Справа № 646/8189/24
Провадження № 1-кп/646/483/2025
20 червня 2025 року м. Харків
Основ'янський районний суд міста Харкова у складі:
головуючий - суддя ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_3 ,
захисника потерпілого - ОСОБА_4 ,
потерпілого - ОСОБА_5 ,
захисника обвинуваченого - ОСОБА_6 ,
обвинуваченого - ОСОБА_7 ,
розглянувши у судовому засіданні в режимі відеоконференції клопотання прокурора у кримінальному провадженні № 12024221100000860 від 30.03.2024 року за обвинуваченням ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України, про продовження обвинуваченому на 60 днів строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою,
В Основ'янському районному суді міста Харкова перебуває вищевказане кримінальне провадження.
До обвинуваченого застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який останній раз продовжено ухвалою суду від 01.05.2025.
Прокурором заявлено клопотання про продовження обвинуваченому на 60 днів строку вказаного запобіжного заходу.
Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 КПК України.
Обвинувачений ОСОБА_7 та його захисник ОСОБА_6 проти задоволення судом клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не заперечували.
Потерпілий ОСОБА_5 та його захисник ОСОБА_4 підтримали клопотання прокурора та просили його задовольнити.
Заслухавши думку учасників судового засідання, дослідивши клопотання прокурора та перевіривши його доводи матеріалами кримінальної справи, суд, вирішуючи клопотання про продовження обвинуваченому строку запобіжного заходу, виходить з наступного.
Судом встановлено, що обвинуваченому був обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Згідно з положеннями ч. 3 ст. 331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
При продовженні строку дії запобіжного заходу має бути встановлена наявність трьох складових - чи є обґрунтованою підозра; чи наявні достатні підстави вважати, що існує хоча б один з передбачених ст. 177 КПК України ризиків, на які вказує прокурор, чи може запобігти існуючим ризикам застосування до підозрюваного менш суворого запобіжного заходу.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання ризикам за ст. 177 КПК України.
Зокрема, згідно зі ст. 178 КПК України, суд зобов'язаний врахувати вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується; вік та стан здоров'я обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію обвинуваченого; майновий стан обвинуваченого; наявність судимостей у обвинуваченого; дотримання обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа, у цьому випадку, обвинувачений, вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.
Таким чином, суд, оцінюючи вірогідність такої поведінки обвинуваченого, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.
У межах цього кримінального провадження обвинуваченого повідомлено про підозру у вчиненні особливо тяжкого злочину, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України. При цьому, санкція такої норми Закону про кримінальну відповідальність передбачає покарання у виді позбавленням волі на строк від восьми до п'ятнадцяти років із конфіскацією майна.
Суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів (справа «Ілійков проти Болгарії» (Ilijkov v. Bulgaria, Заява №33977/96, від 26 липня 2001 року).
Надаючи оцінку можливості обвинуваченого переховуватися від суду, суд бере до уваги, що існує певна ймовірність того, що обвинувачений з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованого злочину (позбавлення волі на строк від восьми до п'ятнадцяти років із конфіскацією майна) може вдатися до відповідних дій.
Обставин, які б свідчили про те, що даний захід забезпечення кримінального провадження у вигляді тримання під вартою не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи обвинуваченого, судом не встановлено.
Зазначені обставини дають підстави для висновку, що інший запобіжний захід, крім тримання під вартою, не зможе ефективно попередити спроби обвинуваченого ухилитися від суду.
Отже, досліджені обставини провадження вказують на те, що на даний час не зникли ризики, які були підставою для застосування запобіжного заходу відносно обвинуваченого, а саме: є підстави вважати, що обвинувачений може переховуватися від суду. На даний час, суд не вбачає підстав зменшення ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України. Враховуючи викладене, суд вважає, що продовження відносно обвинуваченого строку тримання під вартою узгоджується із практикою Європейського суду з прав людини та викладеними правовими позиціями у вищенаведених рішеннях.
Таким чином, суду не надано жодних даних, які свідчать про неможливість подальшого тримання обвинуваченого під вартою, а також інших обставин які переважають над вказаними ризиками.
У зв'язку з вищевикладеними обставинами, суд приходить до висновку, що клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 331 КПК України, суд
Клопотання прокурора Дрогобицької окружної прокуратури Львівської області ОСОБА_3 від 19.06.2025 у кримінальному провадженні № 12024221100000860 від 30.03.2024 року за обвинуваченням ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України, про продовження обвинуваченому на 60 днів строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.
Продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 60 днів, тобто до 18.08.2025 року включно.
Копію ухвали надіслати начальнику ДУ «Харківський слідчий ізолятор» для відома.
Встановити строк дії даної ухвали - до 18.08.2025 включно.
Відкласти судове засідання на 07.07.2025 року о 15 годині 00 хвилин, у яке викликати учасників кримінального провадження.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення та може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_1