Справа № 635/4040/25
Провадження № 1-кп/635/1050/2025
20 червня 2025 року селище Покотилівка
Харківський районний суд Харківської області в складі:
головуючий суддя ОСОБА_1
секретар судового засідання ОСОБА_2
сторона обвинувачення: прокурор ОСОБА_3
сторона захисту: обвинувачений ОСОБА_4
захисник адвокат ОСОБА_5 (в режимі відеоконференції)
розглянувши у судовому засіданні в залі суду обвинувальний акт за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Таранівка Зміївського району Харківської області, громадянина України, який має середню освіту, військовослужбовець у військовому званні старший солдат, обіймає посаду стрільця-санітара 2 механізованого відділення 1 механізованого взводу 3 механізованої роти 1 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України,
в провадженні Харківського районного суду Харківської області перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62022170020000978 від 07 листопада 2022 року.
Відповідно до обвинувального акту, відповідно до витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 №133 від 28.05.2022, ОСОБА_4 , зараховано на військову службу та призначено на посаду стрільця-санітара 2 механізованого відділення 1 механізованого взводу 3 механізованої роти НОМЕР_2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 . Вимоги ст.ст. 17, 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ч. 1 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» зобов'язують старшого солдата ОСОБА_4 захищати Вітчизну, суверенітет і територіальну цілісність України. У відповідності до вимог ст.ст. 9, 11, 12, 14, 16, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 № 548-XIV (зі змінами), ст.ст. 1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 №551-XIV, старший солдат ОСОБА_4 під час проходження військової служби повинен свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок; беззастережно виконувати накази командирів; знати та виконувати свої обов'язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України; виявляти повагу до командирів (начальників) і старших за військовим званням, сприяти їм у підтриманні порядку і дисципліни; виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою; бути зразком високої культури, скромності й витримки, берегти військову честь, захищати свою й поважати гідність інших людей; поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків та виконувати завдання, пов'язані із захистом Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України та інше. Пунктом 3 ст. 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» передбачено, що військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов'язки військової служби: на території військової частини або в іншому місці роботи протягом робочого часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком; на шляху прямування на службу або зі служби, під час службових поїздок, повернення до місця служби; поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов'язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника). Згідно вимог ст.ст. 12, 14 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, про все, що сталося з військовослужбовцем і стосується виконання ним службових обов'язків він зобов'язаний доповідати своєму безпосередньому начальникові. Із службових та особистих питань військовослужбовець повинен звертатися до свого безпосереднього начальника, а якщо він не може їх вирішити - до наступного прямого начальника. Статтями 129, 130, 199, 216 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, визначено необхідність забезпечення у військовій частині постійної бойової готовності, проведення занять з бойової підготовки, підтримання внутрішнього порядку, військової дисципліни та виконання службових обов'язків, зобов'язують військовослужбовців у службовий час постійно знаходитись в розташуванні військової частини або місця служби і не залишати їх без дозволу командира (начальника). Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», який затверджено Верховною радою України, у зв'язку із військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05:30 24.02.2022 строком на 30 діб, який неодноразово продовжено та який діє на теперішній час. Однак, старший солдат ОСОБА_4 під час проходження військової служби, в порушення вищезазначених нормативно-правових актів вирішив стати на злочинний шлях. Так, старший солдат ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем військової служби за мобілізацією строком до закінчення особливого періоду, достовірно знав та усвідомлював, що повинен неухильно дотримуватись вимог ст.ст. 65, 68 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст.ст. 1, 2, 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст. ст. 11, 16, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 № 548-XIV, ст. 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 № 551-XIV, які зобов'язують його: свято і непорушно додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги військових статутів, накази командирів, захищати суверенітет і територіальну цілісність України, забезпечувати її економічну та інформаційну безпеку, віддано служити українському народу, сумлінно, чесно та зразково виконувати військовий обов'язок, дорожити честю і гідністю військовослужбовця, не допускати негідних вчинків. При цьому, старший солдат ОСОБА_4 будучи військовослужбовцем військової служби за мобілізацією, перебуваючи на посаді стрільця-санітара 2 механізованого відділення 1 механізованого взводу 3 механізованої роти НОМЕР_2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , 20.09.2022 під час проходження військової служби вирішив стати на злочинний шлях, та діючи умисно, без дозволу командування та поважних причин, в умовах воєнного стану вирішив незаконно ухилитися від проходження військової служби та провести час на власний розсуд. Реалізуючи свій злочинний умисел, старший солдат ОСОБА_4 , в порушення вищевказаних нормативно-правових актів, діючи з прямим умислом, а саме усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з метою ухилитися від військової служби та з мотивів небажання переносити труднощі військової служби, через особисту недисциплінованість та несумлінне ставлення до виконання своїх службових обов'язків, без відповідних дозволів командирів та начальників, за відсутності законних підстав та поважних причин, діючи в умовах воєнного стану 20.09.2022 (точного часу не встановлено) самовільно залишив місце несення служби, а саме місце дислокації підрозділу військової частини НОМЕР_1 в АДРЕСА_2 . Доводячи свій злочинний умисел до кінця старший солдат ОСОБА_4 в період з 20.09.2022 по теперішній час, з метою ухилитись від військової служби незаконно перебуває поза межами території тимчасової та постійної дислокації військової частини НОМЕР_1 та проводить час на власний розсуд, не пов'язуючи його з виконанням обов'язків військової служби, чим вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 408 КК України, тобто дезертирство - самовільне залишення військової частини або місця служби з метою ухилитися від військової служби в умовах воєнного стану.
Обвинувачений ОСОБА_4 подав суду клопотання про намір повернутися до військової частини, в якому просив звільнити його від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України на підставі ч. 5 ст. 401 КК України, скасувати запобіжний захід, та надав письмову згоду командира військової частини НОМЕР_3 ОСОБА_6 на поновлення проходження солдатом ОСОБА_4 військової служби у військовій частині НОМЕР_3 із можливістю подальшого її проходження у складі одного з підрозділів військової частини.
Обвинувачений та його захисник в судовому засіданні просили клопотання задовольнити, звільнити ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності, закрити кримінальне провадження та скасувати запобіжний захід.
Прокурор в судовому засіданні проти задоволення клопотання не заперечував.
Відповідно до ч. 1 ст. 285 КПК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Відповідно до ч. 5 ст. 401 КК України особа, яка під час дії воєнного стану вперше вчинила кримінальне правопорушення, передбачене статтями 407, 408 цього Кодексу, може бути звільнена від кримінальної відповідальності в порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством України, якщо вона добровільно звернулася із клопотанням до слідчого, прокурора, суду про намір повернутися до цієї або іншої військової частини або до місця служби для продовження проходження військової служби та за наявності письмової згоди командира (начальника) військової частини (установи) на продовження проходження такою особою військової служби.
Згідно із п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Відповідно до абз. 2 ч. 3 ст. 288 КПК України, у разі закриття судом кримінального провадження та звільнення підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у порядку, передбаченому частиною п'ятою статті 401 Кримінального кодексу України, суд своєю ухвалою зобов'язує після набрання такою ухвалою законної сили невідкладно поновити звільнену особу на військовій службі та звільнену особу не пізніше 72 годин зобов'язує прибути до відповідної військової частини або місця служби для продовження проходження військової служби.
Положеннями п. 12 ч. 2 ст. 24 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» передбачено, що військовослужбовці, стосовно яких судом постановлено ухвалу про закриття кримінального провадження та звільнення від кримінальної відповідальності на підставі, передбаченій частиною п'ятою статті 401 Кримінального кодексу України, зобов'язані невідкладно, але не пізніше трьох діб після набрання такою ухвалою законної сили, прибути до вказаних в ухвалі військових частин (місць проходження військової служби) для продовження проходження військової служби. З дня прибуття до військових частини (місць проходження військової служби), але не пізніше набрання такою ухвалою законної сили, для таких військовослужбовців військова служба та дія контракту продовжуються, поновлюються виплата грошового і здійснення продовольчого, речового, інших видів забезпечення, пільги та соціальні гарантії, встановлені законодавством України.
Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022 від 24 лютого 2022 року, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб та в подальшому неодноразово продовжений, останній раз з 05 години 30 хвилин 9 травня 2025 року строком на 90 діб.
Судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_4 під час дії воєнного стану в період з 20 вересня 2022 року по 08 травня 2025 року вперше вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 408 КК України, 18 червня 2025 року добровільно звернувся із клопотанням до суду про намір повернутись до військової частини для продовження проходження військової служби.
Командир військової частини НОМЕР_3 ОСОБА_7 надав письмову згоду на поновлення проходження солдатом ОСОБА_4 військової служби у військовій частині НОМЕР_3 із можливістю подальшого її проходження у складі одного з підрозділів військової частини.
Враховуючи, що ОСОБА_4 під час дії воєнного стану вперше вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 408 КК України, добровільно звернувся з клопотанням до суду про намір повернутися до військової частини для продовження проходження військової служби НОМЕР_3 та надав письмову згоду командира військової частини НОМЕР_3 ОСОБА_6 на продовження проходження військової служби, суд на підставі ч. 5 ст. 401 КК України вважає необхідним звільнити ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України та кримінальне провадження щодо нього закрити.
У зв'язку із звільненням ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності та закриття провадження у справі, зобов'язати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не пізніше 72 годин після набрання ухвалою законної сили прибути до військової частини НОМЕР_3 для продовження проходження військової служби.
Ухвалою Слобідського районного суду міста Харкова від 09 травня 2025 року до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 18:00 06 липня 2025 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 203 КПК України ухвала про застосування запобіжного заходу припиняє свою дію після закінчення строку дії ухвали про обрання запобіжного заходу, ухвалення виправдувального вироку чи закриття кримінального провадження або винесення ухвали про скасування запобіжного заходу в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Враховуючи припинення дії ухвали Слобідського районного суду міста Харкова від 09 травня 2025 року про застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою внаслідок закриття кримінального провадження, ОСОБА_4 підлягає негайному звільненню з-під варти.
Речові докази та процесуальні витрати відсутні.
Керуючись ст.ст. 284, 286 КПК України, ст. 401 КК України, суд,
звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від кримінальної відповідальності, передбаченої ч. 4 ст. 408 КК України, на підставі ч. 5 ст. 401 КК України.
Кримінальне провадження № 62022170020000978 від 07 листопада 2022 року за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України - закрити на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Зобов'язати командира військової частини НОМЕР_3 після набрання ухвалою законної сили невідкладно поновити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на військовій службі.
Зобов'язати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не пізніше 72 годин після набрання ухвалою законної сили прибути до військової частини НОМЕР_3 для продовження проходження військової служби.
Визнати припиненою дію ухвали Слобідського районного суду міста Харкова від 09 травня 2025 року про застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Негайно звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з-під варти у залі суду.
Контроль за виконанням ухвали покласти на командира військової частини НОМЕР_3 та прокурора.
На ухвалу суду може бути подано апеляцію до Харківського апеляційного суду протягом семи діб з дня її оголошення, через Харківський районний суд Харківської області.
СУДДЯ ОСОБА_1