г Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області
Справа № 213/1944/25
Номер провадження 2/213/1243/25
20 червня 2025 року м. Кривий Ріг
Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючого - судді Нестеренка О.М., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін та без проведення судового засідання цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
І. Стислий виклад позицій позивача та відповідача.
23.04.2025 року до Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області надійшла цивільна справа за вказаною позовною заявою.
Так, представник позивача звернувся до суду з позовною заявою, у якій просить стягнути з відповідача - ОСОБА_1 на користь позивача - ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» заборгованість за кредитним договором № 7126008 від 01.10.2023 року у розмірі 30316,20 грн, яка складається з наступного: заборгованість за кредитом - 8007,41 грн, сума процентів за користування кредитом - 12269,74 грн, нараховані проценти за 63 календарні дні - 10039,05 грн, судові витрати у розмірі 2422,40 грн та витрати на правову допомогу у розмірі 10000,00 грн.
Позиція відповідача
У встановлений судом в ухвалі про відкриття провадження строк від відповідача не надходило ні заперечень проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, ні відзиву на позовну заяву.
ІІ. Заяви, клопотання. Інші процесуальні дії у справі.
30.09.2024 позовна заява отримана судом.
04.11.2024 ухвалою судді Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області вказану цивільну справу було прийнято до провадження за позовною заявою, постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, задоволено клопотання про витребування доказів.
16.05.2025 надійшла відповідь з АТ КБ «ПриватБанк».
З огляду на те, що справа розглядається у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін та без проведення судового засідання, на підставі частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом.
Зміст позовних вимог полягає у стягненні з відповідача заборгованості, що виникла внаслідок порушення останньою грошового зобов'язання за кредитним договором перед позивачем.
01.10.2023 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 , за допомогою Інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» було укладено електронний Договір № 7126008 про надання споживчого кредиту. Зазначений кредитний договір було укладено відповідно до Правил надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» затверджених наказом No205-ОД від 10.02.2022, року та розміщених їх сайті https://creditplus.ua/ru/documents.
Згідно умов Кредитного договору: сума кредиту (загальний розмір) складає 8500 грн (п. 1.3. Кредитного договору); строк кредиту 360 днів, періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 15 днів. Детальні терміни та дата останнього платежу по кредиту (25.09.2024) вказується в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, що є Додатком №1 до цього Договору.
Згідно відповіді з АТ КБ «ПриватБанк», на ім'я ОСОБА_1 в АТ КБ «ПриватБанк» емітовано карту № НОМЕР_1 , на яку 01.10.2023 здійснено переказ коштів на суму 8500,00 грн, інформація про платника відсутня.
ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» свої зобов'язання перед Відповідачем за Кредитним договором виконало та надало йому кредит в сумі 8500 грн, шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку Відповідача № НОМЕР_2 . У період з 01.10.2023 по 24.07.2024 Відповідачем здійснено оплати на рахунок Первісного кредитора в розмірі 4725,42 грн, які спрямовані на оплату тіла кредиту в розмірі 492,59 грн та оплату процентів за користування грошовими коштами у розмірі 4232,83 грн. Позивачем нараховано проценти за 63 календарних днів (25.07.2024 - 25.09.2024) в межах строку договору відповідно до наступного: 8007,41 грн * 1,99 % = 159,35 грн*63 календарних днів = 10039,05 грн.
Враховуючи невиконання Відповідачем своїх боргових зобов'язань перед Кредитором 27.05.2024 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА», як клієнтом, та Позивачем, як фактором, було укладено Договір факторингу № 27.05/24-Ф, згідно з умовами якого Клієнт відступив Фактору права грошової вимоги за Кредитним договором. Про відступлення права грошової вимоги за Кредитним договором ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» повідомило Відповідача шляхом направлення на електронну пошту ІНФОРМАЦІЯ_2 зазначену при укладенні Кредитного договору відповідного повідомлення.
Отже, до ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» відповідно до укладеного Договору факторингу № 27.05/24-Ф від 27.05.2024 року перейшло право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором. Станом на дату звернення до суду заборгованість Відповідача по Кредитному договору перед Позивачем не сплачена і складає 8007,41 грн - тіло кредиту, 12269,74 грн - нараховані проценти, проценти нараховані Позивачем за 63 календарні дні - 10039,05 грн, а всього - 30316,20 грн.
Відповідно до ч. 8 ст. 178, ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу за наявними у ній матеріалами.
IV. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.
Щодо форми правочину та його змісту.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку (ч. 1 ст. 207 ЦК України).
Договір, що за своєю правовою природою є двостороннім правочином, є домовленістю двох або більше сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст.ст. 626, 628 ЦК України).
Статтею 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається за загальним правилом - шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Відповідно до положень 12 Закону України «Про електрону комерцію» одним із моментів підписання електронного правочину є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Згідно з абзацом 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України - за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави (позика), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Статтями 1046, 1048 ЦК України передбачено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Згідно зі ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що була передана йому позикодавцем) у строк та порядку, що встановлені договором.
Згідно з ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Відповідно до ч. 1 ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Відповідно до ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цивільного законодавства; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається; якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).
Згідно зі ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов'язання не допускається.
V. Висновки суду та мотиви прийнятого рішення.
Відповідно до ч.ч. 1,5 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Встановлено, 01.10.2023 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 за допомогою Інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» було укладено електронний Договір № 7126008 про надання споживчого кредиту.
Підписуючи кредитний договір, у якому зазначені його істотні умови, зокрема: сума кредиту, строк його повернення, розмір відсотків за користування кредитом, відповідач погодився із вказаними умовами договору, тому зобов'язаний його виконувати в повному обсязі. Отже, підписання кредитного договору свідчить про те, що відповідач всі умови цілком зрозумів та своїм підписом письмово підтвердив та закріпив те, що сторони договору діяли свідомо, були вільні в укладенні даного договору, вільні у виборі контрагента та умов договору. Також встановлено, що кредитодавцем виконані умови договору, кредитні кошти були перераховані відповідачу.
Договір про надання споживчого кредиту № 7126008 від 01.10.2023 року, а також Договір факторингу № 27.05/24-Ф, що укладений 27.05.2024 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» і ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ УКРАЇНА», відповідачем ОСОБА_1 не спростовані, в установленому законом порядку недійсними не визнані, а тому у силу положень ст. 204 ЦК України указані договори підлягають до виконання.
У відповідача ОСОБА_1 , яким не дотримані умови Договору про надання споживчого кредиту № 7126008 від 01.10.2023 року, станом на дату звернення до суду виникла перед позивачем ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» заборгованість у розмірі 30316,20 (з яких: 8007,41 грн - заборгованість за тілом кредиту; 12269,74 грн - заборгованість за відсотками; 10039,05 грн - проценти за 63 календарних днів).
Таким чином, позивачем підтверджений факт укладення кредитного договору з відповідачем та порушення ним взятих на себе зобов'язань.
Відповідач відзив на позов та будь-яких доказів на спростування того, що він в електронному режимі підписував кредитний договір, отримував кредитні кошти та користувався ними, а також щодо суми заборгованості перед позивачем у вказаному розмірі - не надав.
Таким чином, обставини, на які посилається позивач, як на підстави для задоволення позову, знайшли своє підтвердження при розгляді справи.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Виходячи із встановлених фактичних обставин справи, вимог чинного законодавства, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність та взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
VІ. Щодо розподілу судових витрат між сторонами.
З урахуванням приписів частини першої статті 141 ЦПК України, понесені позивачем судові витрати з оплати судового збору в розмірі 2422,40 грн підлягають стягненню з відповідача.
Відповідно до п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Крім того, на підтвердження понесених позивачем судових витрат на професійну правничу допомогу до позову долучено договір про надання правової допомоги № 10/12-2024 від 10.12.2024 року, який укладений між адвокатом Столітнім М.М. та ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал»; рахунком на оплату від 17.02.2025 року у розмірі 10000 грн з детальним описом робіт; ордером ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» від 10.12.2024 року про надання адвокатом Столітнім М.М. правничої допомоги; заявкою на виконання доручення до Договору №10/12-2024 від 10.12.2024 року; акт прийому-передачі виконаних робіт №7459 від 10.05.2025 року, відповідно до якого Адвокатом Столітнім М.М. надано ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» послуги щодо складання позовної заяви відносно ОСОБА_1 .
Згідно постанови Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 13 березня 2025 року по справі №275/150/22 зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони із обґрунтуванням недотримання вимог щодо співмірності витрат із складністю справи, обсягом і часом виконання робіт. Саме сторона,яка зацікавлена у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу, повинна вжити необхідних заходів для їх стягнення з іншої сторони. Водночас інша сторона має право висловлювати заперечення проти таких вимог, що виключає можливість ініціативи суду щодо відшкодування витрат без відповідних дій з боку зацікавленої сторони.
Таким чином, відшкодування понесених ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» витрат на правову допомогу слід стягнути з відповідача у повному обсязі, оскільки клопотання про зменшення судових витрат на правову допомогу відповідачем не заявлялось.
Керуючись статтями 3-5, 12, 13, 76-81, 83, 89 ч. 1, ч. 3, 141, 178 ч. 8, 259, 263-265, 268, 273, 274, 279 ч. 5, 354 ЦПК України,-
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» до ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ УКРАЇНА»заборгованість у розмірі 30316 (тридцять тисяч триста шістнадцять) грн 20 коп, з яких: сума кредиту 8007,41 грн, сума процентів за користування кредитом 12269,74 грн, нараховані проценти за 63 календарних дні - 10039,05 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ УКРАЇНА»судовий збір у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» витрати на правову допомогу у розмірі 10000 (десять тисяч) грн.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Повний текст рішення складено 20 червня 2025 року.
Відомості про сторін:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "УКР КРЕДИТ ФІНАНС", місцезнаходження: бульвар Лесі Українки, буд.26, офіс 407, м. Київ, ЄДРПОУ 38548598.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 .
Суддя О.М. Нестеренко