Справа № 202/151/25
Провадження № 1-кс/202/3875/2025
11 червня 2025 року м. Дніпро
Індустріальний районний суд міста Дніпра у складі
слідчого судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
слідчого ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5
підозрюваної ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду скаргу адвоката ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_6 на повідомлення про підозру від 15.01.2025 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024040000000761 від 07.05.2024р,-
Адвокат ОСОБА_5 в інтересах підозрюваної ОСОБА_6 звернувся до суду зі скаргою на повідомлення про підозру ОСОБА_6 від 15.01.2025 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024040000000761 від 07.05.2024р.
Вказує у скарзі, що оскаржуване повідомлення про підозру не відповідає вимогами КПК України, не містить відомостей, які б свідчили про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 інкримінованого кримінального правопорушення.
Зазначає, що відкриті стороні захисту докази жодним чином не підтверджують версію слідства про участь ОСОБА_6 у вчиненні вказаного кримінального правопорушення та її роль як організатора цього злочину, оскільки ані протокол допиту потерпілого, ані протокол допиту свідка не свідчать про наявність вимагання грошових коштів з боку підозрюваної, а також не свідчать про її участь у діях, викладених останніми у своїх показаннях.
Крім того, долучені до клопотання протоколи про результати здійснення негласної слідчої (розшукової) дії зняття інформації з електронних комунікаційних мереж містять розшифрування телефонних дзвінків, які виконувала підозрювана та під час яких обговорювала питання, пов'язані зі стягненням аліментів з колишнього чоловіка та ухилення останнього від проходження військової служби за мобілізацією.
Також вказує, що під час проведення обшуку у підозрюваної, а саме в кв. АДРЕСА_1 , який відбувся 15.01.2025 р., не було вилучено ніяких речей та документів, які б могли підтвердити її участь у вчиненні вказаного кримінального правопорушення.
Вважає, що оскільки в повідомленні про підозру не викладено реальних обставин, підтверджених відповідними засобами доказування, які свідчать про вчинення підозрюваною дій, які складають об'єктивну сторону злочину, а органом досудового розслідування не здійснено ідентифікації всіх осіб, щодо яких містяться відомості в матеріалах кримінального провадження та на які посилається слідчий, у повідомленні про підозру, слід прийти до висновку про необґрунтованість самої підозри у вчинення кримінального правопорушення.
В судовому засіданні захисник ОСОБА_5 та підозрювана вимоги поданої скарги підтримали в повному обсязі та наполягали на її задоволенні, обґрунтувавши доводами, що наведені у скарзі та посилаючись на те, що підозра не ґрунтується на належних та допустимих доказах щодо причетності ОСОБА_6 до вчинення кримінального правопорушення.
Слідчий СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_4 заперечував проти задоволення скарги, просив відмовити в її задоволенні, посилаючись на те, що підозра є законною у вказаній правовій кваліфікації, підтверджується матеріалами кримінального провадження, у тому числі і матеріалами НСРД, телефонними розмовами підозрюваної ОСОБА_6 з підозрюваним ОСОБА_7 .
Зазначив, що матеріали кримінального провадження, в порядку ст.290 КПК України, ще не відкрито стороні захисту, а тому адвокат не може на цій стадії повністю оцінювати обґрунтованість здобутих доказів.
Прокурор ОСОБА_3 підтримав думку слідчого, вказуючи про законність і обґрунтованість підозри та відсутність підстав для її скасування.
Зазначив що обґрунтованість підозри, неодноразово була предметом розгляду, як слідчого судді першої інстанції, так і апеляційної.
Вислухавши думку учасників процесу та дослідивши матеріали поданої скарги, слідчий суддя доходить наступного висновку.
Як встановлено слідчим суддею, СУ ГУНП в Дніпропетровській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024040000000761 від 07.05.2024р.
15.01.2025р ОСОБА_6 , пред'явлена підозра у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України, а саме у вимозі передачі чужого майна (вимагання), з погрозою насильства над потерпілим, вчинене за попередньою змовою групою осіб, вчинене в умовах воєнного стану.
Відповідно до матеріалів кримінального провадження, підозра, пред'явлена ОСОБА_6 обґрунтована доказами, зібраними в ході досудового розслідування, зокрема: показаннями потерпілого ОСОБА_8 ,показаннями свідка ОСОБА_9 , протоколом огляду флеш носія з відео та аудіо записом події, яка мала місце 23.04.2024, яким підтверджується факт вимагання за участі ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та інших невстановлених осіб,протоколами пред'явлення фотознімків осіб для впізнання потерпілому та свідку за результатами яких впізнали ОСОБА_11 та ОСОБА_12 ,протоколами проведених НСРД відносно останніх,висновками судових експертиз звукозаписів.
Повідомлення слідчого, прокурора про підозру є рішенням, оскарження якого допускається відповідно до п. 10 ч. 1 ст.303 КПК України.
Таке рішення може бути оскаржено підозрюваним, його захисником чи законним представником після спливу одного місяця з дня повідомлення про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду з обвинувальним актом.
Процесуальна процедура повідомлення про підозру регулюється положеннями глави 22 КПК України: порядок повідомлення про підозру передбачено ст. 278, випадки повідомлення про підозру передбачені ст. 276, зміст повідомлення про підозру ст. 277 вказаного закону.
Отже підставою оскарження вказаного процесуального рішення є порушення вище вказаних процесуальних норм.
Так, відповідно до положень ст. 276 КПК України повідомлення про підозру обов'язково здійснюється в порядку, передбаченому статтею 278 цього Кодексу, у випадках: 1) затримання особи на місці вчинення кримінального правопорушення чи безпосередньо після його вчинення; 2) обрання до особи одного з передбачених цим Кодексом запобіжних заходів; 3) наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення. Особливості повідомлення про підозру окремій категорії осіб визначаються главою 37 цього Кодексу. У випадках, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий, прокурор або інша уповноважена службова особа (особа, якій законом надано право здійснювати затримання) зобов'язані невідкладно повідомити підозрюваному про його права, передбачені статтею 42 цього Кодексу. Після повідомлення про права слідчий, прокурор або інша уповноважена службова особа на прохання підозрюваного зобов'язані детально роз'яснити кожне із зазначених прав.
Згідно із ст. 277 КПК України письмове повідомлення про підозру складається прокурором або слідчим за погодженням з прокурором.
Повідомлення має містити такі відомості: 1) прізвище та посаду слідчого, прокурора, який здійснює повідомлення; 2) анкетні відомості особи (прізвище, ім'я, по батькові, дату та місце народження, місце проживання, громадянство), яка повідомляється про підозру; 3) найменування (номер) кримінального провадження, у межах якого здійснюється повідомлення; 4) зміст підозри; 5) правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; 6) стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, у тому числі зазначення часу, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру; 7) права підозрюваного; 8) підпис слідчого, прокурора, який здійснив повідомлення.
Письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень. Письмове повідомлення про підозру затриманій особі вручається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту її затримання. У разі якщо особі не вручено повідомлення про підозру після двадцяти чотирьох годин з моменту затримання, така особа підлягає негайному звільненню. Дата та час повідомлення про підозру, правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність невідкладно вносяться слідчим, прокурором до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ст.278 КПК України). У випадку виникнення підстав для повідомлення про нову підозру або зміну раніше повідомленої підозри слідчий, прокурор зобов'язаний виконати дії, передбачені статтею 278 цього Кодексу. Якщо повідомлення про підозру здійснив прокурор, повідомити про нову підозру або змінити раніше повідомлену підозру має право виключно прокурор (ст.279 КПК України).
В тому разі, якщо підставою скасування повідомлення про підозру є порушення вказаних процесуальних норм, то можна зробити висновок про недійсність повідомлення про підозру з моменту його (повідомлення) здійснення.
Перевірка повідомлення про підозру з точки зору обґрунтованості підозри з врахуванням положень ст.17 КПК України не входить до предмету судового розгляду, який здійснюється слідчим суддею відповідно до положень ст.303 ч.1 п. 10 КПК України на стадії досудового розслідування, а може бути лише предметом безпосереднього судового розгляду кримінального провадження судом, оскільки на стадії досудового розслідування слідчий суддя не уповноважений вдаватись до оцінки отриманих слідством доказів та порядку їх отримання, давати оцінку зібраним доказам з точки зору їх допустимості, а без такої оцінки висновок щодо обґрунтованості повідомленої особі підозри неможливий.
Визнання доказів недопустимими належить виключно до компетенції суду під час судового розгляду (ст.89 КПК України).
Із поданої скарги вбачається, що підставами для скасування повідомлення про підозру захисник вважає те, що повідомлення про підозру є необґрунтованим з огляду на відсутність доказів винуватості чи причетності ОСОБА_6 до злочину, яке їй інкримінується.
Однак, як встановлено у судовому засіданні під час розгляду скарги, матеріали досудового розслідування, в порядку ст.290 КПК України стороні захисту ще не відкривались.
Таким чином, є передчасним твердження захисника про недостатність або взагалі відсутність доказів щодо обґрунтованості підозри, висунутої ОСОБА_6 .
Крім того, слідчий суддя зазначає, що обґрунтованість підозри, пред'явленої ОСОБА_6 була предметом розгляду як слідчим суддею місцевого суду, так і суду апеляційної інстанції при обранні запобіжного заходу.
Отже при розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу слідчим суддею також досліджувалося питання щодо обґрунтованість підозри, та враховано, що на стадії досудового розслідування слідчий суддя може, враховуючи правову позицію ЄСПЛ щодо визначення поняття «обґрунтована підозра» як існування фактів або інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (п.175 Рішення в справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (заява № 42310/04, рішення від 21 квітня 2011 року, остаточне 21.07.2011)), оцінити лише достатність зібраних доказів для підозри певної особи у вчиненні кримінального правопорушення, не вдаючись до їх оцінки як допустимих.
Вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином, і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
При цьому повнота та всебічність проведеного розслідування не є тими обставинами, які мають оцінюватись слідчим суддею при з'ясуванні достатності доказів, що стали підставою повідомлення особі про підозру.
Враховуючи викладене, приймаючи до уваги, що органом досудового розслідування, дотримано вимоги КПК України та повідомлення про підозру ОСОБА_6 , за своїм змістом відповідає вимогам ст. 277 КПК України, при врученні повідомлення слідчим були дотримані вимоги ст. 278 КПК України, а належна оцінка отриманих доказів буде здійснена в межах судового розгляду кримінального провадження, зважаючи, що належних і достатніх мотивів для скасування повідомлення про підозру у кримінальному провадженні суд не вбачає, скарга є необґрунтованою та доводи наведені у скарзі не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду та відповідно, слідчий суддя доходить висновку про необхідність відмови у її задоволенні.
Керуючись ст.ст. 303-307, 372, 376 КПК України, слідчий суддя -
У задоволенні скарги адвоката ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_6 на повідомлення про підозру від 15.01.2025 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024040000000761 від 07.05.2024р - відмовити.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення
Слідчий суддя ОСОБА_1