20 червня 2025 рокуСправа №160/17207/25
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Лозицька І.О., розглянувши матеріали адміністративної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 з позовною заявою до Військової частини НОМЕР_1 , в якій просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_2 , далі - відповідач) щодо неприйняття рішення про виплату належної ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ) частки грошового забезпечення передбаченого Порядком виплати грошового забезпечення військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або зниклих безвісти, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30.11.2016 №884 на підставі поданих нею документів, відповідно норм Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-XII чинних на останній день можливого прийняття рішення (в редакції станом на 25.08,2024 року);
- зобов'язати відповідача вчинити певні дії, а саме, прийняти рішення про виплату належної ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ) частки грошового забезпечення передбаченого Порядком виплати грошового забезпечення військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або зниклих безвісти, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30.11.2016 №884 на підставі поданих нею документів відповідно норм Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20,12.1991 № 2011-ХІІ чинних на останній день можливого прийняття рішення (в редакції станом на 25.08.2024 року);
- визнати незаконними та скасувати накази відповідача від 17.03.2025 №78 та від 06.04.2025 №98, відповідно до яких розмір частки належного для виплати позивачці грошового забезпечення з 01.03.2025 р. по 31.03.2025 р. та з 01.04.2025 р. по 30.04.2025 р. встановлено 16,67 % від грошового забезпечення безвісно зниклого солдата ОСОБА_2 .
- зобов'язати відповідача повернути ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ) невиплачену частку належного до виплати грошового забезпечення безвісно зниклого солдата ОСОБА_2 у розмірі 83,33 % за період з 01.03.2025 по 31.03.2025 та з 01.04.2025 по 30.04.2025;
- зобов'язати відповідача здійснювати ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ) нарахування та виплату грошового забезпечення у розмірі 100% грошового забезпечення солдата ОСОБА_2 з 01.05.2025 року до дня набрання законної сили рішенням суду про визнання ОСОБА_2 безвісно відсутнім або дати складення актового запису про смерть ОСОБА_2 включно.
Ухвалою суду від 17.06.2025 року позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - залишено без руху; встановлено позивачу п'ятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху; постановлено, що визначені недоліки позовної заяви позивачем можуть бути усунені шляхом надання суду: документа, що підтверджує право позивача на звільнення від сплати судового збору; у разі відсутності таких, оригіналу документа про сплату судового збору у розмірі 1 211,20 грн. за подання до адміністративного суду позовної заяви немайнового характеру.
Представником позивача надано до суду клопотання на усунення недоліків, разом із квитанцією про сплату судового збору у розмірі 1 211,20 грн.
За наведених обставин, позивачем виконано вимоги ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.06.2025 року про залишення позовної заяви без руху та усунуті її недоліки, вказані в цій ухвалі суду.
При поданні позовної заяви, представником позивача подано до суду заяву про поновлення строку звернення до суду, в обґрунтування якої зазначено, що з метою отримання необхідної інформації про виплачене позивачу грошове забезпечення солдата ОСОБА_2 представник позивача направив два адвокатські запити до Міністерства оборони України №18 від 21.04.2025 року та №02 від 03.05.2025 року. Запити містили прохання «допомогти в отриманні від вказаної військової частини всіх рішень (належним чином завірених копій рішень/витяпв рішень) щодо виплат ОСОБА_1 грошового забезпечення належного її безвісно зниклому 11.11.202-1 року батьку її неповнолітнього сина, військовослужбовцю ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 ». Після направлення запитів до Міністерства оборони Украйни відповідач надав відповідь від 26.04.2025 року №1780/ВихЗВГ/151, яка була отримана представником позивача 14.05.2025 року. Після ознайомлення із вищевказаною відповіддю виявилось можливим отримати уявлення про те, що відповідач допустив порушення прав позивачки та дізнатись причини цих порушень. Невиплата більшої частини грошового забезпечення (83,3%) позивачу це не тимчасова затримка у виплатах, а наслідки неприйняття належного рішення про виплату та прийняття незаконних наказів. Отже, до 14.05.2025 р. позивач не знала і не могла знати про існування факту порушень її прав та причини таких порушень.
Так, відповідно до ч. ч. 1, 2, 3 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч. 1, ч. 6 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Про поновлення або продовження процесуального строку, відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою.
Частина 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року передбачає, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
У своїй практиці Європейський суд з прав людини звертав увагу, що "стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права" (рішення від 4 грудня 1995 року у справі "Беллет проти Франції" (Bellet v. France), Series A № 333-B, crop.42, пункт 36).
ЄСПЛ висловив позицію стосовно того, що, розглядаючи підстави для поновлення пропущеного строку, національні суди мають враховувати, що питання стосовно того, чи було дотримано справедливий баланс між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав окремої особи, виникає лише тоді, коли встановлено, що оскаржуване втручання відповідало вимозі законності і не було свавільним (справи "Скордіно проти Італії", "Ятрідіс проти Греції").
Одним із елементів права на справедливий суд є право на виправлення помилки, включаючи право на скасування неправосудного рішення та прийняття правового рішення по справі.
В абзаці 7 підпункту 2.2 пункту 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_3 щодо офіційного тлумачення положень статті 24 Конституції України (справа про рівність сторін судового процесу) від 12 квітня 2012 року № 9-рп/2012 вказано, що ніхто не може бути обмежений у праві на доступ до правосуддя, яке охоплює можливість особи ініціювати судовий розгляд та брати безпосередню участь у судовому процесі, або позбавлений такого права.
Статтею 55 Конституції України визначено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
З огляду на вищевикладене, а також з урахуванням предмету спору та практики Європейського суду з прав людини, відповідно до якої основною складовою права на справедливе судочинство є право доступу до такого судочинства, в розумінні забезпечення особі можливості звернення до суду для вирішення спору, а також запровадження на території країни воєнного стану, суд дійшов висновку, що строк звернення до суду із цим адміністративним позовом підлягає поновленню.
Так, з урахуванням положень статей 121, 122, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає поважними причини пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду та вважає за необхідне поновити позивачу строк звернення до адміністративного суду з позовом.
Підстав для її повернення або відмови у відкритті провадження у справі немає.
Таким чином, позовна заява відповідає вимогам, встановленим статтями 160, 161, 171 Кодексу адміністративного судочинства України, підсудна Дніпропетровському окружному адміністративному суду.
Так, частиною 3 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідно до ч.1 ст.257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
За приписами п.20 ч.1 ст.4 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин - є адміністративною справою незначної складності (малозначною справою).
Відповідно до положень частини 2 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
З урахуванням положень частини 6 статті 12, частини 2 статті 257, частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративна справа є справою незначної складності та підлягає розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.
З матеріалів позовної заяви порушень строків, передбачених статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України, не встановлено.
Підстави для повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження у справі відсутні.
Керуючись статтями 12, 171, 241, 257, 260, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Клопотання представника ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до адміністративного суду - задовольнити.
Визнати поважними причини пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду.
Поновити позивачу строк звернення до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом.
Відкрити провадження в адміністративній справі № 160/17207/25.
Призначити розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, що відбудеться у приміщенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду за адресою: 49089, м. Дніпро, вул. Академіка Янгеля, 4.
Здійснювати розгляд адміністративної справи одноособово суддею Лозицькою І.О.
Встановити відповідачу строк для подання відзиву на позов (у разі заперечення проти позову) протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії цієї ухвали разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача.
Відповідно до частини 4 статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України, неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Встановити позивачу п'ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив, копія якої одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана (надана) іншим учасникам справи та надати до суду докази такого направлення (надання).
Встановити відповідачу п'ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечень, копія якої одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана (надана) іншим учасникам справи та надати до суду докази такого направлення (надання).
Учасники справи можуть отримати інформацію по справі в мережі Інтернет на офіційному веб-порталі судової влади України за веб-адресою: http://adm.dp.court.gov.ua.
Копію ухвали про відкриття провадження в адміністративній справі надіслати учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили в порядку статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та оскарженню не підлягає.
Здійснювати розгляд (формування та зберігання) справи у змішаній (паперова та електронна) формі.
Суддя І.О. Лозицька