Справа № 201/7703/25
Провадження № 1-кс/201/2897/2025
20 червня 2025 року м. Дніпро
Слідчий суддя Соборного районного суду міста Дніпра ОСОБА_1 з секретарем судового засідання ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро внесене під час досудового розслідування кримінального провадження №12025042130000566 від 29.04.2025 клопотання старшого слідчого СВ ВП №2 Дніпропетровського РУП №1 ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , погодженого з прокурором Правобережної окружної прокуратури міста Дніпра ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Одеса, громадянина України, зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовця, раніше судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 185, ч. 1, 2 ст. 361 КК України,-
В судовому засіданні приймали участь
прокурор ОСОБА_4
підозрюваний ОСОБА_5
В проваджені СВ ВП №2 Дніпровського РУП №1 ГУНП в Дніпропетровській області, перебувають матеріали досудового розслідування, відомості щодо якого 29.04.2029 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025042130000566 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185, ч. 1 ст. 361, ч. 2 ст. 361 КК України.
Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 64/2022, у зв'язку з військовою агресією РФ проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено воєнний стан на всій території України із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб та у подальшому строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався Указами Президента України № 133/2022 від 14.03.2022, № 259/2022 від 18.04.2022, №341/2022 від 17.05.2022, № 573/2022 від 12.08.2022, № 757/2022 від 07.11.2022, № 58/2023 від 06.02.2023, № 254/2023 від 01.05.2023, № 451/2023 від 26.07.2023, № 734/2023 від 06.11.2023, № 49/2024 від 25.02.2024, № 271/2024 від 06.05.2024, № 469/2024 від 23.07.2024 та № 740/2024 від 29.10.2024 та 26/2025 від 14.01.2025 із затвердженням Верховною Радою України шляхом прийняття відповідних Законів України.
Органом досудового розслідування встановлено, що 06.04.2025 у денну пору доби, більш точного часу в ході досудового розслідування не встановлено, проте не пізніше ніж 17:13 год., знаходячись за адресою: АДРЕСА_2 , будучи обізнаним про наявність у потерпілої ОСОБА_6 банківської картки АТ КБ «ПРИВАТБАНК» на яку остання отримувала пенсію, у ОСОБА_5 виник прямий злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану, шляхом несанкціонованого втручання в роботу інформаційних (автоматизованих) систем, визначив предметом свого злочинного посягання SIM-карту «ВФ Україна» з телефонним номером: НОМЕР_1 , через яку мався доступ до рахунку № НОМЕР_2 банківської картки № НОМЕР_3 в банку АТ КБ «ПРИВАТБАНК», переслідуючи корисливий мотив, з метою особистого збагачення, цілком усвідомлюючи, що його дії носять незаконний та протиправний характер, під приводом здійснення телефонного дзвінка родичам, попросив у ОСОБА_6 її мобільний телефон Nokia 150 ТА 1235, отримавши доступ до мобільного телефону за згодою потерпілої.
Після чого, ОСОБА_5 вийшов до іншої кімнати квартири, та впевнившись що за його діями ніхто не спостерігає та вони є таємними для оточуючих, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, реалізовуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану, шляхом несанкціонованого втручання в роботу інформаційних (автоматизованих) систем. ОСОБА_5 , використовуючи мобільний телефон потерпілої ОСОБА_6 Nokia 150 ТА 1235, витягнув з мобільного телефону SIM-карту «ВФ Україна» з телефонним номером: НОМЕР_4 , після чого, утримуючи її при собі, передав потерпілій мобільний телефон та покинув приміщення квартири.
Далі ОСОБА_5 , утримуючи при собі викрадену у ОСОБА_6 сім-карту мобільного оператора зв'язку ПрАТ «ВФ Україна» з абонентським номером НОМЕР_4 , який являється фінансовим номером до банківського рахунку, емітованого в АТ КБ «Приватбанк» на ім'я ОСОБА_6 , у ОСОБА_5 виник злочинний умисел, спрямований на несанкціоноване втручання в роботу облікового запису потерпілої ОСОБА_6 в інформаційній (автоматизованій) системі АТ КБ «ПриватБанк» «Internet Banking Приват 24» («Система Приват 24» (для фізичних осіб), з метою витоку інформації, яка на ньому обробляється.
В подальшому, реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на несанкціоноване втручання в роботу облікового запису потерпілої ОСОБА_6 , в інформаційній (автоматизованій) системі АТ КБ «ПриватБанк» «Internet Banking Приват 24» («Система Приват 24» (для фізичних осіб), з метою витоку інформації, яка на ньому обробляється, та згідно з ч. 1 ст. 62 Закону України «Про банки і банківську діяльність» є такою, що становить банківську таємницю, усвідомлюючи, що він не має права законного доступу до неї, з метою незаконного отримання відомостей щодо наявних на ній грошових коштів, розміщених на банківському рахунку останньої, використовуючи пристрій, ідентифікуючі ознаки якого в ході досудового розслідування не встановлено, із сім-картою мобільного оператора зв'язку ПрАТ «ВФ Україна» з абонентським номером НОМЕР_4 , яку раніше було викрадено у ОСОБА_6 , та яка являється фінансовим номером клієнта АТ КБ «ПриватБанк», завантажив та встановив на пристрій, ідентифікуючі ознаки якого в ході досудового розслідування не встановлено, додаток «Приват24», який, згідно Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» від 05.04.2001 № 2346-ІІІ є електронним платіжним засобом, та, відповідно до Закону України «Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах» від 05.07.1994 №80/94-ВР, є інформаційною (автоматизованою) системою.
Продовжуючи свій злочинний умисел, направлений на отримання несанкціонованого доступу до належного потерпілій ОСОБА_6 банківського рахунку НОМЕР_2 , ОСОБА_5 у додатку «Приват24» здійснив несанкціоновану реєстрацію в особистому кабінеті від імені ОСОБА_6 , шляхом введення в якості логіну її фінансового номеру НОМЕР_4 , та паролю реєстрації, який сам створив для вказаного кабінету, без її добровільної згоди, в результаті чого отримав повний доступ до вище вказаного банківського рахунку потерпілої, що призвело до несанкціонованого витоку інформації, після чого, здійснив переказ грошових коштів з належного потерпілій ОСОБА_6 банківського рахунку НОМЕР_2 на власний банківський рахунок НОМЕР_5 , емітований в АТ КБ «Приватбанк» на загальну суму 1 150 грн.
Своїми умисними діями, які виразились у несанкціонованому втручанні в роботу інформаційних (автоматизованих) систем, ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 361 КК України.
Далі, ОСОБА_5 , продовжуючи свою злочинну діяльність, 10.04.2025 у денну пору доби, більш точного часу в ході досудового розслідування не встановлено, проте не пізніше ніж 14:25 год., знаходячись в невстановленому в ході досудового розслідування місці, за допомогою пристрою, ідентифікуючі ознаки якого в ході досудового розслідування не встановлено, утримуючи при собі викрадену у ОСОБА_6 сім-карту мобільного оператора зв'язку ПрАТ «ВФ Україна» з абонентським номером НОМЕР_4 , який являється фінансовим номером до банківського рахунку, емітованого в АТ КБ «Приватбанк» на ім'я ОСОБА_6 , у ОСОБА_5 виник злочинний умисел, спрямований на несанкціоноване втручання в роботу облікового запису потерпілої ОСОБА_6 в інформаційній (автоматизованій) системі АТ КБ «ПриватБанк» «Internet Banking Приват 24» («Система Приват 24» (для фізичних осіб), з метою витоку інформації, яка на ньому обробляється, вчинений повторно.
В подальшому, реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на несанкціоноване втручання в роботу облікового запису потерпілої ОСОБА_6 , в інформаційній (автоматизованій) системі АТ КБ «ПриватБанк» «Internet Banking Приват 24» («Система Приват 24» (для фізичних осіб), з метою витоку інформації, яка на ньому обробляється, вчинений повторно, та згідно з ч. 1 ст. 62 Закону України «Про банки і банківську діяльність» є такою, що становить банківську таємницю, усвідомлюючи, що він не має права законного доступу до неї, з метою незаконного отримання відомостей щодо наявних грошових коштів, розміщених на банківському рахунку останньої, використовуючи пристрій ідентифікуючі, ознаки якого в ході досудового розслідування не встановлено, із сім-картою мобільного оператора зв'язку ПрАТ «ВФ Україна» з абонентським номером НОМЕР_4 , яку раніше було викрадено у ОСОБА_6 , та яка являється фінансовим номером клієнта АТ КБ «ПриватБанк», завантажив та встановив на пристрій, ідентифікуючі ознаки якого в ході досудового розслідування не встановлено, додаток «Приват24», який, згідно Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» від 05.04.2001 № 2346-ІІІ є електронним платіжним засобом, та, відповідно до Закону України «Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах» від 05.07.1994 №80/94-ВР, є інформаційною (автоматизованою) системою.
Далі, продовжуючи свій злочинний умисел, направлений на отримання несанкціонованого доступу до належного потерпілій ОСОБА_6 банківського рахунку НОМЕР_2 , вчинений повторно, ОСОБА_5 у додатку «Приват24» здійснив несанкціоновану реєстрацію в особистому кабінеті від імені ОСОБА_6 шляхом введення в якості логіну її фінансового номеру НОМЕР_4 , та паролю реєстрації, який сам створив для вказаного кабінету, без її добровільної згоди, в результаті чого отримав повний доступ до вище вказаного банківського рахунку потерпілої, що призвело до несанкціонованого витоку інформації, тим самим здійснив переказ грошових коштів з належного потерпілій ОСОБА_6 банківського рахунку НОМЕР_2 , на власний банківський рахунок НОМЕР_5 , емітований в АТ КБ «ПриватБанк», на загальну суму 11 000 грн.
Своїми умисними діями, які виразились у несанкціонованому втручанні в роботу інформаційних (автоматизованих) систем, вчиненими повторно, ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 361 КК України.
Далі, ОСОБА_5 , продовжуючи свою злочинну діяльність, 11.04.2025 у денну пору доби, більш точного часу в ході досудового розслідування не встановлено, проте не пізніше ніж 06:07 год., знаходячись в невстановленому в ході досудового розслідування місці, за допомогою пристрою, ідентифікуючі ознаки якого в ході досудового розслідування не встановлено, утримуючи при собі викрадену у ОСОБА_6 сім-карту мобільного оператора зв'язку ПрАТ «ВФ Україна» з абонентським номером НОМЕР_4 , який являється фінансовим номером до банківського рахунку, емітованого в АТ КБ «Приватбанк» на ім'я ОСОБА_6 , у ОСОБА_5 виник злочинний умисел, спрямований на несанкціоноване втручання в роботу облікового запису потерпілої ОСОБА_6 в інформаційній (автоматизованій) системі АТ КБ «ПриватБанк» «Internet Banking Приват 24» («Система Приват 24» (для фізичних осіб), з метою витоку інформації, яка на ньому обробляється, вчинений повторно.
В подальшому, реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на несанкціоноване втручання в роботу облікового запису потерпілої ОСОБА_6 в інформаційній (автоматизованій) системі АТ КБ «ПриватБанк» «Internet Banking Приват 24» («Система Приват 24» (для фізичних осіб), з метою витоку інформації, яка на ньому обробляється, вчинений повторно, та згідно з ч. 1 ст. 62 Закону України «Про банки і банківську діяльність» є такою, що становить банківську таємницю, усвідомлюючи, що він не має права законного доступу до неї, з метою незаконного отримання відомостей щодо залишку грошових коштів, розміщених на банківському рахунку останньої, використовуючи пристрій, ідентифікуючі ознаки якого в ході досудового розслідування не встановлено, із сім-картою мобільного оператора зв'язку ПрАТ «ВФ Україна» з абонентським номером НОМЕР_4 , яку раніше було викрадено у ОСОБА_6 , та яка являється фінансовим номером клієнта АТ КБ «ПриватБанк», завантажив та встановив на пристрій, ідентифікуючі ознаки якого в ході досудового розслідування не встановлено, додаток «Приват24», який, згідно Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» від 05.04.2001 № 2346-ІІІ є електронним платіжним засобом, та, відповідно до Закону України «Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах» від 05.07.1994 №80/94-ВР, є інформаційною (автоматизованою) системою.
Далі, ОСОБА_5 , реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на отримання несанкціонованого доступу до належного потерпілій ОСОБА_6 банківського рахунку НОМЕР_2 , вчинений повторно, ОСОБА_5 у додатку «Приват24» здійснив несанкціоновану реєстрацію в особистому кабінеті від імені ОСОБА_6 шляхом введення в якості логіну її фінансового номеру НОМЕР_4 , та паролю реєстрації, який сам створив для вказаного кабінету, без її добровільної згоди, в результаті чого отримав повний доступ до вище вказаного банківського рахунку потерпілої, що призвело до несанкціонованого витоку інформації, тим самим здійснив переказ грошових коштів з належного потерпілій ОСОБА_6 банківського рахунку НОМЕР_2 на власний банківський рахунок НОМЕР_5 , емітований в АТ КБ «ПриватБанк» на загальну суму 91 грн.
Своїми умисними діями, які виразились у несанкціонованому втручанні в роботу інформаційних (автоматизованих) систем, вчиненими повторно, ОСОБА_5 , обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 361 КК України.
Продовжуючи свою злочинну діяльність, у період з 06.04.2025 по 11.04.2025, знаходячись в невстановленому досудовим розслідуванням місці, будучи обізнаним про наявність у потерпілої ОСОБА_6 банківської картки АТ КБ «ПРИВАТБАНК», на яку остання отримувала пенсію, у ОСОБА_5 виник прямий злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану, шляхом несанкціонованого втручання в роботу інформаційних (автоматизованих) систем, визначив предметом свого злочинного посягання грошові кошти ОСОБА_6 , які знаходились на рахунку № НОМЕР_2 банківської картки НОМЕР_3 в банку АТ КБ «ПРИВАТБАНК».
Далі, ОСОБА_5 , усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, скориставшись відсутністю потерпілої ОСОБА_6 , впевнившись, що за його злочинними діями ніхто не спостерігає та вони є таємними для оточуючих, реалізовуючи єдиний умисел на таємне викрадення всіх наявних на банківському рахунку потерпілої грошових коштів у період часу 06.04.2025 по 11.04.2025 за допомогою системи дистанційного керування банківськими рахунками у режимі реального часу здійснив переказ грошових коштів з належного потерпілій ОСОБА_6 банківського рахунку НОМЕР_2 на власний банківський рахунок НОМЕР_5 банківської картки НОМЕР_6 банку АТ КБ «ПРИВАТБАНК», на загальну суму 12 241 грн.
Внаслідок вчинення вказаних кримінальних правопорушень, ОСОБА_5 , спричинив майнову шкоду потерпілій ОСОБА_6 на загальну суму 12 241 (дванадцять тисяч двісті сорок одну) гривню.
Своїми умисними діями, які виразились у таємному викраденні чужого майна в умовах воєнного стану обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
20.06.2025 року старшим слідчим СВ ВП №2 Дніпровського РУП №1 ГУНП в Дніпропетровській області за погодженням з прокурором Правобережної окружної прокуратури міста Дніпра, було вручено ОСОБА_5 , письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 361, ч. 2 ст. 361 КК України.
Слідча вважає за необхідне обрати стосовно підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою оскільки наявні ризики, які можуть настати, якщо підозрюваний буде залишатись на волі, а саме запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України), незаконно впливати на потерпілого, свідків, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні (п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України), вчинити інше кримінальне правопорушення (п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України).
З огляду на викладене, в повному обсязі запобігти настанню вказаних ризиків у випадку застосування більш м'яких запобіжних заходів неможливо.
Таким чином, суспільний інтерес у справі, який полягає у досягненні цілей, визначених ст. 177 КПК України, перевищує можливі позитивні характеристики підозрюваного.
Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримала, на його задоволенні наполягала.
Підозрюваний заперечував проти задоволення клопотання та просив обрати менш суворий запобіжний захід у виді домашнього арешту посилаючись на те, що має місце проживання в м. Дніпро, працює і утримує свою дитину.
Вислухавши думку учасників, дослідивши матеріали клопотання, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що 20.06.2025 року старшим слідчим СВ ВП №2 Дніпровського РУП №1 ГУНП в Дніпропетровській області за погодженням з прокурором Правобережної окружної прокуратури міста Дніпра, було вручено ОСОБА_5 , письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 185, ч. 1 ст. 361, ч. 2 ст. 361 КК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України однією з підстав для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованому йому кримінального правопорушення підтверджується зібраними у кримінальному проваджені доказами, зокрема: протоколом допиту потерпілого; протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками; протоколом допиту свідка; протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками свідку; протоколом тимчасового доступу до речей і документів; протоколом огляду оптичного диску та інформації на ньому; іншими зібраними доказами по кримінальному провадженню в їх сукупності.
Сукупність цих доказів дозволяє прийти до висновку, що підозра не є очевидно необґрунтованою і в межах доказування на досудовому слідстві, зібрано достатньо доказів для повідомлення про підозру. При цьому суд звертає увагу, що для повідомлення про підозру не потрібна така ж ступінь доведення як для визнання особи винною, достатньо щоб у стороннього спостерігача склалось враження, що злочин було вчинено і підозрювана особа причетна до його вчинення. Такого ступеню доведення у цій справі було досягнуто.
Тим самим, встановлена достатність доказів для підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 361, ч. 2 с. 361 КК України.
Згідно ч 2 ст. 177 КПК України другою підставою для застосування запобіжного заходу є наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Суд вважає встановленим, що існує наявність ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст.177 КПК України, а саме ризик того, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування або суду, оскільки покарання за інкримінований злочин передбачає позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років. Усвідомлюючи реальність відбуття покарання у місцях позбавлення волі за інкриміноване йому кримінальне правопорушення, ОСОБА_5 може ухилятись від явки до органу досудового розслідування або суду, передбачаючи отримання реальної міри покарання за скоєне, в разі винесення судом обвинувального вироку та перейти на нелегальне становище;
Також, що існує наявність ризику, передбаченого п.3 ч.1 ст.177 КПК України, а саме ризик незаконного впливу на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, про це може свідчити те, що ОСОБА_5 усвідомлюючи, що вручене йому письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, базується на доказах, якими насамперед є показання потерпілого та свідків у даному кримінальному провадженні, з якими він малознайомий та обізнаний про їх місце проживання, що свідчить про наявність ризику можливості впливу на них шляхом вмовляння, підкупу, психологічними чи фізичними методами тиску, з метою схилити до зміни показань, «помилки» впізнання, викривлення фактів та обставин тощо.
Крім того, існує наявність ризику, передбаченого п.5 ч.1 ст.177 КПК України, так як підозрюваний може вчинити інше кримінальне правопорушення, враховуючи те, що останній був раніше судимий.
Також, вказаний ризик підтверджується тим фактом, що відносно підозрюваного, відкрито Першим слідчим відділом (з дислокацією у м.Краматорську) Територіального управління ДБР 24.01.2025 кримінальне провадження за ч. 5 ст. 407 КК України, проте, не дивлячись на це, ОСОБА_5 на шлях виправлення та перевиховання не став та знову, через незначний проміжок часу, продовжив свою злочинну діяльність.
Доходячи до висновку про наявність ризику, суд звертає увагу, що ризик не є фактом, а є ймовірністю вчинення певних дій, а тому має бути доведено в судовому засіданні саме ймовірність того, що підозрюваний може їх вчинити і суд вважає, що така ймовірність є доволі високою.
Таким чином судом встановлено наявність ризику визначеного п.п. 1,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а тому відносно підозрюваного може бути обрано запобіжний захід.
Вирішуючи питання про вид запобіжного заходу суд враховує дані про особу підозрюваного, який проживає є військовослужбовцем, самовільно залишив частину рік тому, раніше судимий, не має соціальних зв'язків, так як не проживає з родиною, тяжкість кримінальних правопорушень в яких він підозрюється, обставини вказаних кримінальних правопорушень, його попередню поведінку, що в своїй сукупності свідчить про неможливість забезпечення встановленого судом ризиків менш суворим запобіжним заходом ніж тримання під вартою.
Разом з тим, відповідно до вимог ч. 3 ст. 183 КПК України, слід визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, які будуть на нього покладені у разі внесення ним застави. У зв'язку з цим, а також враховуючи положення п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, зокрема, тяжкість кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_5 суд вважає за необхідне визначити заставу в розмірі двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 60 560 гривень, оскільки застава у меншому розмірі не забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків і саме такий розмір застави є необхідним і достатнім у даному випадку.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 376 КПК України, суд -
Клопотання старшого слідчого СВ ВП №2 Дніпропетровського РУП №1 ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , погодженого з прокурором Правобережної окружної прокуратури міста Дніпра ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 185, ч. 1, 2 ст. 361 КК України- задовольнити.
Застосувати щодо ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах Дніпропетровської установи виконання покарань №4 строком на 60 (шістдесят) днів.
Встановити, що датою закінчення дії цієї ухвали щодо тримання підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під вартою є 18 серпня 2025 року.
Встановити, що у разі внесення підозрюваним ОСОБА_5 , або іншою фізичною чи юридичною особою на депозитний рахунок № UA158201720355229002000017442 в ГУДКСУ в м. Київ, одержувач платежу ТУ ДСАУ в Дніпропетровській області, ЄДРПОУ 26239738, МФО 820172, застави у розмірі 60 560 гривень, ОСОБА_5 , підлягає звільненню з-під варти.
У разі внесення застави та звільнення підозрюваного ОСОБА_5 з-під варти зобов'язати його прибувати за кожною вимогою до суду або до слідчого чи прокурора, у провадженні яких перебуває кримінальне провадження, а також покласти на останнього обов'язки: не відлучатися з постійного місця проживання без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_5 , що у разі не з'явлення його за викликом до слідчого, прокурора, суду без поважних причин чи не повідомлення ним про причини своєї неявки, або порушення ним обов'язків, покладених на нього у цій ухвалі, застава звертається у дохід держави.
Ухвала в частині обрання запобіжного заходу, може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з моменту її проголошення, а підозрюваним який перебуває під вартою в той же строк з моменту вручення копії ухвали.
Повний текст ухвали буде оголошено 23.06.2025 о 11 годині 00 хвилин.
Слідчий суддя ОСОБА_1