Справа № 201/7473/25
Провадження № 1-кс/201/2822/2025
19 червня 2025 року м. Дніпро
Слідчий суддя Соборного районного суду міста Дніпра ОСОБА_1 за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши в залі Соборного районного суду міста Дніпра клопотання слідчого в ОВС слідчого відділу 2 управління (з дислокацією у м. Маріуполь Донецької області) ГУ СБ України в Донецькій та Луганській областях ОСОБА_3 , погоджене прокурором групи прокурорів у кримінальному провадженні - прокурором відділу Донецької обласної прокуратури ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні, зареєстрованому в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за № 22024050000003594 від 13.12.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України,
Слідчий звернувся до суду із погодженим прокурором клопотанням про арешт майна.
В обґрунтування заявленого клопотання посилався на те, що слідчим відділом 2 управління (з дислокацією у м. Маріуполь Донецької області) ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 22024050000003594 від 13.12.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що У невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше грудня 2023 року (більш точний час в ході досудового розслідування не встановлено) громадянин України ОСОБА_5 , за невстановлених в ході досудового розслідування обставин, маючи негативне ставлення до чинної влади держави Україна, будучи прихильником проросійських поглядів, керуючись власними переконаннями, діючи умисно з особистих мотивів, перебуваючи у невстановленому місці на тимчасово окупованій території Донецької області (точне місце в ході досудового розслідування не встановлено), з метою участі в мобілізаційних заходах та проходження військової служби в лавах ЗС РФ прибув до місця тимчасової дислокації НОМЕР_1 окремої бригади оперативного призначення (46 ОБрОП) тактичного з'єднання військ національної гвардії Російської Федерації, де після складання військово-облікових документів та проходження військово-медичної комісії вступив на військову службу.
З метою отримання відомостей щодо місць дислокації частин та підрозділів Сил оборони України на території Донецької області ОСОБА_5 в грудні 2023 року (точний час органом досудового розслідування не встановлений) встановив зв'язок з громадянином України мешканцем м. Дружківка Краматорського району Донецької області ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Під час спілкування між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 останній був завербований ОСОБА_5 та в подальшому ОСОБА_6 надав ОСОБА_5 розвідувальну інформацію щодо місць дислокації підрозділів Сил оборони України на території Донецької області.
22.05.2025 підозрюваного ОСОБА_5 оголошено в розшук у зв'язку з тим, що останній переховується від органів досудового розслідування та суду на території, що тимчасово підконтрольна представникам т.зв. «ДНР» та окупаційним військам РФ з метою ухилення від кримінальної відповідальності.
Відповідно до інформації наданої Національним агентством України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, встановлено набуття ОСОБА_5 права власності на об'єкт рухомого майна (транспортний засіб), а саме: марка та модель ТЗ - ПАЗ 32051 СПГ, VIN - НОМЕР_2 , номерний знак - НОМЕР_3 , колір - білий, рік випуску - 2002.
Окрім того відповідно до листа Дружківської МВА встановлено набуття ОСОБА_5 права спільної сумісної власності на об'єкт нерухомого майна (квартира), а саме: квартири загальною площею (кв. м): 45.3, тип об'єкта - двокімнатна квартира, адреса - АДРЕСА_1 , тип власності - приватна спільна сумісна на підставі свідоцтво про право власності від 27.07.1993 № 918.
Згідно ч. 2 ст. 111 КК України, Державна зрада, тобто діяння, умисно вчинене громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній чи інформаційній безпеці України: перехід на бік ворога в період збройного конфлікту, шпигунство, надання іноземній державі, іноземній організації або їх представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України, вчинені в умовах воєнного стану - караються позбавленням волі на строк п'ятнадцять років або довічним позбавленням волі, з конфіскацією майна.
У поданому клопотанні слідчим зазначено, що за таких обставин, зазначене майно підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме: транспортний засіб: марка та модель ТЗ - ПАЗ 32051 СПГ, VIN - НОМЕР_2 , номерний знак - НОМЕР_3 , колір - білий, рік випуску - 2002, об'єкт нерухомого майна: квартира загальною площею (кв. м): 45.3, тип об'єкта - двокімнатна квартира, адреса - АДРЕСА_1 , тип власності - приватна спільна сумісна на підставі свідоцтво про право власності від 27.07.1993 № 918.
На підставі викладеного, слідчий просив накласти арешт майно підозрюваного ОСОБА_5 з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання та проводити розгляд клопотання в порядку ч. 2 ст. 172 КПК України без участі власника цього майна.
Слідчий у судове засідання по розгляду клопотання не з'явився, про час та місце його розгляду повідомлений належним чином, подав до суду заяву про розгляд клопотання про арешт майна за його відсутності, на задоволенні наполягав, неприбуття слідчого в судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
Відповідно до ч. 2 ст. 172 КПК України клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.
З метою забезпечення арешту майна, клопотання розглядається без повідомлення підозрюваного.
Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалась.
Відповідно до ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.
Зважаючи на ці положення закону та враховуючи принцип диспозитивності, суд визнав можливим прийняти рішення по суті клопотання за відсутності осіб, що не з'явилися.
Вивчивши матеріали клопотання та долучені до клопотання матеріали, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання слідчого підлягає задоволенню, виходячи з такого.
Розглядом клопотання встановлено, що слідчим відділом 2 управління (з дислокацією у м. Маріуполь Донецької області) ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22024050000003594 від 13.12.2024 відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України.
14 травня 2025 року відповідно до вимог ст. ст. 276, 277, 278 КПК України відносно ОСОБА_5 складено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України. Повідомлення про підозру вручено ОСОБА_7 , яка є захисником за призначенням.
У зв'язку зі збройною агресією Російської Федерації, воєнним станом в Україні, захопленням м. Донецьк Донецької області та проведенням бойових дій, беручи до уваги те, що існують достатні підстави вважати, що ОСОБА_5 перебуває на тимчасово окупованій території України та обґрунтовану неможливість вручити повістку про виклик особи, з дотриманням вимог ст. ст. 111, 135, 278 КПК України, в газеті «Урядовий кур'єр» № 97 (8022) від 14.05.2025, яка є засобом масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження, та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора опубліковано повістку про виклик ОСОБА_5 на 18.05.2025, 19.05.2025, 20.05.2025 за зазначеною в повістці адресою для проведення слідчих та процесуальних дій у кримінальному провадженні № 22024050000003594 від 13.12.2024, отримання письмового повідомлення про повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, допиту в якості підозрюваного тощо.
Доведено, що відповідно до інформації з ТСЦ №1452 ГСЦ МВС від 12.12.2024 №31/27/14-1452 ОСОБА_5 на праві власності належить транспортний засіб, а саме: марка та модель ТЗ - ПАЗ 32051 СПГ, VIN - НОМЕР_2 , номерний знак - НОМЕР_3 , колір - білий, рік випуску - 2002.
Одночасно слідчим не доведено, що ОСОБА_5 на праві власності належить об'єкт нерухомого майна: квартира загальною площею (кв. м): 45.3, тип об'єкта - двокімнатна квартира, адреса - АДРЕСА_1 .
Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Арешт майна допускається з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання (п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України).
У випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна (ч. 5 ст. 170 КПК України).
Вказана норма передбачає можливість накладення арешту на майно підозрюваного щодо якого здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна.
За положеннями ч. 10 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Санкція ч. 2 ст. 111 КК України, за якою підозрюється ОСОБА_5 , окрім іншого передбачено додаткове покарання у виді конфіскації майна.
Окрім того, згідно з п. 4 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Пунктами 4, 6 ч. 2 ст. 173 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про арешт майна суд повинен враховувати розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу). У положеннях пункту 4 цієї ж статті йдеться про те, що у разі задоволення клопотання слідчий суд, застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна, суд зобов'язаний застосовувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.
Отже, матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.
Таким чином, за наявності усіх підстав для арешту майна, слідчий суддя прийшов до висновку, що клопотання слідчого підлягає частковому задоволенню, шляхом накладення арешту на зазначене в клопотанні майно.
Керуючись ст. ст.117, 170-173 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання - задовольнити частково.
Накласти арешт у кримінальному провадженні, зареєстрованому в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за № 22024050000003594 від 13.12.2024 із забороною користування, розпорядження та відчуження на майно підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП НОМЕР_4 ), а саме: транспортний засіб: марка та модель ТЗ - ПАЗ 32051 СПГ, VIN - НОМЕР_2 , номерний знак - НОМЕР_3 , колір - білий, рік випуску - 2002.
У задоволенні решти вимог - відмовити.
Роз'яснити, що відповідно до ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1