г Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області
Справа № 213/2166/25
Номер провадження 2/213/1280/25
20 червня 2025 року м. Кривий Ріг
Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючого - судді Нестеренка О.М., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін та без проведення судового засідання цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сучасний факторинг» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором, -
І. Стислий виклад позицій позивача та відповідача.
28.04.2025 року до Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області надійшла цивільна справа за вказаною позовною заявою.
Так, представник позивача звернувся до суду з позовною заявою, у якій просить стягнути з відповідача - ОСОБА_1 на користь позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Сучасний факторинг» заборгованість за Кредитним договором № 10211041923 від 24.06.2021 у розмірі 17470,99 грн; судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2422,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6500,00 грн.
Позов обґрунтовано обставинами:
24.06.2021 року між відповідачем та ТОВ «Сучасний Факторинг» було укладено кредитний договір №10211041923, згідно з умовами якого сума кредиту за даним договором складає 17714,11 грн, терміном на 24 календарні місяці та платності 4,5% щомісячної комісії за управління кредитом та 0,01% за користування кредитом. Реальна річна процентна ставка встановлена на рівні 49,43% річних від загальної суми кредиту.
Перший внесок за товар склав 0,00 грн та був сплачений покупцем продавцю в момент придбання товару. Розмір щомісячного платежу по погашенню тіла кредиту та плати за користування кредитом становить 738,16 грн з моменту укладення Кредитного договору до 24.12.2021 включно, а з 25.12.2021 року розмір щомісячного платежі становить 1535,29 грн, а щомісячний платіж повинен сплачуватися до 24 числа кожного місяця.
Кредит надавався на придбання Товарів/послуг, що визначаються клієнтом в заяві на отримання кредиту. Позивач намагався в досудовому порядку домовитись з відповідачем про погашення боргу, однак вимоги були проігноровані.
Заборгованість відповідача перед ТОВ «Сучасний Факторинг» за кредитним договором №10211041923 від 24.06.2021 року станом на 03.04.2024 року включно становить 17470,99 грн, а саме: заборгованість за тілом кредиту - 5759,38 грн, заборгованість за сумою комісії/відсотків - 11711,61 грн, заборгованість за сумою комісії за обслуговування - 0,00 грн. Відповідачем було сплачено 13550,00 грн. Станом на 03.05.2025 заборгованість за кредитним договором №10211041923 від 24.06.2021 року не погашена.
Позиція відповідача
У встановлений в ухвалі про відкриття провадження строк від відповідача не надходило ні заперечень проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, ні відзиву на позовну заяву.
ІІ. Заяви, клопотання. Інші процесуальні дії у справі.
28.04.2025 позовна заява отримана судом.
30.04.2025 ухвалою судді Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області вказану цивільну справу було прийнято до провадження за позовною заявою, постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Відповідач відзив на позов не подала.
Інших заяв, клопотань від сторін до суду не надходило.
ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом.
Зміст позовних вимог полягає у стягненні з відповідача заборгованості, що виникла внаслідок порушення останньою грошового зобов'язання перед позивачем.
24.06.2021 між ТОВ «Сучасний факторинг» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №10211041923, за умовами якого відповідач отримала кредит в сумі 17714,11 грн і зобов'язалась повернути його, а також сплатити проценти у термін встановлений договором.
У паспорті споживчого кредиту, підписаного ОСОБА_1 24.06.2021, зазначено, зокрема: інформацію та контактні дані кредитодавця, інформацію та контактні дані кредитного посередника, основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача, інформацію щодо реальної річної процентної ставки та орієнтованої загальної вартості кредиту для споживача, порядок повернення кредиту, додаткова інформація, інші важливі правові аспекти.
Згідно з умовами кредитного договору №10211041923, сума кредиту за даним договором складає 17714,11 грн, термін 24 календарні місяці, 4,5% щомісячної комісії за управління кредитом та 0,01% за користування кредитом. Реальна річна процентна ставка встановлена на рівні 49,36% річних від загальної суми кредиту. Перший внесок за товар склав 0,00 грн та був сплачений покупцем продавцю в момент придбання товару. Розмір щомісячного платежу за погашення тіла кредиту та плати за користування кредитом становить 738,16 грн з моменту укладення Кредитного договору до 24.12.2021 включно, з 25.12.2021 розмір щомісячного платежу становить 1535,29 грн, а щомісячний платіж повинен сплачуватися до 24 числа кожного місяця.
Сторони погодили графік платежів, який містить інформацію про дату платежу, річні відсотки за користування кредитом, щомісячну комісію за управління кредитом, реальну процентну ставку та штраф при простроченні сплати чергового платежу, комісію РКО.
Судом також встановлено, що 24.06.2021 ОСОБА_1 особисто підписана заяву на отримання споживчого кредиту та паспорт споживчого кредиту, якими засвідчила ознайомлення з усіма істотними умовами зобов'язання.
Із долученого Рахунку-фактури № КРНД-1060-6550363 від 24.06.2021 встановлено, що ОСОБА_1 придбала за кредитні кошти у сумі 7699,10 грн кондиціонер NEOCLIMA NS-09EHXIw1X/NU-09EHXIw1X, прим. комп. прог. SUPPORT UA Family Eye вартістю 1399,90 грн, страховий продукт «Мастер Сервіс» МП Фокстрот вартістю 1599,00 грн, сервіс «Стандарт доставка» вартістю 99,00 грн, послуга «Екстрат сервіс» вартістю 3699,00 грн, тобто фактично нею отримано кредит у сумі 14496,00 грн.
Згідно заяви на отримання споживчого кредиту від 24.06.2021 передбачена сплата страхового платежу у розмірі 3218,11 грн на рахунок ТДВ «СК «ЕКТА», також страхові послуги передбачені п.3.4 кредитного договору №10211041923. Внаслідок чого, був укладений Договір добровільного страхування від нещасних випадків та добровільного страхування фінансового ризику №10211041923 від 24.06.2021, який особисто підписаний відповідачем.
В пункті 3.8 кредитного договору №10211041923 щомісячна комісія за управління кредитом визначена у розмірі 4,5 % від суми кредиту. Необхідність сплати щомісячної комісії за управління (обслуговування) кредиту, передбачена в Додатку №1 до кредитного договору про надання споживчого кредиту №10211041923 (колонка 6 графіку). Загальний розмір комісії за управління (обслуговування) кредиту з 24.01.2022 до 26.06.2023 сукупно складає 14348,34 грн.
Відповідно до п.3.5 кредитного договору №10211041923, факт отримання товару (ів) та послуг (и) підтверджується особистим підписом покупця у листі-зобов'язанні та/або відповідному правочині на отримання послуги.
Разом з тим, з наданої Виписки з особового рахунку за кредитним договором №10211041923 судом встановлено, що ОСОБА_1 на виконання своїх обов'язків за кредитним договором №10211041923 від 24.06.2021 здійснювала повернення ТОВ «Сучасний Факторинг» частини суми кредитних коштів, зокрема, за період з 25.08.2021 по 26.04.2024, нею було сплачено 13550,00 грн. Вказана поведінка ОСОБА_1 щодо повернення ТОВ «Сучасний Факторинг» частини суми кредитних коштів свідчить про визнання нею існування кредитного зобов'язання, а також підтверджує факт отримання ОСОБА_1 погодженої суми грошових коштів.
Натомість, як видно з Виписки з особового рахунку за кредитним договором №10211041923, ОСОБА_1 свої зобов'язання з повернення грошових коштів, сплати комісії/відсотків у повному обсязі не виконала, допустивши прострочення зобов'язання, внаслідок чого, станом на 03.04.2025 включно, її заборгованість становить 17 470,99 грн, яка складається з: загальна заборгованість за тілом кредиту - 5 759 грн, заборгованість за сумою комісії/відсотків - 11 711,61 грн, заборгованість за сумою комісії за обслуговування - 0,00 грн.
З огляду на те, що справа розглядається у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін та без проведення судового засідання, на підставі частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
IV. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку (ч. 1 ст. 207 ЦК України).
Договір, що за своєю правовою природою є двостороннім правочином, є домовленістю двох або більше сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст.ст. 626,628 ЦК України).
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (ч. 1 ст. 638 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України - за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави (позика), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Статтями 1046, 1048 ЦК України передбачено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Згідно зі ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що була передана йому позикодавцем) у строк та порядку, що встановлені договором.
За загальним правилом, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк, відповідно до умов договору та вимог закону (ст.ст. 526,527,530 ЦК України).
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, відповідач порушує зобов'язання за даними договором.
Приписами ч. 2 ст. 615 ЦК України визначено: одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.
Згідно ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
V. Висновки суду та мотиви прийнятого рішення.
Відповідно до ч. 1, 2ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 79 ЦПК України).
Частинами 1, 3статі 89 ЦПК України визначено, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідач погодилась з умовами Кредитного договору №10211041923 від 24.06.2021, про що свідчить наявність особистого підпису.
Також встановлено, що відповідач прийняла всі права та обов'язки, встановлені у договорі та зобов'язалась їх належним чином виконувати. Більше того, своїми діями щодо придбання товарів за кредитні кошти, вона фактично підтвердила реальність цього кредитного договору та висловила свою згоду з його умовами.
Однак, відповідач належним чином взяті на себе зобов'язання за кредитним договором не виконала, у зв'язку з чим утворилася заборгованість, яку позивач просить стягнути в судовому порядку.
Відповідно до Графіку платежів та основних умов кредитування, що зазначений у Додатку № 1 до Кредитного договору про надання споживчого кредиту № 10211041923, розмір відсотків за користування кредитом становить 1,85 грн, що суд вважає за необхідне стягнути.
Розмір заборгованості по комісії/відсоткам, який зазначений у позові 11711,61 грн, фактично становить заборгованість по комісії, а не по відсоткам, що відображено у графіку платежів. Однак вимоги щодо стягнення комісії позивачем не ставляться. Крім того, не є правомірною вимога позивача про стягнення з відповідача комісії, оскільки у Постанові від 13 липня 2022 року у справі № 363/1834/17 (провадження № 14-53цс21) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що банк не може стягувати з позичальника платежі за дії, які він вчиняє на власну користь (ведення кредитної справи, договору, розрахунок і облік заборгованості за кредитним договором тощо), чи за дії, які позичальник вчиняє на користь банку (наприклад, прийняття платежу від позичальника), чи за дії, що їх вчиняє банк або позичальник з метою встановлення, зміни, припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення до нього змін тощо). Інакше кажучи, банк неповноважний стягувати з позичальника плату (комісію) за управління кредитом, адже такі дії не становлять банківську послугу, яку замовив позичальник (або супровідну до неї), а є наслідком реалізації прав та обов'язків банку за кредитним договором і відповідають економічним потребам лише самого банку. З урахуванням принципів справедливості та добросовісності на позичальника не можна покладати обов'язок сплачувати платежі за послуги, за отриманням яких він до кредитодавця фактично не звертався. Недотримання вказаних принципів призводить до порушення прав та інтересів учасників цивільного обороту.
Аналогічні правові висновки викладені в постановах Верховного Суду від 30 листопада 2023 року в справі № 216/7637/21, від 09 лютого 2024 року в справі № 337/3703/22, постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 листопада2023 року в справі № 204/224/21.
Відповідно до положень ч.4 ст.263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Згідно з ч.6 ст.12 ЗУ «Про споживче кредитування» (у редакції станом на дату укладення договору в цій справі) споживач не зобов'язаний сплачувати кредитодавцю будь-які платежі, не зазначені у договорі про споживчий кредит.
Оскільки з наданої позивачем Виписки з особового розрахунку за кредитним договором № 10211041923 ОСОБА_1 встановлено, що позивачем нараховано відповідачеві до сплати комісію/відсотки за кредитом, що по факту становить комісію за управління (обслуговування) кредиту без зазначення, які саме дії відповідача входять до такого управління (обслуговування), яку позивач просить стягнути з відповідача, - підстав для задоволення позову в цій частині та стягнення з відповідача на користь позивача комісії за кредитним договором суд не вбачає.
Можливість самостійно здійснити перерахунок кредитної заборгованості з огляду на вищевикладене, відповідає висновку Верховного Суду, викладеному в постанові від 01 лютого 2023 року справа № 199/7014/20 (провадження № 61-17825св21).
Виходячи із наданої позивачем Виписки з особового рахунку за кредитним договором №10211041923, судом встановлено, що відповідачем фактично було сплачено тіло кредиту у розмірі 11954,73 грн (17714,11 грн - сума кредиту - 5759,38 грн - заборгованість за тілом кредиту). З чого слідує, що розмір сплаченої відповідачем комісії за управління (обслуговування) кредиту становить 1595,27 грн (13550,00 грн - всього фактично сплачено відповідачем - 11954,73 грн - фактично сплачене тіло кредиту).
З огляду на вищевказане, сплачену відповідачем комісію за управління (обслуговування) кредиту у сумі 1595,27 грн за Кредитним договором №10211041923 від 24.06.2021 необхідно вирахувати із суми основної заборгованості за тілом кредиту, а відтак, розмір боргу в цій частині підлягає зменшенню до 4164,11 грн (5759,38 грн - 1595,27 грн).
Аналізуючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими лише в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту - 4164,11 грн та заборгованості по відсотках - 1,85 грн, що у загальному розмірі становить 4165,96 грн.
Виходячи із встановлених фактичних обставин справи, вимог чинного законодавства, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність та взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
VІ. Щодо розподілу судових витрат.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Понесення позивачем судових витрат у вигляді судового збору в розмірі 2422,40 грн підтверджується платіжною інструкцією в національній валюті №417031 від 17.04.2025.
Враховуючи те, що позовні вимоги задоволено частково на суму 4165,96 грн стягненню з відповідача на користь позивача підлягають понесені останнім судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 577,50 грн, що пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Так, позов заявлено на суму 17470,00 грн, а задоволено 4165,96 грн, тобто на 23,84 % (4165,96 х 100 % /17470,00 = 23,84% ). За таких обставин з відповідача на користь позивача слід стягнути 577,50 грн судового збору (2422,40 х 23,84 %/100%).
При цьому, склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.
Відповідно до ч. 2 ст. 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Так, на підтвердження понесених витрат, пов'язаних з правничою допомогою, представником позивача додано: копію договору про надання правової допомоги №28/08/24 від 28.04.2024, копію Додаткової угоди №5 від 10.12.2024 до договору про надання правової допомоги №28/08/24, платіжною інструкцією №418029 від 18.04.2025 про оплату витрат на правову допомогу в розмірі 6500,00 грн.
З огляду на те, що позов задоволено частково, суд приходить до висновку, що з відповідача належить стягнути понесені позивачем витрати на правничу правову допомогу у розмірі 1549,60 грн (6500 х 23,84 % /100%).
Керуючись статтями 3-5, 12, 13, 76-81, 83, 89 ч. 1, ч. 3, 178 ч. 8, 259, 263-265, 268, 273, 279 ч. 5, ЦПК України,-
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Товариства з обмеженою відповідальністю «Сучасний Факторинг» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором - задовольнити частково.
Стягнути ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сучасний Факторинг» заборгованість за кредитним договором №10211041923 від 24.06.2021 року у сумі 4165 (чотири тисячі сто шістдесят п'ять) грн 96 коп.
Стягнути ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сучасний Факторинг» судовий збір у сумі 577 (п'ятсот сімдесят сім) грн 50 коп та витрати на правову допомогу у розмірі 1549 (одна тисяча п'ятсот сорок дев'ять) грн 60 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 20 червня 2025 року.
Відомості про сторін:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Сучасний Факторинг», ЄРДПОУ 35310044, юридична адреса: 01024, м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 39 А.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 .
Суддя О.М. Нестеренко