20 червня 2025 року справа №320/14898/25
Суддя Київського окружного адміністративного суду Кочанова П.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, в якому просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві шодо відмови у здійсненні з 01 лютого 2022 року перерахунку та виплати ОСОБА_1 пенсії, виходячи з 90% всіх видів грошового забезпечення, вказаного у довідці Адміністрації Державної прикордонної служби України № 11/19861-суд від 28 березня 2024 року, з 01 березня 2023 року та з 01 березня 2024 року, без обмеження розміру збільшення базового ОСНП за 2023, 2024 роки в результаті перерахунку пенсії, максимальним (граничним) розміром та з виплатою щомісячної доплати у розмірі 2000 гривень у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» на підставі рішення Київського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2024 року у справі №320/36980/24, без обмеження пенсії максимальним розміром та без застосування з 01 січня 2025 року понижуючих коефіцієнтів, передбачених постановою Кабінету Міністрів України № 1 від 03 січня 2025 року «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану»;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві здійснити з 01 лютого 2022 року перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії, виходячи з 90% всіх видів грошового забезпечення, вказаного у довідці Адміністрації Державної прикордонної служби України № 11/19861-суд від 28 березня 2024 року, з 01 березня 2023 року та з 01 березня 2024 року, без обмеження розміру збільшення базового ОСНП за 2023, 2024 роки в результаті перерахунку пенсії, максимальним (граничним) розміром та з виплатою щомісячної доплати у розмірі 2000 гривень у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» на підставі рішення Київського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2024 року у справі №320/36980/24, без обмеження пенсії максимальним розміром та без застосування з 01 січня 2025 року понижуючих коефіцієнтів, передбачених постановою Кабінету Міністрів України № 1 від 03 січня 2025 року «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану», з урахуванням раніше проведених виплат.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що він перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві, як отримувач пенсії відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ (далі - Закон №2262-ХІІ).
Адміністрацією Державної прикордонної служби України було надіслано відповідачу довідку про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01 січня 2023 року для проведення перерахунку пенсії. Разом з тим, відповідач відмовив у перерахунку пенсії, посилаючись на відсутність правових підстав для здійснення такого перерахунку.
Наголошує, що індексація пенсії з 01 березня 2023 року та з 01 березня 2024 року має проводитись без обмежень, визначених пунктом 10 постанови Кабінету Міністрів України «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту населення найбільш вразливих верств населення у 2023 році» №168 від 24 лютого 2023 року (далі - Постанова № 168) та пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» від 23 лютого 2024 року № 185 (далі - Постанова № 185) відповідно.
Припускає, що відповідач обмежив його пенсію десятьма прожитковими мінімумами, встановлених для осіб, які втратили працездатність та безпідставно застосував понижуючі коефіцієнти, які передбачені постановою Кабінету Міністрів України № 1 від 03 січня 2025 року «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану» (далі - Постанова № 1). Зазначає, що має право на отримання пенсійних виплат без обмеження максимальним розміром, оскільки рішенням Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року № 7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення частини сьомої статті 43 Закону №2262-XII.
Позивач вважає дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві протиправними, та такими, що порушують його права.
04 квітня 2025 року Київським окружним адміністративним судом відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.
Сторони повідомлені судом належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.
Відповідач правом на надання відзиву не скористався, справу розглянуто за наявними матеріалами.
Згідно з пунктом 10 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.
Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, судом встановлено наступне.
Позивач, ОСОБА_1 , (РНОКПП НОМЕР_1 ) є громадянином України (паспорт серія НОМЕР_2 ) та перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві, як отримувач пенсії відповідно до Закону №2262-XII.
Відповідно до наявних в матеріалах адміністративного провадження витягів з пенсійної справи ОСОБА_1 (№ НОМЕР_3 ) та листа відповідача від 26 лютого 2025 року №9253-7972/К-02/8-2600/25 пенсію позивачу призначено з 31 грудня 2014 року в розмірі 70% сум грошового забезпечення. Інших документів (розпоряджень, протоколів, листів тощо), які спростовують вказаний факт та визначають інше відсоткове значення розміру пенсії позивача на огляд суду не надано.
Згідно з довідкою Адміністрації Державної прикордонної служби України № 11/19861-суд від 28 березня 2024 року розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01 січня 2023 року становить: посадовий оклад - 13530,00 грн., оклад за військовим (спеціальним) званням - 2470,00 грн., надбавка за вислугу років (50%) - 8000,00 грн., надбавка за особливості проходження служби (70%) - 16800,00 грн., надбавка за службу в умовах режимних обмежень (15%) - 2029,50 грн., надбавка за класифікацію (7%) - 947,10 грн., премія (175%) - 23677,50 грн., усього - 67454,10 грн.
В лютому 2025 року представник позивача звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві з заявою про проведення перерахунку основного розміру пенсії відповідно до оновленої довідки про розмір грошового забезпечення.
Листом Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 26 лютого 2025 року №9253-7972/К-02/8-2600/25 за результатом розгляду звернення позивача повідомлено про відсутність підстав для проведення перерахунку пенсії на підставі оновленої довідки №11/19861-суд від 28 березня 2024 року.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2024 року у справі №320/36980/24 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві установити та виплатити ОСОБА_1 з 05 лютого 2024 року щомісячну доплату у розмірі 2000 гривень до призначеної пенсії у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року № 713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб", без обмеження максимального розміру.
Також зобов'язано здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 індексацію пенсії відповідно до Постанови № 168 у розмірі 19,7% від розміру пенсії з урахуванням розміру підвищення пенсій відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року №118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році», починаючи з 01 березня 2023 року, без обмеження максимального розміру та відповідно до Постанови №185 у розмірі 7,96% від розміру пенсії з урахуванням розміру підвищення пенсій відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року №118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» та Постанови № 168, починаючи з 01 березня 2024 року, без обмеження максимального розміру.
Під час розгляду вищевказаної справи у судовому порядку встановлено: «За таких обставин, індексація пенсії позивача з 01 березня 2023 року проведена відповідачем у межах чинного законодавства за умови, що підвищення відповідно до пункту 10 постанови Кабінету Міністрів України № 168 не може перевищувати 1500 грн. Зазначений пункт 10 постанови Кабінету Міністрів України № 168 чинний, не суперечить вимогам закону та містить імперативну вимогу щодо граничної межу розміру збільшення, з огляду на що підлягає застосуванню відповідачем».
На виконання вищеозначеного судового рішення відповідно до наявних в матеріалах адміністративного провадження витягів з пенсійної справи позивача та листа відповідача від 26 лютого 2025 року №9253-7972/К-02/8-2600/25 позивачу встановлено щомісячну доплату у розмірі 2000 гривень на підставі постанови Кабінету Міністрів України «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» від 14 липня 2021 року №713 (розрахунок пенсії станом на 01 січня 2025 року, пенсійна справа 2610026710).
Також проведено індексацію пенсії відповідно до Постанови № 168 у розмірі 1500 гривень 00 копійок (з урахуванням висновків суду по справі №320/36980/24) та індексацію пенсії відповідно до Постанови № 185 у розмірі 1500 гривень (розрахунок пенсії станом станом на 01 січня 2025 року, пенсійна справа 2610026710).
Відповідно до наявних в матеріалах адміністративного провадження витягів з пенсійної справи ОСОБА_1 (№ НОМЕР_3 ) та листа відповідача від 26 лютого 2025 року №9253-7972/К-02/8-2600/25 до позивача з 01 січня 2025 року застосовано понижуючі коефіцієнти, які передбачені Постановою № 1.
Понижуючі коефіцієнти застосовано до суми перевищення розміру 23610 гривень 00 копійок (10 прожиткових мінімумів), а саме: у діапазоні >10-11 визначено суму доплати на рівні 1180 гривень 50 копійок; у діапазоні >11-13 визначено суму доплати на рівні 935 гривень 30 копійок. Розмір пенсії до виплати становить 25725 гривень 80 копійок (23610,00+1180,50+935,30), при цьому, загальний розмір пенсії ОСОБА_1 станом на 01 січня 2025 року становить 28309 гривень 25 копійок.
Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, визначає Закон №2262-ХІІ.
За змістом преамбули Закону №2262-ХІІ, держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
Згідно із частиною другою статті 51 Закону №2262-ХІІ перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії.
Відповідно до частини четвертої статті 63 Закону №2262-ХІІ усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (далі - Постанова №704), яка набрала чинності 01 березня 2018 року, установлено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.
Пунктом 4 Постанови №704 (у редакції, чинній до 24 лютого 2018 року) установлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
При цьому Додатки 1 та 14 до Постанови №704, в яких у вигляді таблиці зазначені відповідні тарифні коефіцієнти, мають примітки пояснюючого характеру. У зазначених примітках наведена, зокрема, інформація щодо арифметичної дії (множення), яка застосовується при обчисленні розмірів посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) званням, в залежності від відповідних тарифних коефіцієнтів, та наведені правила округлення розрахунків. У цих примітках норми права не містяться.
У подальшому, постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" (далі - Постанова №103), яка набрала чинності 24 лютого 2018 року, до Постанови №704 внесені зміни, внаслідок яких пункт 4 викладено у новій редакції: "Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.".
За змістом Постанови №704, у редакції Постанови №103, розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів та окладів за військовим званням, як складових грошового забезпечення військовослужбовців, що проходять військову службу, є стала величина - розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначений законом на 01 січня 2018 року, а мінімальна заробітна плата (чи її частина) для розрахунків розмірів цих окладів не застосовується.
Разом з тим, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у справі № 826/6453/18 визнано протиправним та скасовано пункт 6 Постанови №103, яким, зокрема, у пункт 4 Постанови №704 були внесені зміни.
Отже, зміни до пункту 4 Постанови № 704, внесені пунктом 6 Постанови № 103, з 29 січня 2020 року не підлягають застосуванню.
Відповідно до редакції пункту 4 Постанови №704, яка діяла до внесення змін, та вимог пункту 1 Приміток Додатку 1 та пункту Примітки Додатку 14 до Постанови №704 розміри посадового окладу та окладу за військовими (спеціальними) званнями з 29 січня 2020 року мають визначатися шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1,12,13,14.
У наступному пунктами 1 і 2 постанови Кабінету Міністрів України від 12 травня 2023 року № 481 «Про скасування підпункту 1 пункту 3 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103, та внесення зміни до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704» (далі Постанова № 481) вирішено:
- Скасувати підпункт 1 пункту 3 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (Офіційний вісник України, 2018 року, № 20, ст. 662).
- Внести зміну до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (Офіційний вісник України, 2017 року, № 77, ст. 2374), виклавши абзац перший в такій редакції:
4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1762 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14».
Постанова № 481 набула чинності 20 травня 2023 року.
Вказані зміни відбулися після виникнення спірних правовідносин.
При цьому, жодним із положень Постанови № 481 не надано зворотної дії в часі застосування її приписів, зокрема, й у період з 29 січня 2020 року, дня ухвалення Шостим апеляційним адміністративним судом постанови у справі № 826/6453/18, якою залишено в силі рішення суду першої інстанції про визнання протиправним та скасування пункту 6 Постанови №103, яким внесено зміни до пункту 4 Постанови № 704.
За загальними правилами застосування норм права в часі, відповідний нормативно-правовий акт врегульовує правовідносини із дати набрання ним чинності (в залежності від обставин опублікування тощо), із дати значно пізніше від дати прийняття і набрання чинності, вказівку про що містить такий акт, або із дати, яка в календарному застосуванні передує даті прийняття акту, відомості у зв'язку із чим повинні зазначатися в останньому.
Так, згідно з частиною першою статті 52 Закону України «Про Кабінет Міністрів України», постанови Кабінету Міністрів України набирають чинності з дня їх офіційного опублікування, якщо інше не передбачено самими постановами, але не раніше дня їх опублікування. З наведеного випливає, що 29 січня 2020 року настала подія підвищення розміру грошового забезпечення військовослужбовця за складовими: оклад за посадою та оклад за військовим званням за рахунок виникнення у суб'єкта владних повноважень - органу фінансового забезпечення обов'язку обраховувати ці показники із використанням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлений законом на 01 січня календарного року, а не прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року.
Статтею 7 Закону України від 07 грудня 2017 року № 2246-VIII "Про Державний бюджет України на 2018 рік" передбачено, що станом на 01 січня 2018 року прожитковий мінімум на одну працездатну особу дорівнює 1762 гривні.
Статтею 7 Закону України від 03 листопада 2022 року № 2710-ІХ «Про Державний бюджет України на 2023 рік» встановлено, що станом на 01 січня 2023 року прожитковий мінімум на одну працездатну особу дорівнює 2684 гривні.
Суд зазначає, що довідка № 11/19861-суд від 28 березня 2024 року видана з урахуванням наведених змін у Постанові №704 у зв'язку з підвищенням з 01 січня 2023 року грошового забезпечення відповідних осіб, які мають право на пенсію за Законом № 2262-ХІІ.
При цьому, слід відмітити, що відмова позивачу у здійсненні перерахунку пенсії, викладена у листі відповідача від 26 лютого 2025 року №9253-7972/К-02/8-2600/25 не є рішенням суб'єкта владних повноважень у розумінні норм КАС України та відмова у даному листі носить тільки інформаційний характер.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відсутність у відповідача підстав для нездійснення перерахунку пенсії позивачу з урахуванням вказаної довідки, що свідчить про бездіяльність відповідача, у зв'язку з чим суд вважає за необхідне визнати таку бездіяльність протиправною з наведених вище підстав.
Щодо періоду проведення перерахунку пенсії, суд зазначає наступне.
Згідно із частиною другою статті 51 Закону №2262-ХІІ перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії.
Оскільки оновлена довідка видана позивачу станом на 01 січня 2023 року, то, відповідно, перерахунок пенсії позивачу має бути проведено з 01 лютого 2023 року, а саме: з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії, а не з 01 лютого 2022 року, як помилково зазначає позивач.
Тому позовні вимоги в означеній частині не підлягають задоволенню.
Щодо позовних вимог в частині здійснення перерахунку пенсії, виходячи з 90% всіх видів грошового забезпечення, то суд зауважує, що відповідно до вимог частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Нормами частини другої зазначеної статті встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд, відповідно до положень частини п'ятої статті 77 КАС України, вирішує справу на підставі наявних доказів.
Відповідно до наявних в матеріалах адміністративного провадження витягів з пенсійної справи ОСОБА_1 (№ НОМЕР_3 ) та листа відповідача від 26 лютого 2025 року №9253-7972/К-02/8-2600/25 пенсію позивачу призначено з 31 грудня 2014 року в розмірі 70% сум грошового забезпечення.
Інших документів (розпоряджень, протоколів, листів тощо), які спростовують вказаний факт та визначають інше відсоткове значення розміру пенсії позивача на огляд суду не надано.
При цьому, суд зазначає, що пунктом 23 Розділу ІІ Закону України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» від 27 березня 2014 року №1166-VІІ (набрав чинності з 01 травня 2014 року) змінено у відсотках максимальний розмір пенсії від грошового забезпечення та визначено його на рівні 70 відсотків грошового забезпечення (внесені зміни до частини другої статті 13).
Тобто, частиною другою статті 13 Закону №2262-ХІІ (в редакції чинній на час призначення пенсії позивачу) визначено, що максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.
Тому, відповідно, позовні вимоги в означеній частині не підлягають задоволенню.
Щодо виплати індексації пенсії відповідно до Постанови № 168 та Постанова № 185 без обмеження 1500 гривень, суд зазначає про наступне.
На виконання вимог статті 64 Закону № 2262-ХІІ та положень пункту 8 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про державний бюджет на 2023 рік» №2710-IX (далі - Закон №2710) від 03 листопада 2022 року, Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову №168.
Приписами Постанови №168 встановлено, що з 01 березня 2023 року перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 року №124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році» проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (далі коефіцієнт збільшення), у розмірі 1,197.
Пунктом 2 Постанови №168 визначено, що 01 березня 2023 року розміри пенсій, призначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону № 2262-ХІІ […] з урахуванням розміру підвищення пенсій відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України №118 від 16 лютого 2022 року «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за зазначеним Законом (крім військовослужбовців строкової служби), та членам їх сімей і строк призначення яких до 31 грудня 2022 року включно, підвищуються на коефіцієнт збільшення, установлений пунктом 1 цієї постанови, з урахуванням положень, передбачених пунктом 10 цієї постанови, у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом.
Пунктом 10 Постанови №168 встановлено, що розмір збільшення в результаті перерахунку пенсії, передбаченого пунктами 1-7 цієї постанови, не може перевищувати 1500 гривень.
Пунктом 6 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про державний бюджет на 2024 рік» від 09 листопада 2023 року № 3460-IX (далі - Закон №3460) встановлено, що у 2024 році […] стаття 64 Закону №2262 […] застосовується у порядку, на умовах та строки, що визначені Кабінетом Міністрів України.
На виконання вимог статті 64 Закону № 2262 та положень пункту 6 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №3460 Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову №185.
Підпунктом 1 пункту 2 Постанови №185 встановлено, що розміри пенсій, призначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону №2262 […] з урахуванням розміру підвищення пенсій відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України № 118 від 16 лютого 2022 року «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» та пункту 2 Постанови №168, особам, які мають право на пенсію за зазначеним Законом […] і строк призначення яких до 31 грудня 2023 року включно, підвищуються на коефіцієнт збільшення, установлений пунктом 1 цієї постанови, з урахуванням положень, передбачених пунктом 3 цієї постанови, у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом.
Пунктом 3 Постанови №185 встановлено, що […], розмір збільшення в результаті перерахунку пенсії, передбаченого пунктами 1-2 цієї постанови, не може перевищувати 1500 гривень.
При цьому вказаний припис є саме умовою виплати індексації та не регулює загальний розмір пенсії до виплати.
За приписами частини другої статті 42 Закону України № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» для забезпечення індексації пенсії щороку з 01 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.
Відповідно до абзацу четвертого частини другої статті 42 Закону України №1058-IV розмір та порядок такого збільшення визначаються у межах бюджету Пенсійного фонду за рішенням Кабінету Міністрів України з урахуванням мінімального розміру збільшення, визначеного абзацом другим цієї частини (із змінами, внесеними згідно із Законом № 2040-IX від 15 лютого 2022 року - застосовується з 01 березня 2022 року).
З огляду на зазначене нормативне регулювання спірних відносин суд вказує, що Постанова №168 та Постанова №185 прийняті Кабінетом Міністрів України згідно із частиною другою статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV та на виконання вимог статті 64 Закону № 2262-ХІІ.
Отже, в частині прийняття Постанови №168 та Постанови №185 Кабінет Міністрів України діяв відповідно до наданої йому і прямо передбаченої законом компетенції.
Погоджуючись з повноваженнями уряду в цій частині, позивач заперечує лише дію пункту 10 Постанови №168 та пункту 3 Постанови №185, посилаючись на те, що, на його думку, цей пункт звужує зміст та обсяг існуючих прав і свобод особи.
Суд зазначає, що встановлюючи обмеження розміру індексації сумою 1500 гривень, Кабінет Міністрів України не порушив, а ні приписи статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV про те, що розмір та порядок такого збільшення визначаються у межах бюджету Пенсійного фонду за рішенням Кабінету Міністрів України, а ні норми статті 64 Закону № 2262-ХІІ, якими передбачено, що усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Словосполучення «на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України» прямо вказує на наявність повноважень уряду встановлювати як показники збільшення розміру пенсій внаслідок індексації, так і обмеження розміру такої індексації.
Згідно висновку Верховного Суду у постанові від 03 жовтня 2018 року у справі №127/4267/17, необхідно знайти справедливий баланс до вимог загальних інтересів спільноти та вимог захисту основних прав особистості.
У цьому випадку зміст пункту 10 Постанови №168 та пункту 3 Постанови №185 спрямований саме на досягнення такого балансу. Вказаний висновок не суперечить висновку щодо неприпустимості обмеження загального розміру пенсії, оскільки стосується лише суми підвищення, що проводиться на підставі спеціальної постанови Кабінету Міністрів України.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 07 червня 2024 року у справі 420/25804/23, яка в силу приписів статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України є обов'язковою для врахування під час розгляду даної справи.
Так, в означеній постанові Верховний Суд вказав: «Тобто, підвищення розміру пенсії позивача у 2023 році шляхом її індексації із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії в розмірі 1,197 із обмеженням верхньої межі індексації розміром 1500, 00 грн., із одночасним збереженням розміру підвищення пенсій відповідно до пункту 2 постанови № 118 із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії у 2022 році, у розмірі 1,14, відповідає частині другій статті 42 Закону № 1058-IV, оскільки у своїй сукупності він не є меншим за мінімальний розмір збільшення, визначеного абзацом другим частини другої статті 42 Закону № 1058-IV.
62. До того ж, посилання позивача у його касаційній скарзі на відповідні висновки Верховного Суду та Конституційного Суду України не є релевантними, адже вони стосуються саме обмеження загального розміру пенсії максимальним розміром на підставі частини сьомої статті 43 Закону №2262-XII, водночас в цьому випадку мова йде про визначення розміру індексації пенсії, що не є тотожним встановленню максимального розміру пенсії.
63. Враховуючи викладене, Верховний Суд погоджується із висновками судів попередніх інстанцій про відсутність правових підстав для задоволення заявленого позову, оскільки відповідачем з 01.03.2023 нараховано позивачу індексацію у розмірі 1500, 00 грн, що відповідає вимогам постанови № 168, тому суб'єктом владних повноважень в межах спірних правовідносин не було вчинено протиправних дій, а тому його поведінка не призвела до порушення прав та законних інтересів позивача».
За наведених підстав позовні вимоги про нарахування індексації пенсії без обмежень, визначених пунктом 10 Постанови №168 та пунктом 3 Постанови №185 не підлягають задоволенню.
Щодо позовних вимог в частині перерахунку та виплати пенсії з виплатою щомісячної доплати у розмірі 2000 гривень у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» на підставі рішення Київського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2024 року у справі №320/36980/24, суд зазначає наступне.
Як встановлено судом, на виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2024 року у справі №320/36980/24 позивачу встановлено щомісячну доплату у розмірі 2000 гривень на підставі постанови Кабінету Міністрів України «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» від 14 липня 2021 року №713 (розрахунок пенсії станом на 01 січня 2025 року, пенсійна справа 2610026710).
Тобто, на час розгляду даної справи права позивача в частині отримання щомісячної доплати у розмірі 2000 гривень не є порушеними.
При цьому, відповідач ще не ухвалював рішення щодо перерахунку позивачу пенсії на виконання цього рішення суду, а тому відсутні підстави вважати, що права позивача у зазначеній частині при здійсненні такого перерахунку та виплаті будуть порушені. Як наслідок слід констатувати, що згадані вимоги є передчасними і не підлягають задоволенню.
Разом з тим, у разі неналежного, як на думку позивача, виконання судового рішення у справі №320/36980/24, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження, КАС України (стаття 382, 383).
Щодо застосування понижуючих коефіцієнтів, суд зазначає наступне.
Статтею 46 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» від 19 листопада 2024 року № 4059-IX (далі - Закон №4059) передбачено, що пенсії, призначені (перераховані) відповідно до Митного кодексу України, законів України "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про статус народного депутата України", "Про Національний банк України", "Про Кабінет Міністрів України", "Про дипломатичну службу", "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про судову експертизу", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів", "Про наукову і науково-технічну діяльність", "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", Постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 року № 379/95-ВР "Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України" (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством), розмір яких (пенсійної виплати) перевищує десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, виплачуються із застосуванням до суми перевищення коефіцієнтів у розмірах і порядку, визначених Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до статті 46 Закону № 4059 Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову № 1, яка набрала чинності 03 січня 2025 року та застосовується з 01 січня 2025 року.
Пунктом 1 Постанови № 1 установлено, що у період воєнного стану у 2025 році пенсії (пенсійні виплати), призначені (перераховані) відповідно до Митного кодексу України, законів України "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про статус народного депутата України", "Про Національний банк України", "Про Кабінет Міністрів України", "Про дипломатичну службу", "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про судову експертизу", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів", "Про наукову і науково-технічну діяльність", "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", Постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 року № 379/95-ВР "Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України" (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством), розмір яких перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, виплачуються із застосуванням коефіцієнтів до відповідних сум перевищення:
- до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 11 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,5;
- до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 11 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 13 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,4;
- до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 13 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 17 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,3;
- до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 17 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 21 розмір прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,2;
- до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 21 розмір прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,1.
Пунктом 2 Постанови № 1 установлено, що у період воєнного стану у 2025 році коефіцієнти, визначені пунктом 1 цієї постанови, не застосовуються до пенсій (пенсійних виплат) осіб, які брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, безпосередню участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, брали безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, а також до пенсій в разі втрати годувальника, призначених членам сім'ї загиблих (померлих, зниклих безвісти) таких осіб.
З такого правового регулювання слідує, що у період воєнного стану у 2025 році пенсії (пенсійні виплати), призначені (перераховані) відповідно до Закону № 2262-XII (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством), розмір яких перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, виплачуються із застосуванням встановлених коефіцієнтів до відповідних сум перевищення пенсії. При цьому такі коефіцієнти не застосовуються до осіб, які брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, безпосередню участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, брали безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, а також до пенсій в разі втрати годувальника, призначених членам сім'ї загиблих (померлих, зниклих безвісти) таких осіб.
Таким чином, положеннями до статті 46 Закону № 4059 та Постанови № 1 запроваджено тимчасове (на 2025 рік) застосування до призначених (перерахованих) пенсій (пенсійних виплат) певної категорії осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за Законом № 2262-ХІІ, коефіцієнтів зменшення пенсії, тобто вказаними положеннями законодавства фактично встановлено інше (додаткове) регулювання відносин, відмінне від того, що встановлено Законом № 2262-ХІІ, що в свою чергу суперечить приписам статті 1-1 Закону № 2262-ХІІ, який є спеціальним у законодавчому регулюванні відносин у сфері пенсійного забезпечення осіб, які перебували на військовій службі, та деяких інших осіб.
Крім того, застосування до призначених (перерахованих) пенсій (пенсійних виплат) певної категорії осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за Законом № 2262-ХІІ, коефіцієнтів зменшення пенсії згідно статті 46 Закону №4059 та пункту 1 Постанови 1 призводить до обмеження конституційного права такої категорії осіб на належний соціальний захист, що передбачений спеціальним законом.
Водночас Конституційний Суд України в пункті 4 мотивувальної частини рішення від 28 серпня 2020 року № 10-р/2020 зазначав, що предмет закону про Державний бюджет України чітко визначений у Конституції України, а тому цей закон не може скасовувати чи змінювати обсяг прав і обов'язків, пільг, компенсацій і гарантій, передбачених іншими законами України (абзац восьмий пункту 4 мотивувальної частини Рішення від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007). Крім того, виходячи з того, що предмет регулювання Бюджетного кодексу України (далі - Кодекс), так само, як і предмет регулювання законів України про Державний бюджет України на кожний рік, є спеціальним, що обумовлено положеннями пункту 1 частини другої статті 92 Основного Закону України, Конституційний Суд України в Рішенні від 27 лютого 2020 року № 3-р/2020 дійшов висновку, що Кодексом не можна вносити зміни до інших законів України, зупиняти їх дію або скасовувати їх, а також встановлювати інше (додаткове) законодавче регулювання відносин, відмінне від того, що є предметом спеціального регулювання іншими законами України (абзац восьмий підпункту 2.2 пункту 2 мотивувальної частини). Ураховуючи викладене, Конституційний Суд України вкотре наголошує на тому, що скасування чи зміна законом про Державний бюджет України обсягу прав і гарантій та законодавчого регулювання, передбачених у спеціальних законах, суперечить статті 6, частині другій статті 19, статті 130 Конституції України.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачу з метою реалізації приписів статті 46 Закону № 4059 та Постанови № 1 з 01 січня 2025 року проведено перерахунок пенсії і, як слідує з аналізу цих норм, такий перерахунок і виплата пенсії не пов'язані із збільшенням рівня грошового забезпечення, вжиттям на державному рівні заходів, спрямованих на соціальний захист, а також із забезпеченням єдності умов та норм пенсійного забезпечення осіб, які мають право на пенсію за Законом № 2262-ХІІ.
Відтак, суд доходить висновку, що виплата позивачу пенсії з 01 січня 2025 року із застосуванням коефіцієнтів зменшення пенсії, передбачених статтею 46 Закону № 4059 та пунктом 1 Постанови № 1, є протиправною.
Згідно з правовою позицією Конституційного Суду України обмеження максимального розміру пенсії та призупинення виплати призначеної пенсії особам, яким право на пенсійне забезпечення встановлене Законом №2262-XII, порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною п'ятою статті 17 Конституції України, які зобов'язані захищати суверенітет, територіальну цілісність і недоторканість України (абзац 10 підпункту 2.2 пункту 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року № 7-рп/2016 у справі щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень другого речення частини сьомої статті 43, першого речення частини першої статті 54 Закону №2262-XII .
При цьому, право на отримання пенсійних виплат без обмеження максимальним розміром вже підтверджено рішенням Київського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2024 року у справі №320/36980/24.
Таким чином, суд доходить висновку, що відповідач зобов'язаний був виплатити позивачу пенсію без обмеження її максимальним розміром та без застосування коефіцієнтів до відповідних сум перевищення, встановлених Постановою № 1.
Згідно з частиною другою статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відтак, порушене право позивача підлягає судовому захисту шляхом визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо нездійснення перерахунку та виплати пенсії позивачу з 01 лютого 2023 року на підставі довідки Адміністрації Державної прикордонної служби України № 11/19861-суд від 28 березня 2024 року та відновленню шляхом зобов'язання відповідача перерахувати та виплатити позивачу пенсію на підставі довідки Адміністрації Державної прикордонної служби України № 11/19861-суд від 28 березня 2024 року, без обмеження максимального розміру пенсії, з урахуванням проведених раніше виплат, починаючи з 01 лютого 2023 року.
Визнання протиправними дій відповідача щодо зменшення розміру пенсії позивача внаслідок застосування пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 03 січня 2025 року № 1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану» та відновленню шляхом зобов'язання відповідача здійснити позивачу з 01 січня 2025 перерахунок і виплату пенсії без обмеження максимальним розміром та без застосування пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 03 січня 2025 року № 1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану», з урахуванням вже виплачених сум.
Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п. 29).
Підсумовуючи, суд приходить висновку, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.
Розподіл судових витрат за наслідками розгляду даної справи не здійснюється, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях на підставі частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року № 3674-VI.
Керуючись статтями 2, 5-10, 72-90, 139, 242-246, 205, 250, 255, 257-262, 293-295 КАС України, суд,-
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо нездійснення перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 з 01 лютого 2023 року на підставі довідки Адміністрації Державної прикордонної служби України № 11/19861-суд від 28 березня 2024 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (ЄДРПОУ 42098368, адреса: 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16) перерахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) пенсію на підставі довідки Адміністрації Державної прикордонної служби України № 11/19861-суд від 28 березня 2024 року, без обмеження максимального розміру пенсії, з урахуванням проведених раніше виплат, починаючи з 01 лютого 2023 року.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві щодо зменшення розміру пенсії ОСОБА_1 внаслідок застосування пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 03 січня 2025 року № 1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану».
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (ЄДРПОУ 42098368, адреса: 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16) здійснити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) з 01 січня 2025 перерахунок і виплату пенсії без обмеження максимальним розміром та без застосування пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 03 січня 2025 року № 1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану», з урахуванням вже виплачених сум.
В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Рішення складено у повному обсязі та підписано 20 червня 2025 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Кочанова П.В.