про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі
18 червня 2025 року м. Київ № 320/28860/25
Суддя Київського окружного адміністративного суду Шевченко А.В., розглянувши позовну заяву та додані до неї матеріали ОСОБА_1 до Київської гімназії східних мов № 1 про визнання протиправними дій, бездіяльності,
ОСОБА_2 звернувся через електронний кабінет до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Київської гімназії східних мов № 1,в якому позивачка просить суд:
визнати протиправними фактичні (без внесення змін у електронний журнал «Єдина Школа»; розкладу уроків та кабінетів для учнів) рішення/дії/бездіяльність директорки Київської гімназії східних мов №1 Проскури О.І. щодо не ознайомлення вчителя з відповідними змінами, які призвели до відсутності учнів японської групи 6-а класу на уроках японської мови у вчителя ОСОБА_1 згідно розкладу, в наслідок чого діти були позбавлені мати результати оцінювання навчальних досягнення в встановлений законом спосіб, які вносяться до електронного журналу «Єдина Школа» в обов'язковому порядку;
зобов'язати відповідача не вчиняти протиправних насильницьких психологічних дій щодо позивачки ОСОБА_1 відносно виставлення оцінок у електронний журнал «Єдина Школа» без фактичного виконання завдань учнями зазначеного класу з японської мови.
Відповідно до частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема: чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до статті 46 Кодексу адміністративного судочинства України, сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач.
Позивачем в адміністративній справі можуть бути громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, підприємства, установи, організації (юридичні особи), суб'єкти владних повноважень.
Відповідачем в адміністративній справі є суб'єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Пунктом 7 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суб'єкт владних повноважень - це орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Відповідно до частини першої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження; спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби; спорах між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень; спорах щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму; спорах щодо формування складу державних органів, органів місцевого самоврядування, обрання, призначення, звільнення їх посадових осіб тощо.
Характерною ознакою публічно-правових спорів є сфера їх виникнення - публічно-правові відносини, тобто передбачені нормами публічного права суспільні відносини, що виражаються у взаємних правах та обов'язках їх учасників у різних сферах діяльності суспільства, зокрема пов'язаних з реалізацією публічної влади.
Публічно-правовим вважається також спір, який виник з позовних вимог, що ґрунтуються на нормах публічного права, де держава в особі відповідних органів виступає щодо громадянина не як рівноправна сторона у правовідносинах, а як носій суверенної влади, який може вказувати або забороняти особі певну поведінку, надавати дозвіл на передбачену законом діяльність тощо.
З урахуванням викладеного, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
Суд констатує, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
У той же час, поняття «суд, встановлений законом» зводиться не лише до правової основи самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність, тобто охоплює всю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.
Статтею 55 Конституції України передбачено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
У відповідності до вимог частини п'ятої статті 125 Конституції України, з метою захисту прав, свобод та інтересів особи у сфері публічно-правових відносин діють адміністративні суди.
Разом із тим, частиною першою статті 19 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
При цьому критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, зокрема, наявність спору щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів у будь-яких правовідносинах, крім випадків, коли такий спір вирішується за правилами іншого судочинства, а також спеціальний суб'єктний склад цього спору, у якому однією зі сторін є, як правило, фізична особа.
Отже у порядку цивільного судочинства за загальним правилом можна розглядати будь-які справи, у яких хоча б одна зі сторін є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства.
Як вбачається із позову, предметом цього спору є бездіяльність відповідача щодо ознайомлення позивачки із змінами в організації навчального процесу, протиправні дії з боку відповідача щодо перешкоджання виконання позивачкою посадових обов'язків вчителя японської мови, а також вчинення насильницьких психологічних дій відносно позивачки.
Отже, в рамках даних правовідносин позивачка є фізичною особою, відповідач - Київська гімназія східних мов № 1 - не є суб'єктом владних повноважень та не реалізує публічно-владні управлінські функції у розумінні пункту 7 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України, а предмет спору не носить публічно-правовий характер.
Натомість, частиною першою статті 19 Цивільного процесуального кодексу України, встановлено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Беручи до уваги наведене та враховуючи суть, характер і зміст спірних правовідносин, суд доходить висновку, що цей спір не належить до юрисдикції адміністративних судів.
Відповідно до вимог пункту 1 частини першої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
На виконання вимог частини шостої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суд роз'яснює позивачу про право на звернення з такими позовними вимогами до суду загальної юрисдикції за правилами, передбаченими Цивільним процесуальним кодексом України,
Керуючись пунктом 1 частини першої статті 170, статтями 240, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі № 320/28860/25 за позовом ОСОБА_1 до Київської гімназії східних мов № 1 про визнання протиправними дій, бездіяльності.
Роз'яснити позивачу, що повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.
Копію ухвали надіслати особі, яка подала позов.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.
Суддя Шевченко А.В.