Справа № 234/975/22
Провадження № 2/202/240/2025
16 червня 2025 року м. Дніпро
в складі: головуючого судді - Слюсар Л.П.,
за участю секретаря - Пеки Д.В.,
представника позивача - Білоуса І.Г.,
представника відповідача - Довгаль С.В.,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду в м. Дніпро заяву позивача ОСОБА_1 про зміну предмету позову по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа Перша Краматорська державна нотаріальна контора, про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом,-
В провадженні Індустріального районного суду м. Дніпропетровська перебувала цивільна справа за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа Перша Краматорська державна нотаріальна контора, про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом.
Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 19 червня 2024 року закрито підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті. Справа розглядалася по суті.
Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 23 квітня 2025 року залучено в якості правонаступника позивача ОСОБА_4 - ОСОБА_1 .
Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 23 квітня 2025 року судом повернено в підготовче судове засідання.
26 травня 2025 року позивачем подано до суду заяву про зміну предмету позову, в якій просить: внести зміни до свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого 06 травня 2020 року державним нотаріусом Першої краматорської державної нотаріальної контори Уваровою Г.І. на ім'я ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за реєстровим №1-1219, щодо спадкового майна - квартири за адресою: АДРЕСА_1 , зазначивши, що спадкоємцями указаного у цьому свідоцтві майна ОСОБА_6 , 1936 року народження, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , є її: син - ОСОБА_5 , громадянин України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , що зареєстрований: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 - 1/2 частка у спадщині, та донька - ОСОБА_4 , громадянка України, ІНФОРМАЦІЯ_3 , що зареєстрована: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 - 1/2 частка у спадщині.
В підготовчому судовому засіданні представник позивача підтримав заяву про зміну предмету позову та просив прийняти її до розгляду.
Представник відповідача у підготовчому засіданні заперечив проти прийняття заяви про зміну предмету позову, посилаючись на те що позивачем одночасно змінюється не тільки предмет, але й підстави позову та фактичні обставини справи.
Суд, заслухавши думку представника позивача, представника відповідача та дослідивши матеріали справи, доходить наступного.
Судом встановлено, що 31 січня 2022 року до Краматорського міського суду Донецької області надійшла позовна заява ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа Перша Краматорська державна нотаріальна контора, про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом. З посиланням на правову підставу позову ст.1301 ЦК України позивач просила суд: визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом, видане 06.05.2020 року державним нотаріусом Першої краматорської державної нотаріальної контори Уваровою Г.І. на ім'я ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на квартиру за адресою: АДРЕСА_4 , зареєстроване в реєстрі за №1-1219.
Ухвалою судді Краматорського міського суду Донецької області від 16 лютого 2022 року відкрито загальне позовне провадження у справі та призначено підготовче судове засідання.
У зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX зі змінами, з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан.
Відповідно до частини сьомої статті 147 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", враховуючи неможливість судами здійснювати правосуддя під час воєнного стану, розпорядженням голови Верховного Суду від 15.03.2022 року за № 8/0/9-22 «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану (Краматорський міський суд Донецької області)» було змінено територіальну підсудність судових справ Краматорського міського суду Донецької області Індустріальному районному суду міста Дніпропетровська.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25 жовтня 2023 року, головуючим суддею у розгляді вказаної позовної заяви визначено суддю Слюсар Л.П., ухвалою якої від 30 жовтня 2023 року прийнято позовну заяву до провадження та призначено до розгляду у порядку загального позовного провадження.
Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 19 червня 2024 року закрито підготовче провадження у справі.
Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 29 січня 2025 року поновлено судовий розгляд після судових дебатів.
Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 23 квітня 2025 року залучено в якості правонаступника позивача ОСОБА_4 - ОСОБА_1 по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа Перша Краматорська державна нотаріальна контора, про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом.
Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 23 квітня 2025 року суд повернувся в підготовче судове засідання по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа Перша Краматорська державна нотаріальна контора, про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом, оскільки позивач ОСОБА_4 , померла ІНФОРМАЦІЯ_4 та відповідно її представник ОСОБА_7 не мав правових підстав приймати участь у судових засіданнях, представництво якого припинилося зі смертю особи та який не повідомив суд по смерть позивача.
26 травня 2025 року до суду надійшла заява позивача ОСОБА_1 про зміну предмету позову.
Так, згідно із висновками, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 жовтня 2020 року в справі № 369/10789/14-ц (провадження № 14-703цс19), застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідками.
За змістом принципу диспозитивності цивільного судочинства, закріпленого у ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених ним випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Процесуальні права та обов'язки сторін визначені ст. 49 ЦПК України.
Відповідно до ч. 1-3 ст. 49 ЦПК України сторони користуються рівними процесуальними правами. Крім прав та обов'язків, визначених у ст. 43 цього Кодексу, зокрема, позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання та до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.
Відповідно до ч. 1 ст. 189 ЦПК України завданнями підготовчого провадження є, зокрема, остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу.
Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу, а правові підстави позову - це зазначена у позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
Таким чином, позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову. Предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення, яка опосередковується відповідним способом захисту прав або інтересів. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Правові підстави позову це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
Зміна предмета позову означає зміну матеріальної вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається, оскільки у разі одночасної зміни предмета та підстав позову фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю є новим позовом.
Аналогічна правова позиція зазначена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2019 у справі № 924/1473/15, у постанові Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 01.11.2021 у справі № 405/3360/17, у постанові від 15.10.2020 у справі № 922/2575/19, у постанові від 31.01.2024 у справі № 201/4160/19 та у постанові від 20.02.2024 у справі № 922/3960/23.
Особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред'явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права.
Предмет позову кореспондується із способами захисту права, які визначені, зокрема у статті 16 ЦК України, а відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, що може полягати в обранні позивачем іншого/інших, на відміну від первісно обраного/них способу/способів захисту порушеного права, в межах спірних правовідносин. Необхідність у зміні предмету позову може виникати тоді, коли початкові вимоги позивача не будуть забезпечувати чи не в повній мірі забезпечать позивачу захист його порушених прав та інтересів.
Зміна предмету позову можлива, зокрема у такі способи: 1) заміна одних позовних вимог іншими; 2) доповнення позовних вимог новими; 3) вилучення деяких із позовних вимог; 4) пред'явлення цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду від 27.11.2023 у справі №603/761/19.
Заяву позивача про зміну предмета позову можна вважати новим позовом у разі, якщо в ній зазначена самостійна матеріально-правова вимога (або вимоги) та одночасно на її обґрунтування наведені інші обставини (фактичні підстави), які не були визначені позивачем первісною підставою позову та які у своїй сукупності дають особі право на звернення до суду з позовними вимогами.
Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 22.07.2021 у справі № 910/18389/20 та від 10.11.2021 у справі № 916/1988/20.
Як вбачається з матеріалів справи, предметом спору первинної позовної заяви є про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом та відповідно на правовій підставі ст.1301 ЦК України.
Таким чином, підставою позову в первісній редакції позивач вбачає порушення свого права відповідачем у зв'язку з отриманням свідоцтва про право на спадщину за законом та вважала ефективним захистом її порушених прав на спадщину це визнання судом недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом.
Згідно заяви про зміну предмету позову, поданої в травні 2025 року, позивач просить суд внести зміни до свідоцтва про право на спадщину за законом на підставі ст. 1300 ЦК України та вважає, що ефективним способом захисту прав на спадкове майно є внесення змін до свідоцтва про право на спадщину за законом.
В даному випадку, зі змісту заяви про зміну предмету позову вбачається одночасна зміна позивачем предмету позову, шляхом заявлення іншої позовної вимоги та підстав позову, зокрема й посилання, в якості підстав для нової позовної вимоги, на ст. 1300 ЦК України, що не допускається згідно ст. 49 ЦПК України.
Отже, вказана заява про зміну предмету позову фактично є поданням окремого позову із іншим предметом та підставами позову, що виключає можливість її розгляду, в якості заяви про зміну предмету позову. Вказане узгоджується з висновком Великої палати Верховного Суду у постанові від 24.04.2024 року у справі №657/1024/16-ц.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що у прийнятті заяви позивача про зміну предмету позову, слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 49, 260, 279, 353 ЦПК України, суд, -
Відмовити у прийнятті заяви позивача ОСОБА_1 про зміну предмета позову по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа Перша Краматорська державна нотаріальна контора, про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі у 15-ти денний строк з дня її проголошення апеляційної скарги.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів від дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Повний текст складено 20.06.2025 року.
Суддя Л.П. Слюсар