Рішення від 20.06.2025 по справі 320/28591/24

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 червня 2025 року справа №320/28591/24

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Кочанової П.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КОТЛІН УКРАЇНА» до Головного управління ДПС у м.Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «КОТЛІН УКРАЇНА» звернулось до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у м.Києві, Державної податкової служби України, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати Рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 26.03.2024 №10784756/40445767, прийняте комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у м. Києві про відмову в реєстрації податкової накладної від 27.02.2024 №18 в Єдиному реєстрі податкових накладних, поданої Товариством з обмеженою відповідальністю «КОТЛІН УКРАЇНА»,

- зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 27.02.2024 №18 в Єдиному реєстрі податкових накладних, поданої Товариством з обмеженою відповідальністю «КОТЛІН УКРАЇНА»,

- визнати протиправним та скасувати Рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 27.02.2024 №10627217/40445767, прийняте комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у м. Києві про відмову в реєстрації податкової накладної від 25.01.2024 №11 в Єдиному реєстрі податкових накладних, поданої Товариством з обмеженою відповідальністю «КОТЛІН УКРАЇНА»,

- зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 25.01.2024 №11 в Єдиному реєстрі податкових накладних, поданої Товариством з обмеженою відповідальністю «КОТЛІН УКРАЇНА»,

- визнати протиправним та скасувати Рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 29.03.2024 №10816152/40445767, прийняте комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у м. Києві про відмову в реєстрації податкової накладної від 26.02.2024 №15 в Єдиному реєстрі податкових накладних, поданої Товариством з обмеженою відповідальністю «КОТЛІН УКРАЇНА»,

- зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 26.02.2024 №15 в Єдиному реєстрі податкових накладних, поданої Товариством з обмеженою відповідальністю «КОТЛІН УКРАЇНА».

- стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОТЛІН УКРАЇНА» понесені судові витрати зі сплати судового збору та витрати на професійну правничу допомогу.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ним було подано контролюючому органу для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні, однак відповідачем-1 відмовлено у їх реєстрації, не зважаючи на відповідність податкових накладних всім вимогами та критеріям, що визначені Податковим кодексом України та іншими нормативно-правовими актами. Також представник позивача наголосив, що зупинення реєстрації податкової накладної було безпідставне, оскільки відсутня інформація щодо того, яких саме документів не вистачало для прийняття податкової накладної або які документи містили неточності. А в подальшому, надані позивачем первинні документи не проаналізовано та не оцінено податковим органом регіонального рівня.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 24 червня 2024 року відкрито провадження в адміністративній справі, призначено її розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

Представник відповідачів надав відзив на позовну заяву, в якому заперечував проти задоволення позовних вимог з підстав, що податковим органом було прийняте вмотивоване рішення про відмову у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, із вказаною конкретною причиною відмови у реєстрації, тому не погоджується з позовними вимогами, вважає їх безпідставними та такими, що задоволенню не підлягають. Також заперечував проти задоволення позовних вимог, оскільки позовні вимоги щодо зобов'язання зареєструвати податкову накладну слід розцінювати як втручання в дискреційні повноваження відповідача-2.

Окрім цього, представником відповідача-1 у відзиві на позовну заяву викладено клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, з приводу чого суд зазначає наступне.

Згідно п. 20 ч. 1 ст. 4 КАС України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

Частиною 2 статті 12 КАС України визначено, що спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Частиною шостою статті 12 КАС України передбачено, що для цілей цього Кодексу справами незначної складності є, зокрема, інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ч. 9 ст. 171 КАС України про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначається, зокрема, за якими правилами позовного провадження (загального чи спрощеного) буде розглядатися справа.

Отже, визначення форми адміністративного судочинства, за правилами якого буде розглядатися справа, є обов'язковою умовою процесуального законодавства та на визначення такої форми впливає характер спірних правовідносин, предмет доказування, склад учасників тощо.

За ч. 1 та ч. 2 ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності та за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Згідно із ч. 3 ст. 257 КАС України при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує:1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ч. 4 ст. 257 КАС України слідує, що за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Особливості розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження встановлені статтею 262 КАС України.

Суд вважає необхідним застосувати позицію Верховного Суду, викладену в ухвалі від 05 квітня 2021 року у справа № 420/8512/20 та зазначити стосовно "виняткового значення" справи для учасника справи, то в даному випадку оцінка судом такої "винятковості" може бути зроблена виключно на підставі дослідження мотивів, відповідно до яких сам учасник справи вважає її такою, що має для нього виняткове значення. Винятковість значення справи для учасника справи можна оцінити тільки з урахуванням особистої оцінки справи таким учасником.

Відтак, особа має обґрунтувати наявність відповідних обставин такої "винятковості", при цьому у клопотанні обґрунтувань щодо винятковості справи не наведено.

Як зазначено в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 05.07.2019р. у справі №9901/279/19, згідно із пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) однією з істотних гарантій справедливого судового розгляду є публічний судовий розгляд.

Практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах у контексті пункту 1 статті 6 Конвенції свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не в кожному випадку (рішення від 08 грудня 1983 року у справі “Axen v. Germany» (“Аксен проти Німеччини»), заява № 8273/78; рішення від 25 квітня 2002 року у справі “Varela Assalino v. Portugal» (“Варела Ассаліно проти Португалії»), заява № 64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

Суд створює учасникам справи належні умови для ознайомлення з рухом справи шляхом надсилання копій процесуальних документів. Крім того, кожен з учасників справи може користуватися своїми процесуальними правами та обов'язками, визначеними статтею 44 КАС України.

Враховуючи викладене, характер спірних правовідносин, предмет та підстави позову, склад учасників процесу та предмет доказування у справі, який, згідно позиції суду, є незначної складності, що у сукупності не вимагають розгляду справи за правилами загального позовного провадження для повного та всебічного встановлення обставин справи, у зв'язку з чим подане клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження задоволенню не підлягає.

Розглянувши документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

28.03.2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю «КОТЛІН УКРАЇНА» (як постачальник) та Товариство з обмеженою відповідальністю «ГЛОБИНСЬКИЙ М'ЯСОКОМБІНАТ» (як покупець) уклали договір поставки від 28.03.2018 №280318.

08.01.2024 сторонами була укладена специфікація від 08.01.2024 №123 до договору поставки від 28.03.2018 №280318 (далі - специфікація №123), якою сторони досягли згоди про поставку наступного обладнання: «Льодогенератор для виробництва лускового льоду, тип RVH 6000 (без холодильного агрегату)».

Відповідно до умов вказаної специфікації вартість обладнання складала 1 456 826,58 грн., в тому числі сума ПДВ.

Пунктом 4 специфікації №123 сторони досягли згоди про оплату на умовах авансових платежів, зокрема: 40% від вартості специфікації сплачується протягом 5 банківських днів з дати підписання специфікації; та 60% від вартості специфікації сплачується протягом 5 банківських днів з дати повідомлення про готовність до відвантаження товару.

10.01.2024 позивачем - ТОВ «КОТЛІН УКРАЇНА», був виставлений до сплати рахунок- фактура від 10.01.2024 №СФ-0000004 на загальну суму 1 456 826,58 грн.

На виконання зазначеного пункту 4 специфікації №123 покупець - ГЛОБИНСЬКИЙ М'ЯСОКОМБІНАТ», здійснив два авансові платежі: 15.01.2024 на суму 582 730,63 гривень (згідно платіжної інструкції від 15.01.2024 №1014) та 27.02.2024 на суму 874 095,95 гривень (згідно платіжної інструкції від 27.02.2024 №2372). Таким чином загальна сума проведених авансових платежів за специфікацією №123 складає 100%, а саме: 1 456 826,58 гривень.

21.03.2024 товар за специфікацією №123 - Льодогенератор для виробництва лускового льоду, тип RVH 6000 (без холодильного агрегату), був доставлений покупцеві та сторонами складена видаткова накладна від 21.03.2024 №РН-0000018 на загальну суму 1 446 826,58 гривень, в тому числі сума ПДВ. Доставку товару було оформлено ТТН від 21.03.2024 №ІЕАХ97635.

22.01.2024 сторонами була укладена специфікація від 22.01.2024 №127 до договору поставки від 28.03.2018 №280318 (далі - специфікація №127), якою сторони досягли згоди про поставку наступного обладнання: «Льодогенератор для виробництва лускового льоду, тип RVH 6000 (без холодильного агрегату)».

Відповідно до умов вказаної специфікації вартість обладнання складала 1 418 409,04 гривень, в тому числі сума ПДВ.

Пунктом 4 специфікації №127 сторони досягли згоди про оплату на умовах авансових платежів, зокрема: 40% від вартості специфікації сплачується протягом 5 банківських днів з дати підписання специфікації; та 60% від вартості специфікації сплачується протягом 5 банківських днів з дати повідомлення про готовність до відвантаження товару

22.01.2024 ТОВ «КОТЛІН УКРАЇНА» був виставлений до сплати рахунок- фактура від 22.01.2024 №СФ-0000010 на загальну суму 1 418 409,04 гривень.

На виконання зазначеного пункту 4 специфікації №127 покупець - ГЛОБИНСЬКИЙ М'ЯСОКОМБІНАТ», здійснив два авансові платежі: 25.01.2024 на суму 567 363,61 гривень (згідно платіжної інструкції від 25.01.2024 №2034) та 26.02.2024 на суму 851 045,43 гривень (згідно платіжної інструкції від 26.02.2024 №2139). Таким чином загальна сума проведених авансових платежів за специфікацією №127 складає 100%, а саме: 1 418 409,04 гривень.

21.03.2024 товар за специфікацією №127 - Льодогенератор для виробництва лускового льоду, тип RVH 6000 (без холодильного агрегату), був доставлений покупцеві та сторонами складена видаткова накладна від 21.03.2024 №РН-0000019 на загальну суму 1 432 536,90 гривень, в тому числі сума ПДВ. Доставку товару було оформлено ТТН від 21.03.2024 №ІЕАХ97635.

Також, судом встановлено, що 15.01.2024 ТОВ «ГЛОБИНСЬКИЙ М'ЯСОКОМБІНАТ» здійснено оплату грошових коштів на рахунок позивача у сумі 582 730,63 гривень - згідно платіжної інструкції від 15.01.2024 №1014.

Позивачем була складена податкова накладна від 15.01.2024 №5 на суму 582 730,63 грн. (у т.ч. ПДВ - 97 121,77 грн.), яка 19.01.2024 направлена електронними засобами зв'язку до ДПС України для її реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. За результатом обробки вказаної податкової накладної її реєстрація була зупинена, про що позивачеві була направлена квитанція від 19.01.2024 (реєстраційний номер документа 9004528059).

В якості підстави для зупинення реєстрації податкової накладної від 15.01.2024 №5 відповідачем вказано таке: відповідно до п. 201.16 ст.201 Податкового кодексу України Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 (зі змінами), реєстрація податкової накладної від 15.01.2024 №5 в Єдиному реєстрі податкових накладних в зупинена. Обсяг постачання товару/послуг 8418, перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій (додаток 3 Порядку). Додатково повідомляємо: показник «D» = 1.4311%, «Р»=702362.69. Пропонуємо надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

- документи щодо оплати за першого авансового платежу: договір поставки від 28.03.2018 №280318 з додатками; рахунок-фактура від 10.01.2024 №СФ-0000004; платіжна інструкція від 15.01.2024 №1014; лист покупця про зміну місцезнаходження.

За результатами розгляду поданих письмових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня направила Рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 31.01.2024 №10477638/40445767, яким прийнято рішення про реєстрацію податкової накладної від 15.01.2024 №5.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 27.02.2024 року ТОВ «ГЛОБИНСЬКИЙ М'ЯСОКОМБІНАТ» здійснено оплату грошових коштів на рахунок позивача у сумі 874 095,95 гривень - згідно платіжної інструкції від 27.02.2024 №2372.

Позивачем була складена податкова накладна від 27.02.2024 №18 на суму 874 095,95 грн. (у т.ч. ПДВ - 145 682,66 грн.), яка 07.03.2024 направлена електронними засобами зв'язку до ДПС України для її реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. За результатом обробки вказаної податкової накладної п реєстрація була зупинена, про що позивачеві була направлена квитанція від 08.03.2024 (реєстраційний номер документа 9051455059).

В якості підстави для зупинення реєстрації податкової накладної від 15.01.2024 №5 відповідачем вказано: відповідно до п. 201.16 ст.201 Податкового кодексу України Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 (зі змінами), реєстрація податкової накладної від 27.02.2024 №18 в Єдиному реєстрі податкових накладних в зупинена. Обсяг постачання товару/послуг 8418, перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій (додаток 3 Порядку). Додатково повідомляємо: показник «D» = 4682%, «Рпоточ»=0. Пропонуємо надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Головному Управлінню ДПС у м. Києві позивачем були направлені пояснення та копії документів щодо податкових накладних реєстрацію яких зупинена. На підтвердження господарської операції позивачем було надане повідомлення про надання пояснень від 10.03.2024 №4, квитанція від 10.03.2024 №2 (реєстраційний номер документа 9052853479). Відповідно до супровідного листа з поясненнями від 10.03.2024 №16/05 позивачем були надані наступні документи:

- документи щодо оплати другого авансового платежу: договір поставки від 28.03.2018 №280318 з додатками; специфікація №123; рахунок-фактура від 10.01.2024 №СФ- 0000004; платіжна інструкція від 27.02.2024 №2372; лист покупця про зміну місцезнаходження.

- документи щодо придбання товару за ЗЕД-контрактом: контракт від 08.05.2019 №KTL- 1358, укладений з MAJA-Maschinenfabrik Hermann Schill GmbH part of Marel; додатки до зазначеного контракту; платіжні інструкції в іноземні валюті від 18.01.2024 №315 на суму 9 000,00 Євро, та від 29.02.2024 №328 на суму 26 700,00 Євро.

15.03.2024 позивачу було направлено Повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 15.03.2024 №10726828/40445767.

Вказаним повідомленням було запропоновано надати письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинена; Додаткова інформація (зазначити, до якої інформації): відсутні відомості та документи (договори оренди/акти наданих послуг/розрахункові документи/виписки банку/ документи щодо наявності у власності/тощо) щодо об'єктів оподаткування (звіт за формою 20-ОПП не подано).

Головному управлінню ДПС у м. Києві позивачем були направлені пояснення та копії документів щодо податкових накладних реєстрацію яких зупинена. На підтвердження господарської операції позивачем було надане повідомлення про надання додаткових пояснень від 18.03.2024 №1, квитанція від 19.03.2024 №2 (реєстраційний номер документа 9064433687). Відповідно до супровідного листа з поясненнями від 18.03.2024 №24/05 позивачем були надані наступні документи: документи щодо придбання товару за ЗЕД-контрактом: митна декларація №24UA100430281965U7; договір про надання логістичних послуг від 05.07.2018 №SCH 050718 та додатки №1, 2, 3; додаткова угода від 31.08.2023 №1 до договору про надання логістичних послуг від 05.07.2018 №SCH-050718; рахунок від 18.03.2024 №10114562; інвойси MAJA-Maschinenfabrik Hermann Schill GmbH від 17.01.2024 №49319758, та від 22.02.2024 №49321000.

За результатом розгляду наданих позивачем пояснень та документів комісією Головного управління ДПС у м. Києві з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийнято рішення від 26.03.2024 №10784756/40445767, яким у реєстрації податкової накладної від 27.02.2024 №18 було відмовлено.

В якості підстави для прийняття вказаних рішень Комісією Головного управління ДПС у м. Києві зазначено про ненадання/частковим ненаданням додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній/розрахунку коригування, при отриманні повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, платником податку.

У графі «Додаткова інформація» відповідачем не вказано інформації.

09.04.2024 вважаючи рішення ГУ ДПС у м. Києві від 26.03.2024 №10784756/40445767 протиправним, позивач оскаржив його до Податкової служби України (скарга від 09.04.2024; квитанція №2 (реєстраційний номер документа 9086446334).

До скарги від 09.04.2024 №9086446334 позивачем був долучений супровідний лист від 09.04.2024 №29/05 з яким позивачем були надані наступні документи:

- загальні документи по підприємству: Протокол від 11.09.2018 №11/2018; Штатний розклад позивача; Договір оренди приміщень від 01.04.2024; Договір оренди транспортних засобів від 13.10.2023; Платіжні інструкції про сплату ЄСВ за 04-07.2024;

- документи щодо придбання товару за ЗЕД-контрактом: Контракт від 08.05.2019 №КТL- 1358; Додатки №11 та №12 до контракту від 08.05.2019 №КТІ_-1358; Інвойс від 17.01.2024 №49319758; Інвойс від 22.02.2024 №49321000; Платіжна інструкція в іноземні валюті від 18.01.2024 №315 на суму 9 000,00 Євро; Документ про здійснення SWIFT-платежу на суму 9 000,00 Євро; Платіжна інструкція в іноземні валюті від 29.02.2024 №328 на суму 26 700,00 Євро; Документ про здійснення SWIFT-платежу на суму 26 700,00 Євро;

- документи щодо розмитнення товару: Митна декларація №24UA100430281965U7;

- документи щодо транспортування товару: Міжнародна транспортна накладна (CMR) DEAPW403286905; Договір про надання логістичних послуг від 05.07.2018 №SCH-050718 та додатки №1, 2, 3; Додаткова угода від 31.08.2023 №1 до договору про надання логістичних послуг від 05.07.2018 №SCH-050718; Рахунок від 18.03.2024 №10114562; Платіжна інструкція від 25.03.2024 №4103; Акт приймання передачі наданих послуг від 18.03.2024 №2032; Рахунок від 22.03.2024 №10114699; Платіжна інструкція від 27.03.2024 №4107; Акт приймання передачі наданих послуг від 22.03.2024 №2191;

- документи щодо поставки товару покупцеві: Договір поставки від 28.03.2018 №280318; Додаткова угода від 01.10.2019 №1 до договору поставки від 28.03.2018 №280318; Лист від 08.01.2020 №4; Довіреність від 09.11.2023 №0911/23; Специфікація від 08.01.2024 №123 до договору поставки від 28.03.2018 №280318; Рахунок-фактура від 10.01.2024 №СФ-0000004; Платіжна інструкція від 15.01.2024 №1014; Платіжна інструкція від 27.02.2024 №2372; Видаткова накладна від 21.03.2024 №РН-0000018; ТТН від 21.03.2024 №ІЕАХ97635; Фотографії привезеного та встановленого обладнання; Картка рахунку 361.

За результатами розгляду скарги на рішення комісії регіонального рівня, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації прийнято рішення від 16.04.2024 №23663/40445767/2 про відмову у задоволенні скарги від 09.04.2024 №9086446334 з підстав ненадання платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти, приймання- передачі товарів робіт, послуг з урахуванням певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 25.01.2024 ТОВ «ГЛОБИНСЬКИЙ М'ЯСОКОМБІНАТ» здійснено оплату грошових коштів на рахунок позивача у сумі 567 363,61 грн. - згідно платіжної інструкції від 25.01.2024 №2034.

Позивачем була складена податкова накладна від 25.01.2024 №11 на суму 567 363,61 грн. (у т.ч. ПДВ - 94 560,60 грн.), яка 07.02.2024 направлена електронними засобами зв'язку до ДПС України для її реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. За результатом обробки вказаної податкової накладної її реєстрація була зупинена, про що позивачеві була направлена квитанція від 07.02.2024 (реєстраційний номер документа 9020197962).

В якості підстави для зупинення реєстрації податкової накладної від 25.01.2024 №11 відповідачем вказано таке: відповідно до п. 201.16 ст.201 Податкового кодексу України Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 (зі змінами), реєстрація податкової накладної від 27.02.2024 №18 в Єдиному реєстрі податкових накладних в зупинена. Обсяг постачання товару/послуг 8418, перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій (додаток 3 Порядку). Додатково повідомляємо: показник «D» = 1.0932%, «Рпоточ»=0. Пропонуємо надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Головному управлінню ДПС у м. Києві позивачем були направлені пояснення та копії документів щодо податкових накладних реєстрацію яких зупинена. На підтвердження господарської операції позивачем було надане повідомлення про надання пояснень від 13.02.2024 №4, квитанція від 13.02.2024 №2 (реєстраційний номер документа 9026772649). Відповідно до супровідного листа з поясненнями від 13.02.2024 №06/04 позивачем були надані наступні документи: документи щодо оплати першого авансового платежу: договір поставки від 28.03.2018 №280318 з додатками; специфікація №127; рахунок-фактура від 22.01.2024 №СФ-0000010; платіжна інструкція від 25.01.2024 №2034; лист покупця про зміну місцезнаходження.

19.02.2024 позивачу було направлено Повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 19.02.2024 №10577897/40445767.

Вказаним повідомленням було запропоновано надати письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинена; Додаткова інформація (зазначити, до якої інформації): платником не надано документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН, зокрема: договорів/рахунків, первинних документів щодо придбання товарів.

Проте, через збій у роботі програмного забезпечення для обробки електронних документів «M.E.Doc IS», вказане повідомлення не було завантажено до особистого кабінету позивача.

За результатом розгляду наданих позивачем пояснень та документів комісією Головного управління ДПС у м. Києві з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийнято рішення від 27.02.2024 №10627217/40445767, яким у реєстрації податкової накладної від 25.01.2024 №11 було відмовлено.

У графі «Додаткова інформація» відповідачем не вказано жодної інформації.

До повідомлення про надання додаткових пояснень був долучений супровідний лист від 06.03.2024 №15/05 з яким позивачем були надані наступні документи: щодо придбання товару за ЗЕД-контрактом: контракт від 08.05.2019 №КТL- 1358, укладений з MAJA-Maschinenfabrik Hermann Schill GmbH part of Marel; додаток до зазначеного контракту №12; платіжні інструкції в іноземні валюті від 31.01.2024 №320 на суму 8 800,00 Євро, та від 29.02.2024 №328 на суму 26 700,00 Євро; інвойси від 25.01.2024 №49319971 на суму 8 800,00 Євро та від 22.01.2024 №49321001 на суму 13 200,00 Євро.

Головному управлінню ДПС у м. Києві на підтвердження господарської операції позивачем було надане повідомлення про надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних пояснень від 08.03.2024 №1, квитанція від 08.03.2024 №2 (реєстраційний номер документа 9052295410). Проте зазначений документ не був прийнятий до розгляду з причин: по ПК/РК від 25.01.2024 №11 в Єдиному реєстрі податкових накладних відсутня інформація щодо зупинки; по ПК/РК від 25.01.2024 №11 порушено термін подання Повідомлення, визначений пунктом 9 Порядку.

До повідомлення про надання додаткових пояснень був долучений супровідний лист від 08.03.2024 №15/05 з яким позивачем були надані наступні документи: щодо придбання товару за ЗЕД-контрактом: контракт від 08.05.2019 №KTL- 1358, укладений з MAJA-Maschinenfabrik Hermann Schill GmbH part of Marel; додаток до зазначеного контракту №12; платіжні інструкції в іноземні валюті від 31.01.2024 №320 на суму 8 800,00 Євро, та від 29.02.2024 №328 на суму 26 700,00 Євро; інвойси від 25.01.2024 №49319971 320 на суму 8 800,00 Євро та від 22.01.2024 №49321001 на суму 13 200,00 Євро.

12.03.2024 вважаючи рішення ГУ ДПС у м. Києві від 27.02.2024 №10 627217/40445767 протиправним, позивач оскаржив його до Податкової служби України (скарга від 12.03.2024; квитанція №2 (реєстраційний номер документа 9055418410).

До скарги від 12.03.2024 позивачем був долучений супровідний лист від 11.03.2024 №20/05 з яким позивачем були надані наступні документи: документи щодо придбання товару за ЗЕД-контрактом: контракт від 08.05.2019 №KTL- 1358, укладений з MAJA-Maschinenfabrik Hermann Schill GmbH part of Marel; додаток до зазначеного контракту №12; платіжні інструкції в іноземні валюті від 31.01.2024 №320 на суму 8 800,00 Євро, та від 29.02.2024 №328 на суму 26 700,00 Євро; інвойси від 25.01.2024 №49319971 та від 22.01.2024 №49321001 на суму 13 200,00 Євро.

За результатами розгляду скарги на рішення комісії регіонального рівня, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації прийнято рішення від 19.03.2024 №16211/40445767 про відмову у задоволенні скарги від 12.03.2024 №9055418410 з підстав ненадання платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти, приймання-передачі товарів робіт, послуг з урахуванням певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.

Також разом зі скаргою позивачем були надані загальні документи по підприємству, документи щодо придбання товару за ЗЕД-контрактом, документи щодо розмитнення товару, документи щодо транспортування товару, документи щодо поставки товару покупцеві (договори, контракти, додатки, інвойси, платіжні інструкції, акти виконаних робіт, видаткові накладні ті ніші документи).

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 26.02.2024 ТОВ «ГЛОБИНСЬКИЙ М'ЯСОКОМБІНАТ» здійснено оплату грошових коштів на рахунок позивача у сумі 851 045,43 гривень - згідно платіжної інструкції від 26.02.2024 №2139.

Позивачем була складена податкова накладна від 26.02.2024 №15 на суму 851 045,43 грн. (у т.ч. ПДВ - 141 840,91 грн.), яка 11.03.2024 направлена електронними засобами зв'язку до ДПС України для її реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. За результатом обробки вказаної податкової накладної її реєстрація була зупинена, про що позивачеві була направлена квитанція від 11.03.2024 (реєстраційний номер документа 9052967377).

В якості підстави для зупинення реєстрації податкової накладної від 26.02.2024 №15 відповідачем вказано таке: відповідно до п. 201.16 ст.201 Податкового кодексу України Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 (зі змінами), реєстрація податкової накладної від 27.02.2024 №18 в Єдиному реєстрі податкових накладних в зупинена. Обсяг постачання товару/послуг 8418, перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій (додаток 3 Порядку). Додатково повідомляємо: показник «D» = 4682%, «Рпоточ»=0. Пропонуємо надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

На підтвердження господарської операції Головному управлінню ДПС у м. Києві позивачем було надано повідомлення про надання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено від 12.03.2024 №6, квитанція від 12.03.2024 №2 (реєстраційний номер документа 9055190669). Відповідно до супровідного листа з поясненнями від 11.03.2024 №19/05 позивачем були надані наступні документи:

- документи щодо оплати другого авансового платежу: договір поставки від 28.03.2018 №280318 з додатками; специфікація №127; рахунок-фактура від 22.01.2024 №СФ- 0000010; платіжна інструкція від 26.02.2024 №2139; лист покупця про зміну місцезнаходження.

- документи щодо придбання товару за ЗЕД-контрактом: контракт від 08.05.2019 №KTL- 1358, укладений з MAJA-Maschinenfabrik Hermann Schill GmbH part of Marel; додаток до зазначеного контракту №12; платіжні інструкції в іноземні валюті від 31.01.2024 №320 на суму 8 800,00 Євро, та від 29.02.2024 №328 на суму 26 700,00 Євро; інвойси від 25.01.2024 №49319971 на суму 8 800,00 Євро та від 22.01.2024 №49321001 на суму 13 200,00 Євро.

19.03.2024 позивачу було направлено Повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 19.03.2024 №10745861/40445767.

Вказаним повідомленням було запропоновано надати письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинена; Додаткова інформація (зазначити, до якої інформації): платником не надано документального підтвердження наявності (власність/оренда) майна необхідних для здійснення господарської діяльності не подано звіт за формою 20-ОПП, Ненадано відомості щодо постачальників ТМЦ.

Головному управлінню ДПС у м. Києві на підтвердження господарської операції позивачем було надано повідомлення про надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних пояснень від 22.03.2024 №3, квитанція від 22.03.2024 №2 (реєстраційний номер документа 9067443900).

До повідомлення про надання додаткових пояснень був долучений супровідний лист від 22.03.2024 №26/05 з яким позивачем були надані наступні документи:

- щодо розмитнення обладнання при ввезені його в Україну: митна декларація №24UA100430281965U7;

- щодо транспортування обладнання: Міжнародна транспортна накладна (CMR) DEAPW403286905; Договір про надання логістичних послуг від 05.07.2018 №SCH-O5O718 та додатки №1, 2, 3; Додаткова угода від 31.08.2023 №1 до договору про надання логістичних послуг від 05.07.2018 №SCH-050718; Рахунок від 18.03.2024 №10114562.

За результатом розгляду наданих позивачем пояснень та документів комісією Головного управління ДПС у м. Києві з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийнято рішення від 29.03.2024 №10816152/40445767, яким у реєстрації податкової накладної від 26.02.2024 №15 було відмовлено.

У графі «Додаткова інформація» відповідачем не зазначено перелік документів, які необхідно надати.

11.04.2024, вважаючи рішення ГУ ДПС у м. Києві від 29.03.2024 №10816152/40445767 протиправним, позивач оскаржив його до Податкової служби України (скарга від 11.04.2024; квитанція №2 (реєстраційний номер документа 9090384137).

До скарги від 11.04.2024 позивачем був долучений супровідний лист від 11.04.2024 №31/05 з яким позивачем були надані наступні документи:

- загальні документи по підприємству: Протокол від 11.09.2018 №11/2018; татний розклад позивача; Договір оренди приміщень від 01.04.2024; Договір оренди транспортних засобів від 13.10.2023; Платіжні інструкції про сплату ЄСВ за 04.2024;

- документи щодо придбання товару за ЗЕД-контрактом: Контракт від 08.05.2019 №KTL- 1358; Додатки №11 та №12 до контракту від 08.05.2019 №KTL-1358; Інвойс від 17.01.2024 №49319758; Інвойс від 22.02.2024 №49321000; Платіжна інструкція в іноземні валюті від 31.01.2024 №320 на суму 8 800,00 Євро; Документ про здійснення SWIFT-платежу на суму 8 800,00 Євро; Платіжна інструкція в іноземні валюті від 29.02.2024 №328 на суму 26 700,00 Євро; Документ про здійснення SWIFT-платежу на суму 26 700,00 Євро;

- документи щодо розмитнення товару: Митна декларація №24UA100430281965U7;

- документи щодо транспортування товару: Міжнародна транспортна накладна (CMR) DEAPW403286905; Договір про надання логістичних послуг від 05.07.2018 №SCH-O5O718 та додатки №1, 2, 3; Додаткова угода від 31.08.2023 №1 до договору про надання логістичних послуг від 05.07.2018 №SCH-050718; Рахунок від 18.03.2024 №10114562; Платіжна інструкція від 25.03.2024 №4103; Акт приймання передачі наданих послуг від 18.03.2024 №2032; Рахунок від 22.03.2024 №10114699; Платіжна інструкція від 27.03.2024 №4107; Акт приймання передачі наданих послуг від 22.03.2024 №2191;

- документи щодо поставки товару покупцеві: Договір поставки від 28.03.2018 №280318; Додаткова угода від 01.10.2019 №1 до договору поставки від 28.03.2018 №280318; Лист від 08.01.2020 №4; Довіреність від 09.11.2023 №0911/23; Специфікація від 22.01.2024 №127 до договору поставки від 28.03.2018 №280318; Рахунок-фактура 22.01.2024 №СФ- 0000010; Платіжна інструкція від від 25.01.2024 №2034; Платіжна інструкція від 26.02.2024 №2139; Видаткова накладна від 21.03.2024 №РН-0000018; ТТН від 21.03.2024 №ІЕАХ97635; Фотографії привезеного та встановленого обладнання; Картка рахунку 361.

За результатами розгляду скарги на рішення комісії регіонального рівня, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації прийнято рішення від 18.04.2024 №24249/40445767 про відмову у задоволенні скарги від скарга від 11.04.2024 9090384137 з підстав ненадання платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти, приймання- передачі товарів робіт, послуг з урахуванням певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Згідно п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України) на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Пунктом 201.16 ст. 201 ПК України передбачено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

З 1 лютого 2020 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України № 1165 від 11 грудня 2019 року, якою затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Зокрема цим Порядком визначені Критерії ризиковості платника податку на додану вартість (додаток 1), повноваження комісії контролюючого органу, яка приймає рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, порядок прийняття рішення комісією тощо.

Згідно п. 5 Порядку №1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Критерії ризиковості здійснення операцій визначено у додатку 3 до Порядку № 1165.

Зокрема, пунктом 1 додатку 3 до Порядку № 1165 віднесено до ознак ризиковості здійснення операцій наступне: відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, у таблиці даних платника податку на додану вартість як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов'язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 року в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 року у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.

При цьому, зупинення реєстрації ПН/РК за пунктом 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій відбувається у разі одночасного дотримання трьох умов: відсутність товару в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товару, що на постійній основі постачається; обсяг постачання дорівнює або перевищує товарні залишки; переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.

Таким чином, у разі зупинення реєстрації податкової накладної на підставі пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, контролюючий орган має витребувати від платника документи на спростування наявних у органу ДПС сумнівів, пов'язаних з легальністю діяльності юридичної особи, вказавши які саме аспекти належить висвітити платнику податків у своїх поясненнях.

Натомість, як встановлено судом, надіслані позивачу квитанції містять вимогу щодо надання пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, без зазначення конкретної пропозиції щодо переліку документів, необхідних та достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН.

Наказом Міністерства фінансів України № 520 від 12 грудня 2019 року затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі Порядок №520), яким визначено механізм прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.2. Порядку №520 прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня).

Пунктом 3 Порядку №520 визначено, що комісія регіонального рівня протягом п'яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.

Згідно п.4 Порядку №520 у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.

За приписами п.5 Порядку №520 перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Згідно п.6 Порядку №520 письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного в податковій накладній / розрахунку коригування. Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних / розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні / розрахунки коригування складено на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних / розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП)).

Пунктом 7 Порядку №520 письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв'язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до п.п. 9-13 Порядку №520 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.

За приписами п. 11 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Мінфіна від 12.12.2019 № 520, комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:

- ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;

- та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку;

- та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Пунктом 13 Порядку № 520 визначено, що рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

Верховний Суд за результатами аналізу наведених норм у постановах від 18 листопада 2021 року у справі № 380/3498/20, від 20 січня 2022 року у справі № 140/4162/21 дійшов висновку, що чинними нормативно-правовими актами визначено вичерпний перелік підстав, які можуть слугувати підставою для прийняття рішення про відмову у реєстрації податкових накладних.

При цьому, як підтверджується змістом пункту 5 Порядку № 520, передбачений цим пунктом перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, не є вичерпним.

Разом з тим, Верховний Суд неодноразово наголошував на тому, що можливість надання платником податків переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків з зазначенням необхідності надання документів за переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не довільно, на власний розсуд.

Як вже було зазначено вище, позивачем подано для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні № 18 від 27.02.2024, № 11 від 25.01.2024 та № № 15 від 26.02.2024.

ГУ ДПС у м. Києві за наслідками проведеного моніторингу зупинено реєстрацію вказаних податкових накладних та запропоновано позивачу надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН.

З наявних в матеріалах справи квитанціях про зупинення реєстрації податкової накладної убачається, що такі містять вимогу про надання пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, без зазначення конкретної пропозиції щодо переліку документів, необхідних та достатніх для прийняття відповідного рішення.

Суд зазначає, що квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної не відповідає вимогам, що встановлені до неї пунктом 11 Порядку № 1165 в частині необхідності зазначення критерію (їв) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (їх) зупинено реєстрацію податкової накладної в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку. А також, можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від зазначення у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної чіткого переліку документів. Проте, у квитанції не зазначено, які саме документи слід надати платнику податків та чого мають стосуватися пояснення такого платника податків для того, аби реєстрація податкової накладної стала можливою.

Загальними вимогами, які висуваються до акта індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його оформлення (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття. Можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Вживання податковим органом загального посилання на пункт Критеріїв, без наведення відповідної підстави і розрахованих показників за критерієм, якому відповідає платник податку, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд. Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Наведене узгоджується із правовою позицією, що викладена Верховним Судом у постановах від 23 лютого 2023 року у справі № 420/9924/20, від 27 січня 2022 року (справа № 380/2365/21), від 18 червня 2019 року (справа № 0740/804/18), від 23 жовтня 2018 року (справа № 822/1817/1).

Судом встановлено, що позивачем надано до контролюючого органу копії документів на власний розсуд, оскільки відповідачем в квитанціях про зупинення реєстрації податкової накладної не зазначено які саме конкретно документи та в підтвердження якої обставини необхідно подати.

При цьому суд зазначає, що на виконання вимог підпункту 201.16.2 пункту 201.16. статті 201 ПК України та з метою підтвердження реальності здійснення операцій та правомірності формування показників по вищезазначених податкових накладних, позивач надіслав на адресу податкового органу за місцем своєї реєстрації повідомлення та копії документів щодо податкової накладної.

Так, зокрема, у квитанції від 08.03.2024 (реєстраційний номер документа 9051455059) про зупинення реєстрації податкової накладної від 27.02.2024 №18 контролюючим органом зазначено, що обсяг постачання товару/послуг 8418, перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій (додаток 3 Порядку). Додатково повідомлено: показник «D» = 4682%, «Рпоточ»=0. Пропонуємо надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення.

При цьому позивачем до контролюючого органу надані всі наявні у нього документи на підтвердження здійснених господарських операцій, зокрема, документи щодо отриманого авансу (код УКТЗЕД 43.21): договір поставки від 28.03.2018 №280318 з додатками; специфікація №123; рахунок-фактура від 10.01.2024 №СФ-0000004; платіжна інструкція від 27.02.2024 №2372; лист покупця про зміну місцезнаходження; видаткова накладна від 21.03.2024 №РН-0000018; документи щодо придбання товарів за ЗЕД-конрактом; документи щодо повного циклу перевезення та доставки; фото фіксація поставленого обладнання; та інші супровідні документи.

Також, у квитанції від 07.02.2024 (реєстраційний номер документа 9020197962) про зупинення реєстрації податкової накладної від 25.01.2024 №11 контролюючим органом зазначено, що обсяг постачання товару/послуг 8418, перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій (додаток 3 Порядку). Додатково повідомляємо: показник «D» = 1.0932%, «Рпоточ»=0. Пропонуємо надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Позивачем до контролюючого органу були надані всі наявні у нього документи на підтвердження здійснених господарських операцій, зокрема, документи щодо отриманого авансу (код УКТЗЕД 43.21): договір поставки від 28.03.2018 №280318 з додатками; специфікація №127; рахунок-фактура від 22.01.2024 №СФ-0000010; платіжна інструкція від 25.01.2024 №2034; лист покупця про зміну місцезнаходження; видаткова накладна від 21.03.2024 №РН-0000018; документи щодо придбання товарів за ЗЕД-конрактом; документи щодо повного циклу перевезення та доставки; фото фіксація поставленого обладнання; та інші супровідні документи.

Також, у квитанції від 11.03.2024 (реєстраційний номер документа 9052967377) про зупинення реєстрації податкової накладної від 26.02.2024 №15 контролюючим органом зазначено, що обсяг постачання товару/послуг 8418, перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій (додаток 3 Порядку). Додатково повідомляємо: показник «D» = 4682%, «Рпоточ»=0. Пропонуємо надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних

При цьому позивачем до контролюючого органу було надано всі наявні у нього документи на підтвердження здійснених господарських операцій, зокрема, документи щодо отриманого авансу (код УКТЗЕД 43.21): договір поставки від 28.03.2018 №280318 з додатками; специфікація №127; рахунок-фактура від 22.01.2024 №СФ-0000010; платіжна інструкція від 25.01.2024 №2034; платіжна інструкція від 26.02.2024 №2139; лист покупця про зміну місцезнаходження; видаткова накладна від 21.03.2024 №РН-0000018; документи щодо придбання товарів за ЗЕД-конрактом; документи щодо повного циклу перевезення та доставки; фото фіксація поставленого обладнання; та інші супровідні документи.

Між цим суд зазначає, що взаємовідносини позивача склались на основі проведення авансових платежів.

Одним з основних видів господарської діяльності позивача за КВЕД 2010, який вказаний в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, є код КВЕД 46.69 Оптова торгівля іншими машинами й устаткованням.

З наданих матеріалів вбачається, що податкові накладні від 15.01.2024 №5 та від 27.02.2024 №18 складені за результатами проведення між позивачем та його контрагентом господарських операції з поставки обладнання за специфікацією №123, що відповідає видам господарської діяльності позивача.

Крім цього, податкові накладні від 25.01.2024 №11 та від 26.02.2024 №15 складені за результатами проведення між позивачем та його контрагентом господарських операції з поставки обладнання за специфікацією №127, що також відповідає видам господарської діяльності позивача.

Водночас, суд зазначає, що відсутність певного документа чи ненадання його контролюючому органу на стадії вирішення питання щодо реєстрації податкових накладних не може бути підставою для відмови в реєстрації таких податкових накладних чи розрахунку коригування без наведення відповідного обґрунтування, а також за умови, якщо інші надані документи підтверджують можливість їх реєстрації.

Слід зазначити, що приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок проведення якої визначено нормами ПК України.

Як вже було зазначено вище, згідно із оскаржуваними рішеннями позивачу відмовлено у реєстрації податкової накладної з підстав ненадання/частковим наданням додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в ЄРПН, при отриманні повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, платником податку.

При цьому, ГУ ДПС у Київській області в квитанціях про зупинення реєстрації податкової накладної не вказано які саме документи слід надати платнику податків та чого мають стосуватися пояснення такого платника податків для того, аби реєстрація податкових накладних стала можливою.

А тому, суд доходить висновку про невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Аналогічна правова позиція була висловлена Верховним Судом, зокрема у постанові від 04 грудня 2018 року справі №821/1173/17 (

Крім того, суд відмічає, що у спірних рішеннях про відмову в реєстрації податкової накладної не наведені мотиви неврахування чи відхилення наданих позивачем пояснень та документів, а також не зазначено, яка саме інформація у поясненнях окрім тієї, що наведена позивачем, не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

За вказаних обставин, суд дійшов висновку, що платник податків належним чином виконав свій обов'язок щодо надання належних пояснень та документів на підтвердження необхідності реєстрації податкових накладних, у контролюючого органу були наявні достатні документи для спростування сумнівів щодо ризиковості здійснення операції, а наданих контролюючому органу документів та письмових пояснень було достатньо для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

Отже, підсумовуючи вищевикладене, враховуючи встановлені обставини, зважаючи на наявність у позивача передбачених чинним законодавством документів, необхідних для складання податкових накладних та беручи до уваги, що реальність господарської операції може бути перевірена контролюючим органом під час проведення перевірки платника податків, суд дійшов висновку, що у ГУ ДПС у м. Києві були відсутні правові підстави для відмови у реєстрації в ЄРПН податкової накладної, а тому рішення комісії ГУ ДПС у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі накладних або відмову у такій реєстрації, прийняті відповідачем без урахування всіх обставин, що мають значення для їх прийняття, тобто необґрунтовано, а отже є протиправним та підлягає скасуванню.

У зв'язку з цим, суд вважає за необхідне визнати протиправними та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у м. Києві з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 26.03.2024 № 10784756/40445767, 27.02.2024 № 10627217/40445767та 29.03.2024 № 10816152/40445767 про відмову у реєстрації податкових накладних.

Щодо позовних вимог про зобов'язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні від 27.02.2024 № 18, 25.01.2024 № 11 та 26.02.2024 № 15 датою їх фактичного подання на реєстрацію, суд зазначає наступне.

Згідно з частиною четвертою статті 245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Пленум Вищого адміністративного суду України в пункті 10.3 Постанови від 20.05.2013 №7 “Про судове рішення в адміністративній справі» зазначив, що суд може ухвалити постанову про зобов'язання відповідача прийняти рішення певного змісту, за винятком випадків, коли суб'єкт владних повноважень під час адміністративних процедур відповідно до закону приймає рішення на основі адміністративного розсуду.

Згідно з Рекомендацією Комітету Міністрів Ради Європи №R (80) 2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Згідно з пунктом 1.6 Методології проведення антикорупційної експертизи, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 24.04.2017 № 1395/5, дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов'язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.

Таким чином, дискреція - це елемент управлінської діяльності. Вона пов'язана з владними повноваженнями і їх носіями - органами державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами. Дискрецію не можна ототожнювати тільки з формалізованими повноваженнями - вона характеризується відсутністю однозначного нормативного регулювання дій суб'єкта. Він не може ухилятися від реалізації своєї компетенції, але і не має права виходити за її межі.

Тобто дискреційні повноваження - це законодавчо встановлена компетенція владних суб'єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права; ці повноваження полягають в застосуванні суб'єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень.

Отже, у разі відсутності у суб'єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій/прийнятті рішення, та встановленні у судовому порядку факту протиправної поведінки відповідача, зобов'язання судом суб'єкта владних повноважень прийняти рішення конкретного змісту не можна вважати втручанням у дискреційні повноваження, адже саме такий спосіб захисту порушеного права є найбільш ефективним та направлений на недопущення свавілля в органах влади.

Згідно з пунктом 19 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:

- прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;

- набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення);

- неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.

Таким чином, у день набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію податкової накладної в Реєстрі Державною податковою службою України вчиняються відповідні дії по реєстрації, при цьому датою реєстрації є день набрання законної сили рішенням суду, якщо у судовому рішенні не зазначена інша дата. Отже, суд може зазначити у судовому рішенні конкретну дату, яку контролюючому органу необхідно відобразити в якості дати реєстрації податкової накладної в Реєстрі.

У зв'язку з цим, податкові накладні від 27.02.2024 № 18, 25.01.2024 № 11 та 26.02.2024 № 15 підлягають реєстрації у день їх подання на реєстрацію в ЄРПН.

А тому, з метою відновлення прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, та з метою дотримання судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, суд дійшов висновку про необхідність зобов'язання Державної податкової служби України зареєструвати податкові накладні від 27.02.2024 № 18, 25.01.2024 № 11 та 26.02.2024 № 15 датою їх фактичного подання на реєстрацію.

Судом враховується, що згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частинами 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно положень ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 18 168,00 грн, що підтверджується наявною в матеріалах справи платіжною інструкцією від 13.06.2024 № 4226.

Відтак, враховуючи розмір задоволених позовних вимог, суд присуджує на користь позивача судові витрати у розмірі 18 168,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача-1, оскільки рішення саме комісії регіонального рівня призвело до спірних правовідносин.

Вирішуючи питання про розподіл вказаних витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає наступне.

Стаття 132 КАС України встановлює, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Витрати на професійну правничу допомогу належать до витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до статті 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката запроваджено у частині п'ятій статті 134 КАС України. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з частиною сьомою статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Таким чином, необхідною умовою для відшкодування витрат на правничу допомогу є подання стороною детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про їх відшкодування.

Відповідно до частини дев'ятої статті 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Згідно з положеннями статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Аналіз наведених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов'язані з розглядом справи, підлягають компенсації стороні, яка не є суб'єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.

При цьому, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України», від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України», від 30 березня 2004 року у справі «Меріт проти України», заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Отже, при визначенні суми відшкодування витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, слід виходити з реальності цих витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи.

Суд зазначає, що на підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Суд при вирішенні вказаного питання враховує висновки Великої Палати Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладені у постанові від 22 листопада 2019 року у справі №810/1502/18.

Суд також зазначає, що в пункті 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року №23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб'єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб'єктами права.

Суд, вирішуючи питання про відшкодування судових витрат у вигляді витрат на професійну правничу допомогу, у відповідності до частини п'ятої статті 242 КАС України також враховує висновок Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, викладений у постанові 21 січня 2021 року №280/2635/20, відповідно до якого КАС України у редакції, чинній з 15 грудня 2017 року, імплементував нову процедуру відшкодування витрат на професійну правову допомогу, однією з особливостей якої є те, що відшкодуванню підлягають витрати, незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною / третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Для підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу представником позивача надано договір про надання правової допомоги № 40445767 від 28.05.2024 року, додатковий договір № ПН11.15.18 до договору про надання правової допомоги від 28.05.2024 № 40445767, акт наданої правової допомоги від 13.06.2024 року та платіжну інструкцію № 4227 від 13.06.2024 року, згідно якої сума витрат складає 25 000,00 грн.

Вирішуючи питання співмірності витрат адвоката, заявлених до стягнення, суд зазначає, що стаття 134 КАС України не позбавляє права суду перевіряти дотримання позивачем вимог частини п'ятої статті 134 щодо співмірності заявлених до стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

У відзиві на позовну заяву відповідачем-1 щодо зменшення розміру витрат позивача на професійну правову допомогу наголошено, що заявлені витрати у розмірі 25 000,00 грн є неспівмірними та необґрунтованими. Також зазначає, що витрати позивача на складання позовної заяви не входять до складу витрат, пов'язаних з розглядом справи, і адміністративним процесуальним законодавством не передбачено можливості їх відшкодування позивачу за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.

На підставі системного аналізу матеріалів справи, долучених представником позивача доказів на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу, суд вважає за необхідне зазначити, що витрати пов'язані з опрацюванням матеріалів, формування правової позиції, консультування, складання запитів включаються до витрат, які пов'язані зі складанням позовної заяви.

Враховуючи незначну складність категорії справи, виходячи з усталеної правової позиції у таких справах та беручи до уваги клопотання відповідача про зменшення розміру судових витрат на правову допомогу, суд вважає, що заявлена сума до стягнення в розмірі 25 000,00 грн не відповідає критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності).

Суд також зазначає, що Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду за результатами розгляду справи №200/14113/18-а ухвалив постанову від 26 червня 2019 року, в якій сформував правову позицію, згідно з якою, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої було ухвалено рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір витрат, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору.

Вказаний висновок Верховного Суду у відповідності до приписів частини п'ятої статті 242 КАС України та частини шостої статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суд враховує під час вирішення такого питання.

Враховуючи практику Європейського суду з прав людини щодо присудження судових витрат, суд при розподілі судових витрат має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Так, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «East/WestAllianceLimited» проти України», оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10% від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «Ботацці проти Італії» (Bottazzi v. Italy), № 34884/97).

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що сума судових витрат на правничу допомогу, яку позивач просить стягнути за рахунок відповідача, підлягає зменшенню у зв'язку з відсутністю ознак співмірності, визначених частиною п'ятою статті 134 КАС України.

Відтак, з огляду на незначну складність справи та обсяг наданих послуг, суд, виходячи з критерію пропорційності, вважає, що розмір витрат на правничу допомогу, що підлягає стягненню з відповідача, повинен становити 6000 гривень.

Керуючись ст.ст. 72-77, 139, 243 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України суд,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «КОТЛІН УКРАЇНА» до Головного управління ДПС у м.Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати Рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 26.03.2024 №10784756/40445767, прийняте комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у м. Києві про відмову в реєстрації податкової накладної від 27.02.2024 №18 в Єдиному реєстрі податкових накладних, поданої Товариством з обмеженою відповідальністю «КОТЛІН УКРАЇНА», датою її фактичного подання на реєстрацію.

Зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 27.02.2024 №18 в Єдиному реєстрі податкових накладних, поданої Товариством з обмеженою відповідальністю «КОТЛІН УКРАЇНА».

Визнати протиправним та скасувати Рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 27.02.2024 №10627217/40445767, прийняте комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у м. Києві про відмову в реєстрації податкової накладної від 25.01.2024 №11 в Єдиному реєстрі податкових накладних, поданої Товариством з обмеженою відповідальністю «КОТЛІН УКРАЇНА».

Зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 25.01.2024 №11 в Єдиному реєстрі податкових накладних, поданої Товариством з обмеженою відповідальністю «КОТЛІН УКРАЇНА», датою її фактичного подання на реєстрацію.

Визнати протиправним та скасувати Рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 29.03.2024 №10816152/40445767, прийняте комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у м. Києві про відмову в реєстрації податкової накладної від 26.02.2024 №15 в Єдиному реєстрі податкових накладних, поданої Товариством з обмеженою відповідальністю «КОТЛІН УКРАЇНА».

Зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 26.02.2024 №15 в Єдиному реєстрі податкових накладних, поданої Товариством з обмеженою відповідальністю «КОТЛІН УКРАЇНА», датою її фактичного подання на реєстрацію.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 44116011) на користь Товариством з обмеженою відповідальністю «КОТЛІН УКРАЇНА» (04655, м. Київ, Вікентія Хвойки, буд. 18/14, офіс 231, код ЄДРПОУ 40445767) судовий збір у розмірі 18 168,00 грн. та понесені витрати, пов'язані з наданням професійної правничої допомоги у розмірі 6 000,00 грн.

Повний текст судового рішення складено та підписано 20 червня 2025 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Кочанова П.В.

Попередній документ

128287516

Наступний документ

128287518

Інформація про рішення:

№ рішення:	128287517
№ справи:	320/28591/24
Дата рішення:	20.06.2025
Дата публікації:	23.06.2025
Форма документу:	Рішення
Форма судочинства:	Адміністративне
Суд:	Київський окружний адміністративний суд
Категорія справи:	Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них; зупинення, відмова в реєстрації податкових накладних

Стан розгляду справи:

Стадія розгляду:	Залишено без руху (28.07.2025)
Дата надходження:	18.07.2025
Предмет позову:	про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії