Справа № 201/7648/25
Провадження № 1-кс/201/2875/2025
20 червня 2025 року м. Дніпро
Слідчий суддя Соборного районного суду міста Дніпра ОСОБА_1 за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши в залі Соборного районного суду міста Дніпра клопотання прокурора Лівобережної окружної прокуратури Донецької області ОСОБА_3 , про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22025050000000266 від 27.01.2025, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України,
Органом досудового розслідування встановлено, що не пізніше вересня 2023 року (більш точні дата та час органом досудового розслідування не встановлені) громадянка України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуваючи на тимчасово окупованій території у м. Донецьку (більш точне місце в ході досудового розслідування не встановлено), діючи умисно, всупереч інтересам держави Україна, її суверенітету та територіальній цілісності, з ідеологічних мотивів, підтримуючи воєнну агресію Російської Федерації на території України, переслідуючи єдиний кримінально протиправний намір, направлений на сприяння державі-агресору - Російській Федерації в посиленні заходів тимчасової окупації населених пунктів Донецької області, за власною ініціативою, з мотивів непогодження з політикою чинної влади в Україні, маючи умисел на добровільне обрання до незаконного органу влади, добровільно зареєструвалась кандидатом у депутати так званої «Донецької міської ради Донецької Народної Республіки першого скликання», від політичної партії «Єдина Росія», з метою бути обраною до вказаного органу окупаційної влади, тобто взяла участь у незаконних виборах на тимчасово окупованій території.
Надалі ОСОБА_4 , продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, спрямований на добровільне обрання до незаконного органу влади, створеного на тимчасово окупованій території, за результатами незаконних виборів, які відбулися на території м. Донецька 10 вересня 2023 року, відповідно до так званого протоколу Територіальної виборчої комісії № 13 від 10.09.2023 «Про результати виборів депутатів Донецької міської ради Донецької Народної Республіки першого скликання» обрана депутатом «Донецької міської ради Донецької Народної Республіки» у списку під номером 20 від так званої «Всеросійської політичної партії «Єдина Росія»».
Також встановлено, що з 06 жовтня 2023 року, тобто з дати коли відбулося перше засідання представницького органу міського округу Донецьк і по теперішній час, ОСОБА_4 , перебуваючи в адміністративній будівлі так званої «Адміністрації міського округу Донецьк» за адресою: місто Донецьк, вулиця Артема, будинок 93, продовжуючи свій злочинний намір на сприяння державі-агресору Російській Федерації в посиленні заходів тимчасової окупації населених пунктів Донецької області, добровільно, без фізичного примусу бере участь у засіданнях так званої «Донецької міської ради Донецької народної республіки першого скликання» у якості так званого «депутата» від політичної партії окупаційної адміністрації - «Єдина Росія»».
Таким чином, громадянка України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюється у добровільному обранні громадянином України до незаконних органів влади, створених на тимчасово окупованій території, у тому числі до окупаційної адміністрації держави-агресора, тобто у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.111-1 КК України (колабораційна діяльність).
У зв'язку зі збройною агресією Російської Федерації, воєнним станом в Україні, захопленням території Маріупольського району Донецької області та проведенням бойових дій, беручи до уваги те, що існують достатні підстави вважати, що ОСОБА_4 перебуває на тимчасово окупованій території України та обґрунтовану неможливість вручити повістку про виклик особи, з дотриманням вимог ст. ст. 111, 135, 278 КПК України, в газеті «Урядовий кур'єр», та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора опубліковано повідомлення про підозру - ОСОБА_4 та повістку про виклик підозрюваної.
Таким чином 12.06.2025, з моменту публікації повідомлення про підозру, у вказаному кримінальному провадженні в Урядовому кур'єрі та на сайті Офісу Генерального прокурора, ОСОБА_4 набула статусу підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України.
Жодного разу у призначений час та місце громадянка України ОСОБА_4 не з'явилась, про неможливість та причини неприбуття не повідомила.
Крім того, 10 червня 2025 року письмове повідомлення про підозру ОСОБА_4 з дотриманням вимог ст. ст. 111, 135, 278 КПК України, вручено захиснику останньої - ОСОБА_5 .
Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єктів встановлено, що у приватній власності підозрюваного ОСОБА_4 знаходиться наступне майно:
-1/1 квартири загальною площею 48,1 кв.м., житлова площа 27,9 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 236556514101.
Санкція ч. 5 ст. 111-1 КК України передбачає покарання у вигляді позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від десяти до п'ятнадцяти років та з конфіскацією майна або без такої.
Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання.
За таких обставин, зазначене майно підозрюваної у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст.111-1 КК України - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , може бути конфісковано в дохід держави, як вид додаткового покарання.
На підставі викладеного, прокурор просив накласти арешт на майно підозрюваної ОСОБА_6 , з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання та проводити розгляд клопотання в порядку ч. 2 ст. 172 КПК України без участі власника цього майна.
Прокурор у судове засідання для розгляду клопотання не з'явився, про час та місце його розгляду повідомлений належним чином, подав до суду заяву про розгляд клопотання про арешт майна за його відсутності, на задоволенні наполягав, неприбуття слідчого в судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
Відповідно до ч. 2 ст. 172 КПК України клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.
З метою забезпечення арешту майна, клопотання розглядається без повідомлення підозрюваного.
Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалась.
Відповідно до ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.
Зважаючи на ці положення закону та враховуючи принцип диспозитивності, суд визнав можливим прийняти рішення по суті клопотання за відсутності осіб, що не з'явилися.
Вивчивши матеріали клопотання та долучені до клопотання матеріали, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання слідчого підлягає задоволенню, виходячи з такого.
Розглядом клопотання встановлено, що 12.06.2025 ОСОБА_4 набула статусу підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України.
Доведено, що відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єктів встановлено, що у приватній власності підозрюваного ОСОБА_4 знаходиться наступне майно:
-1/1 квартири загальною площею 48,1 кв.м., житлова площа 27,9 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 236556514101.
Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Згідно п.3 ч.2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання.
Відповідно до ч. 5 ст. 170 КПК України У випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.
Вказана норма передбачає можливість накладення арешту на майно підозрюваного щодо якого здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна.
За положеннями ч. 10 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Санкція ч. 5 ст. 111-1 КК України за якою підозрюється ОСОБА_4 передбачає покарання у вигляді позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від десяти до п'ятнадцяти років та з конфіскацією майна або без такої.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Пунктами 4, 6 ч. 2 ст. 173 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про арешт майна суд повинен враховувати розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу). У положеннях пункту 4 цієї ж статті йдеться про те, що у разі задоволення клопотання слідчий суд, застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна, суд зобов'язаний застосовувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.
Отже, матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.
Таким чином, за наявності усіх підстав для арешту майна, слідчий суддя прийшов до висновку, що клопотання слідчого підлягає задоволенню, шляхом накладення арешту на зазначене в клопотанні майно.
Керуючись ст. 170-173 КПК України, слідчий суддя,
:
Клопотання прокурора Лівобережної окружної прокуратури Донецької області ОСОБА_3 , про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22025050000000266 від 27.01.2025, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України, задовольнити.
Накласти арешт на майно підозрюваної ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст.111-1 КК України, а саме на:
- 1/1 квартири загальною площею 48,1 кв.м., житлова площа 27,9 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 236556514101.
Заборонити розпоряджатися, користуватися та відчужувати вказане майно на час досудового розслідування та судового розгляду у даному кримінальному провадженні.
Роз'яснити, що відповідно до ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1