г Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області
Справа № 213/1928/25
Номер провадження 2-а/213/20/25
20 червня 2025 року м. Кривий Ріг
Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючого - судді Нестеренка О.М., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін та без проведення судового засідання адміністративну справу за позовною заявою, поданою адвокатом Зайцевим Олександром Вікторовичем в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, про скасування про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режим, -
І. Стислий виклад позицій позивача та відповідача.
22.04.2025 року до Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області надійшла вказана позовна заява. Представник позивача просить скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №4450518 від 08.04.2025 року, яка винесена відносно ОСОБА_1 та закрити провадження у справі про вчинення останнім адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.121 КУпАП. Просить стягнути з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань сплачений судовий збір.
Позов обґрунтовано обставинами:
08.04.2025 інспектором відділення поліції №10 КРУП ГУНП в Дніпропетровській області Масько І.В. винесено постанову серії ЕНА № 4450518 про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі за ч.5 ст.121 КУпАП, якою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510 грн. Відповідач не надав доказів про те, що позивач порушив вимоги ПДР України та скоїв адміністративне правопорушення, яке передбачене ч.5 ст.121 КУпАП, а тому вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення належним чином не доведена, а прийняте поліцейським рішення про притягнення позивача до відповідальності є необґрунтованим. Інспектором Масько І.В. при винесенні постанови серії ЕНА №4450518 повністю проігноровані вимоги п.4 розділу 4 Інструкції, яка затверджена Наказом №1376 від 06.11.2015, оскільки позивачу не були роз'яснені його права, у зв'язку із чим його було позбавлено можливості здійснювати свій належний захист. Хоча, в п.8 оскаржуваної постанови міститься підпис позивача, однак останній його поставив як результат виконання вимог поліцейського, а не як підтвердження роз'яснення йому приписів ст.ст. 268, 269 КУпАП.
Позиція відповідача.
05.02.2025 від представника відповідача Головного управління національної поліції в Дніпропетровській області - Новікової С.А. через підсистему «Електронний суд» надійшов відзив, в якому вона просить відмовити в задоволенні позову. Постанова серії ЕНА № 4450518 від 08.04.2025 відповідає вимогам ст. 283 КУпАП, є законною та складеною з урахуванням норм діючого законодавства, а також складена з дотриманням вимог Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015 № 1395.
Поліцейський розглянув справу про адміністративне правопорушення, вчинене позивачем, з дотриманням всіх вимог чинного законодавства. Після виявлення факту порушення вимог Правил дорожнього руху України поліцейським було встановлено особу правопорушника, ступінь його вини; позивачу були роз'яснені його права, якими користується особа, що притягається до адміністративної відповідальності, під час розгляду справи. Пояснення позивача, викладені ним в позовній заяві, щодо відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення, є метою дискредитації працівників поліції та спробою уникнути встановленої законом адміністративної відповідальності, що є неприпустимим.
ІІ. Заяви, клопотання. Інші процесуальні дії у справі.
22.04.2025 представник позивача звернувся до суду із вказаною позовною заявою.
28.04.2025 ухвалою судді Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області провадження у справі було відкрито, постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
13.05.2025 надійшов відзив на позовну заяву.
22.05.2025 від представника позивача надійшли додаткові пояснення, за змістом яких, він зазначив наступне. Згідно з відеозаписів, долучених представником відповідача, встановлено, що початок зйомки розпочинається 08.04.2025 року о 09:38:33 години, після о 09:38:35 годин в об'єктиві камери з'являється автомобіль, яким керував позивач аж до моменту його повної зупинки, яка виходячи з цифрових покажчиків на службовому відеореєстраторі №798946 відбулась о 09:38:40 годину, після цього часу і до завершення запису о 10:03:55 годин, ОСОБА_1 жодних функцій по керуванню автомобілем «ВАЗ 2108», р.н. НОМЕР_1 не здійснював, у тому числі і не керував ним о 09:47:36 годин (час, який міститься в постанові ЕНА№4450518). Окрім цього, з моменту фактичної зупинки автомобіля «ВАЗ 2108», р.н. НОМЕР_1 , до моменту коли в об'єктиві службового відеореєстратора №798946 з'являється тулуб позивача, проходить 5 секунд, час, який є достатнім для того, щоб відстебнути ремінь пасивної безпеки, оскільки, як зазначено вище, особа зобов'язана користуватись ним виключно в момент виконання функцій водія. Також, інспектором Масько І.В. в оскаржуваній постанові ЕНА№4450518 особисто зазначено, що ним, під час притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності використовувався виключно службовий відеореєстратор №798968, однак представником відповідача до відзиву на позовну заяву додано відеофайл виготовлений за допомогою службового відеореєстратора №798946, відомості про який відсутні в згаданій постанові, а сам запис з жодного відеореєстратора попередньо до постанови не долучався, про що свідчить пропуск в пункті №7.
Інших заяв, клопотань від сторін до суду не надходило.
ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом.
08.04.2025 інспектором відділення поліції № 10 Криворізького районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області лейтенант поліції Масько Іваном Віталійовичем була винесена постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №4450518, відносно ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст.121 КУпАП.
За змістом фабули вказаної постанови, 08.04.2025 о 09:47:36, дорога Н23 у Криворізькому районі водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ 2108, будучи не пристебнутим ременем пасивної безпеки, що зафіксовано на БК 798968, чим порушив п.2.3.в ПДР - порушив правила користування ременями безпеки, відповідальність передбачена ч.5 ст.121 КУпАП. Було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510 грн.
Згідно долученого представником відповідача відеозапису з БК 798946, на яке в постанові серії ЕНА №4450518 жодних посилань не має, відео розпочинається о 09:38:34 год., де факт зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 відбувся о 09:38:40 год., хоча у фабулі даної постанови зазначено «09:47:36». Тобто час, зазначений у фабулі оскаржуваної постанови не відповідає фактичним обставинам справи.
З огляду на те, що справа розглядається у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін та без проведення судового засідання, на підставі ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
IV. Висновки суду та мотиви прийнятого рішення.
Відповідно до вимог ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно ч.1 ст.5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Відповідно до п.2 розділу 4 інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України 07.11.2015р. №1395, зміст постанови по справі про адміністративне правопорушення повинен відповідати ст.283 КУпАП.
Згідно п.8 ч.1 ст.23 ЗУ «Про Національну поліцію», поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.
Пунктом 11 ч.1 ст.23 ЗУ «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично - дорожній мережі.
Згідно з частиною 5 статті 14 ЗУ «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Частиною 1 статті 222 КУпАП передбачено, що органи Національної поліції уповноважені розглядати справи про адміністративні правопорушення, передбачені в тому числі і ч. 5 ст. 121 КУпАП.
Згідно ч.5 ст.121 КУпАП,порушення правил користування ременями безпеки або мотошоломами - тягне за собою накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно з п. 2.3 (в) ПДР України для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний: на автомобілях, обладнаних засобами пасивної безпеки (підголовники, ремені безпеки), користуватися ними і не перевозити пасажирів, не пристебнутих ременями безпеки. Дозволяється не пристібатися в населених пунктах водіям і пасажирам з інвалідністю, фізіологічні особливості яких унеможливлюють користування ременями безпеки, водіям і пасажирам оперативних та спеціальних транспортних засобів.
За ст. 16 Закону України «Про дорожній рух» водій зобов'язаний під час руху на автомобілі, обладнаному ременями безпеки, бути пристебнутим.
Статтею 40 ЗУ «Про Національну поліцію» передбачено застосування технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.
Так, частиною 1 цього Закону закріплено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: 1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; 2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
Відповідно до п. 5 розділу III Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України № 1395 від 07.11.2015 (далі - Інструкція), поліцейський під час підготовки до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до її компетенції розгляд цієї справи; 2) чи правильно складено протокол (якщо складання протоколу передбачено КУпАП) та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи повідомлено належним чином осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду (якщо справа не розглядається на місці); 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали, які потрібні для вирішення справи; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.
Однак суду не надано доказів, що працівниками поліції під час розгляду справи 08.04.2025 була дотримана процедура розгляду справи про адміністративні правопорушення.
Згідно зі ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
За положеннями ст.ст. 249 КУпАП, розгляд адміністративної справи проводиться відкрито і за місцем його вчинення.
Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 не міг скористатися своїм правом на захист, оскільки права, передбачені ст.268 КУпАП йому взагалі не були роз'ясненні, а тому останній не знав, що мав право на правничу допомогу. Наявність підпису ОСОБА_1 у п.8 оскаржуваної постанови про ознайомлення його з правами передбаченими ст.268 КУпАП повністю спростовує факт ознайомлення з правами, оскільки на долученому представником відповідача відео, видно пряму вказівку інспектора поліції поставити підпис і відсутність роз'яснення ОСОБА_1 прав, передбачених ст.268 КУпАП.
А як зазначено у Постанові Верховного Суду від 18.02.2020 р. у справі № 524/9827/16-а, ненадання інспектором можливості реалізувати клопотання особи на захист під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, є підставою для скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.
Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» , передбачено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Згідно до Постанови Верховного Суду від 26.04.2018 по справі №211/3520/16-а, саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого правопорушення. Така постанова по свій правовій природі є рішенням суб'єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.
Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Касаційного адміністративного суду Верховного Суду від 26.04.2018 у справі №338/1/17 (провадження №К/9901/15804/18) візуальне спостереження за дотриманням правил дорожнього руху працівниками органу Національної поліції може бути доказом у справі лише у тому випадку, коли воно зафіксовано у встановленому законом порядку, а для підтвердження порушення Правил дорожнього руху, відповідно до ст. 251 КУпАП працівники поліції мають надати, зокрема, відеозапис події, фотокартки.
Відповідно до п.п. 1 п. 2 розділ 1 Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 18.12.2018 № 1026, застосування працівниками поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, здійснюється з метою попередження, виявлення або фіксування правопорушення.
Згідно зі статтею 283 КУпАП, постанова про адміністративне правопорушення повинна містити зокрема відомості про технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався).
Однак у спірній постанові у пункті 7 «До постанови додаються» - записи відсутні.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 15 листопада 2018 року в рамках справи № 524/5536/17, адміністративне провадження №К/9901/1403/17 зроблено правовий висновок, що відеозапис, поданий поліцією на підтвердження факту порушення водієм правил дорожнього руху, не може вважатися належним доказом у зв'язку з тим, що оскаржувана постанова про притягнення до адміністративної відповідальності не містить посилань на технічний засіб,за допомогою якого здійснено даний відеозапис. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Аналогічний висновок зроблений у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 13 лютого 2020 року в рамках справи справа N 524/9716/16-а, адміністративне провадження N К/9901/33555/18.
Частиною 2 статті 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Відповідно до ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Отже, процесуальний обов'язок щодо доказування правомірності винесення постанови про притягнення особи до адміністративної відповідальності відповідно до положень діючого на час виникнення спірних правовідносин процесуального законодавства покладено на відповідача як на суб'єкта владних повноважень.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Всупереч вище вказаним вимогам, відповідачем не представлено суду жодних доказів, які б спростовували доводи представника позивача та підтверджували правомірність винесення оскаржуваної постанови, викладені представником позивача у позовній заяві та у додаткових поясненнях обставини, не спростовані. Посилання на конкретні докази повинні міститися саме в постанові про адміністративне правопорушення. У разі наявності доказів у вигляді фото чи відеофіксації, постанова повинна містити відомості про технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис.
Враховуючи викладене, суд не може прийняти до уваги наданий відеодоказ з БК 798946, оскільки на нього в постанові серії ЕНА №4450518 немає жодних посилань, а саме у пункті 7 «До постанови додаються» відсутні будь-які записи.
Факт порушення ПДР має бути належним чином задокументованим та доведеним належними і допустимими доказами. Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 15.03.2019 р. у справі №686/11314/17.
Як зазначив Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові у справі № 463/1352/16-а від 08.07.2020 у силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягається до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
Суд зазначає, що застосування адміністративного стягнення до особи за відсутності будь-яких доказів її протиправної дії чи бездіяльності не відповідає принципу верховенства права, а прийняття рішень про притягнення особи до адміністративної відповідальності повинно ґрунтуватись на повному, всебічному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи та оцінці здобутих доказів.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що оскаржувана постанова є незаконною та винесеною з грубим порушенням вимог чинного законодавства України, а тому позов слід задовольнити, оскаржувану постанову скасувати, а справу про адміністративне правопорушення закрити.
V. Щодо розподілу судових витрат між сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст. 132 КАС України судові витрати у цій справі складаються з судового збору, сплаченого позивачем за подання позову до суду.
Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи те, що позов ОСОБА_1 задоволено, тому судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 605,60 грн підлягають до стягнення з відповідача Головного управління національної поліції в Дніпропетровській області.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 9, 14, 19, 72, 77, 90, 139, 245, 246, 250, 262, 286 КАС України, суд, -
Позовну заяву, подану адвокатом Зайцевим Олександром Вікторовичем в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, про скасування про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режим - задовольнити.
Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режим серії ЕНА №4450518 від 08.04.2025, яка винесена відносно ОСОБА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст.121 КУпАП - скасувати.
Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.5 ст.122 КУпАП - закрити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області сплачений судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) грн 60 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Третього апеляційного адміністративного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення складено 20 червня 2025 року.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 .
Відповідач: Головне управління Національної поліції в Дніпропетровській області, код ЄДРПОУ 40108866, місцезнаходження: 49101, м. Дніпро, вул. Троїцька, 20-А.
Суддя О.М. Нестеренко