20 червня 2025 рокуСправа №160/11561/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Рябчук О.С.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного Фонду України в Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
22.04.2025 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного Фонду України в Дніпропетровській області, з вимогами:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, яка вбачається з листів від 14.02.2025 № 8077-4782/Л-01/8-0400/25, від 21.03.2025 № 13497-7317/Л-01/8-0400/25 щодо перерахунку з 01.03.2025 та виплати пенсії за віком зараз та в подальшому - ОСОБА_1 - з врахуванням в формулі розрахунку пенсії за віком (ч. 1 ст. 27 Закону України № 1058) пільгову фактичну середньомісячну заробітну плату в сумі 1514 карбованців за нормою статті 57 Закону України № 796 та ч. 1,3 статті 13 Прикінцевих положень Закону України № 1058, та врахувати виходячи з цієї суми 1514 карбованців особистий мій фактичний коефіцієнт заробітної плати у 8,18378 величини згідно правових норм 2004 року;
- зобов'язати Головне управління пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити ОСОБА_1 починаючи з 01.03.2025 і в подальшому перерахунок і виплату пенсії за віком з врахуванням в формулі розрахунку пенсії (ч. 1 ст. 27 Закону України № 1058) пільгову фактичну середньомісячну заробітну плату в сумі 1514 карбованців за нормою статті 57 Закону України №796 та ч.1,3 статті 13 Прикінцевих положень Закону України № 1058, та враховати виходячи з цієї суми 1514 карбованців особистий мій фактичний коефіцієнт заробітної плати у 8,18378 величини згідно правових норм 2004 року. Вказані величини внести до моєї особистої пенсійної справи.
В обґрунтування позову зазначено, що 01.03.2025 року звернувся до відповідача із заявою про перерахунок та виплату пенсії за період роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, обчисливши розмір пенсії за ч. 1 ст. 27 Закону України «Про загальне обов'язкове пенсійне страхування». Однак, на думку позивача, відповідач безпідставно відмовив у перерахунку та виплаті пенсії позивачу, як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, за період роботи в зоні відчуження у 1987 році, з огляду на те, що чинним законодавством не передбачено обчислення пенсії виходячи із заробітку, отриманого за роботу в зоні відчуження.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями зазначена справа розподілена судді О.С. Рябчук.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.04.2025 р. відкрито провадження у адміністративній справі; справу №160/11561/25 призначено до розгляду за правилами спрощеного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні).
Цією ж ухвалою відповідачу було надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача.
29.05.2025 року за допомогою підсистеми «Електронний суд» Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області подало відзив проти позову, в якому позовні вимоги заперечуються в повному обсязі з огляду на наступне. Листом від 14.02.2025 № 8077-4782/Л-01/8-0400/25 Головне управління пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повідомило про те, що в довідці про заробітну плату від 20.09.2004 № 11/58, виданій ВАТ «Дніпробудмеханізація», суму заробітної плати за роботу по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС нараховано у грудні 1987 року у розмірі 0,01514 грн. Оскільки середня заробітна плата за 1987 рік становила 185,00 крб, максимальна величина заробітної плати, яка може бути прийнята до розрахунку у місяцях 1987 року, складає 1036,00 крб (185,00 крб х 5,6). Таким чином, для визначення індивідуального коефіцієнту заробітної плати для розрахунку середньомісячного заробітку для обчислення розміру пенсії застосовується зазначена вище максимальна величина: 1036,00 крб: 185 крб = 5,6. Іншого нормами Закону № 1058 не передбачено. Частиною 2 статті 42 Закону № 1058 передбачено, що для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії. З 01.03.2025 загальний розмір пенсії позивача складає 23610.00 грн. Отже, пенсія позивача обрахована згідно чинного законодавства, а позовні вимоги задоволенню не підлягають, як безпідставні.
30.05.2025 року ОСОБА_1 подав відповідь на відзив проти позову, в якій посилається на безпідставність заперечень відповідача та наполягає на задоволенні позовних вимог.
Відповідно до ч.1 ст.257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
За змістом приписів п.8 ч.6 ст.12 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей цього Кодексу справами незначної складності, зокрема, є типові справи.
Частиною 4 статті 243 Кодексу адміністративного України встановлено, що судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Згідно з ч.5 ст.250 Кодексу адміністративного судочинства України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Зважаючи на наведене та відповідно до вимог ст.ст. 257, 262 КАС України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.
Згідно з ч. 8 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до посвідчення серії НОМЕР_1 ОСОБА_2 є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році 1 категорії.
Згідно посвідчення серії НОМЕР_2 ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків аварії у Чорнобилській АЕС у 1987 році та має право на пільги та компенсації, встановлені Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобилської катастрофи».
Згідно довідки №1428/42 від 16.01.1988р. ОСОБА_1 призваний на навчальні збори ІНФОРМАЦІЯ_1 та виконував обов'язки у Військоій частині НОМЕР_3 за період з 14.10.1987р. по 16.01.1988р.
ВАТ «Днепробудмеханізація» 20 вересня 2004р. видано довідку №11/58, згідно якої ОСОБА_1 виплачувалась заробітна плата ЧАЕС 0,00513.
05.02.2025 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з заявою про проведення перерахунку пенсії з урахуванням заробітної плати за 1987 рік, що було нараховано та виплачено при ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.
Листом від 14.02.2025 року №8077-4782/Л-01/8-0400/25 Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області відмовило у вчиненні перерахунку, оскільки середня заробітна плата за 1987 рік становила 185,00крб., максимальна величина заробітної плати, яка може бути прийнята до розрахунку у місяцях 1987 року складає 1036,00крб. Таким чином для визначення індивідуального коефіцієнту заробітної плати для розрахунку середньомісячного заробітку для обчислення розміру пенсії застосовується зазначена вище максимальна величина: 1036,00крб: 185крб = 5,6.
Не погоджуючись з такою позицією відповідача, позивач звернувся до суду із даним позовом.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Згідно із частиною другою статті 19 Конституції України, органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я, а також соціального захисту, визначається Законом України від 28.02.1991 №796-XII «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі - Закон №796-XII).
Так, згідно з частиною першою статті 57 Закону №796-XII, обчислення середньомісячного заробітку провадиться відповідно до Закону України «Про загальнообов?язкове державне пенсійне страхування».
Відповідно до частини другої статті 57 Закону №796-XII, у разі обчислення пенсії відповідно до частини другої статті 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за бажанням того, хто звернувся за пенсією, середньомісячний фактичний заробіток для обчислення пенсії може визначатися за будь-які 12 місяців підряд роботи на територіях радіоактивного забруднення.
Якщо особа, яка звернулася за пенсією, пропрацювала на територіях радіоактивного забруднення: менше 12 місяців, - середньомісячний заробіток визначається шляхом поділу загальної суми заробітку за календарні місяці роботи на кількість цих місяців; не менше 30 календарних днів у двох місяцях, - середньомісячний заробіток визначається за будь-які фактично відпрацьовані 30 календарних днів роботи; менше місяця, - середньомісячний заробіток визначається за цей календарний місяць з додаванням до заробітку на основній роботі.
Порядок обчислення середньомісячного заробітку для призначення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, призначеної відповідно до статті 54 цього Закону, визначається Кабінетом Міністрів України.
Особам, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році, а також в евакуації населення на добровільній безплатній основі і стали особами з інвалідністю внаслідок Чорнобильської катастрофи, що підтверджено відповідними документами, пенсія по інвалідності за їх бажанням обчислюється з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, що був встановлений на час їхнього перебування в зоні відчуження.
Частиною другою статті 27 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі Закон №1058-IV) встановлено, що за бажанням застрахованої особи частина розміру пенсії за віком за період страхового стажу, набутого до дня набрання чинності цим Законом, може бути визначена відповідно до раніше діючого законодавства, а частина розміру пенсії за період страхового стажу, набутого після набрання чинності цим Законом, - відповідно до цього Закону.
При цьому частина розміру пенсії за віком, обчислена за раніше діючим законодавством, не може перевищувати максимальних розмірів пенсій, визначених законом для відповідних категорій пенсіонерів, та не може бути нижчою, ніж розмір трудової пенсії за віком з урахуванням цільової грошової допомоги на прожиття, що діяли на день набрання чинності цим Законом.
Для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв (ч. 1 ст. 40 Закону №1058-IV).
Пунктом 13 Прикінцевих положень Закону №1058-IV передбачено, що у разі якщо особа має право на отримання пенсії відповідно до законів України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», «;Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та цього Закону, призначається одна пенсія за її вибором. Порядок фінансування цих пенсій встановлюється відповідними законами.
Тобто, цією нормою надано право обирати умови, норми та порядок пенсійного забезпечення, які встановлені загальним Законом України «Про загальнообов?язкове державне пенсійне страхування» або спеціальним Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Суд наголошує, що позивач фактично обрав умови, норми та порядок пенсійного забезпечення, встановлені спеціальним Законом, а саме Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», що, зокрема, підтверджується обґрунтуванням його позову.
Позивач просить взяти для розрахунку його пенсії заробітну плату за 1987 рік, відповідно до довідки про заробітну плату №11/58 від 20.09.2004, виданої ПАТ «Дніпробудмеханізація».
Оскільки позивач просив здійснити перерахунок призначеної пенсії з урахуванням норм Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», у відповідача не було правових підстав керуватися нормами Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» без врахування пільг, встановлених Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Зазначена позиція висловлена Верховним Судом України у постанові 07.07.2015 року у справі №754/12072/14-а, та Верховним Судом у постанові від 25.09.2018 року у справі №185/3101/17 (2-а/185/253/17), яка в силу приписів частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України має враховуватись судом під час вибору та застосування норм права.
Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1210, (далі Порядок) визначає механізм обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до статей 54 і 57 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Пенсії за бажанням осіб можуть призначатися виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків.
Пунктами 2 і 3 Порядку встановлено, що заробітна плата для обчислення пенсій враховується за будь-які 12 місяців підряд такої роботи.
У разі коли особа пропрацювала у зоні відчуження, зокрема, з дня аварії не менш як 12 місяців підряд, за її бажанням пенсія може обчислюватися виходячи із заробітної плати за будь-який повний календарний місяць роботи в зазначеній зоні.
Суд звертає увагу, що позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у 1987 році, що підтверджується посвідченням категорії 2 серії НОМЕР_2 від 26.01.2023.
Отже, аналіз наведених правових положень та вищезазначених обставин справи дає підстави для висновку, що позивач має право на перерахунок пенсії з урахуванням частини другої статті 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на підставі поданих документів.
Водночас вимога щодо проведення перерахунку із внесенням відомостей до пенсійної справи не підлягає задоволенню, оскільки відноситься до дискреційних повноважень відповідача з адміністрування ведення пенсійних справ.
Згідно із частинами 1, 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Частиною 1статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з'ясування всіх обставин у справі, відповідно до якого розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин (частина 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України).
Враховуючи викладене, суд доходить висновку про наявність підстав для часткового задоволення адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного Фонду України в Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з наступного.
Частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки позивача звільнено від сплати судового збору розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись статтями 2, 72-77, 139, 243-246, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного Фонду України в Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, яка вбачається з листів від 14.02.2025 № 8077-4782/Л-01/8-0400/25, від 21.03.2025 № 13497-7317/Л-01/8-0400/25 щодо перерахунку з 01.03.2025 та виплати пенсії за віком зараз та в подальшому - ОСОБА_1 - з врахуванням в формулі розрахунку пенсії за віком (ч. 1 ст. 27 Закону України № 1058) пільгову фактичну середньомісячну заробітну плату в сумі 1514 карбованців за нормою статті 57 Закону України № 796 та ч. 1,3 статті 13 Прикінцевих положень Закону України № 1058, та врахувати виходячи з цієї суми 1514 карбованців особистий мій фактичний коефіцієнт заробітної плати у 8,18378 величини згідно правових норм 2004 року.
Зобов'язати Головне управління пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити ОСОБА_1 починаючи з 01.03.2025 і в подальшому перерахунок і виплату пенсії за віком з врахуванням в формулі розрахунку пенсії (ч. 1 ст. 27 Закону України № 1058) пільгову фактичну середньомісячну заробітну плату в сумі 1514 карбованців за нормою статті 57 Закону України №796 та ч.1,3 статті 13 Прикінцевих положень Закону України № 1058, та враховати виходячи з цієї суми 1514 карбованців особистий мій фактичний коефіцієнт заробітної плати у 8,18378 величини згідно правових норм 2004 року.
В решті позовних вимог - відмовити.
Розподіл судових витрат не здійснюється.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.С. Рябчук