Справа № 727/7491/25
Провадження № 1-кп/727/334/25
19 червня 2025 року Шевченківський районний суд м.Чернівці в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
за участю прокурора ОСОБА_3
за участю захисників ОСОБА_4 , ОСОБА_5
за участю обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_7
розглянувши в підготовчому судовому засіданні матеріали кримінального провадження //ЄРДР №12024262020001993/ з обвинувальним актом, затвердженим прокурором Чернівецької окружної прокуратури ОСОБА_3 , по обвинуваченню ОСОБА_6 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28, ч.2 ст. 194 КК України та ОСОБА_7 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28, ч.2 ст. 194 КК України, -
До Шевченківського районного суду м.Чернівці надійшли матеріали кримінального провадження за обвинувальним актом, затвердженим прокурором Чернівецької окружної прокуратури ОСОБА_3 , по обвинуваченню ОСОБА_6 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28, ч.2 ст. 194 КК України та ОСОБА_7 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28, ч.2 ст. 194 КК України.
Ухвалою Шевченківського районного суду м.Чернівці від 17 червня 2025 року призначено дане кримінальне провадження до підготовчого судового засідання.
Прокурор в судовому засіданні просив суд обрати обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжний захід у виглядітримання під вартою, надавши суду відповідне письмове клопотання. Зазначає, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, тому у відповідності з вимогами, передбаченими п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України, встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які не зменшилися з моменту обрання вперше ОСОБА_6 запобіжного заходу у виглядітримання під вартою, а саме: те, що обвинувачений може переховуватися від суду, враховуючи тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, санкцію інкримінованої статті КК України, може переховуватись з метою уникнення покарання, так як будь-якої альтернативної міри покарання ніж позбавлення волі за вчинення вказаного злочину законом не передбачено.Згідно зібраних на даний час характеризуючих даних встановлено, що останній ніде не працює та не навчається, а надані стороною захисту довідки про стажування не свідчать про офіційне працевлаштування, що вказує на відсутність сталих соціальних зв'язків у суспільстві та вказує на можливість переховування від суду.
Також, як відповідні ризики, прокурор вказує на можливість:
-незаконно впливати на свідків та потерпілого у цьому кримінальному провадженні з метою зміни ними показань про обставини вчинення злочину для покращення свого кримінально-процеуального становища та уникнення кримінальної відповідальності;
- перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, зокрема здійснювати затягування судового розгляду, що призведе до здійснення судового розгляду у нерозумні строки, не прибувати на виклики до суду, тим самим перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні, про що свідчить тяжкість та характер вчиненого кримінального правопорушення та місце проживання обвинуваченого: м. Дніпро, яке знаходиться на відстані близько 860 км. від м. Чернівці;
-вчинити інше кримінальне правопорушення, враховуючи те, що ОСОБА_6 не має постійного джерела доходів, обвинувачується у вчиненні умисного знищення чужого майна, за кваліфікуючими ознаками: шляхом підпалу, вчиненого групою осіб, що заподіяло майнову шкоду в особливо великих розмірах.
Також при обранні запобіжного заходу прокурор просить враховувати наступні обставини, передбачені ст. 178 КПК України, а саме: вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення; які на даний час доводять причетність ОСОБА_6 до даного злочину, тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання його винним у вчиненні кримінального правопорушення.
Крім цього, прокурор вважає, що застосування більш м'якого запобіжного заходу щодо обвинуваченого не забезпечить у повній мірі виконання покладених на нього процесуальних обов'язків та не надасть реальної змоги запобігти вищевказаним ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, а тому просить застосувати до обвинуваченого запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на 60 днів.
Обвинувачений ОСОБА_6 та його захисник ОСОБА_4 в режимі відеоконференції в судовому засіданні заперечували щодо обрання обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Просили відмовити в задоволенні клопотання прокурора та застосувати до обвинуваченого більш м'який запобіжний захід, не пов'язаний з позбавленням волі, а саме у виді домашнього арешту. При цьому, захисник обвинуваченого ОСОБА_4 акцентував увагу на тому, що ОСОБА_6 є особою раніше не судимою, певний період перебував на стажуванні, займався благодійною діяльністю.
Обвинувачений ОСОБА_7 та його захисник ОСОБА_5 в судовому засіданні в режимі відео конференції також просили відмовити в задоволенні клопотання прокурора.
Заслухавши думку учасників процесу, суд приходить до висновку, що клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає до задоволення та обвинуваченому ОСОБА_6 слід обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строк застосування до 17 серпня 2025 року, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 24.12.2024 ухвалою слідчого судді Першотравневого районного суду м. Чернівці до ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 20.02.2025 року із визначенням альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави у розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 908400 грн., який в подальшому ухвалами слідчого судді Першотравневого районного суду м. Чернівці неодноразово продовжувався, в останнє до 20.06.2025 року.
У вказаній ухвалі Першотравневого районного суду м. Чернівці від 24.12.2024 року про обрання запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_6 у вигляді тримання під вартою, зазначено обставини, які стали підставами для обрання останньому запобіжного заходу саме у вигляді тримання під вартою.
Задовольняючи клопотання прокурора суд виходить з того, що станом на даний час судовий розгляд по суті даного кримінального провадження ще не розпочався, свідки та потерпілий по справі не допитані, а також, суд враховує тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винним у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Зокрема, ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченогоч.2 ст.28, ч.2 ст. 194 КК України, що відповідно до ч. 5 ст. 12 КК України є тяжким злочином, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до десяти років.
Згідно матеріалів провадження, обвинувачений ОСОБА_6 не є особою похилого віку, без будь-яких фізичних чи психічних вад, тому на даний час відсутні будь-які переконливі дані про застереження, які б унеможливлювали перебування ОСОБА_6 під вартою.
Суд вважає, що прокурором в судовому засіданні доведено, що стосовно обвинуваченого ОСОБА_6 існують ризики передбачені п.п.1,3,5 ч.1 ст. 177 КПК України. А саме, суд враховує те, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за яке передбачено безальтернативне покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до десяти років, а також останній немає постійного місця проживання в м. Чернівці, є мешканцем м. Дніпро, яке значно віддалене від м. Чернівці, у зв'язку з чим, може переховуватися від суду. Крім цього, обвинувачений може вчинити інше кримінальне правопорушення, враховуючи і той факт, що ОСОБА_6 немає постійного джерела доходів, обвинувачується у вчиненні умисного знищення чужого майна, за кваліфікуючими ознаками: шляхом підпалу, вчиненого групою осіб, що заподіяло майнову шкоду в особливо великих розмірах.
Крім цього, на думку суду, існує ризик того, що обвинувачений з метою зміни показань про обставини вчинення злочину, для покращення свого кримінально-процеуального становища, та з метою уникнення від кримінальної відповідальності,може незаконно впливати на свідків та потерпілого у кримінальному провадженні.
Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
При цьому, ЄСПЛ у своїх рішеннях наголошував, що тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку про доцільність обрання обвинуваченому запобіжного заходу саме у вигляді тримання під вартою та неможливість запобігання вказаним ризикам шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів.
Вищевикладене, на думку суду, підтверджує наявність ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 5 частини 1 статті 177 КПК України.
При цьому, суд враховує, що запобіжний захід має на меті попереджати спроби особи вчиняти дії щодо перешкоджання здійсненню правосуддя, а не бути лише наслідком такого перешкоджання.
Таким чином, з врахуванням вищезазначених ризиків передбачених ст.177 КПК України, враховуючи підвищену суспільну небезпечність інкримінованого обвинуваченому кримінального правопорушення, з метою забезпечення виконання обвинуваченим ОСОБА_6 покладених на нього процесуальних обов'язків, а також з метою запобігання спробам ОСОБА_6 переховуватись від суду, незаконно впливати на свідків та потерпілого у цьому кримінальному провадженні, а також вчинення інших кримінальних правопорушень, виникла необхідність у застосуванні до ОСОБА_6 запобіжного заходу саме у вигляді тримання під вартою, оскільки жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених ч.1 ст.176 КПК України, на думку суду, не може запобігти зазначеним ризикам.
З огляду на викладе, судом не беруться до уваги аргументи обвинуваченого та його захисника щодо застосування до ОСОБА_6 більш м'якого запобіжного заходу, а саме у вигляді домашнього арешту.
Наявність тих обставин, що ОСОБА_6 раніше не судимий, перебував на стажуванні, хворобливий стан здоров'я його батька, не є безумовними підставами для відмови в обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Окрім того, на думку суду, обставини викладені захисником в письмових запереченнях на клопотання прокурора, в цьому випадку не можуть бути беззаперечними стримуючими факторами подальшої належної процесуальної поведінки обвинуваченого.
За наведених обставин, суд вважає за необхідне застосувати щодо обвинуваченого ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 17 серпня 2025 року.
Разом з тим, у відповідності до вимог КПК України суд визначає обвинуваченому ОСОБА_6 альтернативну заставу, розмір якої визначає, виходячи з обставин кримінального провадження та особи обвинуваченого ОСОБА_6 .
Відповідності до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до п.2 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Відповідно до цієї ж норми Закону, у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на нього обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
Ввизначаючи розмір застави, суд бере до уваги положення ст. 177, 178 КПК України, та практику ЄСПЛ (справа «Мангурас проти Іспанії» (Mangouras v. Spain) від 28.09.2010), справа «Punzelt v. Czech Republic» від 25.04.2000 р. (заява № 31315/96, пункт 86), зокрема враховує обставини даного кримінального провадження, відомості, що характеризують особу обвинуваченого, а також той факт, що згідно обвинувального акту вчиненим злочином завдано шкоди на суму 1839158,82 гривень, суд визначає ОСОБА_6 заставу в сумі 908400 (дев'ятсот вісім тисяч чотириста) гривень, що дорівнює 300 прожитковим мінімумам для працездатних осіб.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.183, 314-316, 331, 369-372, ч.2 ст.392 КПК України, суд, -
Клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу - задовольнити.
Застосувати щодо обвинуваченого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів і утримувати його в Державній установі - Чернівецькому слідчому ізоляторі до 17 серпня 2025 року.
Визначити ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу в розмірі 300 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 908400 (дев'ятсот вісім тисяч чотириста) гривень, яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) за наступними реквізитами: Одержувач - ТУ ДСА України в Чернівецькій області, код ЄДРПОУ: 26311401, МФО 820172, банк: Казначейство України, рахунок: UA548201720355279001000008745 призначення платежу застава (із зазначенням інформації про ухвалу суду, прізвище ім'я по-батькові обвинуваченого).
Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.
У разі внесення застави покласти на обвинуваченого ОСОБА_6 , наступні обов'язки:
- прибувати до суду за першим викликом;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він буде перебувати, без дозволу прокурора та суду;
- повідомляти прокурора та суд про зміну свого місця проживання;
- здати до компетентних органів документи, які надають право на перетин кордону України.
Роз'яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок ТУ ДСА коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.
Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув'язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово прокурора та суддю.
У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Копію ухвали вручити обвинуваченому, прокурору негайно після її проголошення та направити начальнику ДУ Чернівецького слідчого ізолятора.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Чернівецького апеляційного суду через Шевченківський районний суд м.Чернівці протягом 7-ми днів з дня її проголошення.
Головуючий суддя: ОСОБА_1
Копію цієї ухвали мені вручено 19 червня 2025 року
Обвинувачений _______________________________