20 червня 2025 року
Справа № 646/3587/25
Провадження № 1-кп/646/1101/2025
іменем України
20.06.2025 року Основ'янський районний суд міста Харкова у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
захисника - ОСОБА_4
та обвинуваченого - ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Харкові в режимі відеоконференції кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62025170020004820 від 08.04.2025 року за обвинуваченням
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, громадянина України, освіта незакінчена вища, військовослужбовця в/ч № НОМЕР_1 , учасника бойових дій, одруженого, не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України,
В провадженні Основ'янського районного суду міста Харкова перебуває кримінальне провадження,внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62025170020004820 від 08.04.2025 року, відносно ОСОБА_5 , за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України.
Свідки ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 в судове засідання не з'явились, повідомлялись про час та місце його проведення завчасно та належним чином, про поважність причин неявки суд не повідомили.
Прокурор вважав неможливим проведення судового засідання за відсутності свідків, в зв'язку з чим просив відкласти судове засідання, повторивши виклик учасників судового розгляду. Зазначив про забезпечення ним явки вказаних свідків в наступне судове засідання. Крім того заявив клопотання про продовження відносно обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою, так як ризики, передбачені п. п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України продовжують існувати, а саме переховування від суду, незаконний вплив на свідків, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином та вчинення іншого кримінального правопорушення.
Захисник та обвинувачений вважали неможливим проведення судового засідання за відсутності свідків сторони обвинувачення, не заперечували проти задоволення клопотання прокурора щодо продовження запобіжного заходу.
Суд, заслухавши думки з'явившихся учасників судового провадження та перевіривши матеріали провадження, приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 327 КПК України, якщо в судове засідання не прибув за викликом свідок, заслухавши думку учасників судового провадження, суд після допиту інших присутніх свідків призначає нове судове засідання і вживає заходів для його прибуття.
Таким чином, суд звертає увагу на безумовне право сторін кримінального провадження на допит під час судового розгляду свідків, а тому, враховуючи, що свідки сторони обвинувачення в судове засідання не з'явилися, суд приходить до висновку про необхідність відкладення судового засідання.
Окрім цього, суд враховує, що сторона обвинувачення зобов'язана забезпечити присутність під час судового розгляду свідків обвинувачення з метою реалізації права сторони захисту на допит перед незалежним та неупередженим судом (ч. 3 ст. 23 КПК України).
Аналогічна правова позиція викладена у постанові колегії суддів другої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного суду від 11.08.2020 року (справа №288/113/15-к; провадження № 51-1176 км 20).
Суд вважає за доцільне покласти обов'язок щодо забезпечення явки в наступне судове засідання свідків сторони обвинувачення ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 на прокурора Харківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони.
Крім того, ухвалою Основ'янського районного суду міста Харкова від 19.05.2025 року відносно ОСОБА_5 був продовжений строк запобіжного заходу у виді тримання під вартою до 16.07.2025 року включно, із застосуванням визначеної застави у розмірі 35 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 105980 грн. 00 коп.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом 2 цього Кодексу. За відсутності зазначених клопотань сторін кримінального провадження застосування заходів забезпечення кримінального провадження, обраних під час досудового розслідування, вважається продовженим.
В обґрунтування поданого клопотання про продовження запобіжного заходу щодоОСОБА_5 , прокурор посилається на те, що на теперішній час існують заявлені ризики, що визначені у п. п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України: переховування від суду, незаконний вплив на свідків, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином та вчинення іншого кримінального правопорушення.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Суд, оцінюючи вірогідність такої поведінки обвинуваченого, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності поза процесуальних дій зазначеної особи.
Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі «Клішин проти України» наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.
Оскільки ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, вчинене в умовах воєнного стану, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі до десяти років, суд вважає обґрунтованими доводи прокурора, що тяжкість інкримінованого обвинуваченому злочину є вагомим доводом, що збільшує ризик переховування від суду.
При цьому суд враховує правову позицію ЄСПЛ у рішенні у справі «Тодоров проти України», відповідно до якої «для продовження тримання під вартою повинні бути винятково вагомі причини, при цьому лише тяжкість вчиненого злочину, складність справи та серйозність обвинувачень не можуть вважатися достатніми причинами для тримання особи під вартою протягом досить тривалого строку.
Крім того, як зазначив прокурор, після відкриття матеріалів кримінального провадження стороні захисту, обвинувачений дізнався про обсяг зібраних доказів, у тому числі свідків, показання яких можуть підтверджувати його вину у вчиненні інкримінованого йому злочину.
Оцінюючи можливість впливу на свідків, суд виходить із передбаченої КПК України процедури отримання свідчень від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч. ч. 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК України).
Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на свідченнях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК України).
За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом свідчень від свідків та дослідження їх судом.
Разом із цим, ознайомившись з матеріалами кримінального провадження, а отже і з протоколами допитів встановлених досудовим розслідуванням свідків, обвинувачений обізнаний як про їх персональні данні, так і про зміст наданих ними показань на стадії досудового розслідування.
Вказане дає підстави обґрунтовано припускати вірогідність незаконного впливу зі сторони обвинуваченого на свідків з метою зміни чи відмови від раніше наданих ними показань.
Таким чином, тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_5 , у разі визнання його винуватим, з огляду на вірогідність переховування від суду, незаконного впливу на свідків, свідчать про наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Разом з тим, суд вважає, що прокурором не доведено існування ризиків, передбачених п. п. 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки ним належно не обґрунтовано, що обвинувачений може здійснити перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином; останній раніше не судимий.
Всі інші питання фактичні обставини кримінального провадження, питання винуватості чи не винуватості в скоєнні кримінального правопорушення, а також питання відносності та допустимості доказів будуть вирішуватися на іншій стадії кримінального процесу судового провадження під час розгляду справи по суті. Встановлення того, вчинив чи не вчинив ОСОБА_5 кримінальне правопорушення, є завданням подальшого провадження, сприяти якому й покликаний запобіжний захід.
Таким чином, суд вважає встановленим продовження існування ризиків, щодо обвинуваченого ОСОБА_5 передбачених п. п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливість переховування від суду; незаконний вплив на свідків у цьому ж кримінальному провадженні.
Судом вивчалася можливість щодо не доцільності продовження строку тримання під вартою обвинуваченого.
Відповідно до ст. ст. 7-9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість покарання не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 25.07.2001 року Європейський суд з прав людини зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризику повторного вчинення злочинів».
У рішенні по справі «Летельє проти Франції» від 26.06.1991 року Європейський суд з прав людини вказав, що наявність вагомих підстав підозрювати затриманого у вчиненні злочину є неодмінною умовою правомірності тримання під вартою.
Таким чином, враховуючи продовження існування зазначених ризиків, передбачених . п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України; тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_5 в разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується, враховуючи дані про особу обвинуваченого, суд приходить до висновку, що запобіжний захід у виді тримання під вартою відповідає особі обвинуваченого, характеру та тяжкості діяння, яке йому інкримінується, позбавляє можливості перешкодити інтересам правосуддя, зокрема, і ухиленню від суду. На теперішній час наявні підстави для продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
В той же час, виходячи з цілей п. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, принципу правової визначеності, суд вважає необхідним з урахуванням часу надходження обвинувального акту до суду, продовжити строк застосованого запобіжного заходу відносно обвинуваченого у виді тримання під вартою до 17.08.2025 року включно.
Крім того, відповідно до ухвали Основ'янського районного суду міста Харкова від 19.05.2025 року було визначено заставу щодо ОСОБА_5 у розмірі 35 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 105980 грн. 00 коп.
Згідно з ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Суд враховує, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України - непокора, тобто відкрита відмова виконати наказ начальника, вчинене в умовах воєнного стану, а тому, враховуючи відомості про особу обвинуваченого, наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, позицію сторони обвинувачення, суд приходить до висновку про існування випадку для визначення застави у розмірі, передбаченому п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, а саме у розмірі, визначеному ухвалою суду під час застосування запобіжного заходу 35 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто в сумі 105980 грн. 00 коп., а тому за вказаних обставин, тому за вказаних обставин, відсутні підстави для зміни раніше визначеного розміру застави відносно обвинуваченого у даному кримінальному провадженні, у зв'язку з чим, суд при продовженні строку тримання під вартою визначає суму застави у тому ж розмірі.
Крім того, у зв'язку з військовою агресією РФ проти України, Указом Президента України № 64/2022 22.02.2022 року введено воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 року строком на 30 діб. Станом на теперішній час строк дії воєнного стану в Україні продовжено.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 336 КПК України судове провадження може здійснюватися у режимі відео конференції під час трансляції з іншого приміщення, у тому числі яке знаходиться поза межами приміщення суду (дистанційне судове провадження), у разі неможливості безпосередньої участі учасника кримінального провадження в судовому провадженні за станом здоров'я або з інших поважних причин.
Згідно із ч. 2 вказаної статті суд ухвалює рішення про здійснення дистанційного судового провадження за власною ініціативою або за клопотанням сторони чи інших учасників кримінального провадження. У разі якщо сторона кримінального провадження чи потерпілий заперечує проти здійснення дистанційного судового провадження, суд може ухвалити рішення про його здійснення лише вмотивованою ухвалою, обґрунтувавши в ній прийняте рішення. Суд не має права прийняти рішення про здійснення дистанційного судового провадження, в якому поза межами приміщення суду перебуває обвинувачений, якщо він проти цього заперечує, крім випадків здійснення дистанційного судового провадження в умовах воєнного стану.
Враховуючи вищевикладене, а також те, що обвинувачений знаходиться в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор», для забезпечення оперативності судового розгляду, суд вважає за необхідне призначити судове засідання в режимі відеоконференції за участю обвинуваченого.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 184, 199, 314-316, 369 КПК України, суд -
Відкласти судове засідання з розгляду кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України, на 11 год. 00 хв. 11.08.2025 року.
Міру запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , залишити без змін - у виді тримання (взяття) під вартою в умовах Державної установи «Харківський слідчий ізолятор», продовживши строк цього запобіжного заходу до 17.08.2025 року включно.
Визначити обвинуваченому ОСОБА_5 суму застави у розмірі 105980 грн. 00 коп. (сто п'ять тисяч дев'ятсот вісімдесят) грн. 00 коп., яку необхідно внести на депозитний рахунок ТУ ДСА України в Харківській області (рахунок UA208201720355299002000006674, МФО 820172, код отримувача 26281249, банк отримувача ДКСУ, м. Київ, призначення платежу - застава, справа № 646/3587/25, н/п 1-кп/646/1101/2025), обвинувачений ОСОБА_5 , платник (прізвище, ініціали).
Обвинувачений ОСОБА_5 або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу в розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.
У разі внесення застави покласти на обвинуваченого ОСОБА_5 наступні обов'язки:
- прибувати за кожною вимогою до прокурора або суду;
- не відлучатись з місця свого проживання в м. Харкові без дозволу прокурора або суду;
- повідомляти прокурора або суд про зміну свого місця проживання;
Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_5 , що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу із відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.
Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув'язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово Основ'янський районний суд міста Харкова.
У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти у зв'язку із внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.
Роз'яснити ОСОБА_5 , що у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомленим, не з'явився за викликом до суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушили інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави суд вирішує питання про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у виді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 цього Кодексу.
Застава, не звернена в дохід держави, повертається обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.
Судове засідання за обвинуваченням ОСОБА_5 , за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України, призначене на 11 год. 00 хв. 11.08.2025 року, проводити в режимі відеоконференції з Державною установою «Харківський слідчий ізолятор» (м. Харків, вул. Полтавський шлях, 99), за участю обвинуваченого ОСОБА_5 .
Зобов'язати уповноважену службову особу Державної установи «Харківський слідчий ізолятор» встановити особу обвинуваченого ОСОБА_5 та вручити йому пам'ятку про його процесуальні права.
Покласти обов'язок щодо забезпечення явки в судове засідання на 11 год. 00 хв. 11.08.2025 року свідків сторони обвинувачення ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 на прокурора Харківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони.
Копії ухвали направити прокурору Харківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони для забезпечення явки свідків сторони обвинувачення; адміністрації Державної установи «Харківський слідчий ізолятор» - для виконання в частині проведення відеоконференції.
Ухвала суду в частині продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'яти днів з дня її проголошення, а обвинуваченим - в той же строк, але з моменту вручення йому копії ухвали суду. Ухвала суду в іншій частині оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.
Головуючий-суддя