19 червня 2025 року м. Кропивницький Справа № 340/2793/25
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Пасічника Ю.П. розглянув у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (вул.Кравчука, 22-В, м.Луцьк, Волинська область, 43026, код ЄДРПОУ 13358826), третя особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (вул.Соборна, 7А, м.Кропивницький, Кіровоградська область, 25009, код ЄДРПОУ 20632802), про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язати вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - позивачка), через представника Неверчака Є.Б., звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі - відповідач), у якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо незастосування для розрахунку розміру пенсії за віком під час опрацювання її заяви від 26.02.2025 року показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2022, 2023, 2024 роки;
- зобов'язати відповідача здійснити з 26.02.2025 року перерахунок пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2022, 2023, 2024 роки.
Позовні вимоги мотивовані тим, що із заявою про призначення пенсії за віком позивачка звернувся вперше 26.02.2025 року, а тому вона має право на призначення пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2022, 2023 та 2024 роки.
Ухвалою від 26.05.2025 року відкрито провадження, справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Представник відповідача подав відзив на позовну заяву, у якому просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, оскільки показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Показник середньої заробітної плати (доходу) за три попередні роки, що передує року зверненню за перерахунком, застосовується лише під час переведення з пенсії по інвалідності на пенсію за віком (і то, якщо її призначають уперше) і за наявності в особи 24 місяці страхового стажу, який вона набула після призначення (попереднього перерахунку) пенсії по інвалідності незалежно від перерв в роботі. Пенсія позивачці вже була первинно призначена у 2002 році, тому для застосування показника середньої заробітної плати в Україні за 2022-2024 роки відсутні підстави (а.с.44-46).
Представник позивачки подав до суду відповідь на відзив, у якій не погодився з такою позицією відповідача, оскільки позивачка не була пенсіонером за віком згідно Закону №1058-IV, а вперше звернулася до органів ПФУ із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до цього закону із заявою від 26.02.2025 року. Та обставина, що механізм і порядок обчислення та виплати пенсій за вислугу років з 01.01.2004 року здійснюється на підставі Закону №1058-IV за формулою, що встановлена для пенсії за віком, не впливає на те, що призначення пенсії за вислугу років передбачено положеннями Закону №1788-XII (а.с.51-53).
Свої письмові пояснення по суті позовних вимог подав до суду і представник третьої особи (а.с.30-34).
Розглянувши матеріали адміністративної справи, суд встановив наступне.
Позивачка перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, якій з 03.09.2002 призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 №1788-XII (далі - Закон №1788-XII).
26.02.2025 позивачка звернулась із заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про призначення пенсії за віком.
Заяву за принципом екстериторіальності розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України у Волинській області та прийнято рішення від 06.03.2025 №935120131700 про призначення пенсії за віком із застосуванням середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014-2016 роки.
На звернення позивачки Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській листом від 18.04.2025 року повідомило, що розмір її пенсії було розраховано з урахуванням проіндексованої середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015, 2016 роки (3764,40 грн х 1,17 х 1,11 х 1,11 х 1,14 х 1,197 х 1,0796) - 7994,47 грн, яка враховувалася під час обчислення пенсії за вислугу років, що в повній мірі відповідає вимогам абзацу 2 частини 3 статті 45 Закону (а.с.17).
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із наступного.
Згідно з статтею 1 Закону №1058-ІV пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом; пенсіонер - особа, яка відповідно до цього Закону отримує пенсію, довічну пенсію, або члени її сім'ї, які отримують пенсію в разі смерті цієї особи у випадках, передбачених цим Законом.
Статтею 9 Закону №1058-ІV передбачено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
За змістом статті 10 Закону №1058-ІV особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором. Особі, яка має право на довічну пенсію, призначається один з видів довічної пенсії за її вибором.
Відповідно до частини другої статті 40 Закону №1058-ІV заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики.
Отже, вказана норма передбачає врахування середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.
Відповідно до частини третьої статті 45 Закону №1058-ІV переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду. При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Вказані норми Закону свідчать на користь висновку, що частиною третьою статті 45 Закону №1058-ІV регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший, тобто мова йде про пенсії за віком, пенсії по інвалідності та пенсії у зв'язку з втратою годувальника.
У такому разі показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії є незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої саме Законом №1058-ІV.
Однак, якщо мало місце призначення іншої пенсії має враховуватись показник середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії.
Такі висновки щодо здійснення призначення пенсії, а не переведення згідно з частиною третьою статті 45 Закону №1058-ІV, викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 31.10.2018 у справі №876/5312/17.
Спірні правовідносини виникли з приводу здійснення обчислення розміру пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2022-2024 роки. При цьому за позицією відповідача застосовувати середню заробітну плату за 2022-2024 роки немає підстав, оскільки має місце саме переведення з пенсії одного виду на інший, а не призначення пенсії.
Однак, суд зауважує, що вперше (03.09.2002) позивачці призначено пенсію за вислугу років згідно з положеннями Закону №1788-XII, що відповідачем не заперечується.
Варто вказати, що Закон №1058-ІV не передбачає такого виду пенсії, як пенсія за вислугу років. Отже, призначена позивачці пенсія відповідно до норм Закону №1788-XII є спеціальною пенсією для конкретно визначеного кола осіб.
Пенсію за віком відповідно до положень Закону №1058-ІV позивачці призначено вперше 26.02.2025 року.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 31.10.2018 року по справі №577/2576/17 сформулювала висновок, що при зверненні особи, якій призначено пенсію за вислугу років у порядку Закону №1788-XII, до територіальних органів Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком на підставі Закону №1058-IV має місце саме призначення такого виду пенсії, а не переведення згідно з частиною третьою статті 45 Закону №1058-IV.
Тому, при обчисленні розміру пенсійної виплати орган Пенсійного фонду України має застосувати показник середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення із заявою за призначенням пенсії за віком.
Вказаний висновок знайшов послідовне відображення також у постановах Верховного Суду від 16.06.2020 у справі №127/7522/17, від 18.08.2020 у справі №263/6611/17, від 19.01.2022 у справі №528/639/17, від 28.09.2022 у справі №184/886/17, від 29.03.2023 у справі №240/4170/19, від 08.02.2024 у справі №500/1216/23, від 27.11.2024 у справі №560/11681/23, від 16.01.2025 у справі № 580/4901/22, від 27.02.2025 у справі №380/21644/23 та інших.
Таким чином, при зверненні із заявою до органу ПФУ після досягнення пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону №1058-IV, позивачка набула права на призначення іншого виду пенсії, а саме пенсії за віком на загальних підставах, із її новим обчисленням відповідно до приписів статті 40 Закону №1058-IV.
Тому, при обчисленні розміру пенсії, відповідач мав би застосувати показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення із заявою за призначенням пенсії за віком, тобто за 2022-2024 роки, як того вимагає частина 2 статті 40 Закону №1058-ІV, чого протиправно не зробив.
З огляду на встановлені обставини справи, наведені вище норми чинного законодавства України, які врегульовують спірні правовідносини, правові висновки Верховного Суду, межі позовних вимог, суд дійшов висновку про задоволення адміністративного позову у спосіб визнання протиправними дій відповідача щодо обчислення позивачці розміру призначеної відповідно до Закону №1058-ІV пенсії за віком із застосування показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2014-2016 роки, та зобов'язання відповідача провести позивачці з 26.02.2025 року перерахунок та виплату пенсії за віком (з урахуванням виплачених сум) із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, тобто за 2022-2024 роки.
Підсумовуючи викладене, позов підлягає задоволенню частково.
Щодо розподілу судових витрат, то суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 1, 2 статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Пунктом 2 частини 2 ст. 4 цього Закону вказано, що за подання до адміністративного суду позовної позови немайнового характеру фізичною особою сплачується судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Водночас, частиною 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік", розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 1 січня 2025 року складає 3028,00 грн.
Таким чином, при зверненні до суду з даним позовом немайнового характеру, який було подано за допомогою підсистеми "Електронний Суд", позивачці необхідно було сплатити судовий збір у сумі 968,96 грн (3028,00 грн х 0,4 х 0,8).
Згідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору (частина 3 статті 139 КАС України).
В даному випадку, часткове задоволення позову пов'язано із встановленням відмінного від заявленого позивачем порядку відновлення порушеного права, а тому на переконання суду, не впливає на розмір судових витрат, що підлягає відшкодуванню позивачу.
При зверненні до суду позивачка сплатила судовий збір у сумі 1211,20 грн (а.с.24), який в сумі 968,96 грн підлягає стягненню на її користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Питання про повернення позивачці надмірно сплаченого судового збору в сумі 242,24 грн може бути вирішено за її заявою (клопотанням) у відповідності до статті 7 Закону України "Про судовий збір".
Керуючись ст.ст.9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255, 260-236, 295 КАС України, суд,-
Адміністративний позов - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області щодо обчислення розміру призначеної ОСОБА_1 відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсії за віком із застосування показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2014, 2015 та 2016 роки.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області провести ОСОБА_1 з 26.02.2025 року перерахунок та виплату пенсії за віком (з урахуванням раніше виплачених сум) із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2022, 2023 та 2024 роки.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (код ЄДРПОУ 13358826) судовий збір в сумі 968,96 грн.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295-297 КАС України.
Суддя Кіровоградського окружного
адміністративного суду Ю.П. ПАСІЧНИК