19 червня 2025 року Справа № 160/5758/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіНеклеса О.М.
за участі секретаря судового засіданняКомарової В.В.
за участі:
представника позивача представника відповідача Благодіра Р.В. Захарченка В.Ф.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Приватного акціонерного товариства «ІНГУЛЕЦЬКИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ» до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 04.12.2024 №00/1010/5001 за формою «В3»,-
Приватне акціонерне товариство «ІНГУЛЕЦЬКИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ» (далі - ПрАТ «ІНГУЛЕЦЬКИЙ ГЗК», ПрАТ «ІНГЗК», позивач) звернулося до суду з позовною заявою до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (далі - відповідач, Східне МУ ДПС по роботі з ВПП), в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (код ЄДРПОУ 43968079) від 04.12.2024 №00/1010/5001 за формою «В3».
В обґрунтування позову позивач зазначив, що податкове повідомлення-рішення від 04.12.2024 №00/1010/5001 про відсутність права на отримання бюджетного відшкодування, задекларованого у податковій декларації з податку на додану вартість за вересень 2024 року в розмірі 187 860 664,00 грн. прийнято на підставі Акту від 07.11.2024 №977/32-00-50-01/00190905 «Про результати камеральної перевірки ПрАТ «ІНГУЛЕЦЬКИЙ ГЗК» з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість платнику податку, щодо якого (та/або щодо засновників (учасників), кінцевих бенефіціарних власників якого) у порядку, встановленому Законом України «Про санкції», прийняті рішення про застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) за вересень 2024 року». Позивач категорично не згоден із висновками, які викладені в Акті перевірки, наполягає на необґрунтованості та протиправності податкового повідомлення-рішення форми В3 від 04.12.2024 №00/1010/5001, оскільки в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відсутня інформація стосовно ПРАТ «ІНГЗК» та/або його засновників (учасників), кінцевих бенефіціарних власників у порядку, встановленому Законом України «Про санкції», яким приймались рішення про застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій). Зауважив, що санкції, в т. ч. по п. 1 ч.1 ст. 4 Закону України «Про санкції» у вигляді «блокування активів», застосовані щодо ОСОБА_1 , юридичних осіб PROTEAS TRUSTEE SERVICES LTD (Протеас Трасті СервісеЗ Лтд, в Акті - ПРОТЕАС ТРАСТІ СЕРВІСІЗ ЛТД) та PROTEAS TRUSTEES LTD (Протеас Трастіс Лтд), фізичних осіб Aphrodite Loucaidou ( ОСОБА_2 , в Акті - Афродіті Лукайду), ОСОБА_3 (Елени Іона), Andreas Sofocleous (Андреаса Софоклеуса) та Konstantina Alkiviadous ( ОСОБА_4 , в Акті - Константіни Алківіадус), жодним чином не поширюються на позивача, тому застосування до позивача норми підпункту 200.41 статті 200 Податкового кодексу є безпідставним. Окрім того, інтернет-портал ORBIS не зазначений в Податковому кодексі України, як джерело, яке може бути використано під час перевірки відповідно до ст. 83 ПК України, тому використання подібних не верифікованих даних не регламентовано чинним законодавством України, а отже не може слугувати належним та достовірним джерелом доказів та інформації. Також позивач вважає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення не відповідає положенням підпункту 200.14-1 статті 200 ПК України, оскільки в ньому зазначено про відмову в наданні бюджетного відшкодування, що не передбачено чинним законодавством. Окрім того, предметом камеральної перевірки не може бути перевірка санкцій щодо платника податку на додану вартість, отже висновки Акту перевірки є неправомірними у зв'язку з тим, що відповідач вийшов за межі предмету камеральної перевірки. З огляду на зазначене, позивач вважає висновки викладені у Акті від 07.11.2024 №977/32-00-50-01/00190905 необґрунтованими, не підтвердженими належними доказами, зробленими з перевищенням повноважень, а спірне податкове повідомлення - рішення від 04.12.2024 №00/1010/5001 таким, що підлягає скасуванню.
Ухвалою суду від 24.02.2025 року відкрито провадження в адміністративній справі за позовом Приватного акціонерного товариства «ІНГУЛЕЦЬКИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ» до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 04.12.2024 №00/1010/5001 за формою «В3». Справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 24 березня 2025 року о 13:30.
10.03.2025 року через систему "Електронний суд" від представника відповідача надійшов відзив по справі, в якому він не погоджується з доводами викладеними позивачем та просить відмовити у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі. Відзив обґрунтовано тим, що камеральною перевіркою встановлено порушення вимог пункту 200.4-1 статті 200 ПКУ (зі змінами та доповненнями, діючими в період, що охоплений перевіркою) в частині достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за вересень 2024 року (податкова декларація з податку на додану вартість від 21.10.2024 р. №9312140734) та відповідно до пункту 200.14-1 статті 200 ПКУ у ПРАТ «ІНГЗК» відсутнє право на отримання бюджетного відшкодування, задекларованого у податковій декларації з податку на додану вартість за вересень 2024 року у розмірі 187 860 664,00 грн. На підставі наведених висновків відповідачем прийнято податкове повідомлення- рішення форми «ВЗ» від 04.12.2024 р. №00/1010/5001 про відсутність права ПРАТ «ІНГЗК» на отримання бюджетного відшкодування суми від'ємного значення у розмірі 187 860 664 грн., задекларованого у податковій звітності з податку на додану вартість від 21.10.2024 р. №9312140734. Зауважив, що підставою для здійснення контролюючим органом заходів, визначених пунктом 211.1 ст.211 є рішення про застосування (внесення змін) спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), прийняте у порядку, встановленому Законом України «Про санкції». Під час складання Акту камеральної перевірки ПРАТ «ІНГЗК» були враховані актуальні дані Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань, дані схематичного зображення структури власності до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань єдиним акціонером ПРАТ «ІНГЗК», Єдиного державного реєстру судових рішень та інтернет-порталу Orbis. Окрім того, камеральна перевірка ПрАТ «ІНГЗК» з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість платнику податку, щодо якого (та/або щодо засновників (учасників), кінцевих бенефіціарних власників якого) у порядку, встановленому Законом України «Про санкції», прийняті рішення про застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) за вересень 2024 року проведена відповідно до чинного законодавства. Враховуючи вищезазначене, відповідач вважає, що висновки акта камеральної перевірки достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість ПРАТ «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат» за вересень 2024 року та податкове повідомлення-рішення №00/1010/5001 від 04.12.2024 року є обґрунтованими та правомірними, а позовні вимоги позивача такими, що не підлягають задоволенню.
12.03.2025 року через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшла відповідь на відзив по справі (зареєстрована судом 13.03.2025 року), в якій позивач не погоджується з доводами відповідача та просить позовні вимоги задовольнити. Відповідь на відзив обґрунтована доводами, аналогічними тим, що були викладені у позовній заяві. Окремо представник позивача наголошував на тому, що відповідно до законодавства України підсанкційні особи не є засновниками (учасниками) та кінцевими бенефіціарними власниками ПРАТ «ІНГЗК». Відповідачем під час перевірки не встановлено до кого саме застосовані санкції, не встановлено та не надано доказів, що підсанкційні особи є засновниками (учасниками) та кінцевими бенефіціарними власниками ПРАТ «ІНГЗК», відповідно до законодавства України. Також позивач зауважив, що відповідач у свої поясненнях не надає відповіді, якою ж структурою власності ПРАТ «ІНГЗК» керувався відповідач під час встановлення порушення п.200.4-1 ст.200 ПКУ. Позивач стверджував, що вказані відповідачем юридичні та фізичні особи не здійснюють непрямий вирішальний вплив на позивача будь-яким із способів, що визначені Законом № 361. Відповідно, застосовані до цих осіб санкції не мають підстав для поширення чи застосування безпосередньо до ПРАТ «ІНГЗК». Висновки Акту перевірки позивач вважає неправомірними у зв'язку з тим, що відповідач вийшов за межі предмету камеральної перевірки. Враховуючи наведене, позивач наголошував на тому, що висновки, викладені у Акті від 07.11.2024 №977/32-00-50-01/00190905, є необґрунтованими, не підтвердженими належними доказами, зробленими з явним перевищенням повноважень, а спірне податкове повідомлення - рішення від 04.12.2024 №00/1010/5001 підлягає скасуванню.
17.03.2025 року через систему "Електронний суд" від представника відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив по справі (зареєстровані судом 18.03.2025 року), в яких відповідач не погоджується з доводами позивача та просить у задоволенні позовних вимог відмовити. Заперечення обґрунтовані тим, що хоча дійсно гр.-н ОСОБА_1 , юридичні особи PROTEAS TRUSTEE SERVICES LTD (Протеас Трасті Сервісе Лтд) та PROTEAS TRUSTEES LTD (Протеас Трастіс Лтд), фізичні особи ОСОБА_5 (Афродіте Лукаїду), ОСОБА_3 ( ОСОБА_6 ), ОСОБА_7 ( ОСОБА_8 ) та ОСОБА_9 ( ОСОБА_4 ) не є кінцевими бенефіціарними власниками ПРАТ «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат», вони через ланцюги корпоративних прав є засновниками (учасниками) позивача. Отже, приписи пункту 200.4-1 статті 200 Податкового кодексу, в редакції після дати набрання чинності Закону України від 18.06.2024 №3813-ІХ, поширюються на ПРАТ «ІНГЗК», оскільки підсанкційні особи через ланцюг коропоративних прав є його акціонерами та відповідно висновки Акту камеральної перевірки щодо відмови у бюджетному відшкодуванні від'ємного значення податкового кредиту з податку на додану вартість за вересень 2024 року є обґрунтованими та правомірними. Щодо відповідності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення вимогам п.200.14-1 ст. 200 ПКУ відповідач зазначив, що на момент проведення перевірки вже діяли санкції щодо всіх вищезазначених осіб, отже відповідно до п.200.14-1 ст. 200 ПКУ Східним МУ ДПС по роботі з ВПП було правомірно прийнято рішення про відмову у бюджетному відшкодуванні заявленої позивачем суми. Крім того, «Порядком надіслання контролюючим органом податкових повідомлень-рішень платникам податків», затвердженим наказом Міністерства фінансів України №368 від 04.07.2023р. не передбачено форми ППР про зупинення бюджетного відшкодування. Враховуючи те, що база даних Orbis містить верифіковану інформацію про фінансові дані, дані щодо засновників, види діяльності та іншу інформацію про компанії, під час проведення камеральної перевірки вона була використана як загальнодоступне джерело інформації для визначення даних про власників підприємства. Також відповідач зауважив, що висновок Верховного Суду, на який посилається позивач, не містить заборони на підтвердження чи не підтвердження саме камеральною перевіркою права платника податків на бюджетне відшкодування податку на додану вартість. При цьому, для висновку щодо права на бюджетне відшкодування, з огляду на пункт 200.4-1 статті 200 Податкового кодексу України, контролюючому органу не потрібно дослідження безпосередньо первинних документів, йому достатньо інформації про перелік осіб на яких накладено санкції (обмежувальні заходи). Отже, на думку відповідача, предметом камеральної перевірки може бути питання достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість платнику податку, щодо якого (та/або щодо засновників (учасників), кінцевих бенефіціарних власників якого) у порядку, встановленому Законом України «Про санкції», прийняті рішення про застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій).
21.03.2025 року через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшла заява про залишення позовної заяви без розгляду (зареєстрована судом 24.03.2025 року),
24.03.2025 року через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшла заява про залишення без розгляду заяви про залишення позовної заяви без розгляду (зареєстрована судом 24.03.2025 року).
Також, 24.03.2025 року на електронну адресу суду від представника позивача надійшла заява про відкликання заяви про залишення позовної заяви без розгляду.
24.03.2025 року термін підготовчого провадження було продовжено на 30 днів, розгляд справи було відкладено до 28.04.2025 року на 13 год. 30 хв.
25.03.2025 року через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшли додаткові пояснення по справі (зареєстровані судом 26.03.2025 року), в яких позивач просить позовні вимоги задовольнити, з підстав, аналогічних тим, що були викладені у позовній заяві та відповіді на відзив.
23.04.2025 року через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшло клопотання про долучення доказів.
В підготовчому засіданні 28.04.2025 року оголошено перерву до 22.05.2025 року.
07.05.2025 року через систему "Електронний суд" від представника відповідача через систему "Електронний суд" надійшли додаткові пояснення до відзиву, в яких були викладені пояснення щодо підстав для використання базою даних інтернет-порталу «Orbis». Також були подані додаткові докази у справі.
19.05.2025 року через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшли додаткові пояснення щодо використання відповідачем даних інтернет-порталу ORBIS.
22.05.2025 року підготовче провадження у справі було закрито, розгляд справи по суті призначено на 02.06.2025 року.
02.06.2025 року представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити у повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, в задоволенні позовних вимог просив відмовити.
02.06.2025 року у судовому засіданні оголошено перерву до 19.06.2025 року.
У судовому засіданні 19.06.2025 року в судових дебатах представник позивача позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити у повному обсязі.
Представник відповідача в судових дебатах проти позову заперечував, в задоволенні позовних вимог просив відмовити.
Вивчивши та дослідивши всі матеріали справи та надані докази, заслухавши пояснення представників сторін, а також проаналізувавши зміст норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що у період з 22.10.2024 року по 07.11.2024 року посадовими особами Криворізького управління податкового адміністрування Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків відповідно до п.200.10 ст.200 розділу V Податкового кодексу України (далі - ПКУ) у порядку, встановленому ст.76 глави 8 розділу II Податкового кодексу, проведено камеральну перевірку ПРАТ «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат» (код ЄДРПОУ 00190905) далі - ПРАТ «ІНГЗК») достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість платнику податку, щодо якого (та/або щодо засновників (учасників), кінцевих бенефіціарних власників якого) у порядку, встановленому Законом України «Про санкції», прийняті рішення про застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) за вересень 2024 року (податкова декларація з податку на додану вартість від 21.10.2024 р. №9312140734).
За результатами перевірки складений акт перевірки від 07.11.2024 р. №977/32-00-50-01/00190905 (далі - Акт перевірки), у висновках якого зазначено, що камеральною перевіркою ПрАТ «ІНГУЛЕЦЬКИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ» встановлено порушення вимог пункту 200.4-1 статті 200 ПКУ (зі змінами та доповненнями, діючими в період, що охоплений перевіркою) в частині достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за вересень 2024 року (податкова декларація з податку на додану вартість від 21.10.2024 р. №9312140734) та відповідно до пункту 200.14-1 статті 200 ПКУ у ПРАТ «ІНГЗК» (код ЄДРПОУ 00190905) відсутнє право на отримання бюджетного відшкодування, задекларованого у податковій декларації з податку на додану вартість за вересень 2024 року у розмірі 187 860 664,00 грн.
Зі змісту акту перевірки від 07.11.2024 р. №977/32-00-50-01/00190905 вбачається, що наведені вище висновки контролюючого органу були зроблені, з огляду на наступне.
Відповідно до податкової звітності з ПДВ від 21.10.2024 №9312140734 ПрАТ «ІНГЗК» у рядку 20.2 задекларовано суму ПДВ, яка підлягає бюджетному відшкодуванню, у розмірі 187 860 664,00 грн.
Згідно з інформацією про структуру власності ПРАТ «ІНГЗК» в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань акціями підприємства володіє: 100% Metinvest Management B.V. країна - Нідерланди, який на 100% належить, Metinvest B.V. країна - Нідерланди.
Metinvest B.V., належить:
- 71,24% - компанії SCM (SYSTEM CAPITAL MANAGEMENT) LIMITED (CKM (СИСТЕМ КЕПІТАЛ МЕНЕДЖМЕНТ) ЛІМІТЕД), Кіпр, реєстраційний номер НЕ 137516;
- 5% - компанії CLARENDALE LIMITED (КЛАРЕНДЕЙЛ ЛІМІТЕД), Кіпр, реєстраційний номер НЕ 288119.
Кінцевий бенефіціарний власник - ОСОБА_10 (РНОКПП НОМЕР_1 ), Україна, тип бенефіціарного володіння - непрямий вирішальний вплив, відсоток частки статутного капіталу або відсоток права голосу (непрямий вплив) - 76,24%.
- 23,76% - компанії SMART STEEL LTD (СМАРТ СТІЛ ЛТД), Кіпр, реєстраційний номер НЕ 173605, якою на 99,99% володіє SMART HOLDING (CYPRUS) LTD (СМАРТ ХОЛДИНГ (САЙПРУС) (Кіпр), реєстраційний номер НЕ 303560.
Корпоративними правами (акціями) SMART HOLDING (CYPRUS) LTD на 100% володіють наступні трасти:
- на 80% SMART TRUST (СМАРТ ТРАСТ), реєстраційний номер TRUST.2206;
- на 20% STEP TRUST (СТЕП ТРАСТ), реєстраційний номер TRUST.2214.
Управителями відповідних трастів є наступні особи:
- SMART TRUST (СМАРТ ТРАСТ) є 85% Andreas Sofokleous ( ОСОБА_11 ) та 15% ОСОБА_9 ( ОСОБА_12 ) через PROTEAS TRUSTEE SERVICES LTD (ПРОТЕАС TPACTI СЕРВІСІЗ ЛТД, реєстраційний номер HE 351921, a також ОСОБА_3 (Елена Іона), ОСОБА_5 (Афродіте Лукаїду), ОСОБА_13 ( ОСОБА_14 ) нерезиденти, країна - Кіпр;
- STEP TRUST (СТЕП ТРАСТ) є 85% ОСОБА_9 ( ОСОБА_12 ) та 15% ОСОБА_15 ( ОСОБА_11 ) через PROTEAS TRUSTEE LTD (ПРОТЕАС TPACTIC ЛТД, реєстраційний номер НОМЕР_2 , нерезиденти, країна - Кіпр.
За даними Державного реєстру санкцій щодо:
1) - Протеас Трасті Сервісіз Лтд (Proteas Trustee Services Ltd), країна реєстрації - Республіка Кіпр. Унікальний номер у реєстрі Департаменту реєстрації компаній та інтелектуальної власності Республіки Кіпр - НЕ 351921. Місце реєстрації - Республіка Кіпр, м. Лімасол (Arch. Makariou III, 155, Proteas House, Floor 5, 3026, Limassol, Cyprus).
- Протеас Трастіс Лтд (Proteas Trustees Ltd), країна реєстрації - Республіка Кіпр. Унікальний номер у реєстрі Департаменту реєстрації компаній та інтелектуальної власності Республіки Кіпр - НЕ 329084. Місце реєстрації - Республіка Кіпр, м. Лімасол (Arch. Makariou III, 155, Proteas House, Floor 5, 3026, Limassol, Cyprus)
у порядку, встановленому Законом України «Про санкції», прийнято рішення про застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), зокрема щодо зупинення виконання економічних та фінансових зобов'язань.
Санкції введено в дію на підставі позицій 1 та 2 Додатку 2 до рішення Ради національної безпеки і оборони України від 08 жовтня 2024 року «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)», введеного в дію Указом Президента України від 08 жовтня 2024 року № 698/2024, терміном на 10 років, а саме до 08.10.2034 року.
2) - ОСОБА_16 ( ОСОБА_17 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 . Громадянство - Республіка Кіпр. Паспорт громадянина Республіки Кіпр - НОМЕР_3 ;
- ОСОБА_18 ( ОСОБА_19 , ОСОБА_20 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 . Громадянство - Республіка Кіпр;
- ОСОБА_21 ( ОСОБА_22 ), ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянство - Республіка Кіпр;
- ОСОБА_23 ( ОСОБА_24 , ОСОБА_25 ), ІНФОРМАЦІЯ_4 . Громадянство - Республіка Кіпр.
- Софоклеус Харула ( ОСОБА_26 , ОСОБА_27 ), ІНФОРМАЦІЯ_5 . Громадянство - Республіка Кіпр. Паспорт громадянина Республіки Кіпр - К00090504
у порядку, встановленому Законом України «Про санкції», прийнято рішення про застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), зокрема щодо зупинення виконання економічних та фінансових зобов'язань.
Санкції введено в дію на підставі позицій 73, 74, 76, 77, 78 Додатку 1 до рішення Ради національної безпеки і оборони України від 08 жовтня 2024 року «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)», введеного в дію Указом Президента України від 08 жовтня 2024 року №698/2024, терміном на 10 років, а саме до 08.10.2034 року.
Відповідно до даних інтернет-порталу Orbis (orbiseurope.bvdinfo.com) акціями ПРАТ «ІНГЗК» володіє 100% Metinvest Management B.V. країна - Нідерланди, який на 100% належить, Metinvest B.V. країна - Нідерланди.
Metinvest B.V., належить:
- 71,24% - компанії SCM (SYSTEM CAPITAL MANAGEMENT) LIMITED (CKM (СИСТЕМ КЕПІТАЛ МЕНЕДЖМЕНТ) ЛІМІТЕД), Кіпр, реєстраційний номер НЕ 137516;
- 5% - компанії CLARENDALE LIMITED (КЛАРЕНДЕЙЛ ЛІМІТЕД), Кіпр, реєстраційний номер НЕ 288119.
Кінцевий бенефіціарний власник - ОСОБА_10 (РНОКПП НОМЕР_1 ), Україна, тип бенефіціарного володіння - непрямий вирішальний вплив, відсоток частки статутного капіталу або відсоток права голосу (непрямий вплив) - 76,24%.
- 23,76% компанії METINVEST B.V. володіє компанія SMART STEEL LTD (СМАРТ СТІЛ ЛТД), якою володіє SMART HOLDING (CYPRUS) LTD (СМАРТ ХОЛДИНГ (САЙПРУС) ЛТД, що на 100% належить ОСОБА_28 ( ОСОБА_29 ).
За даними Державного реєстру санкцій щодо ОСОБА_1 ( ОСОБА_30 , податковий номер НОМЕР_4 ) у порядку, встановленому Законом України «Про санкції», прийнято рішення про застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), зокрема щодо зупинення виконання економічних та фінансових зобов'язань.
Санкції введено в дію на підставі позиції 1 Додатку до рішення Ради національної безпеки і оборони України від 01 грудня 2022 року «Про окремі аспекти діяльності релігійних організацій в Україні і застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)», введеного в дію Указом Президента України від 01 грудня 2022 року №820/22 (в редакції рішення Ради національної безпеки і оборони України від 24 січня 2023 року «Про внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)», введеного в дію Указом Президента України від 24 січня 2023 року №43/2023 (з урахуванням змін внесених Указом Президента України від 24 червня 2024 року №376/2024), терміном на 5 років, а саме до 24.06.2029 року.
Враховуючи вищевикладене, відповідно до пункту 200.4-1 статті 200 ПКУ, з урахуванням Указів Президента України: від 24.06.2024 №376/2024, від 08.10.2024 року №698/2024 та згідно з вимогами пункту 200.14-1 статті 200 ПКУ, відповідач дійшов висновку, що у ПрАТ «ІНГЗК» відсутнє право на отримання бюджетного відшкодування у розмірі 187 860 664 грн., задекларованого у податковій звітності з податку на додану вартість за вересень 2024 року від 21.10.2024 р. №9312140734.
04.12.2024 року, згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54, пунктом 58.1 статті 58 глави 4 розділу II та пункту 200.4-1 статті 200 розділу V ПКУ та на підставі акта перевірки від 07.11.2024 р. №977/32-00-50-01/00190905, Східним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків прийнято податкове повідомлення- рішення форми «ВЗ» №00/1010/5001 про відсутність права ПрАТ «ІНГЗК» на отримання бюджетного відшкодування суми від'ємного значення у розмірі 187 860 664 грн., задекларованого у податковій декларації з податку на додану вартість за вересень 2024 року від 21.10.2024 р. №9312140734.
Не погоджуючись із податковим повідомленням-рішенням №00/1010/5001 від 04.12.2024 року, позивач звернувся до Державної податкової служби України із скаргою від 13.12.2024 №10/5817 на податкове повідомлення-рішення №00/1010/5001 від 04.12.2024 року.
Рішенням Державної податкової служби України про результати розгляду скарги від 06.02.2025 року №3534/6/99-00-06-01-03-06 податкове повідомлення-рішення №00/1010/5001 від 04.12.2024 року залишено без змін, а скаргу - без задоволення.
Вважаючи протиправним та таким, що підлягає скасуванню податкове повідомлення-рішення Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 04.12.2024 року №00/1010/5001 за формою «В3», позивач звернувся до суду з цією позовною заявою.
Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.
Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
Статтею 68 Конституції України визначено, що кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулює Податковий кодекс України №2755-VI від 02.12.2010 року, в редакцій чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі - ПК України).
Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (далі ПК України у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків, регламентовано статтею 200 ПК України.
Відповідно до пункту 200.1 означеної норми сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
Пунктом 200.2 статті 200 ПК України передбачено, що при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.
Для перерахування податку до бюджету центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, надсилає центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр платників, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника, звітний період та сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету. На підставі такого реєстру центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, не пізніше останнього дня строку, встановленого цим Кодексом для самостійної сплати податкових зобов'язань, перераховує суми податку до бюджету.
За приписами пункту 200.4 статті 200 ПК України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:
а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200 1.3 статті 200 1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -
б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200 1.3 статті 200 1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету,
в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
Згідно з пунктом 200.7 статті 200 ПК України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.
Відповідно до пункту 200.8 статті 200 ПК України до податкової декларації або уточнюючих розрахунків (в разі їх подання) платником податків додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування та оригінали митних декларацій. У разі якщо митне оформлення товарів, вивезених за межі митної території України, здійснювалося з використанням електронної митної декларації, така електронна митна декларація надається контролюючим органом за місцем митного оформлення контролюючому органу за місцем обліку такого платника податків в порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації кваліфікованого електронного підпису відповідно до закону.
Форма заяви про відшкодування та форма розрахунку суми бюджетного відшкодування визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики (пункт 200.9 статті 200 ПК України).
За приписами пункту 200.10 статті 200 ПК України у строк, передбачений абзацом першим пункту 76.3 статті 76 цього Кодексу, контролюючий орган проводить камеральну перевірку даних податкової декларації або уточнюючих розрахунків (в разі їх подання).
Платники податку, які мають право на бюджетне відшкодування відповідно до цієї статті та подали заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, отримують таке бюджетне відшкодування в разі узгодження контролюючим органом заявленої суми бюджетного відшкодування за результатами камеральної перевірки, а у випадках, визначених пунктом 200.11 цієї статті, - за результатами перевірки, зазначеної у такому пункті, що проводяться відповідно до цього Кодексу.
Як визначено пунктом 200.14 статті 200 ПК України якщо за результатами камеральної або документальної перевірки, контролюючий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган: у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною контролюючим органом за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування; у разі з'ясування за результатами проведення перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови в наданні бюджетного відшкодування.
Як встановлено судом, контролюючим органом під час камеральної перевірки, за результатами якої складено акт від 07.11.2024 року №977/32-00-50-01/00190905, не було виявлено невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації.
Натомість, в висновках акта камеральної перевірки від 07.11.2024 р. №977/32-00-50-01/00190905 зазначено, що камеральною перевіркою ПрАТ «ІНГУЛЕЦЬКИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ» встановлено порушення вимог пункту 200.4-1 статті 200 ПКУ (зі змінами та доповненнями, діючими в період, що охоплений перевіркою) в частині достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за вересень 2024 року (податкова декларація з податку на додану вартість від 21.10.2024 р. №9312140734) та відповідно до пункту 200.14-1 статті 200 ПКУ у ПРАТ «ІНГЗК» (код ЄДРПОУ 00190905) відсутнє право на отримання бюджетного відшкодування, задекларованого у податковій декларації з податку на додану вартість за вересень 2024 року у розмірі 187 860 664,00 грн.
Отже, враховуючи такі висновки контролюючого органу, на думку суду, слід з'ясувати наступні питання, а саме:
- можливість встановлення контролюючим органом вищевказаних питань та встановлення таких висновків, саме в межах камеральної перевірки;
- правомірність та обґрунтованість вищевказаних висновків, зроблених контролюючим органом.
Щодо можливості встановлення контролюючим органом вищевказаних питань та встановлення таких висновків, саме в межах камеральної перевірки, суд зазначає про таке.
Згідно з підпунктом 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України, камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО, даних Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального та Єдиного реєстру ліцензіатів з виробництва та обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини та рідин, що використовуються в електронних сигаретах. Предметом камеральної перевірки зокрема може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.
Відповідно до статті 76 ПК України, камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова (пункт 76.1). Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу (пункт 76.2).
Камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання, крім камеральної перевірки податкової декларації або уточнюючого розрахунку (у разі подання), у складі яких подано заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, строк проведення якої визначений статтею 200 цього Кодексу. Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу. (пункт 76.3).
Суд зауважує, що мета і зміст камеральної перевірки, а так само обсяг інформації, який може під час такої перевірки перевірятися, в розумінні вищезазначених норм, були предметом неодноразового розгляду Верховним Судом.
У постанові від 21 січня 2021 року у справі №813/2519/17 Верховний Суд зазначав, що камеральна перевірка є одним з видів податкових перевірок, нормативно встановлених пунктом 75.1 статті 75 ПК України, та за своєю правовою сутністю є формою поточного документального контролю за дотриманням платником вимог податкового законодавства на підставі декларацій та інших документів податкової звітності, одержаних від платника. Верховний Суд дійшов висновку про обов'язковий характер камеральної перевірки, яка проводиться у випадку подання платником звітних документів до контролюючого органу. Камеральною перевіркою охоплюються лише ті показники документів, які належать до податкової звітності та мають значення для правильності обчислення платником об'єкта оподаткування та суми податку, що підлягає сплаті до бюджету. Перевірка будь-яких інших відомостей, витребування у платника додаткової інформації та документів, подання яких разом з податковою декларацією чинним законодавством не передбачено, камеральною перевіркою не охоплюється. Фактично предмет камеральної перевірки передбачає встановлення повноти, своєчасності подання платником податкової звітності, візуальну перевірку правильності оформлення документів податкової звітності (повноти заповнення усіх необхідних реквізитів, чіткості їх заповнення тощо), перевірку правильності складення розрахунків за податковими платежами (арифметичний підрахунок остаточних сум податків, правильність відображення показників, необхідних для обчислення бази оподаткування).
У постанові від 19 квітня 2022 року у справі № 816/687/16 Верховний Суд підтримав усталену позицію про те, що метою камеральної перевірки є виявлення в поданій звітності, інших даних систем електронного адміністрування арифметичні та/або методологічні помилки, інші відомості, які призвели до заниження або завищення податкового зобов'язання, або посвідчують інші реєстраційні порушення, які доводять склад податкового правопорушення. Основним завданням камеральної перевірки є перевірка складання податкових декларацій і розрахунків, що включає в себе арифметичний підрахунок сум податкових зобов'язань, що підлягають сплаті до відповідного бюджету або бюджетному відшкодуванню, перевірка правильності застосування ставок податків, податкових пільг, відображення у податковій звітності показників, необхідних для обчислення бази оподаткування; виявлення арифметичних або методологічних помилок. Виявлене за результатами камеральної перевірки податкової декларації (розрахунку) заниження платником податку суми податкового зобов'язання внаслідок застосування ставки податку іншої, ніж встановлено нормою ПК, є достатньою підставою для визначення контролюючим органом відповідно до пункту 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 ПК суми грошових зобов'язань.
У постанові від 16 січня 2024 року у справі № 440/2547/22 Верховний Суд узагальнив висновки Верховного Суду з питання правового значення і суті камеральної перевірки. Зазначив, що вони полягають в тому, що камеральна перевірка проводиться виключно на підставі даних, які зазначені у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість, Єдиного реєстру акцизних накладних та даних електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних системи обліку даних реєстратора розрахункових операцій. Тобто, якщо під час камеральної перевірки контролюючий орган на підставі саме інформаційних баз даних виявить, що платник податків занизив податкові зобов'язання з відповідного податку, це може бути підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення із визначенням суми занижених зобов'язань. Однак, у випадку, якщо для висновку про заниження податкових зобов'язань необхідним є дослідження безпосередньо первинних документів, які підтверджують показники податкової звітності, питання достовірності, повноти нарахування і сплати податку підлягає перевірці шляхом проведення документальної перевірки.
Суд зазначає, що відповідні висновки щодо меж камеральної перевірки зроблені Верховним Судом також і під час безпосередньо розгляду спірних правовідносин щодо бюджетного відшкодування у справі №826/5165/17.
Отже, враховуючи викладене, суд доходить висновку, що предметом камеральної перевірки може бути встановлення виключно: 1) повноти та своєчасності подання платником податкової звітності; 2) візуальна перевірку правильності оформлення документів податкової звітності (повноти заповнення усіх необхідних реквізитів, чіткості їх заповнення тощо), 3)перевірка правильності складення розрахунків за податковими платежами (арифметичний підрахунок остаточних сум податків, правильність відображення показників, необхідних для обчислення бази оподаткування).
Окремо, суд вказує, що враховуючи специфіку правовідносин, які є предметом розгляду даної справи (процедура повернення суми бюджетного відшкодування), також до предмету камеральної перевірки, входить і виявлення відповідності/невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, що, на переконання суду, в свою чергу є тотожним перевірки правильності відображення показників у податковій декларації.
В той же час, як встановлено судом та підтверджується змістом акту контролюючий орган, всупереч вимогам податкового законодавства, вийшов за межі предмету камеральної перевірки та встановив інші обставини, що не можуть бути встановлені податковим органом під час проведення камеральної перевірки.
Зазначені порушення процедури проведення перевірки є самостійними підставами для визнання висновків такої перевірки необґрунтованими, що тягне за собою скасування прийнятого, за її наслідками, акту індивідуальної дії, тобто податкового повідомлення-рішення від 04.12.2024 №00/1010/5001 за формою «В3».
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21.04.2021 року у справі №816/501/16, у постанові від 01.06.2022 року у справі №520/7331/21 та у постанові від 11 липня 2024 року у справі 320/7160/19.
До аналогічний висновків у подібних правовідносинах дійшов і Третій апеляційний адміністративний суд у постанові від 12 лютого 2025 року у справі №160/23824/24.
Щодо правомірності та обґрунтованості висновків, зроблених контролюючим органом у акті камеральної перевірки, суд зазначає наступне.
З преамбули Закону України «Про санкції» №1644-VІІ від 14 серпня 2014 року, тут і надалі в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Закон №1644-VІІ) слідує, що інститут санкцій законодавець запровадив з метою невідкладного та ефективного реагування на наявні і потенційні загрози національним інтересам і національній безпеці України, включаючи ворожі дії, збройний напад інших держав чи недержавних утворень, завдання шкоди життю та здоров'ю населення, захоплення заручників, експропріацію власності держави, фізичних та юридичних осіб, завдання майнових втрат та створення перешкод для сталого економічного розвитку, повноцінного здійснення громадянами України належних їм прав і свобод.
Частиною 1 статті 1 Закону №1644-VІІ встановлено, що з метою захисту національних інтересів, національної безпеки, суверенітету і територіальної цілісності України, протидії терористичній діяльності, а також запобігання порушенню, відновлення порушених прав, свобод та законних інтересів громадян України, суспільства та держави можуть застосовуватися спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (далі - санкції).
Частиною 1 статті 2 Закону №1644-VІІ визначено, що правову основу застосування санкцій становлять Конституція України, міжнародні договори України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, закони України, нормативні акти Президента України, Кабінету Міністрів України, рішення Ради національної безпеки та оборони України, відповідні принципи та норми міжнародного права.
Відповідно до частини 3 статті 5 Закону №1644-VІІ рішення щодо застосування, скасування та внесення змін до санкцій щодо окремих іноземних юридичних осіб, юридичних осіб, які знаходяться під контролем іноземної юридичної особи чи фізичної особи-нерезидента, іноземців, осіб без громадянства, а також суб'єктів, які здійснюють терористичну діяльність (персональні санкції), передбачених пунктами 1- 21, 23-25 частини першої статті 4 цього Закону, приймається Радою національної безпеки та оборони України та вводиться в дію указом Президента України. Відповідне рішення набирає чинності з моменту видання указу Президента України і є обов'язковим до виконання.
Згідно з вимогами частини 5 статті 4 Закону №1644-VІІ реалізація санкцій щодо особи, щодо якої застосовано санкції, у сфері відносин, які регулюються ПК України та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, забезпечується контролюючим органом шляхом здійснення заходів, передбачених пунктом 21-1.1 статті 21-1 ПК України.
Згідно з пунктом 17.3 статті 17 ПК України, права платника податку, передбачені цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, можуть бути обмежені у разі застосування до платника податків спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) у порядку, встановленому Законом України «Про санкції».
Статтею 21-1 ПК України визначено, що контролюючі органи виконують рішення про застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), прийняті у порядку, встановленому Законом України «Про санкції», шляхом здійснення таких заходів:
анулювання ліцензій на право здійснення діяльності у сфері виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального - у разі застосування санкції щодо анулювання або зупинення ліцензій та інших дозволів, одержання (наявність) яких є умовою для здійснення певного виду діяльності;
відмова/зупинення у поверненні помилково та/або надміру сплачених сум податків та зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, пені, штрафів - у разі застосування санкції щодо зупинення виконання економічних та фінансових зобов'язань;
відмова в наданні розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу), а також у прийнятті рішення про перенесення строків сплати розстрочених (відстрочених) сум - у разі застосування санкції щодо зупинення виконання економічних та фінансових зобов'язань;
зупинення/відмова в наданні бюджетного відшкодування податку на додану вартість - у разі застосування санкції щодо зупинення виконання економічних та фінансових зобов'язань.
Відповідно до п.21-1.2 ст. 21-1 ПК України підставою для здійснення контролюючим органом заходів, визначених пунктом 21-1.1 цієї статті, є рішення про застосування (внесення змін) спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), прийняте у порядку, встановленому Законом України «Про санкції».
Як зазначалося вище пунктом 200.4-1 статті 200 ПК України передбачено, що платники податку, щодо яких (та/або щодо засновників (учасників), кінцевих бенефіціарних власників яких) у порядку, встановленому Законом України «Про санкції», прийняті рішення про застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), протягом строку застосування таких санкцій не мають права на отримання бюджетного відшкодування суми від'ємного значення.
Суми такого від'ємного значення зараховуються у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
За положенням пункту 200.12-1 статті 200 ПК України, з дати прийняття рішення про застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), прийнятого у порядку, встановленому Законом України «Про санкції», зупиняються бюджетне відшкодування узгодженої суми бюджетного відшкодування та перебіг строків здійснення такого бюджетного відшкодування, визначених цією статтею.
Зазначена в абзаці першому цього пункту сума бюджетного відшкодування залишається доступною органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, та перераховується цим органом на рахунок платника податку в обслуговуючому банку/небанківському надавачі платіжних послуг та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету України, протягом п'яти операційних днів з дати прийняття рішення про скасування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), прийнятого у порядку, встановленому Законом України «Про санкції».
Відмова в наданні бюджетного відшкодування податку на додану вартість передбачена наступними нормами ПКУ п. 200.14-1 ст. 200, а саме п. 200.14-1 ст. 200 ПКУ якщо протягом періоду проведення контролюючим органом камеральної або документальної перевірки прийнято рішення про застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) у порядку, встановленому Законом України "Про санкції", такий контролюючий орган надсилає платнику податку податкове повідомлення-рішення, в якому зазначається відмова в наданні бюджетного відшкодування.
В акті перевірки податковий орган зазначив, що згідно з інформацією про структуру власності ПРАТ «ІНГЗК» в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань акціями підприємства володіє: 100% Metinvest Management B.V. країна - Нідерланди, який на 100% належить, Metinvest B.V. країна - Нідерланди.
Metinvest B.V., належить:
- 71,24% - компанії SCM (SYSTEM CAPITAL MANAGEMENT) LIMITED (CKM (СИСТЕМ КЕПІТАЛ МЕНЕДЖМЕНТ) ЛІМІТЕД), Кіпр, реєстраційний номер НЕ 137516;
- 5% - компанії CLARENDALE LIMITED (КЛАРЕНДЕЙЛ ЛІМІТЕД), Кіпр, реєстраційний номер НЕ 288119.
Кінцевий бенефіціарний власник - ОСОБА_10 (РНОКПП НОМЕР_1 ), Україна, тип бенефіціарного володіння - непрямий вирішальний вплив, відсоток частки статутного капіталу або відсоток права голосу (непрямий вплив) - 76,24%.
- 23,76% - компанії SMART STEEL LTD (СМАРТ СТІЛ ЛТД), Кіпр, реєстраційний номер НЕ 173605, якою на 99,99% володіє SMART HOLDING (CYPRUS) LTD (СМАРТ ХОЛДИНГ (САЙПРУС) (Кіпр), реєстраційний номер НЕ 303560. Корпоративними правами (акціями) SMART HOLDING (CYPRUS) LTD на 100% володіють наступні трасти:
- на 80% SMART TRUST (СМАРТ ТРАСТ), реєстраційний номер TRUST.2206;
- на 20% STEP TRUST (СТЕП ТРАСТ), реєстраційний номер TRUST.2214.
Управителями відповідних трастів є наступні особи:
- SMART TRUST (СМАРТ ТРАСТ) є 85% Andreas Sofokleous (Андреас Софоклеус) та 15% Konstantina Alkiviadous ( ОСОБА_12 ) через PROTEAS TRUSTEE SERVICES LTD (ПРОТЕАС TPACTI СЕРВІСІЗ ЛТД, реєстраційний номер HE 351921, а також Elena Iona (Елена Іона), ОСОБА_5 ( ОСОБА_2 ), ОСОБА_13 ( ОСОБА_14 ) нерезиденти, країна - Кіпр; «ІНГЗК»: 100% Metinvest Management B.V. країна - Нідерланди, який на 100% належить, ОСОБА_31 країна - Нідерланди. Metinvest B.V., належить:
- 71,24% - компанії SCM (SYSTEM CAPITAL MANAGEMENT) LIMITED (CKM (СИСТЕМ КЕПІТАЛ МЕНЕДЖМЕНТ) ЛІМІТЕД), Кіпр, реєстраційний номер НЕ 137516;
- 5% - компанії CLARENDALE LIMITED (КЛАРЕНДЕЙЛ ЛІМІТЕД), Кіпр, реєстраційний номер НЕ 288119.
Кінцевий бенефіціарний власник - ОСОБА_10 (РНОКПП НОМЕР_1 ), Україна, тип бенефіціарного володіння - непрямий вирішальний вплив, відсоток частки статутного капіталу або відсоток права голосу (непрямий вплив) - 76,24%.
- 23,76% компанії METINVEST B.V. володіє компанія SMART STEEL LTD (СМАРТ СТІЛ ЛТД), якою володіє SMART HOLDING (CYPRUS) LTD (СМАРТ ХОЛДИНГ (САЙПРУС) ЛТД, що на 100% належить ОСОБА_28 ( ОСОБА_29 ).
Водночас, за даними Державного реєстру санкцій щодо ОСОБА_1 ( ОСОБА_30 , податковий номер НОМЕР_4 ) у порядку, встановленому Законом України «Про санкції», прийнято рішення про застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), зокрема щодо зупинення виконання економічних та фінансових зобов'язань.
Санкції введено в дію на підставі позиції 1 Додатку до рішення Ради національної безпеки і оборони України від 01 грудня 2022 року «Про окремі аспекти діяльності релігійних організацій в Україні і застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)», введеного в дію Указом Президента України від 01 грудня 2022 року №820/22 (в редакції рішення Ради національної безпеки і оборони України від 24 січня 2023 року «Про внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)», введеного в дію Указом Президента України від 24 січня 2023 року №43/2023 (з урахуванням змін внесених Указом Президента України від 24 червня 2024 року №376/2024), терміном на 5 років, а саме до 24.06.2029 року.
При цьому під час розгляду справи встановлено, що підсанкційні особи не є засновниками (учасниками) та кінцевими бенефіціарними власниками ПРАТ «ІНГЗК».
Крім того, суд вважає, що в акті відповідач безпідставно застосовує до позивача положення підпункту 200.4-1 статті 200 Податкового кодексу, в якому зазначено, що платники податку, щодо яких (та/або щодо засновників (учасників), кінцевих бенефіціарних власників яких) у порядку, встановленому Законом України «Про санкції», прийняті рішення про застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), протягом строку застосування таких санкцій не мають права на отримання бюджетного відшкодування суми від'ємного значення.
Адже, для застосування вищевказаної норми необхідно щоб санкції були застосовані до самого платника податку, яким є позивач; засновників (учасників) позивача; кінцевих бенефіціарних власників (далі - КБВ) позивача.
Однак, спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) не застосовано до жодної з вказаних осіб - позивач не є особою, на яку накладено санкції Рішеннями Ради національної безпеки і оборони України, або іншої країни чи організації, рішення та акти яких є юридично обов'язковими для виконання на території України, що підтверджується витягом з Державного реєстру санкцій станом на 15.02.2025 року.
Єдиним акціонером позивача є компанія Metinvest Management B.V. (Метінвест Менеджмент Б.В.). Інші акціонери відсутні, що підтверджується реєстром акціонерів позивача станом на 21.10.2024 року.
Компанія Metinvest Management B.V. (Метінвест Менеджмент Б.В.) не є особою, на яку накладено санкції Рішеннями Ради національної безпеки і оборони України, або іншої країни чи організації, рішення та акти яких є юридично обов'язковими для виконання на території України, що підтверджується витягом з Державного реєстру санкцій станом на 15.02.2025 року.
Громадянин України ОСОБА_32 як КБВ ПРАТ «ІНГЗК» не є особою, на яку накладено санкції.
Згідно з вимогами пп.30 ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» № 361-IX від 06.12.19 (далі - "Закон №361"): кінцевий бенефіціарний власник - будь-яка фізична особа, яка здійснює вирішальний вплив (контроль) на діяльність клієнта та/або фізичну особу, від імені якої проводиться фінансова операція.
Ознакою здійснення прямого вирішального впливу на діяльність є безпосереднє володіння фізичною особою часткою у розмірі не менше 25 відсотків статутного (складеного) капіталу або прав голосу юридичної особи.
Ознаками здійснення непрямого вирішального впливу на діяльність є принаймні володіння фізичною особою часткою у розмірі не менше 25 відсотків статутного (складеного) капіталу або прав голосу юридичної особи через пов'язаних фізичних чи юридичних осіб, трасти або інші подібні правові утворення, чи здійснення вирішального впливу шляхом реалізації права контролю, володіння, користування або розпорядження всіма активами чи їх часткою, права отримання доходів від діяльності юридичної особи, трасту або іншого подібного правового утворення, права вирішального впливу на формування складу, результати голосування органів управління, а також вчинення правочинів, які дають можливість визначати основні умови господарської діяльності юридичної особи, або діяльності трасту або іншого подібного правового утворення, приймати обов'язкові до виконання рішення, що мають вирішальний вплив на діяльність юридичної особи, трасту або іншого подібного правового утворення, незалежно від формального володіння.
З наданих до суду доказів вбачається, що ОСОБА_10 володіє часткою статутного капіталу Товариства в розмірі 76,24%, а отже є кінцевим бенефіціарним власником (КБВ) позивача.
При цьому компанія SMART STEEL LTD (СМАРТ СТІЛ ЛТД) володіє менше ніж 25% акціонерного капіталу компанії Metinvest B.V. ( ОСОБА_33 ), не може прямо чи опосередковано реалізовувати понад 25% прав голосу на загальних зборах компанії ОСОБА_31 ( ОСОБА_33 ) і не володіє прямо чи опосередковано часткою участі в компанії ОСОБА_31 ( ОСОБА_33 ) понад 25%. Зазначене підтверджується нотаріальним свідоцтвом RR/MVG/2024.000223.01 щодо акціонерів компанії Metinvest B.V.
Зважаючи на таку відсутність контролю, учасники/КБВ компанії SMART STEEL LTD (СМАРТ СТІЛ ЛТД) не можуть визнаватись КБВ ПРАТ «ІНГЗК». Компанія SMART STEEL LTD (СМАРТ СТІЛ ЛТД) не є особою, на яку накладено санкції Рішенням Ради національної безпеки і оборони України, або іншої країни чи організації, рішення та акти яких є юридично обов'язковими для виконання на території України, що підтверджується витягом з Державного реєстру санкцій станом на 15.02.25.
Отже, окрім ОСОБА_10 , інші КБВ у ПРАТ «ІНГЗК» відсутні.
Аналогічний висновок щодо визначення КБВ юридичної особи викладено у постанові Верховного Суду від 14 березня 2023 року по справі № 640/12206/19.
Щодо доводів відповідача про те, що 23,76% компанії METINVEST B.V. володіє компанія SMART STEEL LTD (СМАРТ СТІЛ ЛТД), якою володіє SMART HOLDING (CYPRUS) LTD (СМАРТ ХОЛДИНГ (САЙПРУС) ЛТД, що на 100% належить ОСОБА_28 ( ОСОБА_29 ). За даними Державного реєстру санкцій щодо ОСОБА_1 ( ОСОБА_30 , податковий номер НОМЕР_4 ) у порядку, встановленому Законом України «Про санкції», прийнято рішення про застосування санкцій.
Відповідно до підпункту 14.1.241-1. пункту 14.1. статті 14 ПК України термін «кінцевий бенефіціарний власник» вживається у значенні, наведеному в Законі України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення».
Згідно з пунктом 30 частини першої статті 1 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» кінцевий бенефіціарний власник - будь-яка фізична особа, яка здійснює вирішальний вплив (контроль) на діяльність клієнта та/або фізичну особу, від імені якої проводиться фінансова операція.
Кінцевим бенефіціарним власником для юридичних осіб є будь-яка фізична особа, яка здійснює вирішальний вплив на діяльність юридичної особи (в тому числі через ланцюг контролю/володіння).
Ознакою здійснення прямого вирішального впливу на діяльність є безпосереднє володіння фізичною особою часткою у розмірі не менше 25 відсотків статутного (складеного) капіталу або прав голосу юридичної особи.
Ознаками здійснення непрямого вирішального впливу на діяльність є принаймні володіння фізичною особою часткою у розмірі не менше 25 відсотків статутного (складеного) капіталу або прав голосу юридичної особи через пов'язаних фізичних чи юридичних осіб, трасти або інші подібні правові утворення, чи здійснення вирішального впливу шляхом реалізації права контролю, володіння, користування або розпорядження всіма активами чи їх часткою, права отримання доходів від діяльності юридичної особи, трасту або іншого подібного правового утворення, права вирішального впливу на формування складу, результати голосування органів управління, а також вчинення правочинів, які дають можливість визначати основні умови господарської діяльності юридичної особи, або діяльності трасту або іншого подібного правового утворення, приймати обов'язкові до виконання рішення, що мають вирішальний вплив на діяльність юридичної особи, трасту або іншого подібного правового утворення, незалежно від формального володіння.
При цьому кінцевим бенефіціарним власником не може бути особа, яка має формальне право на 25 чи більше відсотків статутного капіталу або прав голосу в юридичній особі, але є комерційним агентом, номінальним власником або номінальним утримувачем, або лише посередником щодо такого права.
Як зазначалося вище, засновником позивача є Metinvest B.V. (Нідерланди); кінцевим бенефіціарним власником позивача є ОСОБА_10 - 76,24% частки статутного капіталу або відсоток права голосу.
Разом з тим, належними та допустимими доказами в межах розгляду цієї справи не встановлено та відповідачем не доведено, що компанією Smart Steel Ltd, якій належить 23,76% ОСОБА_31 (Нідерланди), володіє ОСОБА_1 станом на момент проведення відповідачем камеральної перевірки.
До аналогічний висновків у подібних правовідносинах дійшов і Третій апеляційний адміністративний суд у постанові від 30 квітня 2025 року у справі №160/30897/24, у постанові від 15 травня 2025 року у справі №160/30975/24, у постанові від 15 травня 2025 року у справі №160/30977/24.
Щодо використання відповідачем даних інтернет-порталу ORBIS, то суд погоджується з доводами позивача про те, що інтернет-портал ORBIS не є джерелом верифікованих офіційних даних та інформації.
Так, відповідно до ст. 16 Закону України «Про інформацію» податкова інформація - сукупність відомостей і даних, що створені або отримані суб'єктами інформаційних відносин у процесі поточної діяльності і необхідні для реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій у порядку, встановленому Податковим кодексом України.
Правовий режим податкової інформації визначається Податковим кодексом України та іншими законами.
Відповідно до ст. 83 ПК України для посадових осіб контролюючих органів під час проведення перевірок підставами для висновків є, зокрема, податкова інформація.
Порядок збору податкової інформації визначає стаття 72 ПК України.
Згідно з п. 72.1 ст. 72 ПК України, для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла:
- від платників податків та податкових агентів;
- від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, Національного банку України та Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку;
- від банків, інших фінансових установ, небанківських надавачів платіжних послуг, емітентів електронних грошей;
- від осіб, які є фінансовими агентами;
- від органів влади інших держав, міжнародних організацій або нерезидентів;
- за наслідками податкового контролю;
- для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності також використовується інша інформація, оприлюднена відповідно до законодавства та/або добровільно чи за запитом надана контролюючому органу в установленому законом порядку, а також інформація, наведена у скарзі покупця (споживача);
- від центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері цифрової економіки;
- з Єдиного державного реєстру судових рішень - обвинувальні вироки суду, що набрали законної сили, за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених статтями 369, 369-2 Кримінального кодексу України.
Відповідно п. 73.1 ст. 73 ПК України, інформація, визначена у статті 72 цього Кодексу, безоплатно надається контролюючим органам періодично або на окремий письмовий запит контролюючого органу у терміни, визначені пунктом 73.2 цього Кодексу.
Наведене свідчить, що дані інтернет-порталу ORBIS, на які посилається відповідач, зібрані та отримані не у спосіб передбачений положеннями Податкового кодексу України.
Відповідачем не вказано з яких джерел інтернет-портал ORBIS надходить інформація, чи здійснюється перевірка та яким чином, чи актуальна інформація знаходиться на інтернет-порталі ORBIS і чим це підтверджується.
Отже використання подібних не верифікованих даних не регламентовано чинним законодавством України, а отже не може слугувати належним та достовірним джерелом доказів та інформації.
Крім того, відповідно до ч.6 ст. 78 КАС України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Отже, ухвала слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва у справі № 761/15294/23 від 04.05.2023 року, на яку посилається відповідач, не є обов'язковою для адміністративного суду; крім того, у даній ухвалі суддя посилається лише на матеріали досудового розслідування.
Таким чином, належними та допустимими доказами судом не встановлено, а відповідачем не доведено, що особи, на які накладено санкції згідно законодавства України є засновниками (учасниками) та кінцевими бенефіціарними власниками ПРАТ «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат», а також, що компанією Smart Steel Ltd, якій належить 23,76% Metinvest B.V. (Нідерланди), володіє ОСОБА_1 станом на момент проведення відповідачем камеральної перевірки.
Судом встановлено, що особи, на які накладено санкції згідно законодавства України, прямого та непрямого вирішального впливу на діяльність ПРАТ «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат» не мають.
За наведених обставин суд прийшов до висновку, що податкове повідомлення - рішення Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (код ЄДРПОУ 43968079) від 04.12.2024 №00/1010/5001 за формою «В3» є протиправним та підлягає скасуванню.
Інші доводи представників сторін не є юридично значимими та не впливають на висновки суду.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Частиною 1 ст. 6 КАС України передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Згідно з ч.1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.
Згідно з ч. 2 ст.73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Частиною 1 ст. 77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Приватним акціонерним товариством «ІНГУЛЕЦЬКИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ» належним чином доведено обставини та яких ґрунтуються його позовні вимоги.
В свою чергу відповідачем доводи позивача не спростовані, правомірність оскаржуваного рішення не доведено.
За наведених обставин суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа
Керуючись ст.ст.2, 9, 72, 77, 241, 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву Приватного акціонерного товариства «ІНГУЛЕЦЬКИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ» (50064, Дніпропетровська область, м.Кривий Ріг, вул.Рудна, буд.47, код ЄДРПОУ 00190905) до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (49600, м.Дніпро, пр. Олександра Поля, буд.57, код ЄДРПОУ 43968079) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 04.12.2024 №00/1010/5001 за формою «В3» - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (код ЄДРПОУ 43968079) від 04.12.2024 №00/1010/5001 за формою «В3».
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (код ЄДРПОУ 43968079) на користь Приватного акціонерного товариства «ІНГУЛЕЦЬКИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ» (код ЄДРПОУ 00190905) судовий збір в розмірі 24224 грн. 00 коп.
Звернути увагу учасників справи, що відповідно до частини 7 статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст. ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення складено та підписано 20.06.2025 року.
Суддя О.М. Неклеса