20 червня 2025 року м. Житомир справа № 240/212/25
категорія 106030000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Чернової Г.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовною заявою до військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач), в якій просить:
- визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо розрахунку ОСОБА_1 з 30 березня 2022 року по 16 вересня 2022 року розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, додаткових та одноразових видів грошового забезпечення без урахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» від 02 грудня 2021 року №1928-ІХ станом на 01 січня 2022 року;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок ОСОБА_1 з 30 березня 2022 року по 16 вересня 2022 року грошового забезпечення (щомісячні основні види грошового забезпечення, щомісячні додаткові види грошового забезпечення та одноразові додаткові види грошового забезпечення) з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України від 02.12.2021 № 1928-ІХ "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022 на відповідний тарифний коефіцієнт, провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати відповідно до Закону України від 19 жовтня 2000 року №2050-ІІІ "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" з 30 березня 2022 року по день фактичної виплати.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі №826/6453/18 скасовано рішення Окружного адміністративного суду м.Києва від 16.10.2019 в частині відмови у задоволенні позову про визнання протиправним та скасування пункту постанови і прийнято в цій частині нову постанову, якою визнано протиправним та скасовано пункт 6 Постанови №103. Отже, пункт 6 Постанови №103 втратив чинність, у зв'язку з чим відновлена дія пункту 4 Постанови №704 у редакції до внесення скасованих судом змін, згідно якої розрахунковою величиною для визначення розміру посадового окладу та розміру окладу за військове звання, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року та множенням на відповідні тарифні коефіцієнти. Таким чином, у зв'язку із щорічною зміною розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, з дати прийняття постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі №826/6453/18, позивач має право на перерахунок його грошового забезпечення, а також виплату усіх складових його грошового забезпечення, одноразової допомоги з урахуванням визначених вказаним чином розміру посадового окладу та розміру окладу за військове звання.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 09.01.2025 прийнято справу до провадження за правилами спрощеного позовного провадження в порядку статей 258-263 КАС України та встановлено відповідачеві строк для надання відзиву.
Від представника відповідача 30.01.2025 надійшов відзив на адміністративний позов, у якому вимоги позовної заяви не визнав повністю і зазначив, що відповідач не порушував чинного законодавства та чітко дотримувався вимог пункту 4 Постанови №704 при обрахуванні грошового забезпечення позивача, а тому у задоволенні позову просив відмовити за безпідставністю.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов до наступного висновку.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 30.03.2022 по 16.09.2022 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 та у цей період відповідач протиправно нараховував і виплачував позивачу грошове забезпечення не в повному обсязі, без врахування вимог чинного законодавства, а саме при визначенні розміру посадового окладу, окладу за військовим званням застосував розмір прожиткового мінімуму станом на 01.01.2018 - 1762,00 грн.
У листопаді 2024 року представник позивача звернувся до відповідача із адвокатським запитом щодо нарахування та виплати грошового забезпечення за період з 30.03.2022 по 16.09.2022, враховуючи вимоги законодавства. Відповіді відповідач не надав та перерахунку і виплати грошового забезпечення за спірний період так і не здійснив, що спонукало позивача звернутися до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.
Відповідно достатті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцієюта законами України.
Пунктом 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (далі - Постанова № 704) в первинній редакції було встановлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
Додатки 1, 12, 13, 14 до Постанови № 704 містять примітки, відповідно до яких, зокрема, посадові оклади за розрядами тарифної сітки та оклади за військовим (спеціальним) званням визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт.
З 01.03.2018 п.4 Постанови № 704 було викладено у редакції п.6 Постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" (далі - Постанова №103), а саме: “Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14».
Пунктом 4 Постанови № 704 було визначено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.
Однак, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі №826/6453/18 було скасовано рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.10.2019 в частині відмови в задоволенні позову про визнання протиправним та скасування пунктупостановиі прийнято в цій частині новупостанову, якою визнано протиправним та скасовано п. 6постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб".
Отже, саме з 29.01.2020 - дня набрання законної сили рішенням Шостого апеляційного адміністративного суду у справі №826/6453/18 - діє редакція пункту 4 постанови №704, яка діяла до зазначених змін, тобто посадовий оклад визначається шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
Однак, постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 2023 р. №481 "Про скасування підпункту 1 пункту 3 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. №103, та внесення зміни до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. №704" внесено зміни до пункту 4 Постанови №704 та викладено його у наступній редакції: "Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1762 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14."
Змінена редакція пункту 4 Постанови №704 набрала чинності з 20.05.2023.
Отже, з 20.05.2023 встановлено фіксований розмір розрахункової величини у сумі 1762,00 грн для визначення розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців.
Відповідно до частини 2 статті 9 Закону України від 20 грудня 1991 року №2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Враховуючи викладене, суд вбачає підстави для задоволення позову шляхом покладення на відповідача обов'язку перерахувати грошове забезпечення позивача відповідно до пункту 4 Постанови №704 у первинній редакції за спірний період.
При цьому з метою захисту прав і законних інтересів позивача відповідачем має бути здійснений також перерахунок сум грошового забезпечення (основних, додаткових та одноразових видів грошового забезпечення), що охоплюються частиною 2 статті 9 Закону України від 20 грудня 1991 року №2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", за спірний період.
Стосовно вимоги про виплату компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація), суд зазначає наступне.
Відповідно до вимог ст.2 Закону №2050-III, компенсація провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Тобто, лише у разі затримки на один і більше календарний місяць виплата уже нарахованих доходів обчислюються компенсаційні суми в розумінні Закону № 2050-III.
Суд враховує, що відповідно до вимог п.5 Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів. у зв'язку з порушенням термінів їх виплати. затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року № 159, сума компенсації виплачується громадянам у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.
За приписами п.8 цього ж Порядку відмова власника або уповноваженого ним органу (особи) від виплати компенсації може бути оскаржена громадянином у судовому порядку.
В зв'язку з цим, позовні вимоги позивача в цій частині є передчасними, оскільки такі спірні відносини між сторонами ще не виникли з причини не проведення відповідачем перерахунку розміру індексації, а також відсутня відмова в нарахуванні та виплаті відповідної компенсації.
Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відтак, суд, з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, перевіривши їх наявними в матеріалах справи доказами, дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню частково.
Зважаючи на відсутність документально підтверджених судових витрат у даній адміністративній справі, питання про їх розподіл судом не вирішується.
Керуючись статтями 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 257, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП/ЄДРПОУ: НОМЕР_2 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП/ЄДРПОУ: НОМЕР_3 ) про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо розрахунку ОСОБА_1 з 30 березня 2022 року по 16 вересня 2022 року розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, додаткових та одноразових видів грошового забезпечення без урахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» від 02 грудня 2021 року №1928-ІХ станом на 01 січня 2022 року.
Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок ОСОБА_1 з 30 березня 2022 року по 16 вересня 2022 року грошового забезпечення (щомісячні основні види грошового забезпечення, щомісячні додаткові види грошового забезпечення та одноразові додаткові види грошового забезпечення) з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України від 02.12.2021 № 1928-ІХ "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022 на відповідний тарифний коефіцієнт, провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум.
Узадоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Г.В. Чернова
20.06.25