їх і, відповідно, у судовому рішенні вказати конкретні суми (індексації грошового забезпечення), на які Позивач має право та які Відповідач зобов'язаний нарахувати й виплатити.
З урахуванням того, що відповідачем не надано на виконання ухвал суду інформацію про нараховане та виплачене грошове забезпечення, у суду відсутні можливість перевірити чи підвищення грошового доходу позивача у березні 2018 року не перевищило розмір індексації, який мав бути виплачений у березні 2018 року (4 463,15 грн.), та чи має позивач право на отримання індексації відповідно до приписів абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку №1078.
Щодо позовних вимог в частині нарахування і виплати індексації-різницю грошового забезпечення з 01.01.2024 по 31.12.2024 року відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет на 2024 рік» прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб: з 1 січня 2024 року становить 3028,00 гривні.
Таким чином, станом на січень 2024 прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб складав 3028,00 гривні.
Відповідно до Порядку № 1078 коефіцієнт індексаціє є «величиною приросту індексу споживчих цін». Розраховується він наступним чином: знаходиться індекс перевищення порогу індексації наростаючим підсумком, від якого віднімається 100%.
Поріг індексації це індекс споживчих цін (ІСЦ), розрахований наростаючим підсумком (тобто місячні ІСЦ потрібно перемножити), який перевищив відмітку 103%. Розраховується він починаючи із березня 2003 року (місяця вступу у силу "Закону про індексацію грошових доходів населення") і підпорядковується наступному правилу: якщо ІСЦ перевищив 103% то з місяця, наступного після місяця такого перевищення, розрахунок індексу споживчих цін починається заново.
Порівнюючи грошове забезпечення позивача за березень 2018 року та січень 2024 року, враховуючи положення речення 2 абзацу 5 пункт 5 Порядку № 1078, можна дійти висновку, що сталі види основного грошового забезпечення позивача у січні 2024 року підвищились.
При цьому суд, з урахуванням приписів абз 5. п. 5 Порядку 1078 зауважує, що зміна тих видів грошового забезпечення, які за своєю природою не є сталою величиною, не впливає на обрахунок розміру індексації грошового забезпечення позивача.
Визначаючи суму можливої індексації грошового забезпечення у січні 2024 року (Б) необхідно встановити величину приросту індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення у січні 2024 року з урахуванням положень Порядку №1078 та додатків до нього, а також даних з офіційного сайту Держстату України про індекс інфляції у 2018-2024 роках.
Шляхом множення вищевказаних показників 100,8 (квітень 2018) (індекс споживчих цін до попереднього місяця згідно даних Держстата) х 100,0 (травень 2018) х 100,0 (червень 2018) х 99,3 (липень 2018) х 100,0 (серпень 2018) х 101,9 (вересень 2018) х 101,7 (жовтень 2018) х 101,4 (листопад2018) х 100,8 (грудень 2018) х 101,0 (січень 2019) х 100,5 (лютий 2019) х 100,9 (березень 2019) х 101,0 (квітень 2019) х 100,7 (травень 2019) х 99,5 (червень 2019) х 99,4 (липень 2019) х 99,7 (серпень 2019) х 100,7 (вересень 2019) х 100,7 (жовтень 2019) х 100,1 (листопад 2019) х 99,8 (грудень 2018) х 100,2 (січень 2020) х 99,7 (лютий 2020) х 100,8 (березень 2020) х 100,8 (квітень 2020) х 100,3 (травень 2020) х 100,2 (червень 2020) х 99,4 (липень 2020) х 99,8 (серпень 2020) х 100,5 (вересень 2020) х 101,0 (жовтень 2020) х 101,3 (листопад 2020) х 100,9 (грудень 2020) х 101,3 (січень 2021) х 101,0 (лютий 2021) х 101,7 (березень 2021) х 100,7 (квітень 2021) х 101,3 (травень 2021) х 100,2 (червень 2021) х 100,1 (липень 2021) х 99,8 (серпень 2021) х 101,2 (вересень 2021) х 100,9 (жовтень 2021) х 100,8 (листопад2021) х 100,6 (грудень 2021) х 101,3 (січень 2022) х 101,6 (лютий 2022) х 104,5 (березень 2022) х 103,1 (травень 2022) х 102,7 (травень 2022) х 103,1(червень 2022) х 100,7 (липень 2022) х 101,1 (серпень 2022) х 101,9 (вересень 2022) х 102,5 (жовтень 2022) х 100,7 (листопад2022) х 100,7 (грудень 2022) х 100,8 (січень 2023) х 100,7 (лютий 2023) х 101,5 (березень 2023) х 100,2 (квітень 2023) х 100,5 (травень 2023) х 100,8 (червень 2023) х 99,4 (липень 2023) х 98,6 (серпень 2023) х 100,5 (вересень 2023) х 100,8 (жовтень 2023) х 100,5 (листопад2023) х 100,7 (грудень 2023) = 1,6953, та отримуємо наростаючий індекс споживчих цін - 169,53%.
Керуючись формулою розрахунку величини приросту індексу споживчих цін, наведеною у додатку 1 до Порядку №1078, розраховуємо величину приросту індексу споживчих цін з березня 2018 року по січень 2024 року: 169,53% (наростаючий індекс споживчих цін) - 100% = 69,53%.
Відповідно до абзацу 5 пункту 4 Порядку № 1078 сума індексації за січень 2024 року розраховується як: прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01 березня 2024 року помножити на величину приросту індексу споживчих цін та поділити на 100.
Керуючись наведеними вище положеннями отримуємо суму можливої індексації у січні 2024 року: 3028,00 грн. * 69,53%/ 100 = 21,05 грн.
Суд зазначає, що для належного та ефективного захисту прав позивача суду необхідно було б перевірити обґрунтованість нарахованих позивачем сум індексації, розрахувати їх і, відповідно, у судовому рішенні вказати конкретні суми (індексації грошового забезпечення), на які позивач має право та які відповідач зобов'язаний нарахувати й виплатити, проте суд позбавлений такої можливості у зв'язку із невиконанням військовою частиною вимог ухвали від 30.04.2025 року про витребування доказів.
Така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 23.03.2023 у справі №400/3826/21, від 06.06.2024 у справі № 280/4745/23.
Щодо позовних вимог в частині нарахування і виплати індексації-різницю грошового забезпечення з 01.01.2025 по 26.02.2025 року відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет на 2025 рік» прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб: з 1 січня 2025 року становить 3028,00 гривні.
Таким чином, станом на січень 2025 прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб складав 3028,00 гривні.
Відповідно до Порядку № 1078 коефіцієнт індексаціє є «величиною приросту індексу споживчих цін». Розраховується він наступним чином: знаходиться індекс перевищення порогу індексації наростаючим підсумком, від якого віднімається 100%.
Поріг індексації це індекс споживчих цін (ІСЦ), розрахований наростаючим підсумком (тобто місячні ІСЦ потрібно перемножити), який перевищив відмітку 103%. Розраховується він починаючи із березня 2003 року (місяця вступу у силу "Закону про індексацію грошових доходів населення") і підпорядковується наступному правилу: якщо ІСЦ перевищив 103% то з місяця, наступного після місяця такого перевищення, розрахунок індексу споживчих цін починається заново.
Порівнюючи грошове забезпечення позивача за березень 2018 року та січень 2025 року, враховуючи положення речення 2 абзацу 5 пункт 5 Порядку № 1078, можна дійти висновку, що сталі види основного грошового забезпечення позивача у січні 2025 року підвищились.
При цьому суд, з урахуванням приписів абз 5. п. 5 Порядку 1078 зауважує, що зміна тих видів грошового забезпечення, які за своєю природою не є сталою величиною, не впливає на обрахунок розміру індексації грошового забезпечення позивача.
Визначаючи суму можливої індексації грошового забезпечення у січні 2025 року (Б) необхідно встановити величину приросту індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення у січні 2025 року з урахуванням положень Порядку №1078 та додатків до нього, а також даних з офіційного сайту Держстату України про індекс інфляції у 2018-2024 роках.
Шляхом множення вищевказаних показників 100,8 (квітень 2018) (індекс споживчих цін до попереднього місяця згідно даних Держстата) х 100,0 (травень 2018) х 100,0 (червень 2018) х 99,3 (липень 2018) х 100,0 (серпень 2018) х 101,9 (вересень 2018) х 101,7 (жовтень 2018) х 101,4 (листопад2018) х 100,8 (грудень 2018) х 101,0 (січень 2019) х 100,5 (лютий 2019) х 100,9 (березень 2019) х 101,0 (квітень 2019) х 100,7 (травень 2019) х 99,5 (червень 2019) х 99,4 (липень 2019) х 99,7 (серпень 2019) х 100,7 (вересень 2019) х 100,7 (жовтень 2019) х 100,1 (листопад 2019) х 99,8 (грудень 2018) х 100,2 (січень 2020) х 99,7 (лютий 2020) х 100,8 (березень 2020) х 100,8 (квітень 2020) х 100,3 (травень 2020) х 100,2 (червень 2020) х 99,4 (липень 2020) х 99,8 (серпень 2020) х 100,5 (вересень 2020) х 101,0 (жовтень 2020) х 101,3 (листопад 2020) х 100,9 (грудень 2020) х 101,3 (січень 2021) х 101,0 (лютий 2021) х 101,7 (березень 2021) х 100,7 (квітень 2021) х 101,3 (травень 2021) х 100,2 (червень 2021) х 100,1 (липень 2021) х 99,8 (серпень 2021) х 101,2 (вересень 2021) х 100,9 (жовтень 2021) х 100,8 (листопад2021) х 100,6 (грудень 2021) х 101,3 (січень 2022) х 101,6 (лютий 2022) х 104,5 (березень 2022) х 103,1 (травень 2022) х 102,7 (травень 2022) х 103,1(червень 2022) х 100,7 (липень 2022) х 101,1 (серпень 2022) х 101,9 (вересень 2022) х 102,5 (жовтень 2022) х 100,7 (листопад 2022) х 100,7 (грудень 2022) х 100,8 (січень 2023) х 100,7 (лютий 2023) х 101,5 (березень 2023) х 100,2 (квітень 2023) х 100,5 (травень 2023) х 100,8 (червень 2023) х 99,4 (липень 2023) х 98,6 (серпень 2023) х 100,5 (вересень 2023) х 100,8 (жовтень 2023) х 100,5 (листопад 2023) х 100,7 (грудень 2023) х 100,4 (січень 2024) х 100,3 (лютий 2024) х 100,5 (березень 2024) х 100,2 (квітень 2024) х 100,6 (травень 2024) х 102,2 (червень 2024) х 100,0 (липень 2024) х 100,6 (серпень 2024) х 101,5 (вересень 2024) х 101,8 (жовтень 2024) х 101,9 (листопад 2024) х 101,4 (грудень 2024) = 1,8984, та отримуємо наростаючий індекс споживчих цін - 189,84%.
Керуючись формулою розрахунку величини приросту індексу споживчих цін, наведеною у додатку 1 до Порядку №1078, розраховуємо величину приросту індексу споживчих цін з березня 2018 року по січень 2025 року: 189,84% (наростаючий індекс споживчих цін) - 100% = 89,84%.
Відповідно до абзацу 5 пункту 4 Порядку № 1078 сума індексації за січень 2025 року розраховується як: прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01 березня 2025 року помножити на величину приросту індексу споживчих цін та поділити на 100.
Керуючись наведеними вище положеннями отримуємо суму можливої індексації у січні 2025 року: 3028,00 грн. * 89,84%/ 100 = 27,20 грн.
Суд зазначає, що для належного та ефективного захисту прав позивача суду необхідно було б перевірити обґрунтованість нарахованих позивачем сум індексації, розрахувати їх і, відповідно, у судовому рішенні вказати конкретні суми (індексації грошового забезпечення), на які позивач має право та які відповідач зобов'язаний нарахувати й виплатити, проте суд позбавлений такої можливості у зв'язку із невиконанням військовою частиною вимог ухвали від 30.04.2025 року про витребування доказів.
Така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 23.03.2023 у справі №400/3826/21, від 06.06.2024 у справі № 280/4745/23.
Щодо позовних вимог в частині зобов'язання відповідача здійснити нарахування та виплату індексації грошового забезпечення із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, суд зазначає наступне.
Порядком №44 визначено умови та механізм щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу (в тому числі відрядженими до органів виконавчої влади та інших цивільних установ) у зв'язку з виконанням ними своїх обов'язків під час проходження служби (далі - грошова компенсація).
Відповідно до пункту 2 Порядку №44 (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) грошова компенсація виплачується громадянам України, які відповідно до законодавства мають статус військовослужбовця, поліцейського або є особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, ДСНС, податкової міліції, Національного антикорупційного бюро, а також особам, звільненим із служби, для відшкодування утриманих сум податку з їх грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які вони набули у зв'язку з виконанням обов'язків під час проходження служби.
Суд зазначає, що Порядком № 44 передбачено виплату грошової компенсації лише при виплаті грошового забезпечення, з якого утримуються відповідні податки.
Суд звертає увагу, що на відповідача, як податкового агента, Законом покладено кореспондуючий обов'язок утримати відповідні суми податків та зборів із одночасною компенсацією такої суми позивачу.
Таким чином, у суду відсутні підстави зобов'язувати відповідача здійснити на користь позивача заявлену компенсацію, оскільки відповідний обов'язок виникає одночасно з виплатою нарахованої відповідачем сум грошового забезпечення, які не були належним чином виплачені під час проходження військової служби, тобто у майбутньому, а отже відповідні позовні вимоги є передчасними, у зв'язку з чим задоволенню не підлягають.
Частиною 1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Решта доводів та заперечень висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв'язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Суд зазначає, хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною, залежно від характеру рішення (див. рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) від 9.12.1994 р., серія А, № 303А, п. 29). Національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, проте зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі Суомінен проти Фінляндії від 1.07.2003 р. (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36).
Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.
Розподіл судових витрат.
Згідно з вимогами ст.139 КАС України судові витрати не стягуються, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п.1 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір».
Керуючись Конституцією України, ст.ст.2, 77, 90, 139, 242-246, 250 КАС України, суд -
1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до НОМЕР_1 прикордонного загону (військова частина НОМЕР_2 ) Державної прикордонної служби України ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
2. Визнати протиправними дії НОМЕР_1 прикордонного загону (військова частина НОМЕР_2 ) Державної прикордонної служби України щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (“базового місяця») - липень 2014 року.
3. Зобов'язати НОМЕР_1 прикордонний загін (військова частина НОМЕР_2 ) Державної прикордонної служби України нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року включно із застосуванням місяця за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року.
4. Визнати протиправною бездіяльність НОМЕР_1 прикордонного загону (військова частина НОМЕР_2 ) Державної прикордонної служби України щодо не врахування вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078 при нарахуванні та виплаті ОСОБА_3 індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 31.12.2022 року та з 01.01.2024 по 26.02.2025 року.
5. Зобов'язати НОМЕР_1 прикордонний загін (військова частина НОМЕР_2 ) Державної прикордонної служби України нарахувати та виплатити ОСОБА_3 індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 31.12.2022 року та з 01.01.2024 по 26.02.2025 року, відповідно до приписів абзаців 4, 6 пункту 5 “Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078.
6. В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Порядок і строки оскарження рішення визначаються ст.ст.293, 295 КАС України.
Рішення набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст.255 КАС України.
Суддя А.В. Бутенко