Справа № 420/14419/25
19 червня 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд в складі судді Бутенка А.В., розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Пересипської районної адміністрації Одеської міської ради про визнання протиправним та скасування розпорядження, зобов'язання вчинити певні дії,-
Стислий зміст позовних вимог.
ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Пересипської районної адміністрації Одеської міської ради, в якій просить суд:
- визнати протиправним та скасувати Розпорядження Пересипської районної адміністрації Одеської міської ради №697 від 05.08.2024 року «Про затвердження протоколу №7 від 05.08.2024 року засідання громадської комісії з житлових питань», в частині зняття ОСОБА_1 складом сім'ї одна особа з квартирного обліку;
- зобов'язати Пересипську районну адміністрацію Одеської міської ради поновити ОСОБА_1 складом сім'ї одна особа на квартирному обліку при Пересипській районній адміністрації Одеської міської ради.
Виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач є особою з інвалідністю ІІ групи внаслідок війни, та перебував на квартирному обліку при Пересипській районній адміністрації Одеської міської ради у складі сім'ї одна особа. Розпорядженням Пересипської районної адміністрації №697 від 05.08.2024 року «Про затвердження протоколу №7 від 05.08.2024 року засідання громадської комісії з житлових питань», ОСОБА_1 знято складом сім'ї одна особа з квартирного обліку. Вважаючи розпорядження протиправним позивач звернувся до суду з цим позовом.
30.05.2025 року від Пересипської районної адміністрації Одеської міської ради надійшов відзив на позовну заяву в обґрунтування якого зазначено, що пунктом 22 Правил зазначено, що громадяни вважаються взятими на квартирний облік: у виконавчому комітеті місцевої Ради народних депутатів - з дня винесення рішення, а при одночасному розгляді заяв кількох осіб їх черговість на одержання жилих приміщень визначається за датою подання ними заяви з необхідними документами. Черговість надання жилих приміщень визначається за часом взяття на облік (включення до списків осіб, які користуються правом першочергового одержання жилих приміщень) - пункт 38 Правил. При цьому, якщо в один день подали заяви кілька осіб, їх черговість на одержання жилих приміщень визначається при прийнятті рішення з урахуванням житлових умов, стану здоров'я; трудової та громадської діяльності. Пункт 47 Правил визначає, що громадяни, які користуються правом позачергового одержання жилих приміщень, включаються в окремий список. Згідно п.26 Правил громадяни перебувають на квартирному обліку до одержання жилого приміщення, за винятком випадків, передбачених у цьому пункті. Громадяни знімаються з квартирного обліку у випадках: 1) поліпшення житлових умов, внаслідок якого відпали підстави для надання іншого жилого приміщення; 2) виїзду на постійне місце проживання до іншого населеного пункту; 3) припинення трудових відносин з підприємством, установою, організацією особи, яка перебуває на обліку за місцем роботи, крім випадків, передбачених законодавством Союзу PCP, Житловим кодексом УРСР, пунктом 29 цих Правил та іншими актами законодавства Української PCP; 4) засудження до позбавлення волі на строк понад шість місяців, заслання або вислання; 5) подання відомостей, що не відповідають дійсності, які стали підставою для взяття на облік, або неправомірних дій службових осіб при вирішенні питання про взяття на облік; 6) скасування довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи; 7) одноразового отримання від органів державної влади або органів місцевого самоврядування грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення». 25.07.2024 на адресу Пересипської районної адміністрації Одеської міської ради надійшов лист Управління соціального захисту населення в Пересипському районі від 24.07.2024 № 19.05-28/290, яким повідомлено, що відповідно до листа Одеського квартирно-експлуатаційного управління Командування Сил Логістики Збройних Сил України від 18.12.2023 № 3305 ОСОБА_1 та члени його сім'ї в 2013 році від МОУ забезпечувались службовою квартирою за адресою: АДРЕСА_1 (трикімнатна квартира, загальною площею 87, 2 кв. м, житловою площею 44, 4 кв. м.). У 2021 році дана квартира була виключена із числа службових та з 10.05.2019 зареєстрована на дружину заявника ОСОБА_2 , згідно відомостей зазначених в Державному реєстрі речових прав. 05.08.2024 за результатами розгляду листа Управління соціального захисту населення в Пересипському районі від 24.07.2024 № 19.05-28/290 громадська комісія з житлових питань вирішила зняти ОСОБА_1 з квартирного обліку, так як у 2021 році вищевказана квартира була виключена з числа службових та ОСОБА_1 зі своєю сім'єю був знятий з квартирного обліку у КЕУ КСЛ МОУ у зв'язку із забезпеченням житлом. 04.01.2022 ОСОБА_1 знявся з реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 та 19.01.2022 зареєстрував своє місце проживання в КУ «Обласний центр обліку бездомних громадян» за адресою: м. Одеса, вул. Красна, 11. Підстава: п.17 «Правил…» (Громадяни, які штучно погіршили житлові умови шляхом обміну займаного жилого приміщення, його псування або руйнування, відчуження придатного і достатнього за розміром для проживання жилого будинку (частини будинку), квартири не беруться на квартирний облік протягом п'яти років з моменту погіршення житлових умов), про що видано Розпорядження Пересипської районної адміністрації Одеської міської ради від 05.08.2024 № 697р.
04.06.2025 року від позивача надійшла відповідь на відзив в якій позивач підтримав позицію викладену в позовній заяві та просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
10.06.2025 року від відповідача надійшли заперечення.
Заяви чи клопотання від сторін.
30.05.2025 року від Пересипської районної адміністрації Одеської міської ради надійшла заява про залишення позовної заяви без розгляду.
03.06.2025 року від позивача надійшли заперечення на заяву.
Процесуальні дії, вчинені судом.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 13.05.2025 року позовну заяву було прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Щодо заяви представника Пересипської районної адміністрації Одеської міської ради про залишення позовної заяви без розгляду у зв'язку із пропущенням строку звернення до суду, суд зазначає, що зазначене питання вирішувалося судом під час відкриття провадження у справі.
З огляду на вказане, суд відмовляє у задоволенні заяви відповідача про залишення позовної заяви без розгляду.
Обставини справи.
ОСОБА_1 є особою з інвалідністю ІІ групи внаслідок війни, та перебував на квартирному обліку при Пересипській районній адміністрації Одеської міської ради у складі сім'ї одна особа.
28.01.2022 року Розпорядженням Суворовської (наразі Пересипської) районної адміністрації Одеської міської ради № 40р постановлено на квартирний облік громадянина ОСОБА_1 , складом сім'ї 1 чол.(він) по загальній групі черговості з правом на пільгу як інваліда війни 2 групи (військової служби).
04.11.2022 року ОСОБА_1 звернувся до Пересипської районної адміністрації Одеської міської ради із заявою про внесення змін до квартирно-облікової справи шляхом внесення його до категорії інвалідів війни через захворювання, яке пов'язано з захистом Батьківщини та надано копії довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією від 06.10.2022 року №226214, витягу з протоколу засідання 18 Регіональної військово-лікарської комісії про встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв.
За результатами розгляду вищевказаної заяви на засіданні комісії з житлових питань вирішили внести зміни до його квартирної облікової справи, у зв'язку з тим, що згідно з витягом з протоколу засідання 18 Регіональної військово-лікарської комісії про встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв від 28.09.2022 року та довідкою до акту огляду медико-соціальною експертною комісією від 06.10.2022 року №226214 шляхом внесення його до категорії інвалідів війни через захворювання, яке пов'язано з захистом Батьківщини.
25.07.2024 року на адресу Пересипської районної адміністрації Одеської міської ради надійшов лист Управління соціального захисту населення в Пересипському районі від 24.07.2024 року № 19.05-28/290, яким повідомлено, що відповідно до листа Одеського квартирно-експлуатаційного управління Командування Сил Логістики Збройних Сил України від 18.12.2023 року № 3305 ОСОБА_1 та члени його сім'ї в 2013 році від МОУ забезпечувались службовою квартирою за адресою: АДРЕСА_1 (трикімнатна квартира, загальною площею 87, 2 кв. м, житловою площею 44, 4 кв. м.). У 2021 році дана квартира була виключена із числа службових та з 10.05.2019 року зареєстрована на дружину заявника ОСОБА_2 , згідно відомостей зазначених в Державному реєстрі речових прав.
05.08.2024 року за результатами розгляду листа Управління соціального захисту населення в Пересипському районі від 24.07.2024 року № 19.05-28/290 громадська комісія з житлових питань вирішила зняти ОСОБА_1 з квартирного обліку, так як у 2021 році вищевказана квартира була виключена з числа службових та ОСОБА_1 зі своєю сім'єю був знятий з квартирного обліку у КЕУ КСЛ МОУ у зв'язку із забезпеченням житлом. 04.01.2022 року ОСОБА_1 знявся з реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 та 19.01.2022 зареєстрував своє місце проживання в КУ «Обласний центр обліку бездомних громадян» за адресою: м. Одеса, вул. Красна, 11. Підстава: п.17 «Правил…» (Громадяни, які штучно погіршили житлові умови шляхом обміну займаного жилого приміщення, його псування або руйнування, відчуження придатного і достатнього за розміром для проживання жилого будинку (частини будинку), квартири не беруться на квартирний облік протягом п'яти років з моменту погіршення житлових умов), про що видано Розпорядження Пересипської районної адміністрації Одеської міської ради від 05.08.2024 року № 697р.
Вважаючи розпорядження протиправним позивач звернувся до суду з цим позовом.
Джерела права й акти їх застосування.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Пунктом 18 частини 1 статті 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" передбачено, що особам з інвалідністю внаслідок війни та прирівняним до них особам (стаття 7) надаються, зокрема, такі пільги: позачергове забезпечення житлом осіб, які потребують поліпшення житлових умов, у тому числі за рахунок жилої площі, що передається міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, підприємствами та організаціями у розпорядження місцевих рад та державних адміністрацій. Особи, зазначені в цій статті, забезпечуються жилою площею протягом двох років з дня взяття на квартирний облік, а особи з інвалідністю I групи з числа учасників бойових дій на території інших країн - протягом року. Органи виконавчої влади, виконавчі комітети місцевих рад зобов'язані подавати допомогу особам з інвалідністю внаслідок війни у будівництві індивідуальних жилих будинків. Земельні ділянки для індивідуального житлового будівництва, садівництва і городництва відводяться зазначеним особам у першочерговому порядку.
Статтею 31 Житлового Кодексу УРСР передбачено, що громадяни, які потребують поліпшення житлових умов, мають право на одержання у користування жилого приміщення в будинках державного або громадського житлового фонду в порядку, передбаченому законодавством Союзу РСР, цим Кодексом та іншими актами законодавства Української РСР. Жилі приміщення надаються зазначеним громадянам, які постійно проживають у даному населеному пункті (якщо інше не встановлено законодавством Союзу РСР і Української РСР), як правило, у вигляді окремої квартири на сім'ю.
Відповідно до ст. 34 ЖК України та п. 13 Правилах обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській PCP», затверджених постановою Ради Міністрів Української РСР у Української республіканської ради професійних спілок № 470 від 11.12.1984 року, вказано, що потребуючими поліпшення житлових умов визнаються громадяни:
1) забезпечені жилою площею нижче за рівень, що визначається виконавчими комітетами обласних, Київської і Севастопольської міських Рад народних депутатів разом з радами профспілок. Цей рівень періодично переглядається вказаними органами;
2) які проживають у приміщенні, що не відповідає встановленим санітарним і технічним вимогам. Перелік випадків, коли жилі будинки (жилі приміщення) вважаються такими, що не відповідають санітарним і технічним вимогам, визначається Міністерством житлово-комунального господарства УРСР, Міністерством охорони здоров'я УРСР і Держбудом УРСР;
3) які хворіють на тяжкі форми деяких хронічних захворювань, у зв'язку з чим не можуть проживати в комунальній квартирі або в одній кімнаті з членами своєї сім'ї. Перелік зазначених захворювань затверджується Міністерством охорони здоров'я УРСР за погодженням з Українською республіканською радою професійних спілок. Порядок видачі медичних висновків зазначеним хворим встановлюється Міністерством охорони здоров'я УРСР;
4) які проживають за договором піднайму жилого приміщення в будинках державного або громадського житлового фонду чи за договором найму жилого приміщення в будинках житлово-будівельних кооперативів;
5) які проживають не менше 5 років за договором найму (оренди) в будинках (квартирах), що належать громадянам на праві приватної власності;
6) які проживають у гуртожитках;
7) які проживають в одній кімнаті по дві і більше сім'ї, незалежно від родинних відносин, або особи різної статі старші за 9 років, крім подружжя (в тому числі якщо займане ними жиле приміщення складається більш як з однієї кімнати);
8) внутрішньо переміщені особи з числа учасників бойових дій відповідно до пунктів 19 і 20 частини першої статті 6 та особи з інвалідністю внаслідок війни, визначені в пунктах 10-14 частини другої статті 7, та члени їх сімей, а також члени сімей загиблих, визначені абзацами четвертим - восьмим, чотирнадцятим, шістнадцятим - двадцять другим пункту 1 статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
Відповідно до частини 1 статті 36 Житлового Кодексу УРСР облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов, здійснюється, як правило, за місцем проживання у виконавчому комітеті районної, міської, районної в місті, селищної, сільської Ради народних депутатів.
Частинами 1, 4 статті 43 Житлового Кодексу УРСР передбачено, що громадянам, які перебувають на обліку потребуючих поліпшення житлових умов, жилі приміщення надаються в порядку черговості. Черговість надання жилих приміщень визначається за часом взяття на облік (включення до списків осіб, які користуються правом першочергового одержання жилих приміщень).
На час постановлення позивача на квартирний облік діяли Житловий кодекс Української РСР (далі - ЖК), Правила обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР, затверджені постановою Ради Міністрів УРСР і Української ради профспілок від 11.12.1984 № 470 (далі - Правила), якими було врегульоване питання щодо постановлення громадян, які потребують поліпшення житлових умов, на квартирний облік та порядок надання їм жилих приміщень.
Законом передбачений виключний перелік випадків, коли особа та члени її сім'ї знімаються із квартирного обліку.
Відповідно до статті 40 ЖК громадяни знімаються із обліку потребуючих поліпшення житлових умов у випадках:
1) поліпшення житлових умов, внаслідок якого відпали підстави для надання іншого жилого приміщення;
1-1) одноразового одержання за їх бажанням від органів державної влади або органів місцевого самоврядування грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення у встановленому порядку;
2) виїзду на постійне місце проживання до іншого населеного пункту;
3) припинення трудових відносин з підприємством, установою, організацією особи, яка перебуває на обліку за місцем роботи, крім випадків, передбачених цим Кодексом та іншими актами законодавства України;
4) засудження до позбавлення волі на строк понад шість місяців, заслання або вислання;
5) подання відомостей, що не відповідають дійсності, які стали підставою для взяття на облік, або неправомірних дій службових осіб при вирішенні питання про взяття на облік.
У відповідності до п. 26 Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській PCP, затверджених постановою Ради Міністрів Української РСР у Української республіканської ради професійних спілок № 470 від 11.12.1984 року,
1) поліпшення житлових умов, внаслідок якого відпали підстави для надання іншого жилого приміщення;
2) виїзду на постійне місце проживання до іншого населеного пункту;
3) припинення трудових відносин з підприємством, установою, організацією особи, яка перебуває на обліку за місцем роботи, крім випадків, передбачених законодавством Союзу РСР, Житловим кодексом УРСР, пунктом 29 цих Правил та іншими актами законодавства Української РСР;
4) засудження до позбавлення волі на строк понад шість місяців, заслання або вислання;
5) подання відомостей, що не відповідають дійсності, які стали підставою для взяття на облік, або неправомірних дій службових осіб при вирішенні питання про взяття на облік;
6) скасування довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи;
7) одноразового отримання від органів державної влади або органів місцевого самоврядування грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення.
Висновки суду.
Суд зазначає, що причиною зняття позивача з квартирного обліку став лист Управління соціального захисту населення в Пересипському районі від 24.07.2024 року № 19.05-28/290, яким Пересипську районну адміністрацію повідомлено, що ОСОБА_1 та члени його сім'ї в 2013 році від МОУ забезпечувались службовою квартирою за адресою: АДРЕСА_1 (трикімнатна квартира, загальною площею 87, 2 кв. м, житловою площею 44, 4 кв. м.). У 2021 році дана квартира була виключена із числа службових та з 10.05.2019 року зареєстрована на дружину заявника ОСОБА_2 , згідно відомостей зазначених в Державному реєстрі речових прав.
Приймаючи рішення про зняття позивача з квартирного обліку, Пересипська районна адміністрація ОМР посилалася на п.17 Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській PCP, громадяни, які штучно погіршили житлові умови шляхом обміну займаного жилого приміщення, його псування або руйнування, відчуження придатного і достатнього за розміром для проживання жилого будинку (частини будинку), квартири, а також громадяни, у яких потреба в поліпшенні житлових умов виникла внаслідок вилучення жилого приміщення, використовуваного для одержання нетрудових доходів (стаття 96 Житлового кодексу УРСР) (5464-10), не беруться на квартирний облік протягом п'яти років з моменту погіршення житлових умов.
Проте, варто зазначити, що вказана норма застосовується під час розгляду питання про взяття громадян на квартирний облік, та не є підставою для зняття з такого обліку, оскільки вичерпний перелік саме підстав для зняття громадянина з квартирного обліку передбачено ч.2 ст.40 ЖК України та п.26 Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській PCP.
Суд звертає увагу, що відповідач в оскаржуваному рішенні не посилався на конкретну норму права із вичерпного переліку підстав для зняття громадянина з квартирного обліку, визначеного у ч.2 ст.40 ЖК України та п.26 Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській PCP.
Європейським Судом з прав людини у рішенні по справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), № 37801/97, пункту 36, від 01.07.2003, яке відповідно до частини першої статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", підлягає застосуванню судами як джерело права, вказано, що орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.
У рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" Європейський суд з прав людини вказав, що у рішеннях суддів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Отже, рішення суб'єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб'єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.
Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб'єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов'язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, тощо.
При цьому, суб'єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.
Разом з тим, приймаючи рішення або вчиняючи дію, суб'єкт владних повноважень не може ставати на сторону будь-якої з осіб та не може виявляти себе заінтересованою стороною у справі, виходячи з будь-якого нелегітимного інтересу, тобто інтересу, який не випливає із завдань цього суб'єкта, визначених законом.
Прийняття рішення, вчинення (не вчинення) дії вимагає від суб'єкта владних повноважень діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів, з відданістю визначеним законом меті та завданням діяльності, передбачувано, без корисливих прагнень досягти персональної вигоди, привілеїв або переваг через прийняття рішення та вчинення дії.
Таким чином, висновки та рішення суб'єкта владних повноважень можуть ґрунтуватися виключно на належних, достатніх, а також тих доказах, які одержані з дотриманням закону.
Відповідно до вимогст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод1950 року (далі - Конвенція), кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Як зазначено в рішенні Європейського суду з прав людини (далі також - ЄСПЛ) у справі "Зінченко проти України", ст.13 Конвенції гарантує на національному рівні доступність засобу юридичного захисту, здатного забезпечити втілення в життя змісту конвенційних прав і свобод, незалежно від того, в якій формі вони закріплені в національному правовому порядку.
Отже, подання цього позову є єдиним можливим способом захисту порушених з боку Пересипської районної адміністрації Одеської міської ради прав позивача, а тому відмова в його прийнятті та розгляді по суті заявлених вимог означатиме порушення права на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, що, в свою чергу, є порушенням вимог як національного законодавства, так і приписів Конвенції та обов'язкової до застосування практики ЄСПЛ.
Таким чином, беручи до уваги вищенаведене, суд вважає, що позивачем в даному позові було обрано належний спосіб захисту його порушеного права шляхом визнання протиправним та скасування оскаржуваного рішення, яким знято позивача з квартирного обліку.
При цьому, відповідно до судової практики Верховного Суду України, наведеної, зокрема, в його постанові від 31 травня 2016 року у справі №21-451а16, спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, що виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося б примусове виконання рішення.
Відтак, належним способом відновлення порушених прав є зобов'язання відповідача відновити ОСОБА_1 на квартирному обліку.
Приписами статті 90 КАС України встановлено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Згідно з вимогами ст. 78 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позовні вимоги необхідно задовольнити повністю.
Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.
Розподіл судових витрат.
Згідно з вимогами ст.139 КАС України судові витрати не стягуються, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п.9 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір».
Керуючись Конституцією України, ст.ст.2, 77, 90, 139, 242-246, 250 КАС України, суд -
1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Пересипської районної адміністрації Одеської міської ради (просп. Добровольського, б. 106, м. Одеса, 65025, код ЄДРПОУ 26303235) про визнання протиправним та скасування розпорядження, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
2. Визнати протиправним та скасувати Розпорядження Пересипської районної адміністрації Одеської міської ради №697 від 05.08.2024 року «Про затвердження протоколу №7 від 05.08.2024 року засідання громадської комісії з житлових питань», в частині зняття ОСОБА_1 складом сім'ї одна особа з квартирного обліку.
3. Зобов'язати Пересипську районну адміністрацію Одеської міської ради поновити ОСОБА_1 складом сім'ї одна особа на квартирному обліку при Пересипській районній адміністрації Одеської міської ради.
Порядок і строки оскарження рішення визначаються ст.ст.293, 295 КАС України.
Рішення набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст.255 КАС України.
Суддя А.В. Бутенко