Справа № 646/6061/23
№ провадження 1-кп/646/193/2025
20 червня 2025 року м. Харків
Основ'янський районний суд міста Харкова у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченої - ОСОБА_4 ,
захисника - ОСОБА_5 ,
захисника - ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові обвинувальний акт у об'єднаному кримінальному провадженні №22023220000000933 від 06.07.2023, за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111-1 КК України, та №12023220000000685 від 17.05.2023, за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України,
В провадженні суду перебуває вищевказане об'єднане кримінальне провадження.
У судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . В обґрунтування посилався на тяжкість вчиненого кримінального правопорушення й те, що наразі існують ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України. Зазначає, що більш м'які запобіжні заходи не зможуть запобігти ризикам, передбаченим п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Разом з тим, інші більш м'які запобіжні заходи неможливо застосувати до обвинуваченої.
У судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_4 та її захисники, кожен окремо, не заперечували проти задоволення клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Заслухавши прокурора, який підтримав клопотання та вважає доведеним висновок про існування ризиків, зазначених у клопотанні та наявність підстав для продовження запобіжного заходу, заслухавши обвинувачену та захисника, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
25.10.2023 ОСОБА_4 затримано в порядку ст.208 КПК України та повідомлено про підозру за вчинення кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України, у колабораційній діяльності, а саме у добровільному зайнятті громадянином України посади, пов'язаної з виконанням організаційно-розпорядчих функцій, у незаконних органах влади, створених на тимчасово окупованій території, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України.
Ухвалою слідчого судді Червонозаводського районного суду м. Харкова від 26.10.2023 року ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, без визначення розміру застави строком дії до 23.12.2023.
Ухвалою судді Червонозаводського районного суду м. Харкова від 18.12.2023 року ОСОБА_4 продовжено строк обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, без визначення розміру застави.
Після чого запобіжний захід продовжувався, останній раз 30.04.2025 року ухвалою Основ'янського районного суду міста Харкова продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 28.06.2025 року (включно).
Прокурор у судовому засіданні зазначив, що до завершення судового розгляду та ухвалення рішення по суті потрібно допитати свідків, дослідити речові докази, у разі необхідності, провести інші процесуальні дії. Однак, з урахуванням особливостей оцінки доказів під час судового розгляду здійснити зазначені дії неможливо до закінчення дії попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. У той же час, ризики, що стали підставою для застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не зменшилися і не зникли.
Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув'язнення.
Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України, під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: ОСОБА_4 може: переховуватися від органів досудового розслідування та суду (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України); незаконно впливати на потерпілих, свідків (п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України); вчинити інше кримінальне правопорушення (п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України).
Наявність вищезазначених ризиків обґрунтовується наступним:
Ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме переховування від суду існує у зв'язку з тим, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, з огляду на тяжкість можливого покарання у вигляді позбавлення волі, вбачається ризик того, що підозрювана може переховуватись від суду з метою уникнення відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення.
Зокрема, ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування («Бекчиєв проти Молдови» §58). Серйозність покарання є ревалентною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти («Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»), а наявність судимості може стати підставою для обґрунтування того, що обвинувачений може вчинити новий злочин («Сельчук проти Туреччини», «Мацнеттер проти Австрії»).
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні інкримінованого їй тяжкого злочину, за який законом передбачене покарання у вигляді позбавлення волі строком від п'яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від десяти до п'ятнадцяти років та з конфіскацією майна або без такої, а тому, усвідомлюючи тяжкість та реальність покарання, в разі застосування запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, є підстави вважати, що обвинувачена може виїхати за межі території України та переховуватися від суду.
Ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме незаконний вплив на свідків існує у зв'язку із тим, що обвинувачена ОСОБА_4 відомо місце проживання свідків вчинення кримінального правопорушення у вищевказаному кримінальному провадженні, показання яких надані під час досудового розслідування, тому існує ризик того, що підозрюваний може здійснити спробу незаконного впливу на свідків, в тому числі шляхом здійснення погроз та залякувань з метою зміни або спотворення їх показань на стадії судового розгляду, які безпосередньо сприймаються судом лише в судових засіданнях. Стаж роботи в закладах освіти, наявність зв'язків, в тому числі з місцевою адміністрацією, може бути використано підозрюваним для перешкоджання кримінальному провадженню.
Ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливість обвинуваченою вчинити інше кримінальне правопорушення існує у зв'язку із тим, що обвинувачена ОСОБА_4 добровільно зайняла посаду в незаконно створеному органі, толерантно віднеслась до захоплення частини території України, вбачається ризик того, що вона може вчинити інше кримінальне правопорушення проти основ національної безпеки України, тим самим зашкодити державі, адже дана категорія злочинів є найбільш небезпечними посяганнями на суспільні відносини, які забезпечують державну безпеку, обороноздатність, незалежність країни, її конституційний лад.
Окрім цього, у зв'язку із введенням воєнного стану на території України, а також активних бойових дій в м. Харкові та Харківській області, може спонукати ОСОБА_4 до втечі до іншого міста, населеного пункту, щоб переховуватися від суду та вчинити аналогічне кримінальне правопорушення.
При продовженні запобіжного заходу судом враховано також вік обвинуваченої, сімейний стан, її стан здоров'я, місце проживання та інші обставини, що характеризують особу обвинуваченої, дані про соціальні зв'язки та спосіб життя.
Також слід зазначити, що продовження застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно ОСОБА_4 спрямоване на забезпечення посилення контролю за місцем перебування останнього, виконання ним процесуальних обов'язків, попередження та своєчасне припинення вчинення останньою незаконного впливу на свідків та запобігання вчинення інших кримінальних правопорушень.
Суд вважає, що наведені прокурором у судовому засіданні підстави продовження строку відносно обвинуваченої ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є належним чином обґрунтовані та мотивовані, ризики, які слугували підставою для обрання запобіжного заходу під час досудового розслідування на даний час не змінилися.
Судовий розгляд з об'єктивних причин неможливо закінчити до спливу терміну запобіжного заходу, а отже, виникає необхідність продовження строку вказаного запобіжного заходу оскільки судом було встановлено, що вищезазначені ризики існують. Жодних обставин, які б свідчили про зменшення вищеперелічених ризиків та можливість зміни обвинуваченій запобіжного заходу не встановлено.
Відповідно до ч. 6 ст. 176 КПК України, під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-2, 258-258-5, 260, 261, 437-442 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті - тримання під вартою.
Згідно ч. 4 ст. 183 КПК України, під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-5, 260, 261, 437-442 Кримінального кодексу України.
Беручи до уваги, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 111-1, ч. 5 ст. 111-1 КК України, суд не визначає розмір застави у кримінальному провадженні.
Виходячи з наведеного є всі підстави задовільнити клопотання прокурора та з метою забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченої доцільним є продовження строку обраного ОСОБА_4 запобіжного заходу в умовах ДУ «Харківський слідчий ізолятор», на 60 днів, тобто до 18.08.2025 року (включно).
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 184, 199, 331 КПК України, суд,
Продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні обвинуваченої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в умовах ДУ «Харківський слідчий ізолятор», на 60 днів, тобто до 18.08.2025 року (включно).
Строк дії ухвали до 18.08.2025 року (включно).
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а особами, що перебувають під вартою - у той же строк з дня отримання копії ухвали.
Суддя - ОСОБА_1