про залишення позовної заяви без руху
19 червня 2025 року Київ № 320/31164/25
Суддя Київського окружного адміністративного суду Басай О.В., розглянувши заяву Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України до Приватного підприємства "Інбудсервіс" про стягнення податкового боргу шляхом надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна боржника, що перебуває у податковій заставі,
19.06.2025 о 15:55 до Київського окружного адміністративного суду звернулося Головне управління ДПС у м. Києві, як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України (далі також заявник) з заявою до Приватного підприємства "Інбудсервіс", в якому просить надати Головному управлінню ДПС у м. Києві дозвіл на погашення усієї суми податкового боргу Приватного підприємства "Інбудсервіс" за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.
Особливості провадження у справах за зверненням податкових та митних органів визначені статтею 283 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Вирішуючи питання про відкриття провадження в адміністративній справі за цією заявою, суд зазначає таке.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 283 КАС України провадження у справах за зверненням податкових та митних органів при здійсненні ними визначених законом повноважень здійснюється на підставі заяви таких органів щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.
Згідно з частиною другою статті 283 КАС України заява подається до суду першої інстанції протягом 24 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду, за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом, у письмовій формі та повинна містити: найменування адміністративного суду; найменування, поштову адресу, а також номер засобу зв'язку заявника; найменування, поштову адресу, а також номер засобу зв'язку, якщо такий відомий, щодо сторони, до якої застосовуються заходи, визначені частиною першою цієї статті; підстави звернення із заявою, обставини, що підтверджуються доказами, та вимоги заявника; перелік документів та інших матеріалів, що додаються; підпис уповноваженої особи суб'єкта владних повноважень, що скріплюється печаткою.
Згідно з частиною першою статті 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника, крім випадку, встановленого частиною дев'ятою статті 266 цього Кодексу.
Відповідно до частини третьої статті 55 КАС України визначено, що юридична особа незалежно від порядку її створення, суб'єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи, суб'єкта владних повноважень), або через представника.
Держава, Автономна Республіка Крим, територіальна громада беруть участь у справі через відповідний орган державної влади, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування відповідно до його компетенції, від імені якого діє його керівник, інша уповноважена особа відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування), або через представника (частина четверта статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України).
Самопредставництво юридичної особи - це право одноосібного виконавчого органу (керівника) чи голови (уповноваженого члена) колегіального виконавчого органу безпосередньо діяти від імені такої особи без довіреності, представляючи її інтереси в силу закону, статуту, положення.
Отже, для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідна наявність у відповідному законі, статуті, положенні чи трудовому договорі (контракті) чітко визначеного її права діяти від імені такої юридичної особи (суб'єкта владних повноважень без права юридичної особи) без додаткового уповноваження (довіреності).
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом, зокрема в ухвалі від 01.07.2020 в адміністративній справі № 280/5190/19.
Суд встановив, що подана заява у цій справі підписана представником заявника - Новгородською Іриною Дмитрівною, на підтвердження повноважень якої надано витяг із виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 20.12.2023. Однак до заяви не додано доказів того, що Новгородська Ірина Дмитрівна уповноважена діяти від імені заявника відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) в порядку самопредставництва суб'єкта владних повноважень.
Таким чином, заявнику в порядку усунення вказаного недоліку заяви необхідно надати суду належним чином засвідчені копії документів, що підтверджують перебування Новгородської Ірини Дмитрівни у трудових відносинах із заявником станом на дату подання заяви до суду (про призначення представника заявника на посаду та/або будь-який інший документ, що підтверджує факт перебування Новгородської Ірини Дмитрівни у трудових відносинах із заявником, а саме: засвідчену належним чином копію наказу ГУ ДПС у м. Києві про прийняття на роботу Новгородської Ірини Дмитрівни та посадову інструкцію та/або Положення про відділ/управління, в якому працює представник).
Щодо дотримання Головним управлінням Державної податкової служби у м. Києві, як відокремленим підрозділом Державної податкової служби України строку 24 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду з цією заявою, суд зазначає таке.
З матеріалів заяви, поданої у порядку статті 283 КАС України, суд установив, що за Приватним підприємством "Інбудсервіс" обліковується податковий борг у розмірі 737 787,85 грн, у тому числі з податку на додану вартість у розмірі 519 945,79 грн і податку на прибуток у розмірі 217 842,06 грн.
Як зазначено у заяві, з метою забезпечення виконання податкового обов'язку контролюючим органом прийнято рішення від 07.07.2021 № 40715-17 про опис майна у податкову заставу, на підставі якого складено акт опису майна у податкову заставу від 30.07.2021 № 285/26-15-13-02-27, яким у податкову заставу описано рухоме майно платника податків. Податкова застава зареєстрована у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна 30.07.2021 11:34:10 за № 29141662.
Також зазначено, що контролюючим органом вживались заходи з погашення податкового боргу відповідача шляхом звернення до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.03.2019 у справі № 826/11237/18 позовні вимоги задоволено. На підставі рішення суду, до банківських установ спрямовані інкасові доручення на всі відкриті у банківських установах рахунки відповідача, які повернуті без виконання, а саме: від 06.06.2025 № 9339/26-15-13-05-37 до АТ "Ощадбанк" та від 06.06.2025 № 9340/26-15-13-05-37 до АТ "ОТП Банк".
18.06.2025 контролюючому органу стало відомо про відсутність коштів на відкритих рахунках у банках, позаяк супровідним листом АТ "Ощадбанк" заявнику передано платіжні інструкції, які повернулися без виконання, тому останнім днем для звернення до суду є 19.06.2025, у зв'язку з чим заявник просить уважати строк дотриманим.
Проте суд не погоджується з таким твердженням заявника щодо дотримання строку звернення до суду, з огляду на таке.
Суд звертає увагу на те, що встановлення строків звернення до суду з відповідними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 № 17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
Верховний Суд у постанові від 31.03.2021 у справі № 240/12017/19 зазначив, що під час вирішення питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття дізнався та повинен був дізнатись.
Так, під поняттям дізнався необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушення її прав, свобод та інтересів.
Поняття "повинен був дізнатися" необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 у справі № 340/1019/19).
Згідно з податковою вимогою від 28.02.2018 № 40715-17 станом на 27.02.2018 загальна сума податкового боргу Приватного підприємства "Інбудсервіс" становила 420 176,84 грн, у тому числі 245 484,00 грн за основним платежем і штрафні (фінансові) санкції - 174 692,84 грн.
Суд установив, що у справі № 826/11237/18 Головне управління ДФС у м. Києві звернулося до Приватного підприємства "Інбудсервіс" про стягнення податкового боргу в розмірі 631 524,28 грн. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.03.2019 позовні вимоги Головного управління ДФС у м. Києві задоволено та стягнуто з Приватного підприємства "Інбудсервіс" на користь Головного управління ДФС у м. Києві податкову заборгованість у розмірі 282 164,85 грн (рішення про виправлення описки відсутнє).
З матеріалів справи суд установив, що акт про опис майна Приватного підприємства "Інбудсервіс" у податкову заставу № 285/26-15-13-02-27 датований 30.07.2021.
Також суд установив, що 06.06.2025 сформовано платіжні інструкції на примусове списання (стягнення) коштів № 9339/26-15-13-05-37 до АТ "Ощадбанк" на суму 420 176,84 грн з призначенням платежу "стягнення податкового боргу з ПП "Інбудсервіс" (код ЄДРПОУ 32305529) по податку на додану вартість (ККДБ 14060100), відповідно до рішення ОАС від 29.03.2019 № 826/11237/18" та аналогічного змісту платіжну інструкцію № 9340/26-15-13-05-37 до АТ "ОТП Банку" на суму 420 176,84 грн з призначенням платежу "стягнення податкового боргу з ПП "Інбудсервіс" (код ЄДРПОУ 32305529) по податку на додану вартість (ККДБ 14060100), відповідно до рішення ОАС від 29.03.2019 № 826/11237/18".
Листом АТ "Ощадбанк" від 18.06.2025 № 46/12-06/81259/2025 у відповідь на запит від 17.06.2025 за № 59867/6/26-26-15-13-05-09 повертає без виконання платіжну інструкцію від 06.06.2025 за № 9339/26-15-13-05-27. При цьому доказів повернення платіжну інструкцію від 06.06.2025 за № 9340/26-15-13-05-27 від АТ "ОТП Банк" матеріали заяви не містять.
Разом із цим, як було установлено судом, рішення про опис майна у податкову заставу № 40715-17 прийнято уповноваженою особою контролюючого органу 07.07.2021, акт про опис майна 30.07.2021, а зазначені платіжні інструкції направлені на адреси банків лише 06.06.2025 (на однакові суми податкового боргу 420 176,84 грн, що відрізняється від зазначеної у заяві щодо податкового боргу за платежем податок на додану вартість: 519 945,79 грн), а тому суд дійшов висновку, що 19.06.2025 не може бути датою, від якої відраховуються строк подання заяви в порядку статті 283 КАС України. Крім того, з наданих до заяви платіжних інструкцій неможливо встановити чи пред'явлені вони до виконання вперше (чи не були раніше повернуті без виконання), з огляду на те, що податкова застава зареєстрована ще 30.07.2021.
Ураховуючи той факт, що обставини, що зумовили звернення до суду виникли ще з 30.07.2021, двадцяти чотирьох годинний строк звернення до суду із цією заявою має відраховуватися саме з цієї дати.
З урахуванням зазначеного, суд уважає помилковими доводи заявника про те, що двадцяти чотирьох годинний строк звернення до суду із цією заявою виник після повернення платіжних інструкцій без виконання, позаяк отримання листа від АТ "Ощадбанк" не змінює момент, з якого заявник повинен був дізнатися про встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду - зокрема підписання акта про опис майна у податкову заставу, а свідчить лише про час, коли він почав вчиняти дії щодо реалізації свого права на погашення податкового боргу, однак така дата не пов'язується та не змінює початок перебігу строку звернення до суду.
Таким чином, матеріалами заяви фактично не підтверджено дотримання строку звернення до суду із заявою про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває в податковій заставі саме протягом 24 годин із моменту виникнення права на звернення, відповідно до частини другої статті 283 КАС України.
Відповідно до частини першої статті 270 КАС України на обчислення строків, встановлених статтями 273-277, 280-283 цього Кодексу не поширюються правила частин другої-десятої статті 120 цього Кодексу.
Згідно з частиною другою статті 270 КАС України строки, встановлені у справах, визначених цією статтею, обчислюються календарними днями і годинами.
Таким чином, останнім днем звернення до суду з цією заявою мало бути 01.08.2021. Разом з тим, заява про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, була подана до суду через канцелярію Київського окружного адміністративного суду 19.06.2025 о 15:55, тобто із пропуском строку, встановленого статтею 283 КАС України.
Отже, Головному управлінню Державної податкової служби у м. Києві, як відокремленому підрозділу Державної податкової служби України в порядку усунення вказаного недоліку поданої заяви необхідно надати суду докази, які підтверджують звернення до суду з цією заявою в межах строку, встановленого КАС України, або надати обґрунтоване клопотання про поновлення строку звернення до суду з цією заявою з доказами на підтвердження поважності причин пропуску заявником строку звернення до суду.
Суд наголошує, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані ті обставини, що є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
Окрім цього, суд зазначає, що Головним управлінням Державної податкової служби у м. Києві, як відокремленим підрозділом Державної податкової служби України у вимозі про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу Приватного підприємства "Інбудсервіс" за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі не конкретизовано розмір податкового боргу, на погашення якого суд має надати дозвіл щодо погашення.
Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу, що має сформулюватися максимально чітко і зрозуміло, позаяк від якості поданої заяви, юридично правильного змісту позовних вимог, зазначення способу судового захисту залежить швидкий і ефективний розгляд справи.
При цьому визначитися з предметом спору має саме позивач, адже саме він є ініціатором судового процесу, а суд створює умови для реалізації ним процесуальних прав сторони спору. Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 31.10.2018 у справі № 826/16958/17.
Отже, у порядку усунення зазначеного недоліку заяви, з метою ефективного захисту прав, свобод, інтересів заявника, Головне управлінням Державної податкової служби у м. Києві, як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України має визначити конкретний розмір податкового боргу, на погашення якого суд має надати дозвіл.
Відповідно до частини третьої статті 283 КАС України у разі недотримання вимог частини другої статті 283 КАС України суд повідомляє про це заявника та надає йому строк, але не більше ніж 24 години, для усунення недоліків. Невиконання вимог суду в установлений строк тягне за собою повернення заявнику заяви та доданих до неї документів. Повернення заяви не є перешкодою для повторного звернення з нею до суду після усунення її недоліків, але не пізніше ніж протягом 48 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду.
Зазначені обставини вказують на невідповідність поданої заяви вимогам процесуального закону.
Відповідно до частини третьої статті 283 КАС України у разі недотримання вимог частини другої цієї статті суд повідомляє про це заявника та надає йому строк, але не більше ніж 24 години, для усунення недоліків.
Керуючись статтями 169, 243, 248, 256, 270, 283 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Залишити без руху заяву Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України до Приватного підприємства "Інбудсервіс" про стягнення податкового боргу шляхом надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна боржника, що перебуває у податковій заставі.
Встановити заявнику строк до 20.06.2025 до 10 год 00 хв для усунення недоліків заяви, зазначених у мотивувальній частині ухвали.
Роз'яснити заявнику, що якщо недоліки заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, заява буде повернута відповідно до частини третьої статті 283 Кодексу адміністративного судочинства України.
Копію ухвали надіслати заявнику (представнику).
Ухвала набирає законної сили з дати її підписання суддею та не оскаржується. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Басай О.В.