Слобідський районний суд міста Харкова
Провадження № 2-н/641/1122/2025 Справа № 641/4108/25
20 червня 2025 року Суддя Слобідського районного суду м. Харкова Зелінська І.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про видачу судового наказу за вимогою про стягнення аліментів з ОСОБА_2 на утримання малолітньої дитини,
ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку (доходу), але не більше десяти прожиткових мінімумів та не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно і до досягнення дитиною повноліття.
Дослідивши матеріали заяви, суд дійшов висновку про відмову у видачі судового наказу, зважаючи на наступне.
Відповідно до ч. 1ст.160 ЦПК України наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу та відповідно до ч. 1ст.167 ЦПК України розгляд заяви проводиться без судового засідання і повідомлення заявника і боржника.
Згідно з ч. 3 ст. 19 ЦПК України наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.
Статтею 161 ЦПК України встановлено вимоги, за якими може бути видано судовий наказ, зокрема, заявлено вимогу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, якщо ця вимога не пов'язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб; а також вимогу про стягнення аліментів на дитину у твердій грошовій сумі в розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, якщо ця вимога не пов'язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб (п.п. 4, 5 ч.1 ст. 161 ЦПК України).
Так, відповідно до ч. 4 ст.183 СК України той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.
Відповідно до п.4 ч.3 ст.163 ЦПК України до заяви про видачу судового наказу додаються інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.
Так у відповідності до ч.3 ст.181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Згідно ч.3 ст. 160 СК України, якщо батьки проживають окремо, місце проживання дитини, яка досягла чотирнадцяти років, визначається нею самою.
Отже, для підтвердження права стягувача за заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів необхідно додати до заяви про видачу судового наказу докази на підтвердження проживання дитини саме разом із заявником.
Із заяви вбачається, що зареєстрованим місцем проживання стягувача є адреса: АДРЕСА_1 .
Натомість з отриманої судом довідки про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб вбачається, що за адресою: АДРЕСА_1 , ні стягувач, ні малолітній ОСОБА_4 , 22.03.2023 року не обліковуються.
Інших доказів на підтвердження проживання стягувача разом з дитиною суду не надано.
Зазначене позбавляє суд пересвідчитися в тому, що дитина проживає разом з матір'ю та перебуває на її утриманні.
Згідно з п.1 ч.1 ст.165 ЦПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заява подана з порушенням вимог статті 163 цього Кодексу.
За таких обставин, суддя дійшов висновку про відмову у видачі судового наказу.
Одночасно суд роз'яснює, що у відповідно до ч.1 ст.166 ЦПК України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини першої статті 165 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 160, 161, 163, 165, 258-261, 353 Цивільного процесуального кодексу України,
Відмовити ОСОБА_1 у видачі судового наказу за вимогою про стягнення аліментів з ОСОБА_2 на утримання малолітньої дитини.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя -І. В. Зелінська