Справа № 2/714/237/25
ЄУН: 714/551/25
"12" червня 2025 р. м. Герца
Герцаївський районний суд Чернівецької області в складі :
головуючого-судді Єфтемій С.М.
за участю: секретаря судового засідання Постевка Г.П.
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа на стороні позивача орган опіки та піклування Волоківської сільської ради про позбавлення батьківських прав, -
Представник позивачки ОСОБА_3 звернувся до суду із вказаним позовом в інтересах ОСОБА_1 , мотивуючи вимоги тим, що позивачка з 22 серпня 2011 року по 21 грудня 2018 року перебувала у зареєстрованому шлюбі з відповідачем. За час шлюбу у сторін народився син, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . З часу припинення сімейних відносин та проживання позивачки окремо від відповідача, останній участі у вихованні та утриманні сина не приймає, його життям, здоров'ям не цікавиться. За судовим наказом Герцаївського районного суду Чернівецької області від 23 листопада 2018 року з відповідача стягуються аліменти на утримання сина на користь позивачки, проте будь-яких коштів відповідач з час ухвалення судового рішення не сплатив внаслідок чого за ним утворилася заборгованість по аліментах на суму 91505 грн. За наведених обставин, з посиланням на вимоги ст. 164 СК України представник позивачки просить позбавити відповідача батьківських прав відносно малолітнього сина, ОСОБА_4 .
Ухвалою Герцаївського районного суду Чернівецької області від 17 квітня 2025 року було відкрито провадження та призначено розгляд справи у порядку загального позовного провадження.
Позивачка ОСОБА_1 будучі належним чином повідомлена про час і місце розгляду справи, в підготовче судове засідання не з'явилася, проте від представника останньої ОСОБА_3 до суду надійшла заява про розгляд справи у їх відсутності. Позовні вимоги підтримують в повному обсязі які просить задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 будучі належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, в підготовче судове засідання не з'явився. Згідно надісланої суду заяви, розгляд справи просив провести у його відсутності. Заявлені позовні вимоги повністю визнає та не заперечує проти позбавлення його батьківських прав відносно його сина ОСОБА_4 .
Представник органу опіки та піклування Волоківської сільської ради Чернівецького району Чернівецької області в підготовче судове засідання не з'явився, в судове засідання свого представника не направила, втім надала суду письмову заяву про розгляд справи у їх відсутності.
Суд, дослідивши письмові докази по справі, вважає за необхідне зазначити про наступне.
Частинам третьою, четвертою статті 200 ЦПК України передбачено, що за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі визнання позову проводиться в порядку, встановленому статтею 206 цього кодексу.
Статтею 206 ЦПК України передбачено, що відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи та інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову в прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Оскільки визнання відповідачем позов у даному випадку не суперечить закону та не порушує права свободи та інтереси інших осіб, суд приходить до висновку про прийняття визнання позову відповідачем та про винесення рішення по суті справи у підготовчому засіданні.
Судом встановлено, що за час шлюбу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , у них народився син : ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно до відомостей Волоківської сільської Чернівецького району Чернівецької області, станом на 30 жовтня 2024 року позивачка, тобто ОСОБА_1 разом із сином ОСОБА_4 проживають без реєстрації в АДРЕСА_1 , в будинку її батьків.
Батько дитини ОСОБА_2 - відповідач у справі проживає окремо від позивачки та сина, а саме, в АДРЕСА_2 .
Статтею 12 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
У статті 150 СК України міститься перелік обов'язків батьків по вихованню та розвитку своїх дітей, а сам е: батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов'язані поважати дитину. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування щодо неї. Забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини. Забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.
Статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства» визначено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Судом встановлено, що вихованням дитини займається позивачка. Відповідач не спілкуються з дитиною, матеріально не допомагає, не приймає участі в його вихованні, розвитку, лікуванні та взагалі у житті сина ОСОБА_4 .
Так, за судовим наказом Герцаївського районного суду Чернівецької області від 23 листопада 2018 року з відповідача стягнуто аліменти на користь позивачки на утримання сина, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , щомісячно, в розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку по досягненню сином повноліття.
Рішенням Герцаївського районного суду Чернівецької області від 27 січня 2021 року, розмір аліментів який підлягає стягненню з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітнього сина, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 збільшено до 1700 грн. щомісячно по досягненню сином повноліття.
Станом на 31 січня 2025 року, згідно розрахунку заборгованості зі сплати аліментів, заборгованість відповідача по аліментах станом на 31 січня 2025 року складає 91 505 грн.
Відповідно до наявної у матеріалах справи довідки Острицької сільської ради № 94 від 14 жовтня 2024 року, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проходив навчання у підготовчій групі опорного закладу Великобудського ліцею з 01.09.2017 р. по 31.05.2018 року. За час його навчання всі батьківські збори та різні заходи, у яких брав участь ОСОБА_4 відвідували тільки мати ОСОБА_1 та бабуся ОСОБА_5 . Батько, тобто ОСОБА_2 жодного раду не відвідував і не цікавився навчанням сина.
Згідно з характеристиками зі Чернівецької гімназії №7, ОСОБА_4 навчається у 6-б класу, за час відвідування закладу зарекомендував себе як старанний, дисциплінований, працелюбний і уважний учень. Має навчальні досягнення високого рівня. Дитину приводила та забирала матір - позивачка яка оплачувала витрати з харчування на дитину. Батько не відвідував заклад жодного разу та не поцікавився дитиною.
Відповідно до психологічного висновку малолітнього ОСОБА_4 , останній активно брав участь у вступній бесіді для знайомства, позитивною усмішкою розповідав про шкільне життя, однокласників та друзів. Коли розмова дійшла до сім'ї, а саме до батька, то усмішка зникла і уточнив що батька давно не бачив та останній давно не привітав його з днем народження. Позивачка виступає для дитини як впливова та вагома особа яка провадить достатньо часу із сином, поважає його думку. Дитина перебуває в хорошому емоційному стані, прагне до лідерства. Виявлено середній рівень тривожності.
Відповідно до статті 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров'я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.
Пленум Верховного Суду України у п.15 своєї постанови № 3 від 30.03.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» зазначив, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.
Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Верховний Суд у своєму правовому висновку викладеному у постанові від16 червня 2021 року у справі № 595/1638/19 (провадження № 61-3503 св 21) зазначив, що при вирішенні такої категорії спорів слід мати на увазі, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, вирішення сімейних питань, на який вони йдуть лише у виняткових випадках, і головне - за наявності достатніх та переконливих доказів, що характеризують особливості батька й матері як особи, що становить реальну загрозу для дитини, її здоров'я та психічного розвитку. Дитина має право на особливе піклування та повинна мати свободу вибору щодо своїх батьків.
Аналізуючи встановлені факти у контексті позбавлення батьківських прав, суди повинні зважувати на те, що позбавлення батьківських прав на дитину вже несе в собі негативний вплив на свідомість дитини, та застосовувати цей захід як крайню міру впливу та захисту прав дитини.
Таким чином, позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, який слід розглядати як виключний і надзвичайний спосіб впливу на недобросовісних батьків.
Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду: від 08 травня 2019 року у справі № 409/1865/17-ц (провадження № 61-4022св19); від 02 жовтня 2019 року у справі № 461/7387/16-ц (провадження № 61-29266св18); від 11 березня 2020 року у справі № 638/16622/17(провадження № 61-13752св19); від 13 квітня 2020 року у справі № 760/468/18(провадження № 61-8883св19); від 29 квітня 2020 року у справі № 522/10703/18 (провадження № 61-4014св20).
Також статтею 9 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-ХІІ передбачено, що, держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.
Питання участі батька у вихованні дитини було предметом розгляду органу опіки та піклування.
За висновком органу опіки та піклування Волоківської сільської ради Чернівецького району Чернівецької області, затвердженого рішенням виконавчого комітету № 22-02/25-В від 28 лютого 2025 року, орган опіки та піклування вважає за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_2 відносно його неповнолітнього сина, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
В силу ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Оцінюючи вищенаведені докази у свій сукупності, суд знаходить встановлено, що жодних перешкод у спілкуванні ОСОБА_2 із його сином ОСОБА_4 будь-ким не здіснювалося. Він за власним бажанням не цікавиться життям дитини та матеріальної допомоги не надає. Відповідач не цікавився успіхами сина у навчанні, його поведінкою, моральним станом, та інше, до школи з'являвся. Відповідач знаючи де мешкає його дитина, не відвідує його, не ініціював жодних зустрічей для спілкування з дитиною.
За наведених обставин, оцінюючи вищенаведені докази у їх сукупності в контексті положень п. 2 ч.1 ст. 164 СК України, суд вважає встановленим, що відповідач ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків, а саме, не піклується про сина, не бере участі у його вихованні та матеріальному забезпеченні, не виявляє до нього батьківської турботи та уваги, не турбується про його фізичний і духовний розвиток. Тому, відповідача слід позбавити батьківських прав відносно малолітнього сина ОСОБА_4 , у зв'язку із чим, вимоги позивачки підлягають задоволенню.
У відповідності до ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню на користь позивачки судові витрати.
На підставі ст.ст. 150, 164, 166, 182, 183 Сімейного кодексу України, керуючись ст.ст. 12, 13, 89, 259, 263-265, 280, 282, 283 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 батьківських прав відносно його неповнолітнього сина : ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Стягнути з ОСОБА_2 (місце реєстрації: АДРЕСА_3 , номер картки платника податків: НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (місце проживання : АДРЕСА_4 , номер картки платника податків: НОМЕР_2 ) судовий збір в розмірі 1231 (одна тисяча двісті тридцять одна) грн. 20 коп.
Роз'яснити ОСОБА_2 його право на звернення до суду із позовом про поновлення у батьківських правах щодо сина: ОСОБА_4 , в разі усунення обставин, які стали підставою для його позбавлення в батьківських правах.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкриті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Чернівецького апеляційного суду протягом 30-и днів з дня його проголошення, а у разі проголошення в судовому засіданні лише вступної та резолютивної частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення
Повний текст судового рішення виготовлено «20» червня 2025 року.
Суддя: