Україна
Донецький окружний адміністративний суд
11 червня 2025 року Справа№640/6559/22
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Троянової О.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (в письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Київського квартирно-експлуатаційного управління до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення
Позивач, Київське квартирно-експлуатаційне управління звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у м.Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення -рішення від 14.09.2021 №689160416.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.04.2022 позовну заяву було залишено без руху та встановлено позивачу п'ятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви.
В установлений судом строк позивачем усунуто недоліки позовної заяви.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 квітня 2022 року відкрито провадження у адміністративній справі у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Витребувано у відповідача: засвідчені копії матеріалів перевірки, на підставі яких було прийняте оспорюване податкове повідомлення-рішення; засвідчений витяг з інтегрованої картки платника податку на додану вартість (позивача) за 2021 рік; засвідчені копії податкових повідомлень-рішень, перелік яких наведений в акті від 13.09.2021 №69155/ж/26-15-04-16-16, разом із документальними доказами вручення таких податкових повідомлень-рішень уповноваженій особі позивача та узгодження таких рішень контролюючого органу в досудовому/судовому порядку.
До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов відзив на позовну заяву від відповідача, а також відповідь на відзив від позивача.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 31 березня 2025 року суд прийняв до провадження адміністративну справу №640/6559/22 та призначив розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 05 червня 2025 року залишено без руху позовну заяву з підстав відсутності доказів сплати судового збору.
В установлений судом строк позивачем надано платіжне доручення №99 від 22 лютого 2022 року, який було сплачено судовий збір у розмірі 2481 грн до Окружного адміністративного суду м. Києва.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 11 червня 2022 року продовжено розгляд справи.
За правилами частини 1 статті 258 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Сторони про прийняття до провадження справи були повідомлені судом належним чином за допомогою програмного забезпечення “Електронний суд».
В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначив, що спірним податковим повідомленням-рішенням від 14.09.2021 №689160416 до товариства був застосований штраф за порушення граничних термінів сплати грошового зобов'язання визначеного податковим повідомленням-рішенням від 27.04.2021 №324280415, яке оскаржено товариством у судовому порядку, а тому грошове зобов'язання за вказаним податковим повідомленням-рішенням є неузгодженим. Спірне податкове повідомлення-рішення від 14.09.2021 №689160416 вважає протиправним, просив задовольнити позов.
Відповідачем через канцелярію суду у встановлені судом строки, надано відзив на позовну заяву, відповідно до якого останній просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог. Зазначив, що станом на 28.05.2021 року в інтегрованій картці платника поновлено нарахування грошових зобов'язань на підставі ППР від 27.04.2021 року №324280415 у сумі 1 591 666 грн (основний платіж) та 159 167 грн (штрафні санкції), фактично сплачено 25.06.2021, 06.07.2021, 23.07.2021 та 25.08.2021 року. У зв'язку з оскарженням вказаного ППР 28.09.2021 року контролюючим органом виключено з ІКП нараховані в ньому зобов'язання. Враховуючи зазначене, штраф за несвоєчасну сплату узгоджених податкових зобов'язань по ППР від 27.04.2021 року №324280415 частково розрахувався до подання позовної заяви, а саме 06.07.2021 та 25.06.2021 року. Під час винесення оскаржуваного ППР не враховано той факт, що в ІКП відображено нарахування оскарженого ППР, в результаті чого зменшено наявну переплату платника податків та збільшено суму недоїмки, що спричинило подальше погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення відповідно до п. 87.9 ст. 87 ПК України, незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. Враховуючи викладене та керуючись главою 4 ПК України ДПС скасовано ППР від 14.09.2021 №689150416 у частині застосованих штрафних санкцій у сумі 51 568,70 грн, а в іншій частині зазначене ППР та ППР від 14.09.2021 року №689160416 залишено без змін, а скаргу позивача - частково задоволено.
Крім того, позивачем подано до суду відповідь на відзив, зміст якої аналогічний викладеному в позовній заяві.
Суд, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив.
Позивач - Київське квартирно - експлуатаційне управління (код ЄДРПОУ 22991617), зареєстроване як юридична особа 05.06.2001 року, перебуває на обліку як платник податків у Головному управлінні ДПС у м. Києві, Центральна ДПІ.
Відповідач - Головне управління ДПС у м. Києві (код ЄДРПОУ ВП 44116011) є суб'єктом владних повноважень, на якого чинним законодавством покладено владні управлінські функції стосовно контролю у сфері податкових взаємовідносин.
Судом встановлено, що рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 лютого 2022 року у справі №640/19927/21 встановлено, що Головним управлінням ДПС у м. Києві проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість Київського квартирно-експлуатаційного управління, за жовтень 2020 року, за результатами чого складно акт від 07.12.2020 №8861/Ж5/26-15-04-14-12/229916177 (акт перевірки).
Згідно з висновками акту перевірки встановлено порушення пункту 45 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України (ПК України), що призвело до заниження податкових зобов'язань з податку на додану вартість за жовтень 2020 року на суму 1 591 666,00 грн.
На підставі акту перевірки ГУ ДПС у м.Києві прийнято податкове повідомлення-рішення від 16.01.2021 №14420415, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у загальному розмірі 1 989 583,00 грн, з яких податкові зобов'язання - 1 591 666,00 грн, штрафні (фінансові) санкції (штрафи) - 397 917,00 грн.
14.07.2021 року позивач, не погоджуючись із вищезазначеним податковим повідомленням-рішенням, звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва із позовною заявою до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення від 27.04.2021 №324280415, рішення від 14.06.2021 №0041868-1303-2658 про опис майна у податкову заставу та податкової вимоги від 14.06.2021 №0041868-1303-2658.
Крім того, 14.07.2021 року позивач листом від 14.07.2021 року №517/3654 повідомив Головне управління ДПС у м. Києві про судове оскарження податкового повідомлення-рішення від 27.04.2021 №324280415 та про передчасність рішення від 14.06.2021 №0041868-1303-2658 про опис майна у податкову заставу та податкової вимоги від 14.06.2021 №0041868-1303-2658 у зв'язку з тим, що податкове зобов'язання є не узгодженим внаслідок його оскарження в судовому порядку.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 15.09.2021 року у справі №640/19927/21 відкрито провадження у справі.
Відповідно до ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 лютого 2022 року у справі №640/19927/21 задоволено позов Київського квартирно-експлуатаційного управління до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, скасування рішення про опис майна у податкову заставу та податкової вимоги. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 27 квітня 2021 року №324280415. Скасовано рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 14 червня 2021 року №0041868-1303-2658 про опис майна у податкову заставу. Скасовано податкову вимогу Головного управління ДПС у м. Києві від 14 червня 2021 року №0041868-1303-2658.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 26 жовтня 2022 року у справі №640/19927/21 залишено без задоволення апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 лютого 2022 року залишено без змін.
Головним управлінням ДПС у м. Києві проведено камеральну перевірку дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності сплати податку на додану вартість до бюджету Київським квартирно-експлуатаційним управлінням, за результатами якої складно акт від 13.09.2021 року №69155/Ж5/26-15-04-16-18 (акт перевірки 2).
Згідно висновків акту перевірки 2 встановлено порушення позивачем граничних строків сплати узгодженої суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість, визначених ст. 36, п. 50.1 ст. 50, п. 57.1 ст. 57, п. 180.1 ст. 180, ст. 200, п. 202.1 ст. 202, п. 203.1 ст. 203 ПК України з урахуванням ст. 102 ПК України, зокрема, за податковим повідомленням-рішенням форми “Р» від 27.04.2021 року №324280415 на суму боргу 239 854 грн, граничний термін сплати 29.05.2021 року, фактично сплачено 25.06.2021 року, кількість днів затримки 27.
На підставі акту перевірки 2 ГУ ДПС у м. Києві прийнято, зокрема, податкове повідомлення-рішення від 14.09.2021 року №689160416, яким за затримку на 27 календарних днів сплати грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 239 854 грн зобов'язано позивача сплатити штраф у розмірі 5% у сумі 11 992,70 грн.
Не погоджуючись зі спірним податковим повідомленням-рішенням позивач звернувся до Державної податкової служби України зі скаргою від 27.09.2021 року №517/5117, за результатами розгляду якої останньою прийнято рішення про результати розгляду скарги від 21.01.2022 року №1180/6/99-00-06-03-01-06, якою спірне податкове-рішення залишено без змін.
Не погоджуючись зі спірним податковим повідомленням-рішенням ГУ ДПС у м. Києві від 14.09.2021 року №689160416, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Розглядаючи справу по суті, суд виходить з наступного.
Податковий кодекс України (далі - ПК України, в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) є спеціальним законом з питань оподаткування та установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначені заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу.
Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України передбачено, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Відповідно до абзацу 1 пункту 57.1 статті 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з абзацом 1 пункту 57.3 статті 57 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
Абзацом 2 пункту 57.3 статті 57 ПК України передбачено, шо у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
У силу вимог пункту 56.1 статті 56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.
Відповідно до абзацу 4 пункту 56.18 статті 56 ПК України при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.
З положень зазначених норм закону випливає, що обов'язок зі сплати грошового зобов'язання у платника податків виникає з наступного дня за днем узгодження такого зобов'язання і має бути виконаний протягом десяти днів. У разі оскарження до суду податкового повідомлення-рішення днем узгодження грошового зобов'язання є день набрання законної сили судовим рішенням.
Відтак, у разі якщо податкове повідомлення-рішення контролюючого органу про визначення грошового зобов'язання оскаржено в судовому порядку, то таке зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили, а у разі якщо за результатами судового оскарження грошове зобов'язання, визначене платнику податків оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням, зменшується, що до платника податків направляється окреме, податкове повідомлення-рішення, яке містить зменшену суму грошового зобов'язання протягом 3 робочих днів з дня, що настає за днем отримання таким органом рішення за результатами адміністративного або судового оскарження.
При цьому, пунктом 124.1 статті 124 ПК України встановлено, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання (крім грошового зобов'язання у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, застосованих до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, а також пені, застосованої до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в таких розмірах:
при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 5 відсотків погашеної суми податкового боргу;
при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.
Якщо зарахування коштів з електронного рахунку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість в оплату узгодженої суми грошового зобов'язання, визначеного в уточнюючому розрахунку до податкової декларації, здійснюється на наступний операційний (банківський) день, штрафи, визначені у цьому пункті, не застосовуються.
Тобто, у разі недотримання платником податків строків сплати узгоджених грошових зобов'язань для нього настає відповідальність у вигляді штрафу.
Так, за наслідками проведення перевірки контролюючим органом прийнято, зокрема, спірне податкове повідомлення-рішення від 14.09.2021 №689160416 про застосування штрафу за порушення граничного строку сплати ПДВ у розмірі 5% у сумі 11 992,70 грн.
При цьому, судом встановлено на підставі розрахунку оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, що відповідачем до узгодженої суми грошового зобов'язання позивача було включено суму неузгоджених грошових зобов'язань за податковим повідомленням-рішенням від 27.04.2021 року №324280415, яке станом на дату затвердження акту перевірки та прийняття спірного податкового рішення оскаржено позивачем до суду, та станом на дату розгляду справи є скасованим відповідно до рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 лютого 2022 року у справі №640/19927/21.
У свою чергу, податковий орган посилається на податкове повідомлення-рішення від 27.04.2021 року №324280415, яким позивачу збільшено суму ПДВ як на підставу існування узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання у позивача, що чітко вбачається з доданих до оскаржуваних податкових повідомлень-рішень розрахунків штрафних санкцій.
Тобто, грошове зобов'язання позивача з податку на додану вартість, не було узгодженим в частині, що стосується штрафних санкцій за податковим повідомленням-рішенням від 27.04.2021 року №324280415, як на час проведення податковим органом камеральної перевірки, на дату складання акту камеральної перевірки, так і на дату винесення спірних податкових повідомлень-рішень.
Отже, суд доходить висновку, що спірне грошове зобов'язання, визначене контролюючим органом у податковому повідомленні-рішенні, не є узгодженим.
Враховуючи викладене, спірне податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м.Києві від 14.09.2021 №689160416 про застосування штрафу за порушення граничного строку сплати ПДВ у розмірі 5% у сумі 11 992,70 грн, є протиправним та підлягає скасуванню.
Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують.
Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі “Серявін та інші проти України» від 10.02.2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі “Руїс Торіха проти Іспанії» від 09.12.1994, серія A, N 303-A, п.29).
Згідно пункту 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.
Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з нормами частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до вимог пункту 4 частини першої статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Відповідно до вимог частин першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Нормами частини другої зазначеної статті встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд, відповідно до положень частини п'ятої статті 77 КАС України, вирішує справу на підставі наявних доказів.
Відповідно до пункту 10 частини 2 статті 245 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
За наслідками судового розгляду, з метою ефективного захисту прав позивача суд дійшов висновку задовольнити позовні вимоги.
Відповідно до ст. 258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощенного позовного провадження протягом розумного строку.
Згідно ч. 3 ст. 243 КАС України у виняткових випадках залежно від складност справи складення рішення, постанови у повному обсязі може бути відкладено на строк не більш як на десять днів, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - не більш як на п'ять днів з дня закінчення розгляду справи.
Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином, судовий збір у розмірі 2481 грн підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
На підставі вищевикладеного та керуючись статтями 2-15, 19-21, 72-79, 90, 94, 122, 123, 132, 159-161, 164, 192-194, 224-228, 241-247, 255, 253-262, 293-295 КАС України, суд
Адміністративний позов Київського квартирно-експлуатаційного управління до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у м. Києві від 14.09.2021 №689160416 форми “III» про застосування штрафної санкції в розмірі 11 992,70 грн.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві (код ЄДРПОУ 44116011, адреса: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 33/19) на користь Київського квартирно-експлуатаційного управління (адреса: 03186, м. Київ, пр-т Повітрофлотський, 30, код ЄДРПОУ 22991617) судовий збір у розмірі 2481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одна) гривня.
Повний текст рішення складено 16 червня 2025 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя О.В. Троянова