Справа № 634/562/25
Провадження № 2-а/634/19/25
"20" червня 2025 р. сел. Сахновщина Харківської області
Суддя Сахновщинського районного суду Харківської області Зимовський О.С., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління національної поліції в Харківській області, третя особа: інспектор Відділення поліції №1 Красноградського РВП ГУНП в Харківській області Шилина Владислав Григорович про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
встановив:
12.06.2025 року до Сахновщинського районного суду Харківської області надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління національної поліції в Харківській області, третя особа: інспектор Відділення поліції №1 Красноградського РВП ГУНП в Харківській області Шилина В.Г. про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення в якому просить скасувати постанову інспектор Відділення поліції №1 Красноградського РВП ГУНП в Харківській області Шилина В.Г. серії ЕНА №4000209 від 04.03.2025 року якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 126 КУпАП та закрити провадження у справі.
Під час вирішення питання про відкриття провадження у справі судом встановлено наявність недоліків позовної заяви, у зв'язку з чим ухвалою Сахновщинського районного суду Харківської області від 13.06.2025 року вказану позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк протягом десяти днів з дня вручення копії ухвали для усунення недоліків, про які вказано в ухвалі, а саме: надання суду доказів, що свідчать про існування обставин, що об'єктивно перешкоджали позивачеві звернутися до суду з цим адміністративним позовом у строки, визначені ч. 2 ст. 286 КАС України.
На виконання ухвали суду представником позивача адвокатом Лавров В.В. до суду подано заяву в якій зазначено, що позивачем пропущений строк звернення до суду з позовною заявою, оскільки позивач не отримував оскаржувану постанову. Вказує, що строк на оскарження постанови ним пропущений з поважних причин, оскільки копію зазначеної постанови отримав лише 03.06.2025 року коли звернувся до Кегичівського ВДВС.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі (ч. 2 ст. 171 КАС України).
Вирішуючи питання про поновлення позивачу строку звернення з позовом до адміністративного суду, суд враховує наступне.
Згідно з ч. 1 ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до ч. 2 ст. 286 КАС України, позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
Частиною шостою статті 161 КАС України передбачено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Згідно з ч. 1 ст. 120 КАС України, перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Строк звернення до суду обчислюється за загальним правилом з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Разом з тим, строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню адміністративного судочинства.
Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення (ч. 1 ст. 121 КАС України).
При цьому, поважними причинами пропуску строку позовної давності вважаються такі обставини, за яких своєчасне пред'явлення позову стає неможливим або утрудненим; такі причини є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного звернення з позовом до суду та підтверджені належними доказами.
Поряд з цим, суд, оцінюючи обставини, що перешкоджали своєчасному зверненню з позовом до суду, повинен виходити з оцінки та аналізу всіх наведених у клопотанні доводів, а також з того, чи мав заявник можливість своєчасно реалізувати своє право на оскарження.
Визначення строку звернення до адміністративного суду в системному зв'язку з принципом правової визначеності слугує меті юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними. Тобто встановлені строки звернення до адміністративного суду сприяють уникненню ситуації правової невизначеності щодо статусу рішень, дій (бездіяльності) суб'єкта владних повноважень.
Аналогічна правова позиція була висловлена Верховним Судом в ухвалах від 17 квітня 2018 року у справі № 9901/473/18, від 11 березня 2019 року у справі № 9901/95/19 та від 08 квітня 2019 року у справі № 9901/138/19
Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду регламентовані статтею 123 КАС України, відповідно до частини третьої якої, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відтак, для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом визначеного законом строку звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 року №17-рп/2011визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття "дізнався" та "повинен був дізнатись". Так, під поняттям "дізнався" необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.
Інститут строків в адміністративному процесуальному праві сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах, а також стимулює їхніх учасників добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їхнього завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Аналізуючи зміст статті 122 КАС України, очевидним є те, що законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й об'єктивної можливості цієї особи знати про ці факти.
Отже, початок перебігу строків звернення до суду починається з часу, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Таким чином, законодавець не передбачив обов'язку суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному окремому випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи підлягає він поновленню.
Водночас, норми КАС України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного строку звернення до суду.
Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.
Для поновлення строку звернення суд має встановити наявність об'єктивно непереборних обставин, що перешкоджали вчасному зверненню з адміністративним позовом, у зв'язку з чим позивач має довести суду їхню наявність і непереборність з доданням відповідних доказів, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків, а також принцип "res judicata".
Так, ухвалою суду від 13.06.2025 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та встановлено строк протягом десяти днів з дня вручення копії ухвали для усунення недоліків, про які вказано в ухвалі, а саме надання суду доказів, що свідчать про існування обставин, що об'єктивно перешкоджали позивачеві звернутися до суду з цим адміністративним позовом у строки, визначені ч. 2 ст. 286 КАС України.
На виконання ухвали суду представником позивача адвокатом Лавров В.В. до суду подано заяву в якій зазначено, що позивачем пропущений строк звернення до суду з позовною заявою, оскільки позивач не отримував оскаржувану постанову. Вказує, що строк на оскарження постанови ним пропущений з поважних причин, оскільки копію зазначеної постанови отримав лише 03.06.2025 року коли звернувся до Кегичівського ВДВС.
При цьому, позивач вказував такі ж підстави для поновлення строку на оскарження постанови при подачі позовної заяви, але доказів на підтвердження зазначених обставин не надавав, що стало підставою для залишення позовної заяви без руху.
Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі після залишення позовної заяви без руху суд звертає увагу, що зазначена представником позивача підстава для поновлення строку звернення до суду також жодним чином не підтверджена.
З урахуванням наведеного, суд зазначає, що реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача чи третіх осіб. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строку звернення до суду, не реалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою.
Отже, суд дійшов висновку про порушення позивачем строку звернення до суду з таким позовом.
За приписами ч. 2 ст. 123 КАС України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Відповідно до п. 9 ч. 4 ст. 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
Враховуючи викладене, а також те, що вказані позивачем та його представником підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду є неповажними, позовну заяву ОСОБА_1 слід повернути позивачу.
Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом (ч. 8 ст. 169 КАС України).
Керуючись статтями 123, 169, 241, 256, 286, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
постановив:
У задоволенні заяви представника позивач ОСОБА_1 адвоката Лаврова Володимира Віталійовича про поновлення строків звернення до адміністративного суду - відмовити.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління національної поліції в Харківській області, третя особа: інспектор Відділення поліції №1 Красноградського РВП ГУНП в Харківській області Шилина Владислав Григорович про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення -повернути позивачу.
Роз'яснити позивачу, що відповідно до ч. 8 ст. 169 КАС України, повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення, а у разі постановлення ухвали без участі особи, яка її оскаржує, протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя: