ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"20" червня 2025 р. справа № 640/26999/21
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Гомельчука С.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ХЕВЕН ЕТ ЛАСТ" до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
Товариство з обмеженою відповідальністю "ХЕВЕН ЕТ ЛАСТ" (позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 28.09.2021 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
На виконання Закону України «Про внесення зміни до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення», Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» щодо забезпечення розгляду адміністративних справ" та відповідно до Порядку передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 16.09.2024 №399, передано судові справи Івано-Франківському окружному адміністративному суду.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.04.2025 адміністративна справа №640/26999/21 передана для розгляду головуючому судді Гомельчуку С.В.
Ухвалою від 14.04.2025 року адміністративну справу №640/26999/21 прийнято до розгляду суддею Гомельчуком С.В., вирішено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) сторін.
В обґрунтування позовних вимог, згідно поданої до суду позовної заяви, представник позивача зазначає, що 21.03.2021 року ТОВ «ХЕВЕН ЕТ ЛАСТ» було подано до контролюючого органу податкову декларацію з податку на прибуток підприємств за 2020 рік у якій були задекларовані наступні показники: дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку (рядок 01) в сумі 28 692 грн; фінансовий результат до оподаткування (прибуток або збиток), визначений у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності (рядок 02) в сумі 1628 грн; об'єкт оподаткування (рядок 04) в сумі і 628 грн; податок на прибуток (рядок 06) в сумі 293 грн; податок на прибуток за звітний (податковий) період (рядок 17) в сумі 293 грн; податок на прибуток, нарахований за результатами останнього (звітного) податкового періоду (рядок 19) в сумі 293 грн. Зазначена податкова декларація була прийнята контролюючим органом 21.03.2021 року о 14:33:24.215+02:00 за реєстраційним № 13781256.
Також, на виконання вимог ст. 46 ПК України 21.03.2021 року ТОВ «ХЕВЕН ЕТ ЛАСТ» було подано до контролюючого органу фінансову звітність малого підприємства - баланс на 31.12.2020 року та 21.03.2021 року звіт про фінансові результати за 12 місяців 2020 року.
У зв'язку з технічною помилкою, яка мала місце під час складення фінансової звітності, поданої ТОВ «ХЕВЕН ЕТ ЛАСТ» до контролюючого органу 21.03.2021 року, а саме зазначення відповідних фінансових показників у одиницях виміру - гривнях, замість тисяч гривень з одним десятковим знаком, 04.07.2021 року, позивачем було подано до контролюючого органу виправлену фінансову звітність малого підприємства - баланс на 31.12.2020 року та звіт про фінансові результати за 12 місяців 2020 року. Зазначена фінансова звітність малого підприємства була прийнята контролюючим органом 04.07.2021 року о 11:59:14.958+03:00 за реєстраційним № 27835541.
Крім того, 04.07.2021 року ТОВ «ХЕВЕН ЕТ ЛАСТ» було подано до контролюючого органу уточнюючу податкову декларацію з податку на прибуток підприємств за 2020 рік у якій були задекларовані наступні показники: дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку (рядок 01) в сумі 28 692 грн.; фінансовий результат до оподаткування (прибуток або збиток), визначений у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності (рядок 02) в сумі 1628 грн; об'єкт оподаткування (рядок 04) в сумі 1628 грн; податок на прибуток (рядок 06) в сумі 293 грн; податок на прибуток за звітний (податковий) період (рядок 17) в сумі 293 грн.; податок на прибуток, нарахований за результатами останнього (звітного) податкового періоду (рядок 19) в сумі 293 грн. Зазначена податкова декларація була прийнята контролюючим органом 04.07.2021 року о 12:27:25.134+03:00 за реєстраційним № 27835765.
Звертає увагу на те, що задекларовані позивачем показники у податковій декларації з податку на прибуток підприємств за 2020 рік, поданій до контролюючого органу 21.03.2021 року, та уточнюючій податковій декларації з податку на прибуток підприємств за 2020 рік, поданій до контролюючого органу 04.07.2021 року, не відрізняються та є ідентичними. Зазначені у наведених податкових деклараціях показники підтверджуються первинними документами, регістрами бухгалтерського обліку, фінансової звітності, іншими документами, пов'язаними з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством, зокрема, заключною випискою з поточного банківського рахунку ТОВ «ХЕВЕН ЕТ ЛАСТ» № НОМЕР_1 за період з 01.01.2020 року по 31.12.2020 року. Зазначає про те, що технічна помилка, яка мала місце у фінансовій звітності, поданій ТОВ «ХЕВЕН ЕТ ЛАСТ» до контролюючого органу 21.03.2021 року, а саме зазначення відповідних фінансових показників у одиницях виміру - гривнях, замість тисяч гривень з одним десятковим знаком, не вплинула на визначення об'єкта та бази оподаткування податком на прибуток підприємств.
Натомість, 10.09.2021 року у відповідь на лист ТОВ «ХЕВЕН ЕТ ЛАСТ», зареєстрований за вх. № 94382/6 від 07.09.2021 року, Головне управління ДПС у м. Києві листом за №85825/6/26-15-04-12-11 від 10.09.2021 року надало копію Акту камеральної перевірки податкової звітності з податку на прибуток від 31.03.2021 року №24838/Ж5/26-15-04-12/43316790, копію податкового повідомлення-рішення від 06.05.2021 року № 343230412 та копію розрахунку штрафних санкцій.
Відповідно до податкового повідомлення-рішення від 06.05.2021 року № 343230412 Головним управлінням ДПС у м. Києві повідомлено ТОВ «ХЕВЕН ЕТ ЛАСТ» про те, що на підставі акта №22838/Ж5/26-15-04-12/43316790 від 31.03.2021 року встановлено порушення п. 134-і ст. 134 Податкового кодексу України та Наказу Міністерства фінансів України від 20.10.2015 року № 897, у зв'язку з чим позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за податком на прибуток підприємств на 292 567 грн.
Однак наголошує, що відповідно до п. 46.1 ст. 46 ПК України нарахування та/або сплата грошового зобов'язання, у тому числі податкового зобов'язання здійснюється виключно на підставі податкової декларації, а подана до контролюючого органу 21.03.2021 року податкова декларація з податку на прибуток підприємств за 2020 рік, а також подана 04.07.2021 року уточнююча податкова декларація з податку на прибуток підприємств за 2020 рік, задекларовані показники у яких, у свою чергу, підтверджуються первинними бухгалтерськими документами, прийняті контролюючим органом за реєстраційними № 13781256 та № 27835765 відповідно, свідчать про необґрунтованість та безпідставність висновку Відповідача про заниження Позивачем об'єкта оподаткування. Як наслідок, прийняте відповідачем податкове повідомлення-рішення від 06.05.2021 року № 343230412 є безпідставним та протиправним.
Також наголошує, що у зв'язку з зазначенням у податковому повідомленні-рішенні неіснуючого акту перевірки за № 22838/Ж5/26-15-04-12/43316790 від 31.03.2021 року, який став підставою для прийняття контролюючим органом такого податкового повідомлення-рішення, останнє є таким, що суперечить вимогам ст. 58 ПК України, а тому неправомірним.
Окрім цього констатує, що акт за №22838/Ж5/26-15-04-12/43316790 від 31.03.2021 року позивачеві не надсилався (не вручався), а тому прийняте податкове повідомлення-рішення є неправомірним.
Також стверджує про те, що відповідачем було порушено встановлений пунктом 86.8 ст. 86 ПК України строк для прийняття такого податкового повідомлення-рішення, а відтак таке податкове повідомлення-рішення прийняте поза межами встановленого законом строку.
Відтак, позивач просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у м. Києві від 06.05.2021 року № 343230412.
Головне управління ДПС у м. Києві скористалося правом на подання відзиву на позовну заяву, згідно якого позов не визнає та вважає його необґрунтованим з огляду на наступне.
Так, представник відповідача зазначає, що ГУ ДПС у м. Києві було проведено камеральну перевірку даних, здекларованих у податковій звітності з податку на прибуток Товариства з обмеженою відповідальністю «ХЕВЕН ЕТ ЛАСТ» за 2020 р.
При поданні звітної податкової декларації з податку на прибуток за 2020 рік (від 21.03.2021 № 13781256) ТОВ «ХЕВЕН ЕТ ЛАСТ» (код ЄДРПОУ 43316790) допущено порушення вимог п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу. Зокрема, встановлено розбіжності між задекларованим фінансовим результатом до оподаткування в р.02 (1628 грн.) згідно податкової декларації з податку на прибуток (від 21.03.2021 № 13781256) та р.2290 (1627000 грн.) згідно фінансового звіту суб'єкта малого підприємства за 2020 рік (від 21.03.2021 №13781258), що призвело до заниження об'єкту оподаткування в сумі 1625372 грн. та податку на прибуток, нарахованого за результатами останнього (звітного) податкового періоду (р. 19) в сумі 292567 грн.
За результатами перевірки складено Акт про результати камеральної перевірки податкової звітності з податку на прибуток за 2020 рік №24838/26-15-04-21/43316790 від 31.03.2021 та направлено платнику засобами поштового зв'язку рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Акт платником не отримано.
06.05.2021 року винесено податкове повідомлення-рішення форми «Р» за №343230412 на донарахування суми грошового зобов'язання у розмірі 292567,00 грн. та направлено ТОВ «ХЕВЕН ЕТ ЛАСТ» рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Платником податкове повідомлення-рішення форми «Р» за №343230412 від 06.05.2021 року не отримано.
Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено такі обставини та відповідні їм правовідносини.
Головним управлінням ДПС у м. Києві проведено камеральну перевірку даних, здекларованих у податковій звітності з податку на прибуток Товариства з обмеженою відповідальністю «ХЕВЕН ЕТ ЛАСТ» за 2020 р.
За результатами перевірки складено Акт про результати камеральної перевірки податкової звітності з податку на прибуток №24838/26-15-04-21/43316790 від 31.03.2021 року, у якому зазначено, що при поданні звітної податкової декларації з податку на прибуток за 2020 рік (від 21.03.2021 року №13781256) платником допущено порушення вимог п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI, зі змінами та доповненнями (далі - ПК України), а саме: «об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу». Тобто, встановлено розбіжності між задекларованим фінансовим результатом до оподаткування в р.02 (1628 грн) згідно податкової декларації з податку на прибуток (від 21.03.2021 №13781256) та р.2290 (1627000 грн) згідно звіту про фінансові результати (Фінансова звітність мікропідприємства) за 2020 рік (від 21.03.2021 №13781258), що призвело до заниження об'єкта оподаткування в сумі 1625372 грн., та податку на прибуток, нарахованого за результатами останнього (звітного) податкового періоду (р. 19) в сумі 292567 грн. Також встановлено розбіжності в сумі -28663308 грн. між р.01 Декларації з податку на прибуток підприємства (дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку) 28692 грн та сумою доходів, задекларованою в р.2280 фінансового звіту суб'єкта малого підприємництва 1627000 грн, що не вплинуло на визначення об'єкту оподаткування.
На підставі акту камеральної перевірки Головним управлінням ДПС у м. Києві винесено по відношенню до ТОВ «ХЕВЕН ЕТ ЛАСТ» податкове повідомлення-рішення форми «Р» за №343230412 від 06.05.2021 року, яким ТОВ «ХЕВЕН ЕТ ЛАСТ» збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток підприємств на загальну суму 292567,00 грн.
Предметом цього позову є вищевказане податкове-повідомлення рішення Головного управління ДПС у м. Києві
Отже, в цій справі суд має надати оцінку на предмет правомірності такого рішення, оцінивши його через призму верховенства права та критеріїв законності рішення суб'єкта владних повноважень, які наведені в частині 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
При цьому суд наголошує, що принцип верховенства права підпорядковує державу інтересам людини, а не навпаки. Коли учасником правовідносин виступає держава, остання у суперечці щодо права з будь-якою особою, має поступитися на користь опонента, оскільки вона сама створила ситуацію правової невизначеності і порушила в такий спосіб принцип верховенства права.
Суд зазначає, що для зручності та зрозумілості, оцінка на предмет правомірності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення буде проводитись, виходячи із обґрунтування яке міститься у позовній заяві.
Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини у справі "Голдер проти Сполученого Королівства", згідно з якою саме "небезпідставність" доводів позивача про неправомірність втручання в реалізацію його прав є умовою реалізації права на доступ до суду.
Отже, звертаючись до суду з позовом про захист своїх прав, позивач обтяжений обов'язком довести «небезпідставність» своїх доводів щодо порушеного права за захистом якого він звернувся до суду, надавши відповідні докази, зі змісту яких можливо встановити наявність спору саме на момент звернення до суду.
Оцінивши належність, допустимість, достовірність наданих сторонами доказів, а також достатність та взаємний зв'язок у їх сукупності, суд вважає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним, з огляду на таке.
Так, обґрунтовуючи протиправність податкового повідомлення-рішення, представник позивач зазначає, що посадовими особами контролюючого органу проведено перевірку з порушенням вимог законодавства, що мало наслідком прийняття протиправного податкового повідомлення-рішення.
Окрім цього, представник позивача стверджує, що позивачем не допущено встановлених перевіркою порушень вимог законодавства, адже зазначені у податковій звітності неточності були усунуті шляхом подачі виправленої фінансової звітності малого підприємства та уточнюючої податкової декларації з податку на прибуток підприємств за 2020 рік.
З огляду на такі доводи представника позивача у цій справі суду належить перевірити наступне:
- чи дотримано посадовими особами контролюючого органу визначену нормами законодавства процедуру проведення перевірки;
- чи дійсно допущено порушення позивачем вимог законодавства, які визначені в акті перевірки.
При цьому, суд надає оцінку цим правовідносинам, виходячи із зазначеної вище хронології, адже кожна із вказаних обставин може окремо слугувати підставою для скасування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.
Суд звертає увагу, що у постанові від 21 лютого 2020 року у справі № 826/17123/18 судова палата з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду Верховного Суду сформувала правовий висновок про те, що оскаржуючи наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень. При цьому, таким підставам позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 8 вересня 2021 року у справі №816/228/17 виходила з того, що неправомірність дій контролюючого органу при призначенні та проведенні перевірки не може бути предметом окремого позову, але може бути підставою позову про визнання протиправними рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки. При цьому підставами для скасування таких рішень є не будь-які порушення, допущені під час призначення і проведення такої перевірки, а лише ті, що вплинули або об'єктивно могли вплинути на правильність висновків контролюючого органу за результатами такої перевірки та, відповідно, на обґрунтованість і законність прийнятого за результатами перевірки рішення.
Таким чином, головним критерієм, покладеним в основу визнання правових актів органу державної влади незаконними з процесуальних підстав, є порушення адміністративних процедур, покликаних забезпечувати платникам податків реалізацію й захист їх прав.
Тобто, судом може бути надана оцінка зазначеним позивачем порушенням відповідачем положень законодавства в частині процедури проведення перевірки, і якщо такі вплинули або об'єктивно могли вплинути на правильність висновків контролюючого органу за результатами такої перевірки, то прийняте за результатами перевірки рішення може бути визнано протиправним.
А тому, на переконання суду, визнання протиправним оскаржуваного податкового повідомлення-рішення через призму неналежного проведення перевірки, знімає потребу перевіряти інші доводи щодо протиправності податкового повідомлення-рішення.
Якщо ж суд не виявить порушень відповідачем положень законодавства в частині процедури проведення перевірки, то в такому випадку належить встановити, чи мали місце допущені суб'єктом господарювання порушення чинного законодавства, які зафіксовані в акті перевірки.
Такий хід оцінки спірних правовідносин є логічним в силу особливостей процесу виникнення у суб'єкта господарювання відповідальності за допущення порушень податкового законодавства.
Так, відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України, у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Згідно з пунктом 61.1 статті 61 ПК України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Пунктом 75.1 статті 75 ПК України визначено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Отже, проведення камеральних, документальних (планових або позапланових; виїзних або невиїзних) та фактичних перевірок є правом ГУ ДПС у м. Києві, як податкового органу.
Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків.
Камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.
Згідно із пунктом 86.2 статті 86 ПК України за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
Отже камеральна перевірка є окремим самостійним видом перевірок і не належить ні до планових, ні до позапланових.
У цій справі судом встановлено, що Головним управлінням ДПС у м. Києві проведено камеральну перевірку даних, здекларованих у податковій звітності з податку на прибуток Товариства з обмеженою відповідальністю «ХЕВЕН ЕТ ЛАСТ» за 2020 р., яка документована акт камеральної перевірки №24838/26-15-04-21/43316790 від 31.03.2021 року.
На підставі акту камеральної перевірки Головним управлінням ДПС у м. Києві винесено по відношенню до ТОВ «ХЕВЕН ЕТ ЛАСТ» податкове повідомлення-рішення форми «Р» за №343230412 від 06.05.2021 року, яким ТОВ «ХЕВЕН ЕТ ЛАСТ» збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток підприємств на загальну суму 292567,00 грн.
Обґрунтовуючи протиправність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, представник позивача у позовній заяві також наголошує на тому, що у зв'язку з зазначенням у податковому повідомленні-рішенні неіснуючого акту перевірки за №22838/Ж5/26-15-04-12/43316790 від 31.03.2021 року, який став підставою для прийняття контролюючим органом такого податкового повідомлення-рішення, останнє є таким, що суперечить вимогам ст. 58 ПК України, а тому неправомірним. Окрім цього констатує, що акт за №22838/Ж5/26-15-04-12/43316790 від 31.03.2021 року позивачеві не надсилався (не вручався), а тому прийняте податкове повідомлення-рішення є неправомірним. Також стверджує про те, що відповідачем було порушено встановлений пунктом 86.8 ст. 86 ПК України строк для прийняття такого податкового повідомлення-рішення, а відтак таке податкове повідомлення-рішення прийняте поза межами встановленого законом строку.
Стосовно таких доводів представника позивача суд зазначає таке.
Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу (пункт 76.2 статті 76 ПК України).
Відповідно до пункту 86.2 статті 86 ПК України за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
Згідно з положеннями пункту 86.7 статті 86 ПК України у разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки (крім документальної позапланової перевірки, проведеної у порядку, встановленому підпунктом 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу), вони мають право подати свої заперечення та додаткові документи і пояснення, зокрема, але не виключно, документи, що підтверджують відсутність вини, наявність пом'якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки).
Такі заперечення, додаткові документи і пояснення є невід'ємною частиною матеріалів перевірки.
Акт перевірки, заперечення до акта перевірки та/або додаткові документи і пояснення, у разі їх подання платником податку у визначеному цим пунктом порядку (далі - матеріали перевірки), розглядаються комісією такого контролюючого органу з питань розгляду заперечень та пояснень до актів перевірок (далі - комісія з питань розгляду заперечень), яка є постійно діючим колегіальним органом контролюючого органу. Склад комісії та порядок її роботи затверджуються наказом керівника контролюючого органу
Розгляд матеріалів перевірки здійснюється комісією з питань розгляду заперечень контролюючого органу протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів і пояснень відповідно до цього пункту (днем завершення перевірки, проведеної у зв'язку з необхідністю з'ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у запереченнях, додаткових документах та поясненнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу (підпункт 86.7.1).
У разі отримання від платника податків у визначеному цим пунктом порядку заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів і пояснень, контролюючий орган зобов'язаний повідомити платника податків про місце і час проведення розгляду матеріалів перевірки. Таке повідомлення надсилається платнику податків протягом двох робочих днів з дня отримання від нього заперечень та/або додаткових документів і пояснень, але не пізніше ніж за чотири робочі дні до дня їх розгляду (підпункт 86.7.2).
Платник податків має право брати участь у процесі розгляду матеріалів перевірки особисто або через свого представника. Безпосередньо під час розгляду матеріалів перевірки платник податку має право надавати письмові та/або усні пояснення з приводу предмета розгляду.
Відсутність платника податку або його представника, повідомленого в передбаченому цією статтею порядку про час і місце розгляду матеріалів перевірки, не є перешкодою для розгляду матеріалів перевірки (підпункт 86.7.3).
Пунктом 86.8 статті 86 ПК України передбачено, що податкове повідомлення-рішення приймається в порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом п'ятнадцяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки, та надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
За наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та додаткових документів і пояснень, зокрема документів, що підтверджують відсутність вини, наявність пом'якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до цього Кодексу, поданих у порядку, встановленому цією статтею, податкове повідомлення-рішення приймається в порядку та строки, визначені пунктом 86.7 цієї статті.
Таким чином, законодавством передбачено обов'язок контролюючого органу складати акт перевірки за результатами проведення камеральної перевірки у разі встановлення порушень і надсилати або вручати його платнику податків.
Платник податків, отримавши акт перевірки, має право подати заперечення на такий акт із викладенням мотивів незгоди з висновками акта перевірки, які обов'язково повинні враховуватися/розглядатися контролюючим органом при прийнятті рішень про визначення грошових зобов'язань.
З урахуванням вимог пункту 86.8 статті 86 ПК України податкове повідомлення-рішення приймається саме протягом п'ятнадцяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею ПК України.
Як зазначено судом раніше, відповідно до пункту 86.2 статті 86 ПК України за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 ПК України.
Згідно пункту 42.1 статті 42 ПК України податкові повідомлення - рішення, податкові вимоги або інші документи з питань адміністрування податків, зборів, платежів, податкового контролю, у тому числі з питань проведення перевірок, звірок, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою такого контролюючого органу і відображатися в електронному кабінеті.
Документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику) (пункт 42.2 статті 42 ПК України).
У разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв'язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення (пункту 42.5 статті 42 ПК України).
При цьому, якщо платник податків у порядку та у строки, визначені статтею 66 цього Кодексу, повідомив контролюючий орган про зміну податкової адреси, він на період з дня державної реєстрації зміни податкової адреси до дня внесення змін до облікових даних такого платника податків звільняється від виконання вимог документів, надісланих йому контролюючим органом за попередньою податковою адресою та в подальшому повернених як таких, що не знайшли адресата (пункту 42.3 статті 42 ПК України).
У цій справі судом встановлено, що акт камеральної перевірки №22838/Ж5/26-15-04-12/43316790 від 31.03.2021 року надіслано контролюючим органом до ТОВ «ХЕВЕН ЕТ ЛАСТ» рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, однак як стверджує представник відповідача позивачем акт перевірки не отримано.
Судом досліджено додане до відзиву рекомендоване повідомленням про вручення поштового відправлення (номер трекінгу відправлення 0410717358032) та встановлено, що датою відправлення є 02.04.2021 року, адресою отримувача зазначено: 01030, м. Київ, вул. Володимирська, буд. 52/17 поверх 4. При цьому, біля граф отримання відмітка не проставлена, однак зазначена дата «07.04.2021 року».
Оцінюючи хронологію оформлення та надіслання позивачу акту камеральної перевірки, а також даних, які зазначені у рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення (номер трекінгу відправлення 0410717358032), суд приходить до висновку про те, що податкове повідомлення-рішення прийнято контролюючим органом з порушенням строку, визначеного пунктом 86.8 статті 86 ПК України.
Поряд з цим, відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 22.09.2021 року адресою місцезнаходження ТОВ «ХЕВЕН ЕТ ЛАСТ» є Україна, 03062, місто Київ, вул. Гончарова, будинок 47. Даний витяг містить відомості про проведення 02.04.2021 року реєстраційної дії зміни місцезнаходження юридичної особи. Зазначеною реєстраційною дією було проведено державну реєстрацію зміни місцезнаходження ТОВ «ХЕВЕН ЕТ ЛАСТ» з адреси: Україна, 01030, м. Київ, вул. Володимирська, буд. 52/17, оф. Поверх 4 на адресу: Україна, 03062, місто Київ, вул. Гончарова, будинок 47.
Суд звертає увагу на те, що відповідно до пункту 66.1 статті 66 ПК України підставами для внесення змін до облікових даних платників податків є інформація органів державної реєстрації і документально підтверджена інформація, що надається платниками податків.
У разі виникнення змін у даних або внесення змін до документів, що подаються для взяття на облік згідно з цією главою, крім змін, які вносяться до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, та змін, про які платник податків повідомив за основним місцем обліку, платник податків зобов'язаний подати контролюючому органу, в якому він обліковується, уточнені документи протягом 10 календарних днів з дня внесення змін до зазначених документів (пункт 66.5 статті 66 ПК України).
Враховуючи зазначене, суд приходить до висновку, що у позивача був відсутній обов'язок повідомляти контролюючий орган про зміну місцезнаходження, адже такі зміни відносяться до виключного випадку, про які платник податків не повідомляє контролюючий орган, про що свідчить пункт 66.5 статті 66 ПК України.
Станом на час надіслання позивачу акту перевірки №22838/Ж5/26-15-04-12/43316790 від 31.03.2021 року ТОВ «ХЕВЕН ЕТ ЛАСТ» здійснило державну реєстрацію зміни місцезнаходження з адреси: Україна, 01030, м. Київ, вул. Володимирська, буд. 52/17, оф. Поверх 4 на адресу: Україна, 03062, місто Київ, вул. Гончарова, будинок 47, відповідно контролюючим органом надіслано акт перевірки за невірною адресою. Такі обставини виключають безпосередню можливість отримання позивачем акту перевірки.
Таким чином, суд вважає, що посадовими особами контролюючого органу не дотримано визначену нормами законодавства процедуру проведення перевірки та оформлення її результатів.
Встановлені судом обставини щодо порушення контролюючим органом процедури проведення перевірки, на переконання суду, вплинули або об'єктивно могли вплинути на правильність висновків контролюючого органу за результатами такої перевірки та, відповідно, на обґрунтованість і законність прийнятого за результатами перевірки рішення.
На переконання суду, не вручення позивачу акту перевірки мало наслідком позбавлення останнього надати пояснення щодо виявлених під час перевірки порушень законодавства.
При цьому, суд звертає увагу на існування сталої судової практики щодо подібних правовідносин, а саме Верховний Суд неодноразово, зокрема у постановах від 10 січня 2024 року (справа № 805/3164/17-а), від 12 лютого 2021 року (справа №808/537/16), від 22 грудня 2020 року (справа №640/15334/19), від 03 вересня 2020 року (справа №808/2156/17), від 31 серпня 2020 року (справа №820/6771/16), від 12 серпня 2020 року (справа № 805/2408/16-а), від 19 вересня 2019 року (справа №815/4013/14), від 19 вересня 2024 року (справа № 640/16509/22) висловлював позицію, що у випадках отримання акта камеральної перевірки щодо певної податкової декларації платник податків не обмежений у праві подати уточнюючий розрахунок до цієї декларації у період після проведення камеральної перевірки і до прийняття контролюючим органом податкового повідомлення-рішення за наслідками такої перевірки, а контролюючий орган, приймаючи у такому випадку відповідне податкове повідомлення-рішення за наслідками перевірки, повинен встановити дійсний обов'язок платника зі сплати податку з урахуванням даних уточнюючого розрахунку.
У цій справі, згідно доводів представника позивача, допущені порушення були наслідком саме технічних помилок при складанні податкової звітності. Не виключено, що вказані обставини могли б бути повідомленні позивачем у запереченнях до акту перевірки за умови належного надіслання та вручення позивачу акта перевірки.
При цьому, суд звертає увагу, що відповідач здійснює (здійснював на час перевірки) свою діяльність як суб'єкт владних повноважень, а отже його діяльність має характеризуватись певною послідовністю та передбачуваністю, що зокрема слідує з принципу належного урядування. Суд нагадує, що зміст принципу належного урядування передбачає, що державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб, у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права; потреба виправити минулу “помилку» не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу. Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків; ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися коштом осіб, яких вони стосуються (Рішення ЄСПЛ у Справі “Рисовський проти України» (заява № 29979/04), прийняте 20.10.2011 року (набуло статусу остаточного 20.01.2012 року).
Узагальнюючи, суд приходить до висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято відповідачем протиправно, адже таке рішення ґрунтується на підставі висновків камеральній перевірки, що проведена з порушенням встановленої процедури.
Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України завданнями адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
При цьому, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Оцінивши надані сторонами у справі докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, та надавши відповідь на кожен із специфічних, доречних та важливих доводів заявника в світлі висновку, викладеного в пункті 25 Рішення Європейського Суду з прав людини «Проніна проти України» (заява №63566/00, Страсбург 18 липня 2006 року), суд приходить до висновку про можливість винесення законного і об'єктивного рішення у справі з урахуванням всіх обставин, наведених вище.
Як було судом зазначено раніше, згідно з вимогами частини 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Відповідно до вимог частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
На переконання суду сторона відповідача належними, допустимими та достовірними доказами не довела, що оскаржуване податкове-повідомлення рішення прийнято на підставі діючого законодавства, з дотримання необхідного балансу між несприятливими наслідками для прав та інтересів позивача і цілями, на досягнення яких спрямоване ці рішення.
За таких обставин суд прийшов до висновку, що зазначений позов підлягає задоволенню з підстав викладених у його мотивувальній частині.
При цьому, суд зазначає, що решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі “Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі “Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п. 29).
Щодо судових витрат суд зазначає, що згідно частини 1 статті 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі. Статтею 139 КАС України визначені правила розподілу судових витрат.
З матеріалів справи встановлено, що при зверненні до суду з даним позовом позивачем сплачено судовий збір у розмірі 4388,52 грн, що підтверджується платіжним дорученням від 22 вересня 2021 № 51. Враховуючи те, що позов задоволено повністю, суд вважає, що на користь позивача необхідно стягнути судові витрати (судовий збір) у вказаному розмірі за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ХЕВЕН ЕТ ЛАСТ" до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, задовольнити повністю.
2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 06.05.2021 року №343230412.
3. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ХЕВЕН ЕТ ЛАСТ" (03062, м. Київ, вул. Гончарова, буд. 47, код ЄДРПОУ 43316790) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 33/19, код ЄДРПОУ 44116011) судові витрати у розмірі 4388 (чотири тисячі триста вісімдесят вісім) грн. 52 коп.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Шостого апеляційного адміністративного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Гомельчук С.В.