Справа № 635/12000/24
Провадження № 2/953/1903/25
19 червня 2025 року м.Харків
Київський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого - судді Юрлагіної Т.В.,
за участю секретаря - Бірукової Л.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Харкові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «САНФОРД КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
15 жовтня 2024 року до суду надійшла позовна ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «САНФОРД КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором № С15.198.73636 про відкриття кредитної лінії від 31.05.2017 року в розмірі 29 373,84 грн, що складається з заборгованості за основним боргом в сумі 7 165, 22 грн., заборгованості за нарахованими та несплаченими відсотками в сумі 15 906,85 грн., інфляційних втрат у сумі- 4 464,23 грн., трьох процентів річних у сумі 1 837,54 грн. Крім того, представник позивача просив стягнути з відповідача сплачений судовий збір у розмірі 2422, 40 грн, витрати на оплату послуг поштового зв'язку в сумі відповідно до розрахункового документа про оплату послуг поштового зв'язку та на оплату професійної правничої допомоги адвоката в сумі 5 200 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 31.05.2017 року між ПАТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 укладено угоду № С15.198.73636 про відкриття кредитної лінії та обслуговування кредитної картки.
Відповідно до преамбули даної Угоди, вона укладається згідно з умовами Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб (далі - ДКБО), що затверджений розпорядженням банку і розміщений на інтернет-сторінці Банку за адресою www.ideabank.ua. Пунктом 5.1 Угоди Клієнт надав підтвердження про ознайомлення ним з умовами ДКБО та згоду з ними.
Крім того, Позичальник власним підписом під текстом Угоди підтвердив ознайомлення з Тарифами Банку та згоду з ними.
Представник позивача зазначає, що Угода, Тарифи та Договір комплексного банківського обслуговування у сукупності складають договірну основу, яка закріплює домовленості Банку і Позичальника щодо регулювання правовідносин, які виникли між ними, і відповідно до приписів ст.633, 634 ЦК України є за своєю суттю публічним договором та договором приєднання.
Банк свої зобов'язання перед клієнтом за угодою та ДКБО виконав у повному обсязі, відкривши поточний рахунок у валюті гривня та надавши клієнту можливість користуватись кредитними коштами в сумі 3 000,00 грн. в межах кредитного ліміту, визначеного угодою. Клієнт здійснював користування грошовими коштами кредитного ліміту, що відображено у виписці з його рахунку.
Однак за твердженням позивача, відповідач ОСОБА_1 свої зобов'язання за Угодою щодо повернення заборгованості та сплаті відсотків за користування кредитною лінією не виконує. Останній платіж здійснено 29.03.2019 року. Внаслідок чого у позичальника сформувалась заборгованість перед банком в загальній сумі 23 072,07 грн., що складається з: заборгованості за основним боргом в сумі 7 165,22 грн.; заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками 15 906,85 грн.
16.11.2023 між АТ «Ідея Банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СОНАТІ» був укладений договір факторингу №16/11-23, відповідно до умов якого АТ «Ідея Банк» відступає ТОВ «Фінансова компанія «Сонаті», а ТОВ «Фінансова компанія «Сонаті» приймає права вимоги та в їх оплату зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження АТ «Ідея Банк» за плату та на умовах, передбачених договором. Права вимоги, які АТ «Ідея Банк» відступає ТОВ «Фінансова компанія «Сонаті» за цим договором, відступаються (передаються) в розмірі заборгованості боржників перед АТ «Ідея Банк» та визначені в друкованому реєстрі боржників, що підписується сторонами в день укладання цього договору та в реєстрі боржників в електронному вигляді, що надсилається разом з актом приймання-передачі реєстру боржників в електронному вигляді АТ «Ідея Банк» ТОВ «Фінансова компанія «Сонаті» засобами корпоративного зв'язку в день укладення цього договору.
29.12.2023 року ТОВ «Фінансова компанія «Сонаті» уклало з Товариством з обмеженою відповідальністю «Санфорд Капітал» договір факторингу № 29/12-23, відповідно до умов якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Санфорд Капітал» набуло право грошової вимоги за кредитними договорами , у тому числі і за договором № С15.198.73636.
Позивач зазначає, що всі нарахування, що відбувалися до дати отримання ТОВ «Санфорд Капітал» права грошової вимоги, здійснювалося безпосередньо АТ «Ідея Банк» станом на день відступлення права вимоги - 16.11.2023.
Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три процента річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
На переконання позивача відповідач, прострочивши узгоджені строки платежів за кредитним договором, порушив зобов'язання і повинен нести відповідальність та сплатити на користь ТОВ «САНФОРД КАПІТАЛ» суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.
Позивач в позовній заяві вказує, що беручи до уваги приписи п.18 Прикінцевих і перехідних положень ЦК України поточний кредитор має право правомірно нарахувати і вимагати сплати індексу інфляції та трьох процентів річних від простроченої суми за період починаючи з наступного дня з дати закінчення строку дії кредитного договору 01/07/2019 і до 23.02.2022 року включно.
Таким чином, додатково до суми боргу та процентів, що були нараховані протягом строку дії кредитного договору, відповідно до його умов, ОСОБА_1 має також сплатити:
- інфляційні втрати в сумі 4 464,23 гривень;
- три проценти річних в сумі 1 837,54 гривень.
Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 27 грудня 2024 року вказану справу було передано за підсудністю до Київського районного суду м. Харкова.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.03.2025 визначено головуючого суддю Юрлагіну Т.В.
Ухвалою суду від 01 квітня 2025 року відкрито спрощене позовне провадження у справі з повідомленням (викликом) сторін.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, про час, день та місце розгляду справи повідомлений у встановленому законом порядку. У позовній заяві просив справу розглядати без його участі, щодо винесення заочного рішення не заперечував.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку, шляхом направлення судової кореспонденції за місцем реєстрації, на підтвердження чого в матеріалах справи наявна поштова кореспонденція, яка була повернута оператором поштового зв'язку у зв'язку з відсутністю адресата за вказаною адресою. Крім того, відповідач був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи під підпис, на підтвердження чого в матеріалах справи міститься розписка. Заяв про відкладення судового засідання чи розгляд справи у відсутність відповідача до суду не надходило. Відзиву на позовну заяву не подано.
Відповідно до п. 1, 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день вручення судової повістки під розписку; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Відповідно до ч.4 ст.12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч.4ст.223ЦПКУкраїниу разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Суд вважає за необхідне звернути увагу на тому, що застосовуючи відповідно до ч. 4 ст.10 Цивільно- процесуального кодексу України, ст. 17Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи ч. 1ст. 6 Конвенції про захист прав людини іосновоположних свобод, право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п. 35 рішення від 07.07.1989 р.Європейського суду з прав людини усправі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A.v. Spain). Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюванимучасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1ст. 6 даноїКонвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 усправі "Смірнова проти України").
Враховуючи, що відповідач належним чином повідомлений про місце і час судового засідання, суд розглядає справу за його відсутності та згідно з ч.4 ст.223 ЦПК України постановляє заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Враховуючи, що в судове засідання не з'явились всі учасники справи, відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Суд, дослідивши надані документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно ч.1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Відповідно до положень ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Стаття 81 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно з ч.1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Судом встановлено, що Судом встановлено, що 31.05.2017 року між АТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 було укладено Угоду № С15.198.73636 про відкриття Кредитної лінії та обслуговування Кредитної картки. Угода була підписана ОСОБА_1 власноручно (а.с.52).
Відповідно до п.2 Угоди, Банк відкриває Клієнту поточний рахунок НОМЕР_1 у валюті гривня (надалі Рахунок), операції за яким можуть здійснюватися за дебетно-кредитною схемою обслуговування з використанням електронного платіжного засобу, що буде використовуватись в рамках Угоди та Договору, у тому числі для розміщення коштів та відображення операцій, здійснених з використанням електронного платіжного засобу, та випускає Клієнту міжнародну платіжну картку MasterCard World.
Банк надає Клієнту кредит шляхом встановлення відновлюваної Кредитної лінії по поточному рахунку (надалі Кредитна лінія та/або Кредит) на наступних умовах: максимальний ліміт Кредитної лінії встановлюється у розмірі 200 000,00 грн; ліміт доступний клієнту на момент укладення угоди - 3 000,00 грн; процентна ставка за користування коштами кредитної лінії становить 24,00% річних (п.3).
У п. 4 Угоди сторонами погоджено, що повернення заборгованості та сплата відсотків за користування кредитною лінією та/або інших платежів за угодою та договором, здійснюватимуться згідно умов Договору, Типового графіку та Розрахунку сукупної вартості кредиту, а також тарифів, які розміщені на сайті Банку за адресою www.ideabank.ua.
У п. 5.1 Угоди зазначено, що клієнт ознайомлений з умовами договору, що затверджений розпорядженням банку із усіма змінами та доповненнями , які оприлюднені на Інтернет сторінці Банку за електронною адесою www.ideabank.ua та які йому роз'яснені, зрозумілі та з якими він цілком згідний.
Згідно з п.5.3 Угоди зазначено, що клієнт заявляє та гарантує, що: уся інформація, відомості та документи (у тому числі ті, що містяться в даній Угоді та кредитній справі Клієнта у Банку), які повідомлені та надані ним Банку з метою одержання кредиту, є достовірними і відповідають дійсності; кредит одержується ним на поточні потреби та не пов'язаний із підприємницькою діяльністю; Банк перед укладенням Угоди повідомив йому в належній формі в повному обсязі інформацію, передбачену законодавством України, зазначена інформація йому відома та зрозуміла, він ознайомився з тарифами Банку і згоден з ними; належний йому примірник оригіналу даної Угоди йому вручено Банком при підписанні даної Угоди; умови даної Угоди та Договору він вважає справедливими і такими, що відповідають його інтересам, а також надає свою згоду на збір, зберігання, використання та поширення через бюро кредитних історій інформації про нього, а також третім особам, у випадку невиконання Клієнтом взятих на себе зобов'язань.
У пункті 7 Сторони погодили, що ця Угода є укладеною з дня підписання сторонами та діє протягом строку кредитування, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за Угодою.
Цього ж числа відповідачем підписано Паспорт споживчого кредиту, в якому зазначена інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит (Стандартизована форма). (а.с. 54)
З виписки по рахунку, складеної АТ «Ідея Банк» за період з 31.05.2017 по 23.11.2023 вбачається, що ОСОБА_1 користувався кредитними коштами та здійснив погашення кредитної заборгованості частково, останній платіж здійснено 29.03.2019 року (а.с. 45-51).
16.11.2023 року між АТ «Ідея Банк» (Клієнт) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СОНАТІ» (Фактор) був укладений договір факторингу №16/11-23, відповідно до якого Клієнт відступає Фактору, а Фактор приймає Права вимоги та в їх оплату зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату та на умовах, визначених цим Договором (а.с.9-15).
Пунктом 2.2. договору факторингу №16/11-23 передбачено, що Права Вимоги, які Клієнт відступає Фактору за цим Договором, відступаються (передаються) в розмірі Заборгованості Боржників перед Клієнтом, та визначені в друкованому Реєстрі Боржників (Додаток №2), що підписується Сторонами в день укладання цього Договору та в Реєстрі Боржників в електронному вигляді (Додаток №1), що надсилається разом з Актом приймання-передачі Реєстру Боржників в електронному вигляді (Додаток №3) Клієнтом Фактору засобами корпоративного зв'язку в день укладання цього Договору. Друкований Реєстр Боржників після належного його підписання вважається невід'ємною частиною цього Договору.
Згідно із п.5.1 договору факторингу №16/11-23 Права Вимоги вважаються такими, що перейшли від Клієнта до Фактора саме в день підписання Сторонами друкованого Реєстру Боржників та Договору за допомогою сервісу електронного документообігу «Вчасно», за умови виконання Фактором зобов'язань передбачених п. 4.1. цього Договору (здійснення оплати за договором).
Пункт 5.2. договору факторингу №16/11-23 визначає, що в день підписання Сторонами друкованого Реєстру Боржників за допомогою сервісу електронного документообігу «Вчасно», за умови виконання Фактором зобов'язань передбачених п.4.1 цього Договору Клієнт втрачає права на будь-які платежі Боржників в оплату їх Заборгованостей за Первинними Договорами.
Пунктом 5.4. договору факторингу №16/11-23 передбачено, що Фактор може відступити або передати всі або будь-які права та/або зобов'язання за цим Договором третім особам, які згідно із Законодавством мають на це право.
Згідно витягу з друкованого реєстру боржників №1, що є додатком до договору факторингу №16/11-23 від 16.11.2023 року, ТОВ «Фінансова компанія «СОНАТІ» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 в сумі 23 072,07 грн., яка складається із: 7 165,22 грн сума заборгованості за основною сумою боргу; 15 906,85 грн сума заборгованості за відсотками.
29.12.2023 між ТОВ «Фінансова компанія «СОНАТІ» та Товариством з обмеженою відповідальністю «САНФОРД КАПІТАЛ» було укладено договір факторингу №29/12-23.
Згідно п.2.1. цього договору, Клієнт відступає Фактору, а Фактор приймає Права Вимоги та в їх оплату зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату та на умовах, визначених цим Договором (а.с. 19-25).
Відповідно до п.5.1 вказаного Договору Права Вимоги вважаються такими, що перейшли від клієнта до Фактора з моменту підписання Сторонами цього Договору.
Згідно витягу з друкованого реєстру боржників №1, що є додатком до договору факторингу №29/12-23 від 29.12.2023 року, ТОВ «САНФОРД КАПІТАЛ» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 в сумі 23 072,07 грн., яка складається із: 7 165,22 грн сума заборгованості за основною сумою боргу; 15 906,85 грн сума заборгованості за відсотками.
З матеріалів справи, зокрема довідки - розрахунку заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором № С15.198.73636 від 31.05.2017, сформованої Первісним Кредитором (АТ «Ідея Банк») станом на 16.11.2023 року заборгованість становить: 7 165 грн. 22 коп. - заборгованість за основним боргом; 15 906 грн. 85 коп. - заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками, що разом становить 23 072 грн. 07 коп.
Всі нарахування, що відбувались до дати отримання ТОВ «САНФОРД КАПІТАЛ» права грошової вимоги, здійснювались безпосередньо AT «Ідея Банк» станом на день відступлення права вимоги - 16.11.2023 року. ТОВ «САНФОРД КАПІТАЛ» та ТОВ «Фінансова компанія «СОНАТІ» не здійснювали жодних додаткових нарахувань, умови кредитного договору в односторонньому порядку не змінювали.
Крім того, за прострочення виконання грошового зобов'язання за період з 01.07.2019 р. і по 23.02.2022 р.(включно) були нараховані інфляційні втрати в розмірі 4 464,23 грн. та 3% річних від простроченої суми за вищевказаний період прострочення в розмірі 1837,54 грн.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054ЦКУкраїни встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно із частиною першою статті 633 ЦКУкраїни публічним є договір, в якому одна сторона підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку ПАТ «Ідея Банк»).
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦКУкраїни можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
Устатті 627 ЦК України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною 2 ст. 1050 ЦК України встановлено, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно достатті 1048 цього Кодексу.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Відповідно достатті 1077 ЦК Україниза договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти у розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Отже, до позивача перейшли права первісного кредитора AT «Ідея Банк» за договором № С15.198.73636 про відкриття кредитної лінії від 31.05.2017 року в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.
Позивач ТОВ «САНФОРД КАПІТАЛ» набуло право грошової вимоги до відповідача, на підставі Договору факторингу №29/12-23 від 29.12.2023 року, в сумі 23 072,07 грн., яка складається із: 7 165,22 грн сума заборгованості за основною сумою боргу; 15 906,85 грн сума заборгованості за відсотками.
Судом встановлено факт невиконання належним чином зобов'язань по поверненню кредитних коштів відповідачем.
Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 03 липня 2019 року у цивільній справі № 342/180/17 зроблено висновок про те, що оскільки фактично отримані та використані Позичальником кошти в добровільному порядку не повернуті, Банк має право вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов'язання боржника виконати обов'язок з повернення фактично отриманої ним суми кредитних коштів.
Щодо позовних вимог про стягнення інфляційних втрат та трьох відсотків річних за порушення виконання зобов'язання, суд зазначає наступне.
Згідно з ч.1 ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За змістом ч. 2 ст. 625 ЦК України нарахування інфляційних витрат на суму боргу та 3 % річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові (постанови ВСУ від 6 червня 2012 р. у справі № 6-49цс12, від 24 жовтня 2011 р. у справі № 6-38цс11).
Подібні висновки сформульовані також, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справах № 703/2718/16-ц та 646/14523/15-ц, від 18.03.2020 справі № 902/417/18.
За вказаних обставин, позивач має право вимагати від відповідача сплати 3% річних та інфляційних втрат за період прострочення грошового зобов'язання.
На підставі вищевказаного, у зв'язку із тим, що на час звернення до суду з позовом відповідачем грошове зобов'язання не виконане, а заборгованість за тілом кредиту не погашена, позивачем нарахована інфляційні втрати у сумі 4 464,23 грн. (за період з 01.07.2019 до 23.02.2022) та 3% річних у сумі 1 837,54 грн. (01.07.2019 до 23.02.2022).
З вказаним розрахунком та періодом його обрахування суд погоджується з наступних підстав.
Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо норм на період дії воєнного стану» (далі - Закон № 2120-ІХ) доповнено, серед іншого, розділ "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України пунктом 18 такого змісту: «18. У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем)».
Судом встановлено, що інфляційні втрати та 3% річних нараховані позивачем до 24 лютого 2022 року з дотриманням положень ЦК України.
Враховуючи викладене, cуд, перевіривши розрахунок інфляційних втрат та 3% річних за прострочення сплати грошових коштів у розмірі 4 464,23 грн. та 1 837,54 грн, визнає його обґрунтованим.
Вимоги позивача про стягнення інфляційних втрат та 3% річних за межами строку дії кредитного договору ґрунтуються на ч. 2 ст. 625 ЦК України та підлягають задоволенню, оскільки відповідач дійсно протягом тривалого часу не сплачував заборгованість за кредитним договором ні первісному кредитору, ні його правонаступникам. Строк нарахування індексу інфляції та 3% річних позивач обмежив датою введення воєнного стану у країні, розрахунок індексу інфляції відповідає показникам інфляції в Україні, наявним у відкритих джерелах протягом зазначеного позивачем періоду.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач не надав суду контр розрахунку суми заборгованості, а відтак суд приходить до висновку, що нарахована позивачем сума боргу та наданий розрахунок заборгованості є належним доказом.
Відповідачем не спростовано належними засобами доказування наявності заборгованості перед позивачем.
З огляду на викладене, суд прийшов до висновку, що надані позивачем докази підтверджують укладення між ТОВ "Ідея Банк" правонаступником якого є позивач та відповідачем ОСОБА_1 угоди про відкриття Кредитної лінії та обслуговування Кредитної картки, отримання відповідачем позичених грошових коштів та їх неповернення позивачу, тобто невиконання відповідачем умов, укладеного договору, а також нарахований позивачем відповідно укладеного договору борг у сумі 29 373,84 грн, який суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача.
Будь-яких доказів щодо неотримання ОСОБА_1 коштів від позивача, не проведення ним операцій по спірному картковому рахунку, а також доказів щодо спростування даної заборгованості - матеріали справи не містять.
Питання щодо судових витрат судом вирішується відповідно до положень ст. 141 ЦПК України. Крім того, позивачем заявлено про відшкодування витрат на правничу допомогу у сумі 5 200 грн, стосовно якого суд зазначає таке.
Відповідно до ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. Така заява була зроблена представником позивача зокрема у позовній заяві.
Згідно з ч. 3 ст. 133 ЦПК до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 зазначеного Закону).
Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Судом встановлено, що між ТОВ "САНФОРД КАПІТАЛ" (Клієнт) та адвокатським об'єднанням "АЛЬЯНС ДЛС" укладений договір про надання правничої допомоги №1/04 від 01 квітня 2024 року.
Згідно п.1.1 вказаного договору Клієнт доручає, а Адвокатське об'єднання зобов'язується надавати йому на довгостроковій основі, відповідно до умов даного Договору, правничу допомогу, у відповідності до завдання Клієнта, а Клієнт зі свого боку зобов'язується прийняти зазначені послуги і сплатити Винагороду.
Пунктом 1.2. договору про надання правничої допомоги передбачено, що серед іншого, Адвокатське об'єднання здійснює юридичні дії по стягненню заборгованості третіх осіб перед Клієнтом шляхом складання, підписання та подання до суду позовних заяв.
Пунктом 1.3. зазначеного договору визначено, що перелік Боржників, щодо яких Клієнтом доручається вчинення дій стосовно стягнення заборгованості, сума заборгованості та інші дані, необхідні для виконання умов цього Договору, зазначають в Реєстрі боржників.
Відповідно до п.3.2. цього договору сума гонорару за надання послуг, визначається виходячи із фактичного обсягу наданих послуг та вартості послуг (прейскуранту), зазначеного в Додатку № 2 до цього Договору, та зазначається об'єднанням в Акті приймання-передачі наданих послуг. Пунктом 3.4.3. договору передбачено, що підписані сторонами Акти приймання-передачі наданих послуг є підставою для проведення розрахунків за надану правничу допомогу.
На підтвердження понесення витрат на правничу допомогу представник позивача Маслюженко М.П надав: копію договору про надання правничої допомоги №1/04 від 01.04.2024 року, укладеного між адвокатським об'єднанням «Альянс ДЛС» та позивачем; акт приймання-передачі послуг з правничої допомоги №2 від 10.05.2024 року, реєстр боржників від 15.07.2024 року.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі №826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) зазначено, що «склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат».
Отже, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.
Однак, долучений до матеріалів справи акт приймання-передачі послуг з правничої допомоги №2 від 10.05.2024 року не містить відомостей про надання Клієнту послуг з правничої допомоги щодо стягнення заборгованості з ОСОБА_2 . Відтак, вимоги про стягнення витрат на правничу допомогу у розмірі 5200,00 грн задоволенню не підлягають.
Щодо вимоги позивача стягнути судові витрати на оплату послуг поштового зв'язку суд зазначає таке.
Відповідно достатті 133ЦПКУкраїни судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Представником позивача у позовній заяві не обґрунтовано, до якого виду судових витрат належать витрати на оплату послуг поштового зв'язку, не зазначено, яку суму просить стягнути позивач в рахунок зазначених витрат та відповідно до якого документу, оскільки копію квитанції про сплату поштових послуг до матеріалів справи не долучено.
Ураховуючи вищевикладене у стягненні витрат на оплату послуг поштового зв'язку необхідно відмовити.
Керуючись ст.2,5,12,13,76-82,89,141,259,263-265,273, 280-284, 289, 354,355 ЦПК України, -
Позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «САНФОРД КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «САНФОРД КАПІТАЛ» заборгованість за кредитним договором № С15.198.73636 від 31.05.2017 в розмірі 29 373 (двадцять дев'ять тисяч триста сімдесят три) грн. 84 коп., з яких 7 165,22 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу; 15 906,85 грн. сума заборгованості за відсотками; 4 464,23 грн. інфляційні втрати; 1 837,54 грн.три проценти річних.
Стягнути з ОСОБА_1 на ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «САНФОРД КАПІТАЛ» судовий збір у сумі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп.
В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, який його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його складення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення може бути оскаржено у встановленому законом порядку до Харківського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його складення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Відомості щодо учасників справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Санфорд Капітал» (місце знаходження: 49005, м. Дніпро, вул.Сімферопольська, буд.21, 5-й поверх, приміщення 68, 69,код ЄДРПОУ 43575686).
Відповідач: ОСОБА_1 - ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
СУДДЯ: Т.В. Юрлагіна