про залишення позовної заяви без руху
19 червня 2025 року м. Київ № 320/29692/25
Суддя Київського окружного адміністративного суду Вісьтак М.Я., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби України у місті Києві про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії,
Представник позивача Черкаса Володимира Івановича звернулась у Київський окружний адміністративний суд із адміністративним позовом до Головного управління Державної податкової служби України у місті Києві, у якому просить суд:
-Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ПС у м. Києві № 121026240106 від 23.10.2024 року про порушення порядку заповнення та подання податкової звітності з податку на додану вартість, що призвело до зменшення суми ПДВ, яка підлягає сплаті до бюджету, на 20 900 грн.;
- Визнати протиправною та скасувати податкову вимогу №0008220-1306-2615 від 17.04.2025 року про наявність податкового боргу у сумі 26 124,97 грн.;
- Визнати протиправним та скасувати, винесене Головним управлінням ДПС у м. Києві рішення №0008220-1306-2615 про опис майна ОСОБА_1 в податкову заставу;
- Зобов?язати Головне управління ДПС у м. Києві внести зміни до інтегрованої картки платника податків ОСОБА_1 у тому числі як фізичної особи-підприємця, а саме виключити відомості про нарахування грошового зобов?язання з податку на додану вартість за податковим зобов?язанням та штрафними санкціями в розмірі 26 124,97 грн.;
- Стягнути з Відповідача на користь Позивача судові витрати, а саме: 15 000,00 грн. - орієнтовний розмір витрат на професійну правничу допомогу, 968,96 грн. - судовий збір.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.06.2024 року для розгляду зазначеної справи визначено головуючого суддю - Вісьтак М. Я.
Відповідно до ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Загальні норми процедури судового оскарження в рамках розгляду публічно-правових спорів регулюються КАС України.
Згідно із частиною першою статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до абзацу першого частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Зазначена норма встановлює загальний строк звернення до адміністративного суду в публічно-правових спорах. Водночас, за умови використання позивачем досудового порядку вирішення спору у випадках, коли законом передбачена така можливість або обов'язок, Кодексом адміністративного судочинства України встановлено скорочений строк звернення до суду.
Згідно із ч. 1 ст. 122 КАСУ позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого КАСУ або іншими законами.
Відповідно до ч. 2 ст. 122 КАСУ для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Частиною 3 ст. 122 КАСУ передбачено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи КАСУ та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Таким спеціальним законом у даному випадку є Податковий кодекс Украаїни, де статею пунктом 56.19 статті 56 передбачено, що у разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.
З позовної заяви та доданих до неї документів слідує, що оскаржувані позивачем у даній справі рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних оскаржувались позивачем в адміністративному порядку шляхом подання скарг до ДПС України, втім скарги позивача було залишено без задоволення.
Таким чином, враховуючи вищезазначене, строк на оскарження спірного рішення становить один місяць з моменту закінчення процедури адміністративного оскарження. Як вбачається зі змісту позовної заяви та копії рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 25.02.2025 № 5340/6/99-00-06-01-02-06, позивачем вживались заходи досудового врегулювання спору, але відповідачем 25.02.2025 залишено його скаргу без розгляду,
Водночас, позивач звернувся до суду з даним позовом лише в червні (04.06) 2025 року, тобто з пропуском встановленого вищевказаними нормами місячного строку. У той же час у клопотанні про поновлення пропущеного строку позивачем зазначено, що він не здійснював регулярної перевірки інформації в електронному кабінеті платника податків, оскільки вважав, що після залишення скарги на рішення ДПС у м. Києві від 25.02.2025 № 5340/6/99-00-06-01-02-06 без розгляду та відсутності будь-яких подальших повідомлень з боку ДПС, питання щодо зобов'язання вважалося врегульованим, а борг - списаним.
Суд критично оцінює такі доводи позивача та не вбачає підстав вважати такі підстави поважними для пропуску відповідного процесуального строку.
Згідно із частиною 6 статті 161 Кодексу адміністративно судочинства України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Як убачається з частини 1 статті 123 Кодексу адміністративно судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
У зв'язку з цим, позивачу у порядку усунення недоліків позовної заяви необхідно надати суду обґрунтоване клопотання про визнання поважними причини пропуску строку звернення до суду з позовом та поновлення строку звернення до суду з позовною заявою та належні докази поважності причин його пропуску або ж надати докази, які свідчать про дотримання строку звернення до суду.
Крім того, суд зауважує, що в позовній заяві заявлено 4 (чотири) вимоги немайнового характеру, водночас позивачем було сплачено судовий збір на суму 968,96 грн.
Відповідно до частини третьої статті 4 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI за подання адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до частини 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Таким чином, з урахуванням положень статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" від 19.11.2024 № 4059-IX, при зверненні до суду з даним позовом розмір судового збору повинен складати 968,96х4=3875,84 грн, а відтак позивачу необхідно доплатити 2906,88 грн. судового збору.
Таким чином, позовна заява не відповідає вимогам ч.ч. 1, 6 ст. 161 КАС України та підлягає залишенню без руху.
Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Указані недоліки повинні бути усунені шляхом надання суду:
- обґрунтованого клопотання про визнання поважними причини пропуску строку звернення до суду з позовом та поновлення строку звернення до суду з позовною заявою та належні докази поважності причин його пропуску або ж надати докази, які свідчить про дотримання строку звернення до суду;
- документу (оригіналу або який прирівнюється до оригіналу), що підтверджує доплату судового збору за всі позовні вимоги у розмірі 2906,88 грн, сплачену на наступні реквізити: Отримувач коштів: ГУК у Київ. обл./м.Київ/22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37955989; Банк отримувача: Казначейство України (ел.адм.подат.); Код банку отримувача (МФО): 899998; Рахунок отримувача: UA718999980313151206084010001; Код класифікації доходів бюджету: 22030101. У рядку призначення платежу платіжного документа платник судового збору повинен вказати слова судовий збір за позовом, ПІБ чи назва установи, організації позивача, Київський окружний адміністративний суд, код ЄДРПОУ суду, до якого він звертається (код ЄДРПОУ Київського окружного адміністративного суду: 35919304).
Також суддя зауважує, що залишення позовної заяви без руху не є обмеженням у доступі до правосуддя. Так, згідно з практикою Європейського суду з прав людини, сформульовану, зокрема, в рішеннях від 20 травня 2010 р. у справі "Пелевін проти України" (п. 27), від 30 травня 2013 року у справі "Наталія Михайленко проти України" (п. 31) зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою: регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.
Керуючись ст.ст. 161, 169, 171 КАС України, суддя, -
Позовну заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби України у місті Києві про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Встановити позивачеві десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії даної ухвали.
Роз'яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Копію ухвали надіслати позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Вісьтак М.Я.