19.06.2025
Справа №720/3487/24
Провадження №2/720/100/25
19 червня 2025 року Новоселицький районний суд Чернівецької області
в складі головуючого судді Павлінчука С. С.
з участю секретаря Штефанеса А. А.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в місті Новоселиця цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Представник позивача звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості, посилаючись на те, що між сторонами був укладений кредитний договір, по якому виникла заборгованість у зв'язку із невиконанням відповідачем його умов.
Відповідно до вимог ст.274 ЦПК України справи щодо спорів про стягнення заборгованості розглядаються у порядку спрощеного позовного провадження.
Ухвалою Новоселицького районного суду від 04 березня 2025 року було відкрито спрощене позовне провадження з викликом сторін.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, однак у позовній заяві просив розгляд справи провести у його відсутності та не заперечував щодо заочного розгляду справи.
Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомленим про дату, час і місце судового розгляду справи та не повідомив про причини неявки. З письмової згоди представника позивача суд проводить заочний розгляд справи.
Відповідач у встановлений судом п'ятнадцятиденний строк відзив на позов не подав, тож відповідно до положень ч.8 ст.178 ЦПК України суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Суд, дослідивши письмові докази вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.
Фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин, встановлені судом
Судом встановлено, що 10.04.2024 року ОСОБА_1 звернувся до ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР», з метою отримання кредиту, та шляхом підписання заявки та відповіді про прийняття пропозиції (акцепт) та заявки, яка є невід'ємною частиною пропозиції про укладення договору (оферти), підписав кредитний договір №09.04.2024-100002328 від 10.04.2024 року.
Вищевказану заявку, пропозицію про укладення кредитного договору та відповідь позичальника про прийняття пропозиції (акцепт) ОСОБА_1 підписав за допомогою накладення електронного підпису одноразовим ідентифікатором «Е685».
Відповідно до кредитного договору, зокрема п.п.1-5 відповіді позичальника про прийняття пропозиції (акцепт), кредит надається на наступних умовах: сума кредиту: 6000 грн; строк, на який надається кредит 62 дня з дати його надання; дата повернення (виплати) кредиту 10.06.2024; первинний період користування кредитом 31 день з дня надання кредиту (надалі «первинний період»).
Ставка «Економ» - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 2,0 % за 1 день користування кредитом, яка застосовується протягом первинного періоду та протягом періоду «Економ». Ставка «Стандарт» - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 2,5 % за 1 день користування Кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається Кредит, окрім первинного періоду та періоду «Економ» (п.п.7-8 заявки кредитного договору №09.04.2024-100002328 від 10.04.2024 (кредитної лінії)).
Неустойка складає 150 гривень за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов'язання незалежно від суми невиконаного/неналежно виконаного зобов'язання (п.15 заявки кредитного договору №09.04.2024-100002328 від 10.04.2024 (кредитної лінії)).
Електронний кредитний договір, частиною якого є дана пропозиція про укладення кредитного договору (оферта), укладається кредитодавцем та позичальником у порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію» (п.2.1. Пропозиції).
За цим договором кредитодавець зобов'язується надати кредит позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути Кредит та сплатити проценти, комісію (п.3.1. Пропозиції).
Кредитодавець надає Позичальнику кредит на умовах його строковості, платності і поворотності. Спосіб перерахування позичальнику коштів у рахунок кредиту: банківський рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача 5169-15XX-XXXX-7681 (п.4.1. Пропозиції).
Відповідно до квитанції системи LiqPay, видача коштів ОСОБА_1 за кредитним договором №09.04.2024-100002328 від 10.04.2024 року здійснювався за допомогою системи LiqPay шляхом перерахування 6000 грн на картковий рахунок з маскою НОМЕР_1 , ID платежу 2448188293.
Відповідно до довідки-розрахунку про стан заборгованості за кредитним договором №09.04.2024-100002328 від 10.04.2024 року, заборгованість ОСОБА_2 по цьому кредитному складає: 6768,41 основного боргу, 5744,32 грн. процентів та 957,59 грн комісії, що разом становить 13 470,32 грн. Проценти по кредиту нараховані за період з 14 березня 2023 року по 22 травня 2023 року.
Відповідно до довідки-розрахунку про стан заборгованості за кредитним договором №09.04.2024-100002328 від 10.04.2024 року, заборгованість по тілу кредиту, а також по відсотках рахується за період з 10.04.2024 року по 10.06.2024 року.
Позивач просив стягнути із ОСОБА_1 заборгованість у розмірі 17 370 гривень, яка складається із 6 000 гривень заборгованості по тілу кредиту, 8 370 гривень заборгованості за відсотками та 3000 гривень неустойки.
Щодо укладення кредитного договору
Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Відповідно до ст.634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією зі сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України).
Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.
Договір, який укладений в електронній формі є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).
Відповідно до п.5 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Договір, який укладений в електронній формі є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).
Відповідно до п.5 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Згідно ч.4, 6 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» (далі - Закону)пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Згідно ч.8 ст.11 цього Закону у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Статтею 12 цього Закону передбачено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (пунктом 12 частини першої статті 3 Закону).
Таким чином, укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину. В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Наведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у постанові від 12.01.2021 у справі №524/5556/19, до аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах: від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18 (провадження №61-8449св19); від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19 (провадження №61-7203св20).
Такі дії сторін свідчать про укладення кредитного договору з дотриманням встановленої Законом України «Про електронну комерцію» форми правочину, оскільки він був підписаний відповідачем, за допомогою одноразового ідентифікатора, який він отримав на номер мобільного телефону.
Щодо стягнення заборгованості по тілу кредиту
Згідно статей 526, 527, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог Закону.
Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором (ч.1 ст.1049 ЦК України).
Враховуючи те, що фактично отримані та використані позичальником кошти у добровільному порядку ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» не повернуті, то кредитор має право вимагати їх повернення.
Таким чином, з відповідача слід стягнути 6000 гривень за кредитом, оскільки вказана заборгованість підтверджується наявним розрахунком заборгованості та квитанцією про перерахування кредитних коштів.
Щодо стягнення заборгованості по відсоткам
Визначаючи розмір заборгованості у частині відсотків за користування кредитом, які підлягають стягненню з ОСОБА_1 , суд виходить з наступного.
Стаття 8 Закону України «Про споживче кредитування», якою передбачено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1%, була доповнена частиною п'ятою згідно із п.5 Законом №3498-XI «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» (далі - Законом №3498-XI) від 22 листопада 2023 року.
Закон України від 22 листопада 2023 року №3498-XI «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» набрав чинності 24 грудня 2023 року.
Пунктом 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону «Про споживче кредитування» передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Закону №3498-XI установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5%; протягом наступних 120 днів - 1,5%.
Національним банком України у листі від 20 лютого 2024 року «Щодо дотримання законодавства у сфері споживчого кредитування» надано роз'яснення щодо застосування Закону N 3498-IX, а також п. 17 Розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» з метою недопущення порушення прав споживачів.
Так, у пункті 2 вказаного листа щодо максимального розміру денної процентної ставки Національним банком України роз'яснено, що «відповідно до пункту 17 Розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону про споживче кредитування тимчасово протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом N 3498-IX, тобто до 20.08.2024 включно, встановлено максимальний розмір денної процентної ставки, який не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 % (до 22.04.2024 включно); протягом наступних 120 днів - 1,5 % (з 23.04.2024 до 20.08.2024 включно).
Пунктом 4 Прикінцевих та Перехідних положень Закону №3498-XI зобов'язано надавачів фінансових послуг, не зазначених у пункті 3 розділу ІІ Закону та надавачів допоміжних послуг протягом 30 днів з дня набрання чинності цим Законом привести свою діяльність та документи у відповідність з вимогами цього Закону.
З довідки-рахунку про стан заборгованості за кредитним договором №10.04.2024-1000002328 від 10.04.2024 року вбачається, що заборгованість по відсоткам нараховано за період з 10.04.2024 року по 10.06.2024 року (62 дня).
З п.п.5, 7-8 заявки кредитного договору №09.04.2024-100002328 від 10.04.2024 (кредитної лінії) та довідки-рахунку про стан заборгованості вбачається, що заборгованість за процентами у період з 10 квітня по 10 травня 2024 року нараховувались за процентною ставкою 2 % за день, а у період з 10 травня по 10 червня 2024 року - 2,5 % за день, тобто у період з 23 квітня по 10 червня 2024 року відсотки нараховувались у розмірі більшому ніж встановлений законом.
У період з 10 квітня по 22 квітня 2024 року позивачем нараховано заборгованість по відсоткам у розмірі 1560 грн (6000 (тіло кредиту) х 2% (розмір передбаченої договором процентної ставки, який застосовується протягом первинного періоду) х 13 днів (кількість днів у періоді)), що є правильним.
У зв'язку з наведеним вище суд доходить до висновку, що розмір заборгованості за період з 23 квітня по 10 червня 2024 року підлягає зменшенню, виходячи із встановленого пунктом 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» максимального розміру денної процентної ставки 1,5% і становить 4410 гривень (6000 (тіло кредиту) х 1,5% (максимальний розмір денної процентної ставки встановленої Законом) х 49 дів (кількість днів у періоді)).
Отже, загальний розмір заборгованості відповідача за процентами становить 5970 гривень (1560 грн + 4410 грн).
Щодо стягнення заборгованості по пені
З 24 лютого 2022 відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено режим воєнного стану.
15 березня 2020 року Верховна Рада України прийняла Закон України N 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» яким розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено пунктом 18 відповідно до якого, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем.
Таким чином, суд доходить до висновку, що в частині позовних вимог про стягнення пені в розмірі 3000 грн слід відмовити, оскільки нарахування та стягнення пені за прострочення виконання грошового зобов'язання у період дії воєнного стану суперечить вимогам пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України, згідно з яким позичальник звільняється від відповідальності за таке прострочення, а положення Закону України «Про споживче кредитування» (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) не містить положень, які б дозволяли кредитодавцю нараховувати та стягувати з боржника неустойку у період дії в Україні правового режиму воєнного стану.
Зазначене узгоджується із висновкам Верховного Суду, наведеним у постанові від 18 жовтня 2023 року в справі №706/68/23, від 31 січня 2024 року у справі №183/7850/22.
Висновки за результатами розгляду справи
За таких обставин, суд, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, приходить до висновку, що позов ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» підлягає частковому задоволенню та з відповідача на користь позивача слід стягнути прострочену заборгованість по тілу кредиту та відсоткам за кредитним договором №09.04.2024-100002328 від 10.04.2024 року в сумі 11 970 гривень.
Водночас, у задоволенні вимог щодо частині стягнення пені слід відмовити в силу прямої вказівки цивільного закону.
Розподіл судових витрат
Згідно ч.1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.,
Відповідно до платіжної інструкції №СЦ00022939 від 10 грудня 2024 року позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2422,4 грн.
З мотивувальної частини даного рішення вбачається, що суд дійшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог (68,91%), а тому із відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1669,32 грн (2422,4 * 11 970 / 17 370).
На підставі ст. ст. 525, 526, 530, 549, 610, 611, 633, 634, 1049, 1050 ЦК України, керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 89, 258, 259, 263-265, 268, 274 ЦПК України, суд,
Позов задовольнити частково.
Стягнути із ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , проживаючого по АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР», код ЄДР:37356833, юридична адреса: вул.Саксаганського,133-А м.Київ заборгованість за кредитним договором №09.04.2024-100002328 від 10.04.2024 року в розмірі 11 970 (одинадцять тисяч дев'ятсот сімдесят) гривень та 1669 (тисячу шістсот шістдесят дев'ять) гривень 32 копійки судових витрат.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржено позивачем до Чернівецького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня його проголошення.
Відповідач може подати до Новоселицького районного суду заяву про перегляд заочного рішення на протязі 30 календарних днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків встановлених ЦПК України не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя: Сергій ПАВЛІНЧУК